Ухвала

від 26.02.2020 по справі 904/6366/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

26.02.2020м. ДніпроСправа № 904/6366/19

за позовом Прокуратури Дніпропетровської області, м. Дніпро в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до відповідача-1: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни, м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пшенична пора", м. Дніпро

відповідача-3: Фермерського господарства "Стимул -II", с. Українка Дніпропетровської області

про скасування записів реєстрації та витребування земельної ділянки

Представники:

від прокуратури Колесніченко В.І.

від позивача Алєксєєнко Р.Ю.

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 не з`явився

від відповідача-3 не з`явився

Суддя Мельниченко І.Ф.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати запис державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни № 33657063 від 12.10.2019 про реєстрацію права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 513,26 га, кадастровий номер 1223581800:01:001:0629, що розташована на території Богуславської сільської ради Павлоградського району на підставі договору оренди № 11/10-14/19ДО від 10.10.2019, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пшенична пора" (код ЄДРПОУ 43058420);

- визнати протиправними та скасувати запис державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни № 33657074 від 12.10.2019 про реєстрацію права суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 513,26 га, кадастровий номер 1223581800:01:001:0629, що розташована на території Богуславської сільської ради Павлоградського району на підставі договору оренди № 11/10-14/19ДО від 11.10.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пшенична пора" (код ЄДРПОУ 43058420) та Фермерським господарством "Стимул -II" (код ЄДРПОУ 24436825);

- витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Пшенична пора" (код ЄДРПОУ 43058420) та Фермерського господарства "Стимул -II" (код ЄДРПОУ 24436825) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 513,26 га, кадастровий номер 1223581800:01:001:0629, що розташована на території Богуславської сільської ради Павлоградського району, у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Судові витрати прокурор просить покласти на відповідачів.

Звернення з позовом до суду прокурор обґрунтовує порушенням інтересів держави, яке полягає у вибутті з користування державою земельною ділянкою за відсутності її волі як власника та всупереч встановленого законом порядку.

На думку прокурора у зазначеному випадку існує як державний, так і суспільний інтерес, що потребує їх захисту.

Наявність у позивача повноважень у сфері земельних правовідносин та прав для їх захисту, які за обставинами справи ним не здійснюються, прокурор обґрунтовує підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Заявляючи про своє процесуальне право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, прокурор посилається, серед іншого, на статтю 23 Закону України Про прокуратуру , а також зазначає, що вже самого факту бездіяльності Держгеокадастру для втручання прокурора є достатнім.

При цьому прокурор посилається також на відповідні висновки з цього питання Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у його постановах 2018 - 2019 р.р. за результатом касаційного перегляду справ.

02.01.2020 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/6366/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.01.2020, про що постановлено ухвалу.

Представники відповідачів у підготовче засідання 20.01.2020 не з`явились, відзиви позовну заяву не надали.

Згідно даних з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", ухвала суду від 02.01.2020, надіслана на адресу Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни за № 4930010943088 та на адресу Фермерського господарства "Стимул -II" за № 4930010944050, знаходиться у точці видачі/доставки (а.с. 50-53) .

Товариства з обмеженою відповідальністю "Пшенична пора" ухвалу суду від 02.01.2020 не отримало.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, а саме: 49130, м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 31, кв. 63 .

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення з ухвалою суду від 02.01.2020, надіслане на адресу відповідача за № 4930010943096 згідно Витягу з ЄДР, тобто, за останньою відомою суду адресою, повернуто 15.01.2020 підприємством зв`язку з відміткою "відсутня адреса одержувача", а отже, слід прийти до висновку, що відповідач відмовився від отримання надісланої на його адресу ухвали (а.с. 44-49).

Ухвалою суду від 20.01.2020 відкладено підготовче засідання до 26.02.2020.

У судове засідання 26.02.2020 представники відповідачів не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 202 цього Кодексу неявка представників сторін за таких обставин не перешкоджає проведенню судового засідання за їх відсутності.

Заслухавши пояснення позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі.

ВИСНОВКИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 цього Закону встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, обов`язком прокурора є обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави, а обов`язком суду - з`ясування наявності у прокурора таких підстав.

Ключовими у цьому сенсі в межах справи, що розглядається, є питання щодо:

- наявності факту порушення або загрози порушення інтересів держави (для з`ясування наявності предмету захисту);

- наявності у позивача, як органу державної влади, повноважень у сфері земельних правовідносин, у тому числі права щодо судового захисту порушених прав й охоронюваних законом інтересів;

- встановлення факту не здійснення або неналежного здійснення позивачем, як органом державної влади, захисту інтересів держави.

Зазначені обставини і є предметом доказування для підтвердження чи спростування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у цій справі.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України обставини (факти), які мають значення для вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.

За загальнодоступною інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі № 912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп", відділу освіти, молоді та спорту Устинівської РДА про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90577,26 грн.

Ухвалою колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 на підставі частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа передана разом із касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду. При цьому колегія суддів вказала на наявність виключної правової проблеми, вирішення якої сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України Про прокуратуру , рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу , до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить різну судову практику з наведеного питання, посилаючись на постанови Верховного Суду у справах № 922/2901/17, № 927/246/18, № 925/650/18, № 923/560/18, №913/299/18, № 915/242/18, № 0440/6738/18, № 802/4083/15-а, № 924/1237/17, № 906/240/18, № 910/18770/17, № 924/1256/17, № 201/5279/16, № 372/1688/17-ц, № 448/764/17, №910/3486/18, № 441/702/19, № 441/821/19, № 626/482/19-ц, № 910/3486/18, № 924/1237/17, № 906/240/18.

Крім того, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду , не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру ), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

При цьому колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань. Зокрема, на постанови Верховного Суду № 927/246/18, № 916/2914/18, № 912/2529/18, № 916/641/18, №916/2914/18, 909/63/18, № 920//284/18 № 925/226/18, у яких позов прокурора був залишений без розгляду та № 923/560/18, № 909/569/18, № 924/1256/17, у яких у позові прокурора було відмовлено.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором та ухвалою від 07.11.2019 прийняла до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За приписами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі у цьому випадку зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

За таких обставин, з метою врахування позиції Великої Палати Верховного Суду щодо подібних правовідносин під час розгляду справи № 904/6366/19, суд знаходить достатньо правових підстав для зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, 232 - 235, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 904/6366/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року.

Зобов`язати сторони повідомити Господарський суд Дніпропетровської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 904/6366/19, на підтвердження чого подати належні докази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 26.02.2020 та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 26.02.2020.

Суддя І.Ф. Мельниченко