Рішення

від 09.01.2020 по справі 910/9503/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2020Справа № 910/9503/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АКОН-140"

до Київської міської професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів

про стягнення 35 443,07 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 09.01.2020,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АКОН-140" (далі - позивач, ОСББ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів (далі - відповідач, Профспілка) про стягнення 35 443,07 грн з яких: 24 914,62 грн становить сума основної заборгованості, 8 768,19 грн - інфляційні нарахування та 1 760,26 грн - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем як власником нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку та одним зі співвласників ОСББ "АКОН-140" свого обов`язку щодо сплати у повному обсязі оплати та своєчасно за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 по справі № 910/9503/19 позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Встановлено строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

12.08.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив, в якому Київська міська професійна спілка працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів зазначає про те, що нежитлове приміщення, власником якого є відповідач, має окремий вхід з вул. Антоновича, тому відповідач не має доступу до будинку та прибудинкової території, відповідно частиною послуг з кошторису не може користуватися; крім того, відповідачем було укладено прямі договори на постачання теплової енергії №22505 від 05.04.2002 та №10135/1-5-01 СА від 25.06.2018 на надання послуг з водопостачання та водовідведення; виставляючи рахунки на оплату, позивачем було розраховано подвійну вартість послуг за обслуговування загальнобудинкових мереж; а також відповідач зазначає, що Київська міська професійна спілка працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів не споживає ряд послуг та сплачує самостійно земельний податок. Крім того, відповідач просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 постановлено здійснювати розгляд справи № 910/9503/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.10.2019.

21.10.2019 до канцелярії суду представником відповідача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про надання документів до матеріалів справи (витребування).

У підготовчому засіданні 24.10.2019 було відкладено вирішення питання щодо клопотання відповідача про витребування доказів та оголошено перерву до 20.11.2019.

19.11.2019 до канцелярії суду представником позивача подано відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 20.11.2019 представник відповідача відкликав подане раніше клопотання про витребування доказів у зв`язку з наданням необхідних документів до відповіді на відзив.

За результатами підготовчого засідання 20.11.2019 в порядку статті 177 Господарського процесуального кодексу України за ініціативою суду було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 29.12.2019 для надання можливості сторонам ознайомлення з матеріалами справи та подачі письмових пояснень та доказів. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 11.12.2019.

10.12.2019 до канцелярії суду представником відповідача подано заперечення.

У підготовче засідання 11.12.2019 прибули представники позивача та відповідача та надали пояснення.

За наслідками судового засідання 11.12.2019 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судовому засіданні 09.01.2020.

У судове засідання 09.01.2020 прибули представники сторін та надали пояснення щодо обставин справи. Представник позивача підтримав позовні вимоги. Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили.

Беручи до уваги викладене, додаткові письмові пояснення позивача залишаються без розгляду.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2002 було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АКОН- 140 за адресою: 03041, місто Київ, вулиця Антоновича, 140 згідно запису № 10681200000003656 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Київська міська професійна спілка працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів є власником нежитлового приміщення площею 345,2 кв.м у багатоквартирному будинку по вул. Антоновича 140 та одним із співвласників ОСББ АКОН-140 згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставою для звернення ОСББ АКОН-140 до суду із позовною заявою про стягнення коштів стало виникнення у відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме щодо внесків на утримання будинку та прибудинкової території, за обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, водопостачання та водовідведення за період з січня 2015 року по травень 2019 року у розмірі 24 914,62 грн. Крім того при зверненні із даним позовом до суду, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 8 768,19 грн інфляційних втрат за період з грудня 2005 року по травень 2019 року та три проценти річних за вказаний період в розмірі 1 760,26 грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує на те, що Спілка дійсно є власником нежитлового приміщення за адресою 03041, м. Київ. вул.. Антоновича, 140, загальною площею 345,20 кв. м. та вказане приміщення знаходиться на 1 поверсі та має окремий вхід з вул. Антоновича. При цьому вхід у багатоквартирний будинок окремий, прибудинкова територія ОСББ Акон-140 повністю закрита. Міська профспілка не має доступу до будинку та прибудинкової території. Відповідно частиною послуг з кошторису взагалі не може користуватися. Послугами опалення Профспілка ніколи не користувалась, оскільки ще в 2002 році укладено договір на постачання теплової енергії №22505 від 05.04.2002 року. Розрахунок заборгованості, наданий ОСББ, не дає можливості виокремити необґрунтовано нараховані послуги, надані ОСББ. Крім того, у відповідача укладено прямий договір №10135/1-5-01 СА на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 25.06.2018, що за його твердженням свідчить про неможливість застосування до Профспілки запропонованого позивачем тарифу.

Крім того, Профспілка у своєму відзиві просить суд застосувати наслідки пропуску строку позовної Крім того, Профспілка у своєму відзиві просить суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог заявлених за період до червня 2016 року, в тому числі й щодо трьох процентів річних та інфляційних втрат.

давності та відмовити в задоволенні позовних вимог заявлених за період до червня 2016 року, в тому числі й щодо трьох процентів річних та інфляційних втрат.Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (тут і надалі - Закон у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

За приписами статті 15 Закону співвласник, зокрема, зобов`язаний : виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі .

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ч. 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Відповідно до статті 20 Закону, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів (стаття 23 Закону).

А у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (стаття 13 Закону).

Відповідно положень Порядку формування на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011, калькуляційною одиницею розрахунку нормативних витрат є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у власності або у наймі фізичної чи юридичної особи. Всі розміри внесків (тарифів) на утримання прибудинкової території встановлені відповідними протоколами загальних зборів співвласників, які додані ОСББ до матеріалів справи. Доказів визнання вказаних рішень загальних зборів матеріали даної господарської справи не містять.

Таким чином, місячний розмір внеску Відповідача на утримання будинку і прибудинкової території щодо нежитлового приміщення становить: з січня 2005 року по листопад 2006 року: 0,58 грн (внесок) * 345,2 кв м (площа приміщення) = 200,22 грн; з грудня 2006 року по січень 2007 року 621,36 грн; з лютого 2007 року по лютий 2010 року 379,72 грн; з березня 2010 року по березень 2013 року 773,24 грн; квітня 2013 року по квітень 2017 року 1404,96 грн; з травня 2017 року по січень 2018 року 2071,20 грн; з лютого 2018 року по травень 2019 року 2537,22 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості Профспілки щодо нежитлового приміщення основна сума заборгованості становить 24 914,62 грн.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками і споживачами, а також їхні права га обов`язки визначено у Законі У країни Про житлово-комунальні послуги .

Згідно зі статтею 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо, купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до статті 16 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання мас право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників.

Статтею 7 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку унормовано, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Отже, за Законом на відповідача, як на члена ОСББ, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників та правління ОСББ щодо своєчасного і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Розрахунок суми 24 914,62 грн нарахованих позивачем внесків, наведений у позові та здійснений пропорційно до площі приміщень відповідача (до його частки участі у ОСББ) судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним; розмір внеску підтверджується долученими позивачем до справи доказами.

Суд вважає за необхідне відзначити, що факт наявності договірних обов`язків між відповідачем та постачальниками послуг (опалення водовідведення) не нівелює імперативний обов`язок відповідача, як співвласника в складі ОСББ, вносити платежі.

Щодо заяви Профспілки про застосування наслідків пропуску позовної давності до вимог про стягнення суми боргу, суд відзначає наступне.

За змістом частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відтак, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (стаття 264 ГПК України).

У дослідженні обставин, пов`язаних із вчиненням зобов`язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 4.4.1 Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги неодноразове проведення Профспілкою протягом спірного періоду платежів, що вбачається із наданого розрахунку та не спростовано сторонами, суд дійшов висновку про відсутність підстав стверджувати про пропуск строку позовної давності з боку ОСББ, оскільки трирічний строк звернення із позовом до суду не є пропущеним, а є перерваним.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Суд відзначає, що законодавцем передбачено нарахування трьох процентів річних та інфляційної складової боргу у разі прострочення виконання грошового зобов`язання.

Разом з тим, беручи до уваги заяву Профспілки про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що період нарахування трьох процентів річних та інфляційної складової боргу обмежується часовими проміжками - липень 2016 року -травень 2019 року. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що з боку відповідача не було спрямовано грошових коштів на здійснення оплати трьох процентів річних та інфляційної складової боргу, а тому переривання строку позовної давності в даному випадку не відбулось.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (підпункт 3.2 пункт 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць. Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.

Здійснивши перерахунок заявлених компенсаційних витрат за вказані вище періоди, суд дійшов висновку про те, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 1 130,80 грн три проценти річних та 3 867,67 грн інфляційних втрат.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73-80, 86, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АКОН-140" до Київської міської професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів про стягнення 35 443,07 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської міської професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів (03150, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Антоновича, будинок 140; ідентифікаційний код 02671425) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АКОН-140" (03150, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Антоновича, будинок 140; ідентифікаційний код 26253359) 24 914,62 грн (двадцять чотири тисячі дев`ятсот чотирнадцять гривень 62 копійки) основного боргу, три проценти річних у розмірі 1 130,80 грн (одну тисячу сто тридцять гривень 18 копійок), інфляційні втрати у розмірі 3 867,67 грн (три тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 67 копійок) та судовий збір у розмірі 1 621,28 грн (одну тисячу шістсот двадцять одну гривню 28 копійок).

3. У іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24.02.2020.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ