Рішення

від 26.02.2020 по справі 910/17273/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2020Справа № 910/17273/19

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Державного підприємства Спецоборонмаш (вул. Юрія Іллєнка, буд. 2/10, м. Київ, 04050) до Товариства з обмеженою відповідальністю АЙТІ КРОН (Спортивна площа, буд. 1А, м. Київ, 01601) про повернення 16920,00 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державне підприємство Спецоборонмаш , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АЙТІ КРОН , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЙТІ КРОН на користь Державного підприємства Спецоборонмаш 16920 грн та 1921 грн судового збору.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю АЙТІ КРОН (виконавець) і Державним підприємством Машинобудівна фірма Артем (замовник) укладено договір про надання послуг від 16.01.2018 № 5, предметом якого є послуги з розробки сайту згідно технічного завдання. Платіжними дорученнями від 25.05.2018 № 1289 і 06.02.2019 № 332 відповідачу з боку позивача перерахована сума у загальному розмірі 16920 грн, проте розроблений макет дизайну веб-сайту позивач так і не отримав, будь-які зв`язки з відповідачем встановити неможливо.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такої) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 04.02.2020, про що свідчить реєстр поштового відправлення (https://ukrposhta.ua/).

Відповідачем копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, направлену за адресою місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Спортивна площа, буд. 1А, м. Київ, 01601), не отримано, конверт з копією ухвали повернувся до суду із відміткою поштового відділення за закінченням встановленого строку зберігання , не розшукано, не зареєстровано .

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 п. 4 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 7 статті 120 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку"рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто неотримання відповідачем поштової кореспонденції, надісланої судом за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неотримання листів з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем та повернення її до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача. Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд справи у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

16.01.2018 між Державним підприємством Машинобудівна фірма Артем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АЙТІ КРОН (виконавець) укладено договір № 5 про надання послуг, за умовами якого виконавець надає замовнику послуги з розробки сайту згідно технічного завдання замовника (тендер № 1677751), в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Наказом Державного концерну Укроборонпром № 43 від 15.02.2019 змінено найменування Державного підприємства Машинобудівна фірма Артем на Державне підприємство Спецоборонмаш .

Відповідно до п. 7.3. розділу 7 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2018, а в частині виконання зобов`язань сторін - до їх повного виконання.

За умовами п.п. 4.1., 4.2. розділу 4 договору сума наданих послуг становить 56400 грн з ПДВ. Оплата вартості послуг здійснюється після отримання замовником розробленого макета дизайну веб-сайта у розмірі 30% від суми договору, 70% по факту виконання та надання послуги у повному обсязі.

25.05.2018 позивачем на рахунок відповідача перераховано 8460,00 грн в якості передплати за розробку веб-сайту згідно рахунку № 2 від 23.01.2018 (платіжне доручення № 1289 від 25.05.2018), 06.02.2019 - 8460,00 грн в якості оплати за розробку макету дизайну веб-сайту згідно акту № 3 від 02.10.2018 (платіжне доручення № 332 від 06.02.2019).

Відповідно до п.п. 2.1.-2.3. розділу 2 договору виконавець зобов`язаний якісно та вчасно надавати передбачені даним договором послуги замовнику згідно технічного завдання; у разі виникнення обставин, які перешкоджають належному виконанню своїх обов`язків за цим договором, негайно повідомити про це замовника; вживати будь-яких інших необхідних заходів, потрібних для належного виконання своїх зобов`язань за договором.

Згідно із п. 6.1. розділу 6 договору сторони цього договору несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором відповідно до чинного законодавства.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем не було передано макет дизайну веб-сайта згідно умов договору, при цьому позивачем здійснено оплату 30% від суми договору за розробку макету дизайну веб-сайту у розмірі 16920,00 грн. Відповідачем вказані кошти повернуті не були у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами встановлено, що між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АЙТІ КРОН (виконавець) укладено договір № 5 про надання послуг, за умовами якого виконавець мав надати замовнику послуги з розробки сайту згідно технічного завдання замовника (тендер № 1677751), в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Сторонами за умовами укладеного договору погоджено, що оплата вартості послуг здійснюється після отримання замовником розробленого макета дизайну веб-сайта у розмірі 30% від суми договору (сума договору складає 56400 грн), 70% по факту виконання та надання послуги у повному обсязі.

Згідно із платіжними дорученнями № 1289 від 25.05.2018, № 332 від 06.02.2019 позивачем перераховано на користь відповідача 16920,00 грн в якості оплати за розробку макету дизайну веб-сайту, що складає 30% від суми договору.

Позивачем стверджується факт невиконання відповідачем умов договору щодо розробки та надання макету дизайну веб-сайту. Матеріали справи підтверджуючих доказів розробки такого макету та передання його позивачу не містять, заперечень щодо заявлених позовних вимог, доказів виконання умов договору з боку відповідача не надано. При цьому позивачем виконано зобов`язання щодо сплати 30% від суми договору за розробку макету дизайну веб-сайту.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, враховуючи порушення умов укладеного між сторонами договору з боку відповідача в частині розробки та надання макету дизайну веб-сайту, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 16920,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЙТІ КРОН (Спортивна площа, буд. 1А, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 40815834) на користь Державного підприємства Спецоборонмаш (вул. Юрія Іллєнка, буд. 2/10, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 21666128) 16920 грн 00 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн 00 коп, а всього 18841 (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок одну) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 26.02.2020.

Суддя В.О.Демидов