Рішення

від 25.02.2020 по справі 903/87/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 лютого 2020 р. Справа № 903/87/20

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Коваль Олександр Миколайович

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача : н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/87/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛАРІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Теплоенергетична Група» про стягнення 435000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛАРІ» 04.02.2020 подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна Теплоенергетична Група» про стягнення 435000,00 грн.

Заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору про відступлення права вимоги (цесії) №5/20-1 від 02.01.2020

Ухвалою суду від 04.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, 25.02.2020 подала клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника. Позовні вимоги підтримує повністю і просить позов задоволити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з`явився. 10.02.2020 подав відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що позовні вимоги визнає в повному розмірі, однак сплатити борг не має можливості у зв`язку з складним фінансовим становищем. Розгляд справи простить розглядати без участі представника товариства.

Згідно п.3, 4 ст.185, п.4 ст. 191 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як слідує з матеріалів справи, 28.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕПЛО-ЕНЕРГО-ЦЕНТР та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАХІДНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА укладено договір оренди №2 (редакція від 02.02.2014), (а.с.7-11).

01.04.2014 між тими ж сторонами укладено угоду про розірвання договору оренди №2 від 28.11.2013 (а.с.29).

01.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕПЛО-ЕНЕРГО-ЦЕНТР та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАХІДНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА укладено договір оренди №1/04-14 (а.с.32-36).

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕПЛО-ЕНЕРГО-ЦЕНТР (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛАРІ (Новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАХІДНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА (Боржник) укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) №5/20-1 (надалі - Договір, а.с.5-6)

Відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредиторові, а Новий кредитор набуває право вимоги боргу від Боржника, належне Первісному кредиторові відповідно до договору оренди №2 від 28.11.2013 на суму 360000,00 грн. та договору оренди №1/04-14 від 01.04.2014 на суму 75 000,00 грн.

Загальна сума заборгованості, право вимоги якої уступається за Договором становить 435000,00 грн. (п.1.1 договору)

Згідно п. 1.2. Договору, новий кредитор набуває право вимагати від Боржника належного виконання грошового зобов`язання на суму 435000,00 грн.

Відповідно п.1.3 договору, з укладенням Договору виникає зобов`язання Нового кредитора перед Первісним кредитором сплатити грошові кошти в сумі 435000,00 (чотириста тридцять п`ять тисяч, 00 коп.) гривень. Новий кредитор зобов`язаний сплатити дані кошти Первісному кредитору в термін до 05 лютого 2020 року.

Пунктами 4.1. - 4.2 договору, сторони визначили, що договір вважається укладеними і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії договору починає сій перебіг у момент, визначений п.4.1 цього договору, та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання п. 1.3 договору ТОВ ПОЛАРІ перерахувало грошові кошти в сумі 435000,00 грн. первісному кредитору (ТОВ ТЕПЛО-ЕНЕРГО-ЦЕНТР ), що підтверджується платіжним дорученням №19 від 31.01.2020 (а.с.42).

Відповідач не заперечує про наявність заборгованості в сумі 450000,00 грн. перед позивачем, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за січень 2020, який підписаний та скріплений печаткою боржника, а також поясненнями у відзиві на позовну заяву (а.с.40, 74-75).

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Отже, акт звірки взаємних розрахунків, підписаний уповноваженою особою відповідача (боржника) є доказом, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу з оплати отриманого товару (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду № 910/1389/18 від 05.03.2019).

На день розгляду справи заборгованість становить 435000,00 грн.

Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов`язки на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) №5/20-1 від 02.01.2020.

Передача права вимоги (цесія) являє собою заміну кредитора в зобов`язанні шляхом передачі ним своїх прав іншій особі за угодою (ч. 1 ст. 512 ЦКУ). За підсумками укладання угоди новий кредитор одержує всі права першого кредитора у зобов`язанні, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦКУ).

З правової позиції договори відступлення права вимоги охарактеризувати складно і, наприклад, відомі вчені-правознавці не відносять договори цесії до самостійних договорів. При такому підході договори відступлення права вимоги виступають предметом певного договору (зокрема, договору купівлі-продажу, міни, дарування права вимоги тощо).

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, визнана підлягає до задоволення в сумі в сумі 435000,00 грн.

Разом з тим, згідно ч.1 ст.130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 3262,50 грн. (50% судового збору, сплаченого при поданні позову) відповідно до ст. 129, 130 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Західна Теплоенергетична Група (вул. Карбишева,2, м.Луцьк, Волинська область,43023, код ЄДРПОУ 34148204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛАРІ (вул.Хвойки, 21, офіс 308, м.Київ, 04080, код ЄДРПОУ 22392302) 435000,00 грн. (чотириста тридцять п`ять тисяч гривень) заборгованості та 3262,50 грн. (три тисячі двісті шістдесят дві гривні п`ятдесят копійок) витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено

26.02.2020.

Суддя І. О. Гарбар