Рішення

від 20.02.2020 по справі 909/1339/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(вул. Шевченка, 16, м. Івано-Франківськ)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2020 Справа № 909/1339/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.

секретар судового засідання Тузін Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології доріг", вул. Київська, буд.29-А, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Румата", вул. Незалежності, буд. 67/1, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 48523,50 грн. - основної заборгованості, 813,60 грн. - відсотків за користування грошовими коштами, 8437,68 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов`язань, 1921 грн. - витрат по сплаті судового збору та 28500 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

встановив, що ТОВ "Сучасні технології доріг" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Румата" про стягнення 48523,50 грн. основної заборгованості, 813,60 грн. відсотків за користування грошовими коштами, 8437,68 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань, 1921 грн. - витрат по сплаті судового збору та 28500 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач, всупереч приписам ЦК України та усним домовленостям, не оплатив в повному обсязі поставлений товар (бітумну емульсію ЕК-Ш-50). В підтвердження поставки товару подав суду копії рахунку-фактури №СФ-0000291 від 20.05.2019, видаткової накладної №РН-0000333 від 22.05.2019 та товарно-транспортної накладної від 22.05.2019.

19.12.2019, судом відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16.01.2020, зобов`язано, зокрема, відповідача у строк, до 15.01.2020, направити суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

16.01.2020, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №909/1339/19 до судового розгляду по суті на 20.02.2020.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час і дату судового засідання були належним чином повідомлені ухвалами суду, направленими за їх юридичними адресами, про що свідчить відмітка відділу документального забезпечення суду на зворотному боці ухвали та повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи. Відповідач письмового відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд, враховуючи приписи ст.178 ГПК України, зокрема, право суду розглянути справу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи та вважає, що позов слід задоволити частково.

При цьому суд врахував наступне:

22.05.2019, на підставі усних домовленостей, ТОВ "Сучасні технології доріг" поставило ТОВ "Румата" бітумну емульсію ЕК-Ш-50 (надалі - товар) на суму 108523,50 грн., що підтверджується, зокрема, копією видаткової накладної №РН-0000333 від 22.05.2019 підписаною та скріпленою печатками обох сторін та копією товарно-транспортної накладної №787352 від 22.05.2019.

Згідно ст.205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

В силу ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами виникли зобов`язальні відносини.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 193 ГК України.

Частиною 1 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно із ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з платіжного доручення №222 від 20.05.2019, відповідач, згідно рахунку СФ-0000291 від 20.05.2019, оплатив товар частково в сумі 60000 грн.

Приписами ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене та те, що обов`язок відповідача оплатити товар випливає з положень ЦК України, зокрема, статті 692, а також те, що відповідач доводів позивача належними і допустимими доказами не спростував, доказів в підтвердження виконання зобов`язання в повному обсязі не подав, вимога позивача про стягнення з відповідача 48523,50 грн. основної заборгованості є обґрунтованою.

Вимогу про стягнення 813,60 грн. - 3% річних слід задоволити, виходячи з приписів ст. 625 ЦК України, якими встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо вимоги позивача про стягнення 8437,68 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов`язання, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

згідно ст.ст. 546, 547 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є пеня та штраф. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

З огляду на те, що між сторонами у спірних правовідносинах не укладався відповідний письмовий правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання відповідачем у вигляді штрафних санкцій та/або пені за несвоєчасне виконання зобов`язання з оплати боргу за поставлений товар, в стягненні 8437,68 грн. пені слід відмовити. (аналогічна правова позиція викладена в постанові ВС від 13.03.2019 по справі №904/2158/18)

В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28500,00 грн. слід відмовити в зв`язку з тим, що суду не подано доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат позивачем і того, що витрати в такому розмірі обґрунтовані і неминучі. (Аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС у справах №917/1071/18 від 19.02.2019, №910/21570/17 від 10.10.2018 та ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно з якою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України)).

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Румата" (вул. Незалежності, буд. 67/1, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 31263195) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології доріг" (вул. Київська, буд.29-А, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, код ЄДРПОУ 31364143) - 48523,50 (сорок вісім тисяч п`ятсот двадцять три гривні п`ятдесят копійок) - основного боргу; 813,60 (вісімсот тринадцять гривень шістдесят копійок) - 3% річних та 1640,45 (одну тисячу шістсот сорок гривень сорок п`ять копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Скапровська І.М.

Повне рішення складено 26.02.2020.