Рішення

від 26.02.2020 по справі 910/16221/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2020Справа № 910/16221/19 За позовом Комунального некомерційного підприємства Нетішинської міської ради Спеціалізована медико - санітарна частина м. Нетішин

до Товариства з обмеженою відповідальністю Біохім - Фарма ЛТД

про стягнення 67514,99 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство Нетішинської міської ради "Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біохім-Фарма ЛТД" про стягнення 31526,05 грн. та 15103,50 грн, пені за несвоєчасне виконання зобов`язань 19885,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 141 від 20.04.2018, щодо якості поставленого товару.

Ухвалою суду від 25.11.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

10.12.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 25.11.2019 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/16221/19, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, процесуальні документи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03022, м. Київ, вулиця Максимовича, 2.

Станом на дату розгляду справи поштове відправлення № 01030 5331170 2, яким направлено відповідачу ухвалу від 16.12.2019 про відкриття провадження у справі не було вручене під час доставки, про що вказано у довідці форми 20: "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/16221/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідач не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив суду не надав.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

20.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Біохім - Фарма ЛТД та Комунальним медичним закладом Нетішинської міської ради Спеціалізована медико - санітарна частина м. Нетішин було укладено договір № 141 на постачання товару.

Відповідно до п. 1.1. - 1.3. договору, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується своєчасно здійснити оплату на умовах даного договору. Предметом договору є придбання ( відповідно до оголошення UA - 2018 - 03 - 23 - 002676 - b)^ код ДК 021: 2015 - 24320000 0 3 Основні органічні хімічні речовини ( спирт етиловий 96%, спирт етиловий 70%). Загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно видаткових накладних, що є невід`ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 2.1. - 2.3. договору, загальна сума договору складає 84658,40 грн. у т.ч. ПДВ ( 68554,90 грн. по загальному фонду місцевого бюджету та 16103,50 грн. по спеціальному фонду плата за послуги бюджетних установ). Оплата за договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно наданої постачальником товарної накладної. Розрахунки здійснюються покупцем за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку на підставі накладних протягом 10 календарних днів з дати поставки даної продукції за умови проведення платежів обслуговуючим банком покупця.

Відповідно до п. 2.5. - 2.6. договору, днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зараховується на розрахунковий рахунок постачальника. Асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі специфікації постачальника, погодженої покупцем, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.1. - 3.3. договору, постачальник гарантує, що поставлений товар є якісним, сертифікованим, відповідає всім санітарним, гігієнічним, технічним та іншим нормам, стандартам та правилам, встановленим чинним законодавством України для товарів даного виду. Якість товару повинна бути підтверджена сертифікатам та іншими документами, які необхідні для товару даного виду, згідно чинних правил торгівлі. Постачальник гарантує, що товар, який поставляється покупцю має необхідну інформацію, передбачену Законом України Про захист прав споживачів та іншими нормативним актами.

Відповідно до п. 3.7. - 3.8. договору, покупець має право пред`явити претензію постачальнику по кількості та якості товару. Претензія готується і подається у письмовій формі і пред`являється постачальнику по кількості - в двохденний термін з моменту прийому - передачі товару, по якості - в будь - який момент впродовж гарантійного терміну. Постачальник за свій рахунок в п`ятиденний термін з моменту пред`явлення претензій покупцем зобов`язується замінити неякісний товар на аналогічний належної якості або в разі відсутності товару належної якості в такий же термін повернути суму, сплачену за такий товар.

Відповідно до п. 4.1. договору, моментом здійснення поставки товарів постачальником є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково - видатковій документації (видаткова накладна). Разом з товаром покупцю повинні передаватись належні товару документи, що підтверджують його якість і безпеку, включаючи сертифікати, якісні посвідчення.

Відповідно до п. 4.4. - 4.6. договору, виявлені під час прийому поставленої продукції недоліки оформляються відповідним актом, який набуває вигляду первинного документу після підписання його представниками сторін. Неякісний товар замінюється постачальником протягом 3 днів з моменту складання відповідного акту, а у разі неможливості його заміни - постачальник відшкодовує його вартість, якщо оплату такого товару було здійснено на умові попередньої оплати. У разі виявлення заводських дефектів окремих вузлів товару постачальник на протязі всього гарантійного терміну товару повинен замінити дефектні вузли. При неповному прийнятті товару постачальник зобов`язується передати покупцю відповідно виправлені товарно - супроводжувальні документи протягом двох днів з моменту поставки. Постачальник буде вважатися таким, який виконав зобов`язання з поставки товару, якщо він поставив товар в місце, зазначене покупцем і з усією супроводжувальною документацією, яка вимагається за чинним законодавством України та даним договором, якщо внаслідок прийому було встановлено, що товар повністю відповідає вимогам, передбаченим законодавством України та іншим умовам даного договору.

Відповідно до п. 5.1.1. - 5.1.2. договору, покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити за поставлений товар. Прийняти поставлений товар згідно з видатковою накладною та специфікацією до даного договору.

Відповідно до п. 5.2.1 договору, покупець має право у випадку виникнення претензій за якістю поставленого товару, відмовитися від приймання товару неналежної якості, про що повинен бути складений акт. Присутність представника постачальника при цьому обов`язкова.

Відповідно до п. 5.3.2. - 5.3.3. договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару якість якого відповідає умовам, установленим розділом 3 цього договору. Замінити товар неналежної якості впродовж трьох днів з моменту складання відповідного акту та отримання обґрунтованої претензії від покупця.

Відповідно до п. 5.4.1. договору, постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримати плату за поставлений товар.

Відповідно до п. 6.2. договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018 року, але у будь - якому випадку до повного виконання взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п. 7.2. договору, за порушення строків постачання товару, згідно замовлень покупця, постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення постачання.

Додатком № 1 (специфікацією) до договору № 141 від 20.04.2018 визначено найменування та вартість товару ( продукції), що мав бути поставлений за договором. Відповідно до додатку, за договором мав бути поставлений Етанол 96 у кількості 1200 флаконів, вартістю 18,40 грн. в т.ч. ПДВ за одиницю, загальну вартість визначено у розмірі 22084,80 грн. в т.ч. ПДВ. Також, мав бути поставлений товар Етанол 70 у кількості 3400 флаконів, вартістю 18,40 грн. в т.ч. ПДВ за одиницю, загальну вартість визначено у розмірі 62573,60 грн. в т.ч. ПДВ. Загалом за договором № 141 від 20.04.2018, відповідно до додатку № 1, мало бути поставлено товару загальною вартістю 84658,40 грн.

До матеріалів справи позивачем додано видаткову накладну № РН - 0000504 від 19.04.2018, відповідно до якої відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар вартістю 46740,10 грн. (виробник ПП Кілафф ). Відповідно до платіжного доручення № 448 від 25.04.2018 позивачем було оплачено поставлений товар та перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 46740,10 грн.

До матеріалів справи позивачем додано видаткову накладну № РН - 0000569 від 19.04.2018, відповідно до якої відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар вартістю 16103,50 грн. (виробник ПП Кілафф ). Відповідно до платіжного доручення № 148 від 23.04.2018 позивачем було оплачено поставлений товар та перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 16103,50 грн.

До матеріалів справи позивачем додано видаткову накладну № РН - 0000568 від 20.04.2018, відповідно до якої відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар вартістю 22084,80 грн. (виробник ПП Кілафф ). Відповідно до платіжного доручення № 447 від 23.04.2018 позивачем було оплачено поставлений товар та перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 22084,80 грн.

06.08.2018 листом № 379/02 - 34 Держаної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Хмельницькій області було повідомлено керівників суб`єктів господарювання лікувально - профілактичних закладів про те, що забороняється реалізація ( торгівля), зберігання та застосування лікарського засобу: Етанол 70 розчин для зовнішнього застосування 70% по 100 мл. у флаконах, серії 010317, з маркуванням виробника ПП Кілафф , Україна, що реалізується з сертифікатом якості, який має ознаку фальсифікації.

До матеріалів справи додано накладну на повернення № 1 від 13.08.2018, відповідно до якої позивачем було повернуто, на підставі повідомлення № 363/02 - 34 від 27.07.2018 Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Хмельницькій області, а уповноваженим представником відповідача (відповідно до довіреності № 3 від 26.07.2018) прийнято товар : Етанол 70 в кількості 1713 шт.. загальною вартістю 31526,05 в т.ч. ПДВ , виробник ПП Кілафф , серія 010317.

До матеріалів справи додано накладну на повернення № 2 від 13.08.2018, відповідно до якої позивачем було повернуто, на підставі повідомлення № 363/02 - 34 від 27.07.2018 Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Хмельницькій області, а уповноваженим представником відповідача (відповідно до довіреності № 3 від 26.07.2018) прийнято товар : Етанол 70 в кількості 875 шт.. загальною вартістю 16103,50 в т.ч. ПДВ. , виробник ПП Кілафф , серія 010317.

13.11.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією № 1604 - 1 про повернення коштів в сумі 31526,05 грн. за накладною на повернення № 1 від 13.08.2018 та 16103,50 грн. за накладною на повернення № 2 від 13.08.2018. Доказів направлення претензій до матеріалів справи не додано.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 30100 0066836 9, доданого позивачем до матеріалів справи, неможливо встановити дату поштового відправлення, дату отримання (повернуто за закінченням терміну зберігання). Відповідачем не спростовані обставини щодо надсилання та отримання зазначеної претензії від позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 141 від 20.04.2018, щодо якості поставленого товару.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Відповідно до ст. 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Відповідно до ст. 679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч. 1, ст. 688 ЦК України, покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до ст. 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1, ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, судом встановлено, що позивачем відповідно до платіжних доручень № 448 від 25.04.2018, № 447 від 23.04.2018 та № 148 від 23.04.2018 було перераховано грошові кошти в розмірі 84928,40 грн., в якості оплати товару отриманого за накладними № РН - 0000569 від 19.04.2018, № РН - 0000568 від 19.04.2018 та № РН - 0000504 від 19.04.2018.

До матеріалів справи додано накладну на повернення № 1 та № 2 від 13.08.2018, відповідно до якої позивачем було повернуто, на підставі повідомлення № 363/02 - 34 від 27.07.2018 Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Хмельницькій області, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 47629,55 грн.

Відповідно до умов договору обов`язок відповідача по заміні товару неналежної якості виникає впродовж трьох днів з моменту складання відповідного акту та отримання обгрунтованої претензії покупця (п.п.5.3.3. договору), або в п`ятиденний термін з моменту пред`явлення претензії (п.п.3.8. договору). Акт щодо поставки неякісного товару обумовлений п.п.5.3.3., п.4.4. договору позивачем не складений та до матеріалів справи не наданий. Претензія щодо неякісного товару та вимоги щодо його заміни на якісний до матеріалів справи не надана. Натомість подана претензія щодо повернення коштів.

В накладних про повернення товару (підписані відповідачем) товар повернутий саме на підставі повідомлення Державної служби з лікарських засобів (сертифікат якості виробника має ознаки фальсифікації), етанол заборонений до реалізації, зберігання, використання.

13.11.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією № 1604 - 1 про повернення коштів в сумі 31526,05 грн. за накладною на повернення № 1 від 13.08.2018 та 16103,50 грн. за накладною на повернення № 2 від 13.08.2018.

Таким чином відповідачем не спростовано обставини справи щодо поставки неякісного товару, та його повернення відповідачу саме як неякісного.

Відповідач не виконав свій обов`язок, покладений на нього ст. 678 ЦК України, а саме, не замінив неякісний поставлений товар на аналогічний товар належної якості, або у випадку відсутності товару належної якості - не повернув суму, сплачену за даний товар.

Відповідач своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України не скористався, відзив на позовну заяву не надав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин до матеріалів справи не додано. Доказів сплати заборгованості у розмірі 47629,55 грн. відповідачем до матеріалів справи не додано.

Отже, відповідач є таким, що порушив свій обов`язок, передбачений нормами чинного законодавства та укладеного між сторонами договору, не замінив неякісний поставлений товар на аналогічний товар належної якості, або у випадку відсутності товару належної якості - не повернув суму, сплачену за даний товар.

Станом на дату розгляду справи, вартість поставленого товару неналежної якості у розмірі 47629,55 грн. відповідачем повернута позивачу не була.

Таким чином, в порушення ст. 678 Цивільного кодексу України та договору № 141 від 20.04.2018 відповідач не повернув позивачу вартість повернутого товару неналежної якості, або не замінив його на товар належної якості, тобто, не виконав свої зобов`язання належним чином.

Отже, грошові кошти у розмірі 47629,55 грн. (вартість поставленого товару неналежної якості) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивачем було розраховано на заборгованість відповідача у сумі 47629,00 грн. пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення постачання. Загалом позивачем було нараховано 19885,44 грн. пені в період з 18.08.2018 по 06.09.2018.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

При нарахуванні пені, позивач керувався п. 7.2. договору, а саме, за порушення строків постачання товару, згідно замовлень покупця, постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення постачання.

Тобто умовами договору обумовлено відповідальність саме за порушення строків поставки товару. У той же час позивач наполягає на тих обставинах, що відповідачем поставлений неякісний товар. Умовами п.7.2. договору не обумовлено нарахування пені за поставку неякісного товару.

Крім того порушення строків постачання товару обумовлені замовленнями покупця, які також не подані позивачем суду.

Поданими доказами підтверджено, що за видатковими накладними № РН - 0000569, № РН - 0000568 та № РН - 0000504 від 19.04.2018 відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар вартістю 84928,40 грн. Накладними на повернення № 1 та № 2 від 13.08.2018, позивачем було повернуто, а відповідачем прийнято товар неналежної якості, загальною вартістю 47629,55 грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

П. 7.2. договору встановлена відповідальність за порушення строків постачання товару, згідно замовлень покупця: постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення постачання.

Умовами договору не передбачено нарахування пені за поставку неякісного товару. Позивачем не складені документи передбачені договором, які обумовлюють обов`язок відповідача по заміні товару в певні строки, а в поданій суду претензії позивач вимагав саме повернути кошти, сплачені за неякісний товар.

Зважаючи на викладене вище, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 19885,44 грн. є необґрунтованими та такими що задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже вимоги позивача визнаються судом частково обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню частково.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Біохім - Фарма ЛТД (місцезнаходження: 03022, м. Київ, вул.. Михайла Максимовича, буд. 2, код ЄДРПОУ 40692758) на користь Комунального некомерційного підприємства Нетішинської міської ради Спеціалізована медико - санітарна частина м. Нетішин (місцезнаходження: 30100, м. Нетішин, вул. Лісова, буд. 1, код ЄДРПОУ 40365451) суму, сплачену за товар неналежної якості у розмірі 31526 ( тридцять одна тисяча п`ятсот двадцять шість) грн. 05 коп., суму, сплачену за товар неналежної якості у розмірі 16103 (шістнадцять тисяч сто три) грн. 50 коп. та 1355 (одна тисяча триста п`ятдесят п`ять) грн. 20 коп. судового збору.

3. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Біохім - Фарма ЛТД на користь Комунального некомерційного підприємства Нетішинської міської ради Спеціалізована медико - санітарна частина м. Нетішин пені у розмірі 19885 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн. 44 коп. - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Усатенко І.В.