Рішення

від 13.01.2020 по справі 922/2009/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2020Справа № 922/2009/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідив матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агенство інноваційних впроваджень АРКОНА

до акціонерного товариства Українська залізниця

про стягнення 298 249,03 грн.

та за зустрічним

позовом акціонерного товариства Українська залізниця

до товариства з обмеженою відповідальністю Агенство інноваційних впроваджень АРКОНА

про визнання недійсним договору,

Представники:

від ТОВ Агенство інноваційних впроваджень АРКОНА - Білак Я.Ю. (ордер про надання правової допомоги)

від АТ Українська залізниця - Никипорець І.Ф. (довіреність)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агенство інноваційних впроваджень АРКОНА звернулося до суду з позовом до акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення 298 249,03 грн., з яких: 276 600 грн. боргу, 12 276,49 грн. пені, 2 046,08 грн. 3% річних та 7 326,46 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору № ТЧ-1-18/12 від 17.12.2018 в частині оплати наданих відповідно до цього договору послуг.

Суд своєю ухвалою від 22.07.2019 відкрив провадження у справі № 922/2009/19, постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши у відзиві на позовну заяву, що у нього не виникло грошових зобов`язань перед позивачем за договором № ТЧ-1-18/12 від 17.12.2018, оскільки останній було укладено з порушенням вимог Закону України Про публічні закупівлі .

Акціонерне товариство (далі - АТ) Укрзалізниця звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Агенство інноваційних впроваджень АРКОНА (далі - ТОВ АІВ АРКОНА ) про визнання недійсним договору.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що оспорюваний договір не відповідає законодавству, що регулює публічні закупівлі. В обґрунтування своїх доводів позивач за зустрічним позовом посилається на те, що предметом оспорюваного договору є послуги, вартість яких становить 276 600 грн., у зв`язку з чим закупівля таких послуг повинна була здійснюватися в порядку, передбаченому Законом України Про публічні закупівлі . Закупівлю послуг за договором було здійснено без застосування процедур закупівлі, що суперечить вимогам Закону України Про публічні закупівлі . На думку позивача за зустрічним позовом, недотримання вимог законодавства під час укладення оспорюваного договору є підставою недійсності цього правочину.

Суд своєю ухвалою від 10.09.2019 прийняв зустрічний позов для спільного розгляду з первісним, розгляд справи № 922/2009/19 постановив здійснювати у порядку загального позовного провадження.

До суду надійшов відзив на зустрічний позов та відповідь на відзив на зустрічний позов з порушенням строків, встановлених судом. У підготовчому засіданні 07.11.2019 суд продовжив відповідачу за зустрічним позовом строк для подачі відзиву на зустрічний позов, а позивачу за зустрічним позовом строк для подачі відповіді на відзив на зустрічний позов та прийняв відповідні документи до розгляду.

У відзиві на зустрічний позов ТОВ АІВ АРКОНА заперечило проти зустрічного позову, зазначивши, що спірний договір за своєю правовою природою, змістом та фактичним виконанням є договором підряду, оскільки передбачає отримання замовником матеріального результату. У зв`язку з цим, на думку ТОВ АІВ АРКОНА , оскільки предметом закупівлі є роботи, вартість яких не перевищує 1,5 мільйона гривень, Закон України Про публічні закупівлі до такої процедури закупівлі не застосовується.

АТ Укрзалізниця у відповіді на відзив на зустрічний позов зазначило таке:

- послуги з комплексного діагностування електровоза ДСЗ-002 відповідно до договору є консультаційними послугами;

- в результаті надання послуг за договором замовник не отримав матеріального результату, наприклад, відновлення працездатності або проведення капітального ремонту електровоза ДС3-002;

- копія звіту про виконання в локомотивному депо Козятин робіт з перевірки обладнання в обсязі поставки фірми Siemens AG на електровозі ДС3-002 згідно з Настановою по визначенню стану електровоза ДС3 41283050.002 РД не є підтвердженням виконання виконавцем (відповідачем за зустрічним позовом) своїх зобов`язань за договором. Вказаний звіт підписаний лише зі сторони виконавця і не надано доказів його направлення замовнику (позивачу за зустрічним позовом).

ТОВ АІВ АРКОНА подало клопотання про подання доказів, а саме: рішення Господарського суду міста Києва у справі № 922/2010/19. Суд відмов у задоволенні цього клопотання зважаючи на те, що рішення суду у справі № 922/2010/19 стосується тільки правової оцінки певного факту (схожого договору) при розгляді іншої справи, яка не є обов`язковою для суду (ч. 7 ст. 75 ГПК України).

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив:

17.12.2018 між публічним акціонерним товариством Українська залізниця (попередня назва відповідача за первісним позовом), як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю Агенство інноваційних впроваджень АРКОНА , як виконавцем, укладено договір № ТЧ-1-18/12 від 17.12.2018 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати послуги з комплексного діагностування електровоза ДС3-002 (далі - послуги) згідно з Настановою по визначенню стану електровозів ДС-3 41283050.002 РД , а замовник зобов`язується прийняти і оплатити зазначені послуги.

Відповідно до п. 2.10 Договору здача-приймання наданих послуг посвідчується актом здачі-приймання, який готується і передається виконавцем на підпис замовнику.

Ціна послуг визначається сторонами на підставі протоколу погодження вартості послуг з комплексного діагностування електровоза ДС3-002 (Додаток 2) (п. 3.1 Договору).

Відповідно до протоколу погодження ціни до Договору вартість послуг з комплексного діагностування електровоза ДС3-002 та загальна сума Договору становить 276 600 грн., у тому числі ПДВ 46 100 грн.

На виконання умов Договору сторонами підписано акт надання послуг № 2 від 29.12.2018 на суму 276 600 грн.

Як передбачено п. 3.3 Договору замовник зобов`язується сплатити вартість послуг за цим Договором протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг по факту надання послуг.

ТОВ АІВ АРКОНА надіслало АТ Укрзалізниця претензію вих. № 10/0601-2019 від 10.06.2019, яку відповідач залишив без задоволення.

Оскільки оцінка дій сторін щодо стану виконання Договору є похідною від встановлення обставин щодо спроможності Договору, як юридичному факту, бути підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, в першу чергу підлягають з`ясуванню та вирішенню доводи сторін про дійсність/недійсність Договору.

Договір укладено поза межами процедур, передбачених та врегульованих Законом України Про публічні закупівлі , що сторонами визнається.

Закон України Про публічні закупівлі від 25.12.2015, № 922-VIII (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади і його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У розумінні Закону замовники - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:

органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання;

наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 Питання акціонерного товариства Українська залізниця (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 938) затверджено Статут акціонерного товариства Українська залізниця , яким передбачено, що акціонерне товариство Українська залізниця (далі - Товариство) є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. N 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця . Товариство утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття.

Відповідно до Закону України Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування (ст. 2) товариство утворюється як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття. Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Метою діяльності товариства є задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученні, роботах та послугах, що виконує та надає товариство, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності транспортної галузі, а також отримання прибутку від провадження підприємницької діяльності (п. 6 Статуту акціонерного товариства Українська залізниця ).

Діяльність не є комерційною чи промисловою в разі, якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи, тощо). Натомість, діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку. Різниця в забезпеченні потреб у вищеперелічених випадках полягає в тому, що в першому випадку контрольовані державою інституції (організації) виконують публічні функції та зобов`язання перед державою чи громадою, установлені нормативно-правовими актами, розпорядчими рішеннями, статутами юридичних осіб, а не здійснюють таку діяльність на комерційній основі де прибутковість є основною мотивацією.

Отже, АТ Укрзалізниця є замовником у розумінні Закону як юридична особа, яка забезпечує потреби держави, така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, і у статутному капіталі юридичної особи державна частка акцій перевищує 50 відсотків.

Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі , цей Закон застосовується, зокрема, до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

Вирішуючи питання правої природи Договору суд виходить з такого.

Загальні положення щодо договорів про надання послуг закріпленні у главі 63 Цивільного кодексу України (статті 901-907). Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) послуги розглядаються як окремий вид об`єктів цивільних прав, які відрізняються від інших об`єктів (речей, майнових прав, результатів робіт тощо).

За змістом ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, відповідно до закону, послуга не зводиться до самої дії або діяльності, а розглядається як окреме явище. З огляду на це, для послуг характерним є те, що вони:

- мають нематеріальний характер, а їх результат не набуває уречевлювального вигляду;

- тісно пов`язані з особою виконавця та процесом вчинення ним дій, здійснення діяльності;

- не збігаються із самими діями, здійсненням діяльністю виконавця, а існують як окреме явище.

Для замовника за договором послуга, незважаючи на її нематеріальну сутність, виступає як певне матеріальне благо, заради якого він і вступає у договірні відносини.

Підсумовуючи викладене, послугою є певне нематеріальне благо, яке надається виконавцем і споживається замовником у процесі вчинення певних дій або здійснення певної діяльності.

Легальне визначення договору підряду містить ч. 1 ст. 837 ЦК України, відповідно до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 2 ст. 837 ЦК України доповнює характеристику договору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Отже, чітко визначеною метою договору підряду є виконання певної роботи. Це дозволяє провести розмежування між договорами підрядного типу та іншими типами цивільно-правових договорів, зокрема, договорами про надання послуг.

Аналіз наведених положень закону та доводів, які визначають суть підряду та послуги, свідчить про те, що договір підряду відрізняється від договору про надання послуг своїм предметом.

Зокрема, послугам притаманні ознаки, які відрізняють їх від результату робіт, а сама послуга хоч, як і підряд, і тісно пов`язана з особою виконавця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення певної діяльності), але не збігається із самими діями, здійсненням діяльності виконавця, а існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, споживається в процесі вчинення певної діяльності або здійснення певної діяльності, не набуваючи матеріального вигляду.

В свою чергу, результат виконання підрядником роботи - це матеріалізований об`єкт, що знаходить своє втілення в індивідуально-визначених речах, бо робота виконується за завданням замовника, який має право у будь-який момент перевірити хід і якість роботи підрядника, не втручаючись в його діяльність. Цей матеріалізований результат знаходить своє відображення і в створенні нової речі, і в поліпшенні якості або інших споживчих властивостях вже існуючої речі.

Якщо за договором про надання послуги дії виконавця не мають вирішального значення, оскільки це спосіб надання послуги, то для договору підряду процес виконання роботи є важливим, порушення якого надає замовнику певні права (ст. 849 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов`язується надати послуги з комплексного діагностування електровоза ДС3-002 згідно з Настановою по визначенню стану електровозів ДС-3 41283050.002 РД.

Як передбачено п. 1.3 Договору послуги виконавця включають в себе такі роботи на електровозі ДС3-002:

- огляд та опис механічного обладнання;

- огляд та опис обладнання системи керування SIBAS, тягових та допоміжних перетворювачів;

- огляд та опис іншого електричного обладнання;

- підготовчі роботи перед подачею номінальної напруги на електричні кола електровоза;

- подача напруги на електричні кола керування електровоза номіналом 110 В та нижче;

- подача напруги на електричні кола допоміжного обладнання електровоза номіналом 380 (220) В 50 Гц;

- подача напруги на силові електричні кола електровоза номіналом 25 кВ.

Згідно з п. 1.5 Договору за результатами наданих послуг виконавець надає такі документи: технічний формуляр з описом обладнання електровоза; перелік запасних частин, матеріалів та обладнання, необхідного для повного відновлення працездатності електровоза ДС3-002 в умовах депо; рекомендації щодо заміни несправних елементів, які на даний час зняті з виробництва, на сучасні аналоги.

Отже, предметом Договору є певне нематеріальне благо у вигляді інформації про технічний стан електровоза ДС3-002, яка споживається в момент її надання. Діагностування електровоза ДС3-002 - це спосіб надання послуги, а не результат виконання робіт, так само як і звіт про виконання є способом доведення інформації. А тому цей звіт, який міститься в матеріалах справи, не є матеріальним результатом, який отримується замовником в результаті виконання робіт за Договором.

З урахуванням викладено, правовідносини, що виникли між сторонами на підставі Договору та ним врегульовані, є послугою, і, відповідно, цей правочин за своєю правою природою є договором про надання послуг.

Як зазначено вище, ч. 1 ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що він застосовується, зокрема, до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, передбачених ч. 1 ст. 12 Закону України Про публічні закупівлі .

Згідно з ч. 7 ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

За змістом ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За приписами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки оспорюваний Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а вартість послуг за Договором становить 276 600 грн., з урахуванням вимог ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі , Договір не міг укладатися до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Факт укладення Договору без проведення процедур закупівлі, передбачених Законом України Про публічні закупівлі , визнається сторонами.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання Договору недійсним є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи, що предметом первісного позову є стягнення з АТ Укрзалізниця суми заборгованості з оплати послуг за недійсним договором, а також з урахуванням вимог статті 14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в якій закріплено принцип диспозитивності, за яким право визначати підставу позову належить позивачу, відсутні правові підстави для стягнення з АТ Укрзалізниця 298 249,03 грн., а первісний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за первісним і зустрічним позовами покладається на ТОВ АІВ АРКОНА . Зайво сплачені позивачем за зустрічним позовом 86 грн. судового збору підлягають поверненню йому з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю Агенство інноваційних впроваджень АРКОНА у позові до акціонерного товариства Українська залізниця .

Судові витрати за первісним позовом покласти на товариство з обмеженою відповідальністю Агенство інноваційних впроваджень АРКОНА .

Позов акціонерного товариства Українська залізниця до товариства з обмеженою відповідальністю Агенство інноваційних впроваджень АРКОНА задовольнити.

Визнати недійсним договір № ТЧ-1-18/12 від 17.12.2018, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Агенство інноваційних впроваджень АРКОНА та акціонерним товариством Українська залізниця .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агенство інноваційних впроваджень АРКОНА (провулок Іванівський, будинок 5, кабінет 3, місто Харків, Харківська область, 61058, код 41283050) на користь акціонерного товариства Українська залізниця (вулиця Тверська, будинок 5, місто Київ, 03680, код 40075815) 1 921 грн. судового збору.

Повернути акціонерному товариству Українська залізниця (вулиця Тверська, будинок 5, місто Київ, 03680, код 40075815) з Державного бюджету України 86 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено 26.02.2020.

Суддя С. А. Ковтун