Рішення

від 18.02.2020 по справі 924/1344/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. Справа № 924/1344/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях м. Вінниця

до Приватного підприємства "Обрій" м. Старокостянтинів Хмельницької області

про стягнення 4322,21 грн.

Представники сторін:

позивача: Стецюк Т.Л. - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність № 4 від 08.01.2020р.

відповідача: не з`явився

У судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

24.12.2019 року до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях м. Вінниця до Приватного підприємства "Обрій" м. Старокостянтинів Хмельницької області про стягнення 58754,03 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 06.01.2017року між сторонами укладено договір №1871 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності - приміщення загальною площею 88,1 кв.м., яке розміщене за адресою: Хмельницька обл., м.Старокостянтинів, вул. Пушкіна, 4. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем обов`язку зі сплати орендних платежів, в останнього виникла заборгованість, яка становить 12639,85грн. Крім того, позивач звертає увагу, що згідно рішення господарського суду Хмельницької області від 21.01.2019р. у справі №924/898/18 вказаний договір оренди розірвано, однак, відповідач не повернув орендоване майно, у зв`язку із чим на підставі п.10.10 договору позивач нарахував до стягнення з відповідача неустойку в сумі 38044,20 грн. Також на підставі п.п. 3.7, 3.8 договору позивач заявив до стягнення 6805,99грн. пені та 1263,99 грн. штрафу, які нараховані за прострочення сплати орендної плати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.12.2019 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 27.12.2019 відкрито провадження у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях м. Вінниця до Приватного підприємства "Обрій" м. Старокостянтинів Хмельницької області про стягнення 58754,03 грн., призначено підготовче засідання на 22.01.2020.

22.01.2020 відкладено підготовче засідання на 04.02.2020 із занесенням до протоколу судового засідання.

У відповідності до ухвали від 04.02.2020 суд прийняв до розгляду заяву представника позивача про зменшення позовних вимог, у зв`язку із чим предметом позову у даній справі є вимога щодо стягнення з відповідача 4322,21 грн., з яких 3128,79 грн. заборгованості по орендній платі, 943,84 грн. пені та 249,58 грн. штрафу. Крім того, даною ухвалою суд закрив підготовче провадження у справі №924/1344/19 та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.02.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 18.02.2020 підтримала заявлені позовні вимоги з урахуванням їх зменшення та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, незважаючи на те, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення - ухвал суду від 27.12.2019, 22.01.2020 та 04.02.2020, процесуальним правом щодо подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

06.01.2017 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (далі - орендодавець) та Приватним підприємством "Обрій" (далі - орендар) укладено договір №1871 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - договір), згідно п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - приміщення, загальною площею 88,1 кв.м, (в т.ч. площа загального користування 15,3 кв.м.) яке розміщене за адресою: вул. Пушкіна, 4, м. Старокостянтинів, Хмельницька обл., 31100 в адміністративній будівлі, що перебуває на балансі Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області, ідентифікаційний код 21315239 (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.10.2016р. і становить за незалежною оцінкою 235392,00грн.

Згідно п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює проектні, проектно - вишукувальні роботи.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передавання майна.

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, із змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2016 року - 1961,60 грн. (п. 3.1 договору).

Згідно п. 3.2 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Відповідно до п. 3.4 договору у разі користування Майном протягом неповного календарного місяця (першого або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50 % щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним місяцем, відповідно до пропорцій розподілу, установлених п.10 ч.3 ст. 29 Бюджетного кодексу України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6 договору).

За умовами п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості (п. 3.8 договору).

Відповідно до п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Пунктом 5.3 договору сторони визначили обов`язок орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 06 січня 2017 року до 05 грудня 2019 року включно (п. 10.1 договору).

Чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду (п. 10.6 договору).

У відповідності до п. 10.8 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Згідно п. 10.9 договору майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення (п. 10.10 договору).

Договір підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

Додатком 1 до договору сторони оформили розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, згідно якого розмір орендної плати за грудень 2016 року становить 1961,60 грн.

06.01.2017 року підписано акт приймання-передавання приміщення, загальною площею 88,1 кв.м, яке розміщене за адресою: вул. Пушкіна, 4, м. Старокостянтинів, Хмельницька обл., 31100 (додаток №2 до договору).

У зв`язку із неналежним виконанням вищевказаного договору, рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.01.2019р. у справі №924/898/18, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019, розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 06.01.2017р. №1871, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області та приватним підприємством "Обрій". Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП "Обрій" на вищевказані судові рішення.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.04.2019 р. у справі №924/1245/18 вирішено стягнути з приватного підприємства "Обрій" на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області для зарахування до Державного бюджету України 11850,51грн. орендної плати (за період з квітня 2018р. по січень 2019р.), 1448,03грн. пені (з 13.05.2018р. по 25.02.2019р.) та 817,63 грн. штрафу.

15.04.2019р. між орендарем та балансоутримувачем підписано акт приймання-передавання індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, згідно якого орендар повернув балансоутримувачу приміщення, загальною площею 88,1 кв.м, яке розміщене за адресою: вул. Пушкіна, 4, м.Старокостянтинів.

19.07.2019 року позивач звертався до відповідача з претензією, згідно якої просив сплатити заборгованість по орендній платі, пені, штрафу та неустойку.

Відповідач у листі від 26.12.2019 повідомив, що заборгованість по орендній платі до Державного бюджету буде сплачена в найближчий час.

Однак, суму заборгованості не оплатив, тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості по орендній платі, а також на підставі п.п. 3.7, 3.8 договору заявив до стягнення 943,84грн. пені, 249,58грн. штрафу.

Аналізуючи надані докази та пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 чинного Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

З огляду на положення ч. 1 ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області, правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - договір), згідно п. 1.1 якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування приміщення, загальною площею 88,1 кв.м, яке розміщене за адресою: вул. Пушкіна, 4, м. Старокостянтинів, Хмельницька обл., 31100 в адміністративній будівлі, що перебуває на балансі Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області, що підтверджується актом приймання-передавання від 06.01.2017.

Як передбачено ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 17 чинного Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX від 03.10.2019 орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Положення аналогічного змісту були закріплені у ст. ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII, який діяв до набрання чинності Законом України № 157-IX від 03.10.2019, згідно яких орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності.

Пунктами 3.1-3.3 договору передбачено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, із змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2016 року - 1961,60 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50 % щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним місяцем, відповідно до пропорцій розподілу, установлених п.10 ч.3 ст. 29 Бюджетного кодексу України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Суд встановив, що згідно рішення господарського суду Хмельницької області від 21.01.2019р. у справі №924/898/18, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019, розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 06.01.2017р. №1871, а орендоване майно повернуто відповідачем балансоутримувачу на підставі підписаного акту приймання - передачі від 15.04.2019р.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку та стану надходження орендної плати розмір орендної плати за договором оренди від 06.01.2017р. №1871, що підлягав сплаті до державного бюджету відповідачем у лютому 2019 року становив 1242,30 грн., у березні 2019року - 1253,48 грн., у квітні 2019 року - 633,01грн., а всього 3128,79 грн.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо своєчасного внесення орендної плати, у останнього виникла заборгованість до державного бюджету у розмірі 3128,79грн. за період з лютого по квітень 2019р. Відповідач не подав в матеріали справи доказів на підтвердження сплати вищевказаної заборгованості.

Зважаючи на викладене, враховуючи приписи ст. 74 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, позовні вимоги про стягнення 3128,79грн. заборгованості заявлені правомірно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами у п.п. 3.7, 3.8 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

На підставі вищевказаних положень договору позивач заявив до стягнення з відповідача 249,58 грн. штрафу (10% від простроченої орендної плати за лютий - березень 2019р.) та 943,84 грн. пені, розрахованої за період з 26.02.2019р. по 15.04.2019р. При цьому, нарахування пені здійснювалось на суму заборгованості з орендної плати з врахуванням заборгованості в сумі 18590,90грн., яка існувала станом на 25.02.2019р. та була стягнута з відповідача в тому числі і згідно рішення господарського суду Хмельницької області у справі №924/1245/18 від 09.04.2019.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок суми штрафу, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано заявив до стягнення 249,58 грн. штрафу.

В той же час нарахування пені позивач здійснив без врахування положень ч. 6 ст. 232 ГК України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, нарахування пені за прострочення сплати орендної плати до бюджету за місяці, що передували серпню 2018 року, припинилось ще до настання періоду, за який здійснює нарахування позивач (до 26.02.2019). Тому нарахування пені на недоїмку в сумі 11 386,53 грн. за визначений позивачем період суперечить приписам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Нарахування пені за прострочення сплати орендної плати до бюджету за серпень 2018р. (строк сплати до 12.09.2018р.) припинилось 13.03.2019, за вересень 2018 р. (строк сплати до 12.10.2018р.) припинилось 13.04.2019.

З урахуванням вищевказаного, суд провів перерахунок пені в межах заявленого позивачем періоду (з 26.02.2019р. по 15.04.2019р.) і встановив, що обґрунтованим є нарахування пені в сумі 351,32 грн. У стягненні 592,52 грн. слід відмовити.

При цьому суд враховує, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто, не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018р. у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018р. у справі №911/1351/17, від 17.05.2018р. у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018р. у справі № 922/1720/17, 09.07.2018р. у справі № 903/647/17.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3128,79 грн. орендної плати, 351,32 грн. пені, 249,58 грн. штрафу. У стягненні 592,52 грн. пені слід відмовити.

Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в зв`язку із тим, що спір виник внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях м. Вінниця до Приватного підприємства "Обрій" м. Старокостянтинів Хмельницької області про стягнення 4322,21 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Обрій" (Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул.Миру, 1/32, кв. 2, код 31328435) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (м. Вінниця, вул.Гоголя, буд. 10, код 42964094) для зарахування до Державного бюджету України 3128,79 грн. (три тисячі сто двадцять вісім гривень 79 коп.) орендної плати, 351,32 грн. (триста п`ятдесят одна гривня 32 коп.) пені, 249,58 грн. (двісті сорок дев`ять гривень 58 коп.) штрафу.

Стягнути з Приватного підприємства "Обрій" (Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул.Миру, 1/32, кв. 2, код 31328435) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (м. Вінниця, вул.Гоголя, буд. 10, код 42964094) 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) витрат на оплату судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 592,52 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 26.02.2020.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддруковано у 3 примірниках:

1- до справи,

2- позивачу (29013, м. Хмельницький, вул. Соборна, 75),

3- відповідачу ( АДРЕСА_1 ).

Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.