Ухвала

від 26.02.2020 по справі 920/187/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

26.02.2020 Справа № 920/187/20

Суддя господарського суду Сумської області Яковенко В.В., розглянувши заяву б/н, б/д фізичної особи-підприємця Іванова Артема Веніаміновича ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 до боржника - приватної виробничо-комерційної фірми Центр (40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 76, кв. 81, код ЄДРПОУ 21119320) про видачу судового наказу про стягнення з боржника - приватної виробничо-комерційної фірми Центр 80091,60 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу, укладеного у спрощений спосіб,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Іванов Артем Веніамінович звернувся до господарського суду Сумської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з приватної виробничо-комерційної фірми Центр 80091,60 грн. заборгованості, що виникла на підставі договору купівлі-продажу, укладеного у спрощений спосіб.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову у видачу судового наказу з огляду на наступне.

Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

За змістом статей 148, 154 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу без судового засідання і повідомлення заявника та боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 151 ГПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судовий збір судовий збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно зі ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України Про Державний бюджет України затверджено, що з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн.

Частина 2 ст.4 Закону України Про судовий збір встановлює, що за подання заяви про видачу судового наказу до господарського суду ставка судового збору становить 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 210,20 грн.

Однак, заявником до заяви не подано доказів сплати судового збору в установленому законом порядку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не додержано вимог, встановлених п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України, а саме не надано документів, що підтверджують сплату судового збору.

Судом встановлено, що заявником до заяви про видачу судового наказу не долучено копію договору про поставку продукції з позивачем, хоча в додатку до заяви заявником зазначено копію договору, про що свідчить складений господарським судом акт від 25.02.2020.

Пунктом 1 ч.1 ст. 152 ГПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст. 150 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Оскільки заявником не подано суду доказів, що підтверджують сплату судового збору, копії договору, за яким пред`явлено вимогу про стягнення грошової заборгованості, у видачі судового наказу належить відмовити.

Керуючись статтями 148, 150, 152, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити фізичній особі-підприємцю Іванову Артему Веніаміновичу у видачі судового наказу про стягнення з приватної виробничо-комерційної фірми Центр 80091,60 грн. заборгованості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ГПК України, ухвала про відмову у видачі судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки визначені ст. 256 ГПК України.

Додаток: акт господарського суду Сумської області від 25.02.2020.

Ухвала підписана 26.02.2020.

Суддя В.В. Яковенко