Рішення

від 13.02.2020 по справі 569/17429/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/17429/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді Смолій Л.Д.

при секретарі Хлуд І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Тілтс-Грейс Україна про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до ПП Тілтс-Грейс Україна про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 01 червня 2018 року перебував у трудових відносинах з ПП Тілтс-Грейс-Україна, працюючи по сумісництву на посаді механіка. 19 березня 2019 року був звільнений з роботи, в день звільнення остаточний розрахунок з ним не проведено. Збільшивши свої позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 21559 грн.69 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 41 225 грн. 47 коп. за період з 20 березня 2019 року по 13 лютого 2020 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явились, подавши до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Представник відповідача ПП Тілтс-Грейс Україна в судове засідання не з"явився, повідомлявся про день та час слухання справи, відзиву на позов не подав.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими сторони обгрунтовують свої вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до наказу про прийняття на роботу № 4-00006 від 29 травня 2018 року прийнятий на роботу механіком за сумісництвом у ПП Тілтс-Грейс Україна з посадовим окладом 3723 гривні.

05 березня 2019 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву директору ПП Тілтс-Грейс Україна про звільнення із займаної посади за власним бажанням, яка представником роботодавця отримана 06.03.2019 року.

Відповіді на заяву про звільнення позивачем не отримано, повний розрахунок з ним не проведено.

Таким чином, позовна вимога про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 21559,69 грн. підлягає до задоволення повністю.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з ч.2 ст.21 КЗпП України, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Тобто, на сумісників поширюються всі права та обов`язки, передбачені чинним законодавством, колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЗУ Про оплату праці , працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до вимог частини першої статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За змістом ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, встановлені ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до вимог статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п.8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до відомостей Рівненського об`єднаного управління ПФУ Рівненської області від 08 травня 2019 року про сплату ПП Тілтс-Грейс Україна єдиного соціального внеску заробітна плата позивача ОСОБА_1 за фактично відпрацьовані протягом двох місяців 2019 року робочі дні становила - 7446 грн. (3723 грн. за січень + 3723 грн. за лютий), середньоденна заробітна плата складала 181,61 грн. (7446 грн.: 41 день).

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 18 серпня 2018 року №78/0/2016-18 стосовно визначення тривалості робочого часу у 2019 році, загальна кількість робочих днів у березні становила 20 робочих днів, у квітні - 21, в травні - 21, в червні - 18, в липні - 23, в серпні - 21, у вересні - 21, у жовтні-22, у листопаді -21, у листопаді - 21, у грудні - 21. Тобто, в періоді, за який відповідач повинен сплатити середній заробіток позивачу, кількість робочих днів становить 227 і включає в себе: 8 робочих днів за березень 2019 року, 21 - за квітень, 21 - за травень, 18 - за червень, 23 - за липень, 21 - за серпень, 21 - за вересень, 22- за жовтень, 21 - за листопад, 21 - за грудень, 21 - за січень 2020 року, 9 - за лютий 2020 року. Оскільки, середньоденна заробітна плата становить 181,61грн., то розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 березня 2019 року по 13 лютого 2020 року становить 41225,47 грн. (181,61 грн. X 227 = 41225,47 грн.).

Таким чином вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 березня 2019 року по 13 лютого 2020 року підлягають до задоволення на суму 41225,47 грн.

При цьому суд враховує, що саме на відповідача покладається обов`язок доведення відсутності вини у затримці розрахунку при звільненні. Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що невиплата позивачу при звільненні всіх належних йому сум мала місце не з вини відповідача.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн., за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за категорією спорів про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, то з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 768,40 грн..

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Тілтс-Грейс Україна про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Тілтс-Грейс Україна на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 21 559 гривень 69 копійок та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 березня 2019 року по 13 лютого 2020 року в розмірі 41225 гривень 47 копійок.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Приватного підприємства Тілтс-Грейс Україна судовий збір в дохід держави в розмірі 768,40 грн.

Стягнути з Приватного підприємства Тілтс-Грейс Україна на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне підприємство Тілтс-Грейс Україна , м. Рівне, вул. Київська, буд. 11 кв. 120, ЄДРПОУ 34327570.

Суддя -