Ухвала

від 26.02.2020 по справі 675/1542/19

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/1542/19

Провадження № 2/675/102/2020

У Х В А Л А

26 лютого 2020 року м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого -

судд Демчука П.В.

з участю: секретаря судового засідання Григор`євої О.С.,

представника позивача - адвоката Кривінчук О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державного реєстратора комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля Кметь Володимира Леонідовича, ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю Поділлятрансагро про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права,

в с т а н о в и в :

У провадженні Ізяславського районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державного реєстратора Комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля Кметь В.Л., ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю Поділлятрансагро про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2019 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 26 вересня 2019 року, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті на 22 січня 2020 року. Цією ж ухвалою витребувано від сектору з питань державної реєстрації Ізяславської РДА договір оренди земельної ділянки від 22 січня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Поділлятрансагро .

У судовому засіданні 26 лютого 2020 року представник позивача адвокат Кривінчук О. В. подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, а також звернулася до суду з усним клопотанням про поновлення процесуального строку для подання до суду заяви про уточнення позовних вимог.

В обґрунтування вказаного клопотання ОСОБА_3 посилається на те, що пропустила строк для подання до суду заяви про уточнення позовних вимог з поважних причин, оскільки відповідні відомості, що стали підставою для уточнення позовних вимог, були отримані нею як відповідь на запит адвоката. Угода із довірителькою була укладена вже після звернення до суду, а тому на підставі сформованої у правової позиції вона просить прийняти заяву про уточнення позовних вимог, поновивши строк для подання такої заяви. Також зазначила, що її неявка у попередні судові засідання були викликані поважними причинами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді Верховенство права , схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів ( Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands ) від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Відповідно до принципу пропорційності цивільного судочинства, встановленого статтею 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 ЦПК України).

Відповідно до п. 2 частини 2 та частини 3 статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Згідно положень статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Статтею 189 ЦПК України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Згідно із частиною 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як вбачається із матеріалів справи, представник позивача адвокат Кривінчук О.В. 04 листопада 2019 року подавала заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з відпусткою; 05 грудня 2019 року нею була подана заява про розгляд справи у її відсутність, 22 січня 2020 року - подана заява про відкладення розгляду справи через хворобу дитини.

Крім того, як вбачається із наданого на підтвердження своїх повноважень представником позивача ордеру серії АА № 061231, договір про надання правової допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом Кривінчук О. В. було укладено 30 жовтня 2019 року, підготовче провадження у даній справі проводилося 26 вересня 2019 року, 04 листопада 2019 року та 06 грудня 2019 року. Позовна заява позивачем була подана 18 липня 2019 року, тому у сторони позивача було достатньо часу для сформування своєї позиції у справі та підготовки необхідних процесуальних документів до закінчення підготовчого засідання.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня 1998 року та Креуз проти Польщі від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Дія 97 проти України від 21 жовтня 2010 року).

Суд враховує, що з часу постановлення суддею ухвали про відкриття провадження у даній справі минуло майже сім місяців, а тому вказаний строк не може вважатися розумним з огляду на вимоги ч. 2 ст. 121 ЦПК України, а його поновлення буде суперечити принципу диспозитивності судового процесу, закріпленого у ст. 13 ЦПК України.

Поновлення процесуального строку зі сплином значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України ).

З огляду на викладене, оскільки позивачем та його представником не наведено поважних причин, які не залежали від них та об`єктивно перешкоджали їм подати до суду у встановлений процесуальним законом строк заяву про уточнення позовних вимог, а пропущений процесуальний строк не може вважатися розумним та відповідати завданню цивільного судочинства, суд вважає за необхідне заяву представника позивача про уточнення позовних вимог залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 49, 83, 126, 127, 189, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кривінчук Олени Володимирівни про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, для подання до суду заяви про уточнення позовних вимог.

Заяву адвоката Кривінчук Олени Володимирівни в інтересах позивача ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 15 днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 27 лютого 2020 року.

Суддя П.В.Демчук