2/754/4254/20
Справа № 754/2477/20
У Х В А Л А
іменем України
25 лютого 2020 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., перевіривши виконання вимог ст.ст.175-177 ЦПК України при поданні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інжшляхбуд про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме до неї не додано документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Згідно із Законом України Про судовий збір , із позовних заяв майнового характеру, що подаються до суду фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до суду фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно позовних вимог, позивачем заявлено дві позовні вимоги: про стягнення заборгованості по заробітній платі, та про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Однак, у свої постанові № 910/4518/16 від 30.01.2019 року Велика Палата ВС/КЦС вказала, що за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України Про оплату праці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та коштів за невикористану відпустку під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
На підставі викладеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу позов про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 840, 8 грн.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави . Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи вказане, позивачу необхідно усунути недоліки позову, шляхом виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інжшляхбуд про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків терміном у 3 (три) дні з моменту отримання копії ухвали суду. На виконання даної ухвали суду заявнику подати відповідну заяву через канцелярію суду, або направити засобами поштового зв`язку протягом визначеного строку.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 25.02.2020 р.
Суддя
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2020 |
Оприлюднено | 27.02.2020 |
Номер документу | 87846227 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Саламон О. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні