Ухвала

від 26.02.2020 по справі 176/2840/19

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/2840/19

провадження №1-кс/176/92/20

УХВАЛА

Іменем України

26 лютого 2020 р. м. Жовті Води

Слідчий суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019040220001052, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019040220001052, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що 19 грудня 2019 року до чергової частини Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що за адресою АДРЕСА_1 знаходяться зали ігрових автоматів «Національна лотерея».

За даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040220001052 від 19.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, а саме зайняття гральним бізнесом.

20 грудня 2019 року старшим слідчим СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_3 проведено обшук в гральному залі «Українська національна лотерея» за адресою: бульвар Свободи, 49б, місто Жовті Води, Дніпропетровська область. В ході даного обшуку виявлено та вилучено предмети, які можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

03 лютого 2020 року слідчим суддею Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надано дозвіл на проведенняі обшуку в гральному залі «Українська національна лотерея» за адресою: бульвар Свободи, 49б, місто Жовті Води, Дніпропетровська область, власником якого є приватне підприємство «Жовті Води-Асоціація».

При цьому прокурор зазначив, що в ході слідчих дій власник вилученого майна не встановлений.

Разом з тим прокурор вказує на те, що вилучене майно є доказами злочину, зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, в подальшому дані об`єкти потребують дослідження експертами, які володіють спеціальними знаннями в галузі до гримання умов праці з підвищеною небезпекою, а також враховуючи тон факт, що вищевказані предмети можуть бути використані як підтвердження причетності невстановленої на даний час слідством особи до вчинення злочину, виникають підстави в накладені арешту на вищевказане майно, з метою їх збереження, оскільки останні можуть бути пошкоджені, зіпсовані або знищенні.

Слідчий суддя, дослідивши окремі матеріали клопотання про арешт майна, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Проте вказаним вимогам закону клопотання прокурора не відповідає.

Так, із клопотання не можливо встановити які заходи вживалися для встановлення осіб які є власниками вилученого майна або які ним володіли, користувалися чи розпоряджалися, а також чи є дані заходи достатніми.

Зокрема, в клопотанні не наведено відомості щодо того чи допитувалась особа або повноважний представник особи у власності, володінні або користуванні якої перебуває нерухоме майно, де проводився обшук, а також свідки, з приводу належності на праві власності речей на які прокурор просить накласти арешт.

Слідчий суддя звертає увагу, що в силу вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом за участю, в тому числі, іншого власника майна.

Відповідно до пунктів 25, 26 статті 3 КПК України, одним із учасників як кримінального, так і судового провадження є третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Таким чином, власник майна, щодо якого вирішується питання про арешт, є особою, прав, свобод та інтересів якої стосується судове рішення. Не залучення власників тимчасово вилученого майна до розгляду клопотання про арешт такого майна порушує їх право на подачу своїх аргументів і заперечень проти накладення арешту.

Крім того, у випадку не повідомлення власника тимчасово вилученого майна про розгляд клопотань про арешт порушується: право на захист власності в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; право на захист; принципи законності і диспозитивності.

Із вище наведеного слідує, що виклик судом власника майна для розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна є обов`язковим. При цьому нормами КПК не передбачений розгляд такого клопотання без належного повідомлення власника майна.

Одночасно слід зауважити, що статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, зокрема: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нехтування вказаними засадами означає, що судове рішення постановлено без дотримання приписів статті 370 КПК щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підставою для його скасування.

В частині 3 статті 172 КПК України вказано, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна, подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, оскільки клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути дане клопотання прокурорудля усунення недоліків, відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України.

Керуючись ст.ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019040220001052, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, повернути уповноваженому прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1