Постанова

від 25.02.2020 по справі 643/17422/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року

м. Харків

Справа № 643/17412/18

Провадження № 22-ц/818/ 1567 /19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Хорошевський О.М.

суддів Кісь П.В., Яцина В.Б.,

секретаря Брулевича В.В.

Учасники справи :

Позивач: ОСОБА_1

Відповідач: Громадська організація Нова Енергія

Третя особа: Филенко ОСОБА_2 Вікторович

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2019 року ухвалене суддею Мельниковою І.Д.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Нова енергія , третя особа: ОСОБА_3 про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, вимоги якого в подальшому уточнив та в остаточній редакції просив скасувати наказ про його звільнення № 2018/10/01 від 31.10.2018; поновити його на роботі у штаті ГО «Нова Енергія» на посаді фахівця; визнати « 01 серпня 2018 року - 31 липня 2020 року» як «період, визначений строковим трудовим договором,» зазначеним у Наказі про прийняття на роботу № 2018/07/02 від 31 липня 2018 року; стягнути з ГО «Нова Енергія» та її керівництва на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 листопада 2018 р. до дня поновлення на роботі у сумі 5 797,38 грн. на місяць, а також моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Позов мотивований тим, що згідно наказу №2018/07/02 від 31.07.2018 він прийнятий на роботу у Громадській організації Нова Енергія на посаду фацівця. Зазначив, що за попередньою домовленістю, його робота продовжуватиметься два роки з 01.08.2018 по 31.07.2020. 31.07.2018 він був ознайомлений з наказом про прийняття на роботу у якому зазначено, що його підставою є попередня домовленість. 01.08.2018 позивач приступив до роботи. Вказав, що спочатку він приступив до роботи, а вже потім з`явився трудовий договір №2018-14-МФВ-52475 від 01.08.2018р. Наказом №2018/10/01 від 31.10.2018 позивача звільнено з посади фахівця у зв`язку з закінченням терміну дії строкового договору. Позивач не погоджується з терміном дії трудового договору та його звільненням у зв`язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом. Крім того, зазначив, що йому завдано моральної шкоди вказаними діями відповідача.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами укладено строковий трудовий договір, в якому визначено строк, який підписаний та погоджений сторонами тому підстав для поновлення позивача не має, оскільки він звільнений з роботи на підставі ст. 36 КЗпП України у зв`язку з закінченням терміну дії договору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим і ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права і недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на ті ж обставини, що і у позовній заяві, норми КЗпП , а також на те, що трудовий договір №2018-14-МФВ-52475 від 01 серпня 2018 року копія якого надана відповідачем суду, він не підписував і побачив лише у суді. Зазначає, що йому не було надано жодного документу в якому було б зазначено кінцевий термін його роботи. Вказує, що вказаний договір не підписував, та взагалі з ним не ознайомлювався.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 31.01.2018 ОСОБА_1 написано заяву з проханням прийнати його на посаду фахівця за основним місцем роботи з 01.08.2018 на період, визначений строковим трудовим договором на неповний робочий день (6 годин на день), з оплатою праці в розмірі 0,75 ставки згідно штатного розпису проекту №52475 Прозоре управління та контроль за коштами, отриманими від видобутку вуглеводнів на місцевому рівні .

Наказом №2018/07/02 від 31.07.2018 ОСОБА_1 прийнято на посаду фахівця за основним місцем роботи з 01.08.2018 на період, визначений строковим трудовим договром, на неповний робочий день (6 годин на день) з оплатою праці в розмірі 0,75 ставки згідно штатного розпису проекту №52475 Прозоре управління та контроль за коштами, отриманими від видобутку вуглеводнів на місцевому рівні .

Згідно п.9.1 трудового договору №2018-14-МФВ-52475 від 01.08.2018, який підписаний ОСОБА_1 , термін дії договору з 01.08.2018 по 31.10.2018.

22.10.2018 ОСОБА_1 під підпис повідомлений, що по закінченню строку дії трудового договору трудові відносини з останнім будуть припинені.

Наказом №2018/10/01 від 31.10.2018 ОСОБА_1 звільнено з посади фахівця з 31.10.2018 у зв`язку із закінченням терміну дії строкового трудового договору, відповідно до п.2 ст.36 КЗпП (трудовий договір №2018-14-МФВ-52475 від 01.08.2018).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Судовим розглядом достовірно встановлено, що позивач приступив до роботи з 01.08.2018 року.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Пунктом 2 частини 1 статті 23 КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Вимогами ч. 2 ст. 23 КЗпП України встановлено, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Укладений 01 серпня 2018 року відповідачем з позивачем трудовий договір №2018-14-МФВ-52475 на зайняття позивачем посади фахівець за основним місцем роботи з 01.08.2018 до відповідно до п. 9 договору а саме по 31.10.2018 року, на момент його укладання відповідав вимогам діючого законодавства, на час звернення позивача до суду з позовом прийняті сторонами за цим договором на себе зобов`язання вже припинили свою дію у зв`язку з їх повним виконанням, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі не має.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивач не ознайомлювався із вказаним трудовим договором та не підписував його не підтвердженні належними та допустимим доказами тому судова колегія їх відхиляє.

Клопотань про призначення будь-яких досліджень в суді першої інстанції позивач не заявляв.

Відповідно до ч.3 ст. 12 та ч.1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин судова колегія вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367 , 374 , 375 , 381 , 382 , 383 , 384 , 389 , 390 , 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.М. Хорошевський

Судді П.В. Кісь

В.Б. Яцина

повний текст постанови

складено 25 лютого 2020 року