Ухвала

від 19.02.2020 по справі 757/3557/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 19 лютого 2020 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС», на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року,

за участі: адвоката ОСОБА_5 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання прокурора третього відділу процесуальногокерівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 41318601), відкритих у:

- ПАТ "БАНК ВОСТОК" (МФО 307123) № НОМЕР_1 (Валюти 978, 980, 840, 826), № НОМЕР_2 , що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 24;

- АТ КБ «Приватбанк», (МФО 320649) № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1д, встановлено заборону службовим особам і працівникам ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 41318601) його представникам за дорученням використовувати, або будь-яким чином відчужувати зазначене майно.

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 , в інтересах ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконно та необґрунтованою, у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Як стверджує апелянт, в матеріалах, доданих до клопотання, відсутні докази того, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС» відповідність критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак постанова органу досудового розслідування від 12 листопада 2019 року про визнання їх речовими доказами є формальністю.

Окрім того, прокурором не доведено, що стосовно ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС» існує обґрунтована підозра щодо вчинення їх службовими особами кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування стосовно цього товариства заходів забезпечення кримінального провадження. У даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування.

Також, апелянт звертає увагу на те, що слідчий суддя задовольняючи клопотання прокурора, не зазначив суму грошових коштів, на яку накладено арешт, тобто в порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для працівників ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС».

Як зазначає адвокат, грошові кошти, які знаходяться на рахунках товариства отримані правомірно, в результаті здійснення реальної господарської діяльності, а слідчий суддя в порушення норм закону повністю зупинив правомірну підприємницьку діяльність ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС».

В судове засідання прокурор не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання йому завчасно повідомлено в установленому законом порядку, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Центральним апаратом Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 27 червня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 62019000000000944, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2017-2019 років посадові особи ДП «Одеський морський торговельний порт» (ЄДРПОУ 01125666) та посадові особи ДП «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ») (ЄДРПОУ 38727770) та його одеська філія, шляхом умисного заниження вартості погодинної оренди буксирів, передають їх в оренду приватним підприємствам ТОВ «ТАГКОМСЕРВІС» (код ЄРДПОУ 41986500), ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС» (код ЄРДПОУ 41318601), які за допомогою підприємств-морських агентств ТОВ «Одемара» (код ЄРДПОУ 14278041), ТОВ «Коско шиппінг лайнз» (код ЄРДПОУ 21651865) та ін.., отримують за їх використання грошові кошти в 10-15 разів вище встановленої державним підприємством вартості, в результаті чого ДП «Одеський морський торгівельний порт» заподіюється майнова шкода в особливо великих розмірах.

27 січня 2020 року прокурор третього відділу процесуальногокерівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС». Окрім того, просив заборонити службовим особам і працівникам ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС» його представникам за дорученням використовувати, або будь-яким чином відчужувати казане майно. Також, зобов`язати працівників ПАТ «БАНК ВОСТОК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ», повідомити у письмовій формі ініціатора накладення арешту на майно, про залишок суми коштів, що знаходилися на цих рахунках після оголошення ухвали про їх арешт.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року вказане клопотання задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС», встановлено заборону службовим особам і працівникам товариства його представникам за дорученням використовувати, або будь-яким чином відчужуватизазначене майно.

Задовольняючи частково клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 62019000000000944 про накладення арешту на грошові кошти, які розміщенні на рахунках ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС» слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Колегія суддів з таким рішенням слідчого судді погодитись не може, з огляду на наступну.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Накладаючи арешт на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, зазначених вимог закону слідчий та слідчий суддя не дотрималися.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів і накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається, із наданих прокурором до клопотання матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження здійснюється за ознакамикримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до фабули вказаного витягу, протягом 2017-2019 років посадові особи ДП «Одеський морський торговельний порт» (ЄДРПОУ 01125666) та посадові особи ДП «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ») (ЄДРПОУ 38727770) та його одеська філія, шляхом умисного заниження вартості погодинної оренди буксирів, передають їх в оренду приватним підприємствам ТОВ «ТАГКОМСЕРВІС» (код ЄРДПОУ 41986500), ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС» (код ЄРДПОУ 41318601), які за допомогою підприємств-морських агентств ТОВ «Одемара» (код ЄРДПОУ 14278041), ТОВ «Коско шиппінг лайнз» (код ЄРДПОУ 21651865) та ін.., отримують за їх використання грошові кошти в 10-15 разів вище встановленої державним підприємством вартості, в результаті чого ДП «Одеський морський торгівельний порт» заподіюється майнова шкода в особливо великих розмірах.

Проте, не зрозуміло, які рішення чи дії вчиняли посадові особи ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС».

За матеріалами, які додані до клопотання слідчого, відсутні докази, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС» набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичними особами внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідають вимогамст. 98 КПК України. Зокрема, з постанови слідчого другого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 12 листопада 2019 року убачається, що у мотивувальній частині постанови згадується ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС», однак, у резолютивній частині зазначеного, про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Тагкомсервіс», відкритих у ПАТ «БАНК ВОСТОК».

Відтак, правомірне рішення про визнання речовими доказами грошових коштів, які знаходяться на рахунках ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС» відсутнє.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ні прокурором в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст.ст. 171,173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінальногопровадження, а також наслідки арешту майна для зазначеного товариства та виконання ним своїх договірних зобов`язань з іншими суб`єктами.

На підставі викладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на рахунках ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС» підлягає скасуванню як незаконна, а апеляційна скарга - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора в частині за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС», - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року, якою частково задоволено клопотання прокурора третього відділу процесуальногокерівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 41318601), відкритих у:

- ПАТ "БАНК ВОСТОК" (МФО 307123) № НОМЕР_1 (Валюти 978, 980, 840, 826), № НОМЕР_2 , що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська, 24;

- АТ КБ «Приватбанк», (МФО 320649) № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1д, встановлено заборону службовим особам і працівникам ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 41318601) його представникам за дорученням використовувати, або будь-яким чином відчужувати зазначене майно, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуальногокерівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «УКРФЛОТ-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 41318601).

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_8 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11сс/824/1293/2020 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_9

Категорія ст.170 КПК Доповідач ОСОБА_8