Ухвала

від 20.02.2020 по справі 760/20263/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 20 лютого 2020 року апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року,

за участі: адвоката ОСОБА_5 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_11 , накладено арешт на майно, а об`єкти нерухомого майна, у вигляді заборони їх відчуження, в тому числі на:

- приміщення 1027/1, загальною площею (кв.м): 30.6, що за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1357640080000);

- приміщення 1028/1, загальною площею (кв.м): 45.7, що за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_10 у (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1357668880000);

- квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1822142580000);

- квартиру АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1822129380000);

- приміщення 469/1, загальною площею (кв.м): 37.9, що за адресою: АДРЕСА_4 , яке належить на праві власності ОСОБА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1387125780000);

- квартиру АДРЕСА_5 , яка належить на праві власності ОСОБА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1769923980000);

- приміщення 470/1, загальною площею (кв.м): 26.8, що за адресою: АДРЕСА_4 , яке належить на праві власності ОСОБА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1399895280000).

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_5 , в інтересах власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , кожного окремо, подав апеляційні скарги, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно, що належить вказаним особам, постановити нову ухвалу, якою відмовити в цій частині у задоволенні клопотання орган досудового розслідування.

Щодо строку апеляційного оскарження зазначає, що клопотання прокурора розглянуто без виклику власників майна, про існування ухвали слідчого судді від 18 липня 2019 року стало відомо 26 листопада 2019 року від нотаріуса, копію оскаржуваної ухвали отримано представником 27 січня 2020 року, апеляційні скарги направлені поштовим зв`язком 31 січня 2020 року, які 06 лютого 2020 року надійшли до Київського апеляційного суду, тобто в строк, визначений законом.

На думку апелянта, оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що право власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на нерухоме майно підтверджуються, правоустановчими документами, які додані до апеляційних скарг. Вказані особи не являється підозрюваними щодо яких здійснюється кримінальне провадження № 42016100000001082 від 04 жовтня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та не причетні до нього.

Як стверджує адвокат, арештоване майно не відповідає критеріям, визначених у ст. 98 КПК України, а відтак відсутні підстави вважати його речовим доказом. Окрім того, в матеріалах провадження відсутня постанова про визнання його речовим доказом, що не врахованого слідчим суддею.

Окрім того, звертаю увагу апелянт на те, що пункті 21 резолютивної частини ухвали судом першої інстанції допущено помилки, так як ОСОБА_8 є власником квартири АДРЕСА_6 , на яку фактично накладено арешт, а не приміщення та загальна площа становить 41,5 кв.м., а не 37.9 кв.м., як зазначено в ухвалі, також, вірний РНОНМ: 1842372880000, а не 1387125780000, як зазначено в ухвалі.

Оскільки дану ухвалу оскаржено лише адвокатом ОСОБА_5 , який діє в інтересах власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , в частині накладення арешту на майно вказаних осіб, то колегія суддів, відповідно до ч. 1ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційних скарг зазначених осіб, а щодо інших осіб, на майно яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на це майно колегією суддів не вирішується.

Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката ОСОБА_5 , який підтримав апеляційні скарги, просив її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвалу слідчого судді може бути оскаржено протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Клопотання прокурора про арешт майна розглянуто слідчим суддею без виклику власників майна та їхніх представників, копію ухвали слідчого судді від 18 липня 2019 року їм не направлено, а отримано представником 27 січня 2020 року, що не спростовується матеріалами провадження. Апеляційні скарги направлені поштовим зв`язком 31 січня 2020 року, які зареєстровано в суді 06 лютого 2020 року, тобто слід вважати, що вони подані у строк.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Солом`янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 04 жовтня 2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 42016100000001082, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України щодо придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою вчиненого невстановленими особами в інтересах забудовника будинку по АДРЕСА_7 .

16 липня 2019 рокупрокурор Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, перелік та ідентифікуючі ознаки якого наведено в клопотанні сторони обвинувачення,посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року вказане клопотання задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 3ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, а саме забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42016100000001082, щодо накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, які належать ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , слідчий суддя дослідив матеріали додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою забезпечення збереження речових доказів необхідно накласти арешт на майно, оскільки наявні підстави передбачені ст. 170 КПК України.

Такі висновки слідчого судді доведені матеріалами провадження, специфікою обставин вчинення та розслідування самого злочину, що потребує проведення певних слідчих дій. Арештоване майно відповідає критеріям, визначенимст. 98 КПК України, що підтверджується постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_11 від 31 травня 2019 року про визнання вказаного майна речовим доказом (т. 1 а.п. 108-112). Метою ж арешту майна є забезпечення кримінального провадження, його завданням є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що прямо передбаченост. 170 КПК Українив якості правових підстав застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Як вважає колегія суддів, слідчим суддею під час розгляду клопотання з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірено співрозмірність втручання у права ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з потребами кримінального провадження.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна. На даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимогКПК Українита чогось очевидно безпідставного чи довільного.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доводи апеляційних скарг про те, що слідчим суддею не з`ясовані обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак допущено неправильне застосування норм процесуального права, є безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого дослідив всі обставини, з`ясування яких, могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.

Твердження апелянта на те, що арештоване майно не відповідає критеріям, визначених у ст. 98 КПК України, є безпідставними, оскільки зазначене майно було об`єктом вчинення кримінального правопорушення та постановою прокурора визнано речовим доказом (а.п. 108-112).

Посилань на те, що в пункті 21 резолютивної частини оскаржуваної ухвали допущено помилки, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки власник майна чи його представник можу звернутися до суду першої інстанції із заявою про виправлення описки.

Інші доводи, які зазначені в апеляційних скаргах не є підставою для скасування судового рішення, оскільки підлягають з`ясуванню під час розгляду місцевим судом кримінального провадження по суті.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, в апеляційній скарзі не наведено та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по провадженню не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з урахуванням усіх викладених в них доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року, в частині задоволення клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_11 та накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, у вигляді заборони їх відчуження, а саме:

- приміщення 1027/1, загальною площею (кв.м): 30.6, що за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1357640080000);

- приміщення 1028/1, загальною площею (кв.м): 45.7, що за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_10 у (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1357668880000);

- квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1822142580000);

- квартиру АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1822129380000);

- приміщення 469/1, загальною площею (кв.м): 37.9, що за адресою: АДРЕСА_4 , яке належить на праві власності ОСОБА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1387125780000);

- квартиру АДРЕСА_5 , яка належить на праві власності ОСОБА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1769923980000);

- приміщення 470/1, загальною площею (кв.м): 26.8, що за адресою: АДРЕСА_4 , яке належить на праві власності ОСОБА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1399895280000), залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_12 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11сс/824/1401/2020 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13

Категорія ст.170 КПК Доповідач ОСОБА_12