Рішення

від 24.02.2020 по справі 160/12415/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Справа № 160/12415/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ВЕЛД" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

10.12.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю ІН-ВЕЛД (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлено протоколом комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 20.06.2019 р. №236 про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ВЕЛД" до відповідного переліку (бази даних ІС "Податковий блок"), " такого, що відповідає критеріям ризиковості та зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити з переліку ризикових платників Товариство з обмеженою відповідальністю "ІН-ВЕЛД" в базі даних ІС "Податковий блок".

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/12415/19 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 11.12.2019 р.

В обґрунтування позову вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю ІН-ВЕЛД , за наслідками блокування податкової накладної №2 від 10.06.19 р. було внесено, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків Затверджених ДФС і визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 до переліку ризикових платників податків рішенням Комісії регіонального рівня ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Дане рішення (оформлене протоколом), на думку позивача, було прийнято незаконно та безпідставно, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю ІН-ВЕЛД не відповідає критеріям ризиковості платника податків. Крім того, рішення про включення до перелік ризикових платників податків підприємство отримало лише після неодноразових своїх запитів. В свою чергу, на вимогу податкового органу, було надано усі необхідні документи, які спростовують дані Інформаційної довідки щодо віднесення підприємства до ризикових. Позивач вказує, що веде господарську діяльність з дотриманням чинного законодавства України. Документальне оформлення господарських операцій здійснюється належним чином, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства України, на підтвердження чого надав первинні документи.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №160/12415/19 передані судді Віхровій В.С.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 р. відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 15.01.2020 р. о 10:00 год.

У підготовче судове засідання 15.01.2020 р. позивач не прибув, 13.01.2020 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого повідомлено суд про незгоду з вимогами позову, оскільки спірне рішення було прийняте виключно в межах діючого законодавства, а тому скасуванню не підлягає.

Для повторного виклику сторін підготовче судове засідання відкладено до 10:40 год. 05.02.2020 р.

04.02.2020 р. позивачем засобами електронного звязку та 05.02.2020 р. через канцелярію суду було подано відповідь на відзив, згідно якого вимоги позову підтримав та просив задвольнити.

У підготовче судове засідання 05.02.2020 р. позивач не прибув. Суд ухвалив закінчити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті на 24.02.2020 р. о 09.45 год.

У судове засідання 24.02.2020 р. позивач не прибув, представником відповідача подано заяву, згідно якої останній не заперечує проти розгляду справи у письмовому провадженні.

Враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що суду надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, клопотання позивача про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті та можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, за наявними матеріалами справи, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням, оформленим протоколом Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.06.2019 р. №236, за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та схеми роботи підприємств, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення): ТОВ ІН-ВЕЛД (код ЄДРПОУ 42489481) до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як таке, що відповідає критеріям ризиковості.

Згідно квитанції від 25.06.2019 р. позивачу було зупинено реєстрацію в ЄРПН податкової накладної №2 від 10.06.2019 р. на підставі відповідності ПН/РК вимогам пп.1.6 п. Критеріїв ризиковості платника податку.

У відповідь на чергове звернення позивача, відповідач надав позивачу копію витягу з Протоколу №236 від 20.06.2019 р. про віднесення ТОВ ІН-ВЕЛД до переліку ризикових та повідомив про відсутність підстав для виключення підприємства з такого переліку (лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області №21321/10/04-36-08-01-14).

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи вказане рішення на предмет його відповідності закону суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п.201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117).

За положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії). Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок згідно з п.1.6 Критеріїв.

Судом встановлено, що на момент прийняття рішення (протоколу), діяли критерії ризиковості платника затверджені у вигляді листа ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18.

З оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для його прийняття слугувала інформація відповідного структурного підрозділу, отримана в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ ІН-ВЕЛД (код ЄДРПОУ 42489481) до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ).

Згідно Інформаційної довідки щодо включення до переліку ймовірно ризикових СГ ТОВ ІН-ВЕЛД (код ЄДРПОУ 42489481) наявна податкова інформація, що свідчіть про наявність ознак здійснення ризикових операцій:

обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який ) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання та реалізації на митній території України такого товару/послуги.

Крім того, згідно даних ІС Податковий блок встановлено:

відсутність складських приміщень (площадок) власних або орендованих для зберігання придбаних ТМЦ;

відсутність трудових ресурсів для ведення діяльності;

відсутність основних фондів;

пересорт товарних позицій, а саме відсутнє придбання джерело живлення Caddy Tig 2200i АС/DС, ТА34 АС / DС , 8515310000 пальник ТХН 200 m і комплект ММА ( 8515310000 ), придбаває Пальник ТВі 411 Ехреrt, 5 метрів, рідинне охолодження ( 8515900000 ), подавальний механізм Warrior Feed 304w (8515900000), блок охолодження Сооl 2 (8515900000), випрямляч Warrior 500І СС/СV 380-460V (8515310000) з іншими кодами УКГЗЕД.

До інформаційної довідки додано схему руху сум ПДВ по ТОВ "ІН-ВЕЛД" (код ЄДРПОУ 42489481).

Відповідач підтверджує, що дані Інформаційної довідки слугували прийняттю спірного рішення та зазначає про це у відзиві на позовну заяву та у відповіді на запит позивача №11653/10/04-36-06-03-13 від 17.10.2019 р.

Обставини, зазначені в Інформаційній довідці були покладені як першочергові при прийнятті оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо ризиковості контрагентів позивача (Інформаційна довідка), не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, вона не є може слугувати доказом в розумінні процесуального Закону та носить виключно інформативний характер. Питання дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин між підприємствами можуть бути встановлені лише під час проведення документальних перевірок відповідно до п.п.75.1.2. п. 75.1 т. 75 Податкового кодексу України. Відомості щодо таких перевірок відсутні.

Процес зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого фіскальний орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Однак, зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення фіскальним органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

За таких обставин, відповідно до норм податкового законодавства, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку може бути зроблений контролюючим органом лише за результатами перевірки такого платника у порядку, визначеному главою 8 Податкового кодексу України. Відтак документування результатів перевірки платника податків фіскальний орган здійснює виключно у формі акта (якщо за результатами перевірки встановлені порушення) або довідки (якщо за наслідками перевірки порушень не встановлено).

Іншого порядку документування контролюючими органами результатів своєї діяльності щодо здійснення податкового контролю чинним законодавством не передбачено.

Отже, дані Інформаційної довідки, на яку робить посилання відповідач 1, як на підставу прийняття спірних рішень, не можуть слугувати доказами ризиковості платника податків при веденні його господарської діяльності.

Також, суд звертає увагу, що долучена до Інформаційної довідки схема руху ПДВ не містить даних про пересорт товарів та/або невідповідність видів діяльності.

Так, відповідачем не надано до суду, згідно з п.1.6 Критеріїв будь-яких матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку, іншої інформації, що розглядалась Комісією, яка згідно Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Контролюючий орган зобов`язаний у квитанції та Протоколі засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п.п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку достатній для віднесення платника податків до відповідного переліку як такого, що відповідає критеріям ризиковості, та зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, ані квитанції, ані матеріали справи вцілому не містять документів, в яких наведено належне обґрунтування віднесення позивача до підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.

Крім того, суд звертає увагу, що Критерії ризиковості платників податків на час здійснення господарських відносин існували у вигляді листа ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 Критерії ризиковості платника податків , не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України.

Державна регуляторна служба у листі від 19.04.2018 р. № 3890/0/20-18 зазначила, що проекти таких документів обов`язково необхідно погоджувати, а листи мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм. ДРС наголосила на необхідності проведення регуляторних процедур, які відносно листів ДФС проведені не були.

Таким чином, листи міністерств, не є нормативно-правовими актами та мають суто інформаційний характер.

Судом встановлено, що на адресу підприємства від Лівобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області було надіслано запит №87056/10/04-36-53-41 від 29.08.19 р. про надання пояснень та копій документів, на які було надано документи та пояснення, зокрема з приводу та для спростування інформації наявної у ДПС щодо нереальності господарських операцій, відсутності складських приміщень, трудових ресурсів.

Посилання на відсутність складських приміщень власних або орендованих для зберігання придбаних ТМЦ не відповідає дійсності, адже ТОВ ІН-ВЕЛД орендує офісні приміщення згідно договору суборенди №25/10/2018-1 від 25.10.2018 р.

Посилання на відсутність трудових ресурсів для ведення діяльності не обґрунтоване оскільки згідно штатного розкладу від 19 липня 2019 р., який затверджений наказом №4-2Ш від 18 липня 2019 р. на підприємстві працює директор та менеджер із збуту.

Посилання на здійснення реалізації товару відмінного від придбання є безпідставним, оскільки ТОВ ІН-ВЕЛД реєструються всі податкові накладні щодо придбання і продажу відповідних товарів, зокрема податкові накладні реєстрація яких була зупинення через їх ризиковість, після пояснень були зареєстровані належним чином, що свідчить про дійсність операцій відображених в них.

Вказані первинні документи долучені позивачем до справи як письмові докази.

Суд звертає увагу, що за наслідками подання позивачем пояснень та первинних документів для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, Комісією ДФС №1234154/42489481 від 24.07.19 р. прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної №2 від 10.06.2019 р.

Тобто позивач підтвердив вчинені господарські операції, що передували складанню та направленню до ЄРПН податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено у зв`язку з віднесенням підприємства до числа ризикових за пп. 1.6 Критеріїв.

Додатково позивачем додані до матеріалів справи докази реєстрації ПН №1 від 03.06.2019 р. за аналогічних обставин (Рішення №1249381/42489481 від 09.08.2019 р.).

Зазначені обставини у сукупності дають підстави для висновків суду про не підтвердження відповідачем віднесення позивача підприємств з ознаками ризиковості.

Вирішуючи спір по суті суд враховує правові позиції, які викладені у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011року Рисовський проти України , в п. 70 якого суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі № 1740/2004/18 (провадження № К/9901/16048/19) було зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування і критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Вживання податковим органом загального посилання на Критерії ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості і зрозумілості актів індивідуальної дії та породжує до платника податку значні негативні наслідки у вигляді зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

З огляду на зазначене, суд вважає, що приймавши рішення у формі протоколу про включення позивача до переліку ризикових податковий орган не дотримав принцип правової визначеності платника податку, що мало наслідком прояву його негативної дискреції.

Таким чином, рішення Комісії про включення позивача до реєстру ризикових, підлягає скасуванню.

Суд наголошує, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи викладене, суд встановив, що під час судового розгляду справи повністю спростовані висновки відповідача про наявність у позивача ознак ризиковості. У зв`язку із чим, з метою ефективного захисту порушених справ особа, яка звернулася до суду, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За результатами розгляду даної справи, сплачений судовий збір за подання даного позову підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань відповідно до ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ВЕЛД" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлено протоколом комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 20.06.2019 р. №236 про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ВЕЛД" до відповідного переліку (бази даних ІС "Податковий блок") як такого, що відповідає критеріям ризиковості та зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити з переліку ризикових платників Товариство з обмеженою відповідальністю "ІН-ВЕЛД" в базі даних ІС "Податковий блок".

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН-ВЕЛД" судові витати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова