Рішення
від 27.02.2020 по справі 280/6266/19
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 лютого 2020 року Справа № 280/6266/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012)

до Приватного акціонерного товариства Завод Прилив (вул. Єгорова, буд. 1, м.Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 14311459)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного акціонерного товариства Завод Прилив (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно з п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з січня 2006 по листопада 2019 року у розмірі 119576,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , Законом України «Про пенсійне забезпечення» та зазначено, що відповідачем не відшкодовуються фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 119576,46 грн. за період з 2006 року по листопада 2019 року по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

Ухвалою суду від 29.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 28.12.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Супровідним листом від 13.01.2020 на адресу відповідача направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, яка 29.01.2020 року отримана уповноваженою особою відповідача. Відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву, будь-яких клопотань до суду не надходило.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що ПрАТ Завод Прилив знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Матеріалами справи, встановлено призначення пільгової пенсії на підставі пункту «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам (пенсіонерам) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Згідно із розрахунком боргу відповідачем не відшкодовуються позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з січня 2006 по листопада 2019 року. Загальна сума витрат по вищевказаним пенсіонерам становить 119576,46 грн.

Згідно абз. 2 п. 6.9 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» , затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, у разі ліквідації підприємства без правонаступників повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органом Пенсійного фонду України за місцезнаходженням ліквідованого підприємства не направляється» .

Таким чином, повідомлення (розрахунок) для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не направляється підприємству тільки якщо воно ліквідовано.

Приватне акціонерне товариство Завод Прилив зареєстровано, як юридичну особу, та не припинено.

Відповідачу надсилались Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV.

Проте, у встановлені законодавством строки сума заборгованості відповідачем сплачена не була, у зв`язку із чим Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 1 та 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР та ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , суб`єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та ін. установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи зобов`язанні відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статті 12 цього Закону.

Виходячи з приписів п. 16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно з довідками підприємств.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» .

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п`яти років.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстровану у Міністерстві юстиції України від 16 квітня 2004 року № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно з пп. 4.11 п. 4 Інструкції № 21-1, підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, понад суми зборів, нарахованих за вищезазначеними тарифами, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України №1788-ХІІ, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статті 12 цього Закону, у розмірах - 100 % по пенсіях, починаючи з 1996 року.

Відповідно до пп. 6.1 п. 6 Інструкції №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пп. 6.4 - 6.8 п. 6 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , які надсилаються підприємствам до 20-го січня, та щомісячно до 25-го числа підприємства вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, що призначені в минулих роках.

Судом встановлено, що відповідачу своєчасно надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії по пенсіонерам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що має право на пільгову пенсію на підприємстві відповідача.

Крім того, судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані відповідачем вищезазначеним пенсіонерам, які працювали на роботах за Списком №2. Також, судом досліджено протоколи, розрахунки стажу вищевказаних пенсіонерів, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Проте, у встановлені законодавством строки сума заборгованості відповідачем сплачена не була, у зв`язку із чим позивач звернувся із позовом до суду.

Відповідач не надав до суду заперечень проти позову, пояснень, заяви про визнання позову, або будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне/часткове відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених пенсіонерів.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Законів України «Про пенсійне забезпечення» , «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , не відшкодовано у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, нарахованої і виплаченої органами Пенсійного фонду України за період з січня 2006 по листопада 2019 року по вищезазначеним пенсіонерам.

Згідно вимог ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву суду не надав та жодних клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Приватне акціонерне товариство Завод Прилив , як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов`язано відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 119576,46 грн. з січня 2006 по листопада 2019 року, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ20490012) до Приватного акціонерного товариства Завод Прилив (вул. Єгорова, буд. 1, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 14311459) про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Завод Прилив (71100, м. Бердянськ, вул. Єгорова, 1, р/р НОМЕР_1 в ЗРУ ПАТ ПриватБанк МФО 313399, код ЄДРПОУ 14311459) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012, р/р UA3631395 70000025603301001107, МФО 313957 Банк: філія Запорізького обласного управління АТ Державний ощадний банк України ) суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення працівникам відповідача у 119 576 (сто дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят шість) грн. 46 коп., за період з 2006 по листопад 2019 року.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27.02.2020.

Суддя А.В. Сіпака

СудЗапорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.02.2020
Оприлюднено27.02.2020
Номер документу87859521
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —280/6266/19

Рішення від 27.02.2020

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Сіпака Андрій Васильович

Ухвала від 08.01.2020

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Сіпака Андрій Васильович

Ухвала від 23.12.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Сіпака Андрій Васильович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні