Постанова

від 18.07.2007 по справі 1/502/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/502/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2007 р. 12:50Справа №  1/502/07

м. Миколаїв

    м. Миколаїв

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Євростар”.                     /54058, м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, 9/. До відповідача: Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва.                               /54029, м. Миколаїв, вул. Г. Петрової, 2-А/

про: визнання противоправним та скасування рішення № 0007662200/0 від 11.05.2007р.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.

Представники:

Від позивача: Краснощек О.І., довіреність від 01.02.2007р.  

Від відповідача: Кириленко Л.П., довіреність від 19.03.2007р.

          Позивач звернувся  до господарського суду з позовом про визнання противоправним та скасування рішення № 0007662200/0 від 11.05.2007р. щодо нарахування пені  за недопоставлену продукцію від нерезидента з тих підстав, що на момент поставки діяли форс-мажорні обставини, що зупиняє перебіг встановлених законом термінів поставки, ним приймались заходи щодо  поставки товару чи повернення коштів.

Відповідач  позовні вимоги не визнає з тих підстав, що позивачем порушено вимоги статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, що відповідно  має наслідком нарахування пені. Позивачем не надано доказів наявності форс-мажорних обставин (а.с.98-100).

Розглянувши  надані сторонами і витребувані судом докази,  заслухавши доводи сторін у судовому засіданні - суд

в с т а н о в и в:

відповідачем здійснена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року (а.с.14-45).

За результатами перевірки відповідач направив позивачу рішення № 0007662200/0 від 11.05.2007р. про нарахування пені в сумі 336630,84 грн. за порушення вимог статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, яке позивач просить скасувати.

Позовні вимоги є необґрунтованими, виходячи з наступного:

04.04.2006 року позивач  та ООО “Уральская труба” - нерезидент  уклали договір поставки № ПП/25 (а.с.51-53), відповідно якого позивач зобов'язався перерахувати кошти, а  нерезидент поставити товар(труби стальні електрозварні прямошовні).

На виконання вказаної угоди позивач здійснив наступні платежі:

25.05.2005 року платіжним дорученням №1- 2 600 000 руб.( 485 992 грн.)

                 01.06.2006 року платіжним дорученням №2 - 1 960 000 руб. 367 460, 80 грн.

          28.07.2006 року платіжним дорученням №3 - 11 000 000 руб.(2 069 430 грн.)

          02.08.2006 року платіжним дорученням №4 - 1 300 000 руб. (244 582 грн.)

Всього сплачено 16 860 000 руб. або 3 178 230,80 грн.

          Статтею 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” передбачено, що імпортні операції резидентів,  які здійснюються на умовах відстрочення  поставки,  в  разі,  коли  таке  відстрочення перевищує  90  календарних  днів  з  моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт,   послуг),   що  імпортується,  потребують  індивідуальної ліцензії Національного банку України.

    При   застосуванні   розрахунків   щодо   імпортних  операцій резидентів  у формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною   першою   цієї   статті,   діє   з   моменту  здійснення уповноваженим  банком  платежу  на користь нерезидента.

          Отже, відповідно вказаної норми закону поставка товару нерезидентом повинна бути здійснена в рамках укладеної угоди (60 днів після повної оплати вартості товару), але не пізніше 90   календарних  днів  з  моменту здійснення  вказаних вище авансових платежів.

          Вказану вище норму закону позивач порушив, у встановлений строк поставка товару не здійснена, індивідуальна ліцензія  Національного банку України не отримана.

          Нерезидентом  08.09.2006 року поставлена частина товару на суму 1613305 грн.

          Дата виникнення дебіторської заборгованості із суми  2 600 000 руб. - 24.08.2006 року, із суми 1 960 000 руб. -   31.08.2006 року,  із суми 6 966 806 руб. -    27.10.2006  року,   із суми 1 300 000  руб. -    01.11.2006  року. Всього станом на 01.01.2007 року у позивача рахується дебіторська заборгованість за розрахунками з нерезидентом ООО "Уральская труба"  в сумі 8 296 806 руб.

Відповідальність за порушення вказаних вище строків надходження від нерезидента товару, або повернення валютних коштів передбачена статтею 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”: порушення  резидентами  термінів,  передбачених статтями 1 і 2 цього Закону,  тягне за  собою  стягнення  пені  за кожний   день   прострочення   у   розмірі   0,3   відсотка   суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції)  в іноземній  валюті,  перерахованої  у  грошову  одиницю  України за валютним курсом Національного банку  України  на  день  виникнення заборгованості.

Розмір пені відповідачем правомірно визначено в сумі 336 630, 84 грн.

Доводи позивача щодо наявності форс-мажорних обставин судом відхиляються з тих підстав, що  лист ОАО “Региональные железные дороги» свідчить, що  причиною несвоєчасної поставки товару стало порушення нерезидентом встановлених правил розміщення вантажу(труб) на залізничних платформах, здійснювалось переміщення вантажу на всіх вагонах (а.с.79).

Стаття 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” передбачає припинення нарахування пені у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості. У встановленому порядку позивач не звернувся до Арбітражного суду Республіки  Башкортостан з позовом про стягнення з ООО "Уральская труба"  8 296 806 руб. боргу.

За таких обставин в задоволенні позову необхідно відмовити.

У відповідності з пунктом 2 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, підпункту “б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про мито”  сума судового збору, яку позивач повинен був сплатити при зверненні з адміністративним позовом, складає 3,40 грн. Фактично квитанцією від 24.05.2007 року № 5 сплачено 8,5 грн. Надмірно сплачений судовий збір, що підлягає поверненню з Державного бюджету України складає 5, 10 грн.

Стаття 87 Кодексу адміністративного судочинства України  не передбачає сплату  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Отже, необхідно повернути позивачу з ДП “Судовий інформаційний центр” 118 грн., сплачених перерахованих квитанцію № 6 від 24.05.2007р.

Керуючись  ст.ст. 94, 160, 162-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову відмовити.

          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Євростар” /54058, м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, 9, код ЄДРПОУ 30975883/ з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, просп. Леніна, 114 В, код ЄДРПОУ 23613047/ надмірно сплачений збір в сумі 5, 10 грн. (п'ять гривень 10 коп.), перерахований квитанцією від 24.05.2007 року №5.

Повернути з Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” /03680, м. Київ, вул. Трутенко, 2, р/рахунок 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний»,  м. Львів,  МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370/ на користь Товариству з обмеженою відповідальністю “Євростар” /54058, м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, 9, код ЄДРПОУ 30975883/ 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перерахованих квитанцію № 6 від 24.05.2007р

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.I.Васильєва