Ухвала

від 27.02.2020 по справі 200/13618/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 лютого 2020 року справа №200/13618/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Гайдар А.В., розглянув апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 200/13618/18-а за позовом Слов`янської міжрайонної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, -

В С Т А Н О В И В :

25 лютого 2020 року до Першого апеляційного адміністративного суду надійшла справа з апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року.

Відповідно до ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що вперше апеляційна скарга на рішення суду подана до суду першої інстанції 26.03.2019 року ( а.с. 103).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.( а.с.110).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк (а.с. 125).

18 лютого 2020 року відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року. ( а.с.129)

В апеляційній скарзі відповідач просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на неможливість своєчасної сплати судового збору у справі, у зв`язку з чим було пропущено строк на апеляційне оскарження, через неналежне фінансування; докази сплати судового збору в матеріалах справи - відсутні, апелянт просить відстрочити сплату судового збору. ( а.с. 129-132).

За пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеними положеннями КАС України чітко визначено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, у тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху.

Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, у тому числі щодо видатків на сплату судового збору.

Відтак, відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов`язків, не може вважатися поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

Зазначена правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №804/3801/16.

Проаналізувавши причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі та клопотаннях, суддя-доповідач дійшов висновку про визнання зазначених причин неповажними.

Крім того, відповідач є суб`єктом владних повноважень і з огляду на принцип верховенства права суд не може надавати перевагу одній зі сторін у справі в користуванні процесуальними правами, якщо це перешкоджає виконанню рішення суду, прийнятого на користь іншої сторони.

Пунктом 1 частини 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України Про судовий збір (в редакції, що діяла на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 1762, 00 грн.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, на момент подання апеляційної скарги), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2).

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлені вимоги майнового характеру.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що позивачем при поданні позову заявлено позовні вимоги майнового характеру та те, що при поданні адміністративного позову майнового характеру сплаті підлягає ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому апелянту необхідно було сплатити - 2643,00 грн. та належним чином це підтвердити.

Відповідно до ст.ст. 169, 298 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2643,00 грн.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду підлягає сплаті за наступними реквізитами:

Отримувач: Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101

Код отримувача (ЕДРПОУ) 37944338

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банка (МФО) 899998

Рахунок UA 578999980313111206081005059

Призначення платежу - судовий збір.

Також, положеннями частини першої статті 300 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до положень частини третьої статті 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу підписано в.о.начальника ГУ ДФС у Донецькій області.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року №1401-VIII.

Підпунктом 11 пункту 16-1 Перехідні положення Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у цій справі відкрито 07 грудня 2018 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду.

Пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Дмитренко Г. має статус адвоката і такого документа до апеляційної скарги не додано.

Також відсутні документи, які б свідчили про те, що Дмитренко Г., є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого він здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва.

Аналогічна позиція в подібних правовідносинах викладена в ухвалах Верховного Суду від 16 січня 2020 року у справі № 826/11291/17, від 16 січня 2020 року у справі № 140/2575/19.

За приписами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме, необхідно надати заяву про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення, оригінал платіжного доручення про сплату судового збору та докази щодо представництва відповідача у суді.

Керуючись статтями 169, 295, 296, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,-

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням ДФС у Донецької області строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 200/13618/18-а.

Відмовити Головному управлінню ДФС у Донецької області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 200/13618/18-а - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення, докази сплати судового збору та докази представництва відповідача у суді.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали щодо надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з наданням відповідних доказів щодо поважності причин пропуску строку, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя А.В.Гайдар