Постанова

від 27.02.2020 по справі 400/2105/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2105/19 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року по справі за позовом Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №00024665005 від 12.04.2019 р., яким застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 10% за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 190 927 грн. 08 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідачем не прийнято до уваги, що зареєстровані податкові накладні не надавалися отримувачу (покупцю) та були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, а тому вважає, що підприємство не може бути притягнуто до відповідальності за таке порушення. У зв`язку з чим, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення є неправомірними та підлягає скасуванню. Крім того, позивач вказав на відсутність бази нарахування штрафу, а саме : санкція пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлює, що штраф визначається у відсотках від суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування. Зведені податкові накладні, щодо яких відповідачем застосовано штрафні санкції, складалися позивачем щодо операцій, які не є об`єктом оподаткування або операцій, які звільнені від оподаткування. У зв`язку з тим, що складені позивачем податкові накладні є компенсуючими (складеними самим на себе), сума податку на додану вартість є умовною, перенесеною з податкових накладних продавця (постачальника), операції щодо яких вони складалися є неоподатковуваними - база нарахування штрафу щодо зведених податкових накладних, що складалися позивачем, відсутня.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року - позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 12.04.2019 р. № 00024665005 в частині застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних № 61 від 30.11.2018, № 48 від 31.12.2018, № 101 від 31.05.2018 в загальній сумі 190 887,08 грн.

У задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 12.04.2019 р. № 00024665005 в частині застосування штрафу за затримку реєстрації податкової накладної №98 від 06.12.2017 р. у сумі 40,00 грн. - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (ул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" (вул. Андреєва-Палагнюка, 17, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 03328468) судовий збір у розмірі 2863,05 грн.

ГУ ДФС у Миколаївській області, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подало апеляційну скаргу, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначило про те, що зі змісту позовної заяви та доданих до позовної заяви документів, не вбачається наявність двох законодавчо визначених умов для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, а саме: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою). В даній справі позивач покликається як на підставу звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише на те, що спірні податкові накладні (які своєчасно не зареєстровані) не надаються утримувачу (покупцю). Проте, жодним чином не аргументується та не підтверджується жодними доказами, що такі накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач послався на доводи, ідентичні тим, що викладені в позовній заяві та узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Колегія суддів не входить в обговорення та оцінку рішення суду, в якій воно не оскаржується сторонами.

Судом першої інстанції встановлено, що основним видом господарської діяльності Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" (код ЄДРПОУ 03328468) є здійснення перевезення пасажирів міськелектротранспортом.

Товариством здійснювалась реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних, що складені за спеціальною процедурою, передбаченою пунктом 11 Порядку, у верхній лівій частині яких зазначено, що не підлягають наданню отримувачу (покупцю), тип причини "09" - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Посадовими особами відповідача, відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), було проведено камеральну перевірку позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2017 року, травень, листопад, грудень 2018 року, про що складено акт № 1021/14-29-50-05-06/03328468 від 20.03.2019р.

За результатами камеральної перевірки встановлено, що позивачем порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, в ЄРПН, встановлених статтею 201 ПК України, що тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість штрафу відповідно п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Згідно з розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних КП Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс", податковим органом встановлено наступні порушення термінів реєстрації:

1) податкова накладна № 98 від 06.12.2017, дата реєстрації 14.01.2018, порушення термінів реєстрації ПК/РК в ЄРПН становить 14 днів;

2) податкова накладна № 61 від 30.11.2018, дата реєстрації 17.12.2018, порушення термінів реєстрації ПК/РК в ЄРПН становить 2 дні;

3) податкова накладна № 48 від 31.12.2018, дата реєстрації 16.01.2019, порушення термінів реєстрації ПК/РК в ЄРПН становить 1 день;

4) податкова накладна № 101 від 31.05.2018, дата реєстрації 18.06.2018, порушення термінів реєстрації ПК/РК в ЄРПН становить 3 дні;

На підставі висновків акту камеральної перевірки від 20.03.2019 року №1021/14-29-50-05-06/03328468 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №00024665005 від 12.04.2019 р., яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 190 927,08 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач надав до Державної фіскальної служби України скаргу, проте, рішенням Державної фіскальної служби України від 25.06.2019 р. №28847/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення №00024665005 від 12.04.2019 р. залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що при реєстрації зведених податкових накладних ( окрім № 98), які були заповнені позивачем на підставі вимог пункту 11 Порядку, до позивача не може бути застосована передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді накладення штрафу, оскільки такі накладні не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій які звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Операції, що звільненні від оподаткування визначені статтею 197 Податкового кодексу України.

Зокрема, підпункт 197.1.8 пункту 196.1. цієї статті визначає, що звільнені від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом ( крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Відповідно до підпунктів а , б пункту 198.5. статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу , для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема,10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Абзацем 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267)

Пункт 8 Порядку № 1307:

При складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Пункт 11 Порядку № 1307

У разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".

У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Пункт 16 Порядку № 1307:

До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг.

У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України.

У графі 10 зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 відсотків, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов`язань.

До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:

у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість;

у рядках II-IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;

у рядках V-IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.

У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, рядки VII-IX не заповнюються.

З аналізу наведених норм законодавства, слідує висновок, що якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуг/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість, в операціях, що не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, то він повинен нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість виходячи із бази оподаткування, визначеної в порядку передбаченому пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України , та скласти не пізніше останнього дня звітного ( податкового ) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну.

Норма пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлює юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме: окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.

Так, диспозиція пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду по справах №816/1488/17, № 807/68/18, № 808/3250/17.

Позивач в позовній заяві наголошує на тому, що всі зведені податкові накладні, реєстраційні дії щодо яких є спірними в цій справі, не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, тобто тип причини ненадання такої накладної 9 (пункт 8 Порядку №1307), всі розділи та графи зведених податкових накладних заповнені відповідно до вимог пункту 16 Порядку.

Суд першої інстанції дослідив податкові накладні на предмет дотримання Комунальним підприємством Миколаївської міської ради Миколаївелектротранс правил їх заповнення, встановив вид податкових накладних, тип причини ненадання цих накладних, при цьому суд дійшов правильного висновку про те, що всі податкові зведені накладні підпадають під виключення, встановлені пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України, в повній мірі встановив фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надав їм належну правову оцінку.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що з огляду на аналіз положень пункту 16 Порядку №1307, які визначають правила заповнення розділів А і Б податкової накладної, зокрема, встановлено, що у податкових накладних особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, тобто зведених податкових накладних, рядки VII-IX не заповнюються. Отже код ставки податку на додану вартість 20 , який зазначений в рядку V розділу А податкової накладної не свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, а є умовними податковими накладними, де код ставки ПДВ 20 переноситься з податкових накладних контрагентів, на підставі яких складаються зведені податкові накладні.

Колегія суддів визнає, що позивач при складенні зведених податкових накладних не міг всупереч правил заповнення, встановлених Порядком №1307, заповнювати рядки VII-IX.

Суд також звертає увагу на те, що санкція пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування), передбачає застосування штрафу в відсотковому розмірі (10%, 20%, 30%, 40%, 50%) від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування.

Отже штраф визначається у відповідності до суми податку на додану вартість, зазначеної у податкових накладних, що зареєстровані з порушенням. Саме розмір сум податку на додану вартість, які отримують свою безпосередню фіксацію в рамках таких податкових накладних, є основою для нарахування штрафних санкцій.

Складені платниками податків зведені податкові накладні щодо операцій, які є неоподатковуваними, містять умовну суму податку на додану вартість, перенесену з податкових накладних продавця (постачальника).

З огляду на наведене, необґрунтованою є сума податку на додану вартість, визначена податковим органом як база нарахування штрафних санкцій, з врахуванням особливостей заповнення зведених податкових накладних.

Суд першої інстанції встановив, що всі зазначені в акті камеральної перевірки податкові накладні ( окрім № 98) є зведеними та складені позивачем з дотриманням положень пункту 11 Порядку, а у верхній лівій частині цих ПН зазначено, що вони не підлягають наданню отримувачу (покупцю), тип причини "09" - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в межах спірних правовідносин підприємство в силу положень пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України звільнено від відповідальності за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу , для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що обумовлює протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року по справі за позовом Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Дата складення повного судового рішення 27.02.2020р.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.