Постанова

від 26.02.2020 по справі 1.380.2019.003932

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.003932 пров. № А/857/278/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання - Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Коморний О.І., м. Львів) у справі № 1.380.2019.003932 за адміністративним позовом приватного підприємства «Сонак» до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Головного управління ДФС України у Львівській області про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2019 року Приватне підприємство «Сонак» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Головного управління ДФС України у Львівській області в якому просило стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Львівській області на користь Приватного підприємства «Сонак» заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2015 року у розмірі 466114 (чотириста шістдесят шість тисяч сто чотирнадцять) грн 00 коп. згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2015 року від 19 січня 2016 року за № 9273707280. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Львівській області на користь Приватного підприємства «Сонак» пеню в розмірі 156828 (сто п`ятдесят шість тисяч вісімсот двадцять вісім) грн 84 коп., нараховану на суму такої заборгованості за період з 26.07.2017 року по 26.07.2019 рік.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Львівській області (вул. К. Левицького, 18, м. Львів, 79005; код ЄДРПОУ: 38008294) на користь Приватного підприємства «Сонак» (вул. Центральна, 68, с. Солянуватка, Старосамбірський район, Львівська область, 82041; код ЄДРПОУ 34434820) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2015 року у розмірі 466114 (чотириста шістдесят шість тисяч сто чотирнадцять) грн 00 коп. згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2015 року від 19 січня 2016 року за № 9273707280.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Львівській області (вул. К.Левицького, 18, м.Львів, 79005; код ЄДРПОУ: 38008294) на користь Приватного підприємства «Сонак» (вул. Центральна, 68, с. Солянуватка, Старосамбірський район, Львівська область, 82041; код ЄДРПОУ 34434820) пеню в розмірі 156828 (сто п`ятдесят шість тисяч вісімсот двадцять вісім) грн 84 коп., нараховану на суму такої заборгованості за період з 26.07.2017 року по 26.07.2019 рік.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, вул. Стрийська, 35, м. Львів, ЄДРПОУ 39462700) на користь Приватного підприємства «Сонак» (вул. Центральна, 68, с. Солянуватка, Старосамбірський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 34434820) судовий збір в сумі 9344 (дев`ять тисяч триста сорок чотири) грн 15 коп.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило Головне управління ДПС у Львівській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та без урахування всіх обставин справи. Тому апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ПП «Сонак» подано до Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області (Старосамбірське відділення) податкову декларацію з податку на додану вартість №9273707280 від 19.01.2016 року за грудень 2015 року, в якій заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 850 000 гривень.

Самбірською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість «щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту щодо суми бюджетного відшкодування» , за результатами якої контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 24.02.2016 р. № 0000241500 (форма «В1» ) згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глава 4 розділу II Податкового кодексу України та згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 розд. 4 Кодекс № 2755-VI від 02.12.2010 ПК України, ПП «Сонак» за порушення ст. 198 п. 198.3 ПК України зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі (сума завищення бюджетного відшкодування) 466114, грн (штрафні (фінансові) санкції (штраф)) 116528,5 грн.

Відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року (у справі 813/802/16), залишеного без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року, адміністративний позов ПП «Сонак» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.02.2016 № 0000241500 (форма «В1» ). Постанова суду набрала законної сили 12.12.2016. (а.с.29-42)

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року, залишеного без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, адміністративний позов ПП «Сонак» задоволено частково. Визнано протиправною (неправомірною) бездіяльність Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (Старосамбірське відділення) щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 466114 (чотириста шістдесят шість тисяч сто чотирнадцять) грн 00 коп., що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь Приватного підприємства «Сонак» (ЄДРПОУ 34434820) за грудень 2015 року.

Зобов`язано Самбірську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області (Старосамбірське відділення) скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість у розмірі 466114 (чотириста шістдесят шість тисяч сто чотирнадцять) грн 00 коп., що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь Приватного підприємства «Сонак» (ЄДРПОУ 34434820) за грудень 2015 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного Підприємства «Сонак» (ЄДРПОУ 34434820, р/р НОМЕР_1 в AT «ШРЕУС БАНК МКБ» МФО 300658) пеню у розмірі 45153 (сорок п`ять тисяч сто п`ятдесят три) грн 03 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постанова суду набрала законної сили 26.10.2017 року. (а.с.43-57)

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року позов приватного підприємства «Сонак» задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській області та Державної фіскальної служби України щодо не внесення заяв приватного підприємства «Сонак» про повернення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2015 року у розмірі 466114 (чотириста шістдесят шість тисяч сто чотирнадцять) грн 00 коп., згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2015 року від 19 січня 2016 року за № 9273707280 до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Зобов`язано Головне управління ДФС у Львівській області та Державну фіскальну службу України внести заяви приватного підприємства «Сонак» про повернення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2015 року у розмірі 466114 (чотириста шістдесят шість тисяч сто чотирнадцять) грн 00 коп., згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2015 року від 19 січня 2016 року за №9273707280 до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській області та Державної фіскальної служби України щодо не внесення заяв приватного підприємства «Сонак» про повернення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2015 року у розмірі 466114 (чотириста шістдесят шість тисяч сто чотирнадцять) грн. 00 коп., до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Зобов`язано Головне управління ДФС у Львівській області та Державну фіскальну службу України внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо відшкодування приватному підприємству «Сонак» сум податку на додану вартість за грудень 2015 року на суму 466114 (чотириста шістдесят шість тисяч сто чотирнадцять) грн 00 коп. Рішення суду набрало законної сили 19.09.2018 року. (а.с. 58-78)

Листом від 28.01.2019 вих№13, представник позивача звернувся до Державної фіскальної служби України, де просить повідомити чи внесено заяву приватного підприємства «Сонак» про повернення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2015 року у розмірі 466114 (чотириста шістдесят шість тисяч сто чотирнадцять) грн 00 коп., згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2015 року від 19 січня 2016 року за № 9273707280 до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та дату внесення, чи причини невнесення заяви ПП «Сонак» до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та невиконання рішення суду, що набрало законною зі сили. (а.с.79-80).

ДФС України надало відповідь на запит листом від 04.02.2019 №5481/6199-99-12-03-02-15, в якому зазначив, що відповідно до норм Податкового Кодексу України по платнику ПП «Сонак» сума залишку у розмірі 418,2 тис. грн не може бути включена до Тимчасового реєстру заяв. Таким чином, на сьогодні відсутні технічні можливості здійснення процедур відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, шо підлягатимуть включенню до Тимчасового реєстру заяв за умови законодавчих змін. Водночас для врегулювання питання механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв, Державна фіскальна служба України погодила розроблений Міністерством фінансів України проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» щодо приведення Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у відповідність до вимог Кодексу та постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 189.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об 'єднаннями на всій території України.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також: для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (частина друга статті 370 КАС України).

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пп. 14.1.18п. 14.1ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10 ст. 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

У відповідності до п. 200.15 статті 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 200.18.2., п.200.18 ст. 200 ПК України, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

З матеріалів справи встановлено, що у судовому порядку скасовано податкове повідомлення-рішення №0000241500 від 24.02.2016 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 466114,00 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 116528,50 грн, таким чином підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування заявленої суми.

Станом на час виникнення спірних правовідносин механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість був визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 (далі по тексту - Порядок №39).

Відповідно до п.6 Порядку № 39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 ПК України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно із п.7 Порядку №39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Пунктом 8 Порядку №39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Відповідно до п. 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

За правилами Порядку №39 у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов`язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

Керуючись нормами які діяли на момент закінчення процедури судового оскарження, податковий орган, був зобов`язаний протягом п`яти робочих днів підготувати відповідний висновок та подати його органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

21.12.2016 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України» № 1797-VIII (далі -по тексту Закон №1797-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017.

Вказаним Законом №1797-VIII змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п.п.200.7.1 п. 200.7 статті 200 ІП України (в редакції з 01.01.2017) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п.п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Згідно п. 200.15 ст. 200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковий орган вчасно не направив висновок повернення бюджетного відшкодування відповідно до ПК України (в редакції що діяла на момент виникнення правовідносин), а також з 01.01.2017 відповідно до редакції ПК України 01.01.2017, тому не внесено в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника, у зв`язку із чим відповідач 2 вчинив триваюче правопорушення.

Пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797-VIII, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.

При цьому, Постановою встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення ПК України» , здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.

Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Також, у зв`язку з набранням чинності Порядком № 26, з 01.04.2017 втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 № 68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі -уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Пунктом 10 Порядку №68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01.04.2017, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

З 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування в розмірі 466114 грн, не була відображена контролюючим органом в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Зазначеним вище підтверджується достовірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2015 року у розмірі 466114 грн., про що свідчить постанова Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 по справі №813/802/16, що залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016, яка набрала законної сили 12.12.2016, у зв`язку з чим така сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою.

Отже, контролюючий орган до 01.04.2017 мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01.04.2017, контролюючий орган, повинен був внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, для забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Згідно п.п.19-1.1.9. п. 19-1.1. ст.19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи.

Відповідно до п.4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою KM України № 26 від 25.01.2017, орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Станом на час звернення з адміністративними позовами до суду, відомості щодо суми бюджетного відшкодування, зазначеної у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року у розмірі 466114 грн, не відображені ні у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, ні у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету, що оприлюднені на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики Державної фіскальної служби України (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx) та Міністерства фінансів України (https://www.minfin.gov.ua/reestr).

Отже, рішеннями судів обґрунтовано визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській області, щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області висновку із зазначенням узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та стягнення пені і протиправною бездіяльність відповідача 2, щодо не внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідних даних, що передбачені Порядком Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ від 25.01.2017 року №26, які необхідні для відшкодування позивачу суми податку на додану вартість за грудень 2015 року на суму 466114, 00 грн, та які підлягають перерахуванню на рахунок платника податку у банку.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня нарівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету або не внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідних даних, що передбачені Порядком Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ від 25.01.2017 року №26, та непогашення у зв`язку із цим заборгованості з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 у справі №813/2788/17 стягнуто з державного бюджету на користь ПП «Сонак» пеню в сумі 45153,03 грн за період з 18.12.2016 по 25.07.2017 року.

Таким чином, кількість днів бюджетної заборгованості з 26.07.2017 по 26.07.2019 складає 731 днів і загальна сума нарахованої пені становить 156828 (сто п`ятдесят шість тисяч вісімсот двадцять вісім) грн 84 коп., відповідно до поданого позивачем розрахунку проведеного відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 ПК України (а.с. 23).

З матеріалів справи встановлено, що згідно листа Державної фіскальної служби України від 04.02.2019 № 5481/6/99-99-12-03-02-15 на адвокатський запит № 13 від 28.01.2019 повідомлено, що відповідно до норм Кодексу по платнику ПП «Сонак» сума залишку у розмірі 418,2 тис, грн не може бути включена до Тимчасового реєстру заяв. (а.с.81-83).

За таких обставин, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такі способи захисту порушеного права як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.

Суд першої інстанції звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду суттєво змінила існуючий підхід та своєю постановою від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15 (далі -Постанова) відступила від усталеної практики ВСУ та запропонувала новий висновок, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права» , а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування» , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). Суд констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, суд дійшов висновку, що позивач має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ, які охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

З урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, що способи захисту, такі як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призводять до ефективного відновлення права платника податків, ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у Львівській області (відповідача 1) на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.003932 - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДПС у Львівській області.

Достягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами «Отримувач коштів - УК у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998; рахунок отримувача - UA218999980313161206081013004; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд» суму не сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 14 016 (чотирнадцять тисяч шістнадцять) гривень 21 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 27 лютого 2020 року.