Рішення

від 17.02.2020 по справі 915/1448/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Справа № 915/1448/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня» , 74323, вул.Центральна, 12, с.Львівські отруби, Бериславський район, Херсонська область

до відповідача: Фермерського господарства «Лани-Херсону» , 54030, м.Миколаїв, вул.Шевченка, буд.8-А

про: стягнення заборгованості,

за участі представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Берегиня» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 14.05.2019, в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства «Лани-Херсону» заборгованості у розмірі 831725,75 грн., яка складається з: 780000,00 грн. - основна заборгованість, 51725,75 грн. - пеня.

Позовні вимоги обгрунтовано посиланням на норми ст. ст. 509, 524, 533-535, 625, 1047, 1049 ЦК України та мотивовано тим, що позивач в рамках договору про надання поворотної фінансової допомоги №17/01-18 від 17.01.2018 здійснив перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача на загальну суму 780000,00 грн., відповідачем зобов`язання за договором не виконано, суму фінансової допомоги у встановлений строк позивачеві не повернуто.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2019 головуючим у справі № 915/1448/19 визначено суддю Семенчук Н.О.

Ухвалою суду від 27.05.2019 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.06.2019 судом прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

25.07.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, яким відповідач просить суд:

- визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву, продовження строку подання відзиву на позовну заяву та долучити відзив до матеріалів справи;

- призначити комплексну судову почеркознавчо-технічну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставити питання:

1) Чи виконано підпис на договорі поворотної фінансової допомоги №17/01-18 від 17.01.2018 від імені голови ФГ «Лани Херсону» Онищенко Ю.Г. самим Онищенко Ю.Г. чи іншою особою?

2) Чи відповідає відтиск печатки, що стоїть на договорі поворотної фінансової допомоги №17/01-18 від 17.01.2018 відтиску печатки Фермерського господарства «Лани Херсону» ?;

- витребувати у позивача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня» оригінал договору поворотної фінансової допомоги №17/01-18 від 17.01.2018, копію якого долучено ним до позову;

- відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Заперечення обгрунтовані тим, що договір, на який посилається позивач відповідачем не підписувався та не скріплювався печаткою, між сторонами існувала усна домовленість про надання коштів, письмові договори з цього приводу не укладались, надходження коштів від позивача керівник відповідача сприймав як виконання усних домовленостей. Всього за період з 25.01.2018 по 02.07.2018 ФГ «Лани Херсону» отримало від СТОВ «Берегиня» грошових коштів поворотної фінансової допомоги у розмірі 2141000,00 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями №4097 від 01.02.2018 року, №4246 від 23.02.2018 року та №054 від 25.01.2018 року, №4854 від 22.06.2018 року, № 4479 від 01.04.2018 року, № 4886 від 02.07.2018 року та №4856 від 23.06.2018 року. Вимоги про повернення коштів не були отримані відповідачем, у зв`язку з чим відповідач фактично був позбавлений можливості врегулювати спір у досудовому порядку.

Відповідач також зазначає, що на початку вересня 2018 року засновник СТОВ «Берегиня» запропонував засновнику ФГ «Лани Херсону» сумісно зібрати врожай соняшнику, вирощений відповідачем на орендованих земельних ділянках площею 156 Га, які розташовані навколо с Морозівка Чаплинського району Херсонської області, здати його на зберігання, а пізніше, коли ціна на соняшник збільшиться, скористатися його зв`язками на ринку збуту та продати його дорожче.

Збирання соняшнику відбувалося в період з 11.09.2018 року по 19.09.2018 року. Безпосередньо процес збирання та навантаження соняшнику проходив в присутності повноважних представників відповідача, які вели облік автотранспорту, записували їх державні номери та були присутні при зважуванні в с Магдалинівка. Подальший процес забезпечував позивач та його працівники. Всього за вказаний період з полів ФГ «Лани Херсону» було зібрано та вивезено автотранспортом СТОВ «Берегиня» 289520 кг соняшнику у фізичній вазі, з яких 54430 кг соняшнику були направлені та здані на ім`я ФГ «Лани Херсону» на елеваторі КФ ТОВ « AT Каргілл» в м. Каховка, а різниця у кількості 235090 кг соняшнику, в порушення домовленості була вивезена СТОВ «Берегиня» частково на його склад в с Високе (119000 кг), а частково (117890 кг) була здана на елеватор КФ ТОВ « AT Каргілл» в м. Каховка безпосередньо на ім`я СТОВ «Берегиня» . На початку березня 2019 року, після тривалого ухилення позивача від підписання вищевказаних документів, позивач запропонував відповідачу провести зарахування зустрічних однорідних вимог в рахунок погашення заборгованості за позичені грошові кошти. Однак, у зв`язку з тим, що вартість соняшнику значно більше суми боргу ФГ «Лани Херсону» було погоджено підписати договір купівлі-продажу на самочинно вивезене СТОВ «Берегиня» насіння соняшнику. Ініціативу зі складання усіх документів з купівлі-продажу взяло на себе СТОВ «Берегиня» , однак станом на теперішній момент, так і не передало документи для підписання.

На думку відповідача, за рахунок 235090 кг соняшнику, за які СТОВ «Берегиня» не розрахувалось, борг ФГ «Лани Херсону» є повністю погашеним.

19.08.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив, якою позивач просить поновити строк для подачі відповіді на відзив, підтримує позовні вимоги повністю, заперечує проти проведення експертизи, просить суд задовольнити позов повністю.

23.08.2019 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, якими відповідач зазначає, що встановлення факту підписання/не підписання договору має вирішальне значення для даного спору.

29.08.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 09.09.2019.

Сторонами подано суду заяви про згоду на проведення врегулювання спору за участі судді.

Ухвалою від 11.09.2019 судом постановлено проводити процедуру врегулювання спору за участю судді та зупинено провадження у даній справі.

10.10.2019 представником відповідача подано суду заяву про закінчення процедури врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою суду від 11.10.2019 припинено врегулювання спору за участю судді та поновлено провадження у господарській справі №915/1448/19 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня» до Фермерського господарства «Лани-Херсону» про стягнення заборгованості у розмірі 831725,75 грн, передано господарську справу №915/1448/19 для визначення іншого судді в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Миколаївської області від 11.10.2019 року №315 здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1448/19.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2019 головуючим у справі № 915/1448/19 визначено суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 15.10.2019 справу № 915/1448/19 прийнято до свого провадження суддею Ржепецьким В.О., судом постановлено розгляд справи розпочати спочатку за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 13 листопада 2019 року о 10:30, встановлено учасникам справи процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

13.11.2019 судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 12 грудня 2019 о 10:45 год., про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 13.11.2019.

12.12.2019 представником відповідача подано до господарського суду клопотання про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів, відкладення підготовчого засідання на іншу дату для надання додаткового часу для заявлення клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 12.12.2019 задоволено клопотання відповідача, витребувано у позивача оригінал договору поворотної фінансової допомоги №17/01-18 від 17.01.2018, запропоновано відповідачу надати в судове засідання оригінали документів, що містять вільні зразки підписів, що відповідають об`єкту дослідження, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням, судом задоволено клопотання представника відповідача від 12.12.2019, продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 14 січня 2020 року о 11:20.

20.12.2019 представником відповідача подано суду клопотання про призначення комплексної судової почеркознавчо-технічної експертизи, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставити питання:

1) Чи виконано підпис на договорі поворотної фінансової допомоги №17/01-18 від 17.01.2018 від імені голови ФГ «Лани Херсону» Онищенко Ю.Г. самим Онищенко Ю.Г. чи іншою особою?

2) Чи відповідає відтиск печатки, що стоїть на договорі поворотної фінансової допомоги №17/01-18 від 17.01.2018 відтиску печатки Фермерського господарства «Лани Херсону» ?;

Відповідач просить суд витребувати у позивача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня» оригінал договору поворотної фінансової допомоги №17/01-18 від 17.01.2018, копію якого долучено ним до позову та витрати на проведення експертизи покласти на відповідача.

14.01.2020 представником відповідача подано суду заяву, якою просить суд не розглядати клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, подане представником відповідача 20.12.2019.

14.01.2020 суд, не видаляючись до нарадчої кімнати, постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволені клопотання відповідача, яке міститься у відзиві на позовну заяву та клопотанні від 19.12.2019 про призначення комплексної судової почеркознавчо-технічної експертизи, закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 17.02.2020.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 17.02.2020, не визнавалась судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу, суду не повідомлялося.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

На підставі ч. 6 ст. 240 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В ч. 1 ст. 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як визначено статтею другою Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

17.01.2018 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Берегиня» (далі - Сторона-1) та Фермерським господарством «Лани Херсону» (далі - Сторона-2) укладено договір №17/01-18 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір) (а.с. 9), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Сторона-1 надає Стороні-2 поворотну фінансову допомогу (далі - Фінансова допомога), а саме: передає у власність Сторони-2 грошові кошти у розмірі, визначеному у п.2.1. даного Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, умовами даного Договору не передбачено будь-якого виду компенсацій з боку Сторони-2 за отримані від Сторони-1 грошові кошти.

За умовами п. 2.1. Договору, розмір Фінансової допомоги за цим Договором становить 800000,00 грн.

Пунктами 3.1., 3.2. Договору сторони погодили, що Сторона-1 передає Фінансову допомогу Стороні-2 в повному обсязі одним або декількома платежами протягом 180 робочих днів з дати підписання сторонами даного Договору.

Фінансова допомога перераховується на поточний банківський рахунок Сторони-2.

Відповідно до п. 4.1.-4.3. Договору, поворотна фінансова допомога підлягає повернення до 30 грудня 2018р.

Повернення грошових коштів проводиться в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони-1 вказаний в даному Договорі.

Фінансова допомога вважається поверненою в момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони-1 в повному обсязі.

За умовами п.6.1. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань.

Договір підписано директором СТОВ Берегиня ОСОБА_1 Г. ОСОБА_2 та головою ФГ Лани Херсону Онищенком Ю.Г., та скріплено печатками сторін договору.

На виконання зобов`язання за договором позивачем перераховано відповідачеві поворотно-фінансову допомогу згідно договору №17/01-18 від 17.01.2018 в загальній сумі 780000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №4054 від 25.01.2018 на суму 300000,00 грн, №4097 від 01.02.2018 на суму 200000,00 грн, №4246 від 23.02.2018 на суму 280000,00 грн (а.с. 10-12).

Відповідачем зобов`язання за договором належним чином не виконано, суму поворотно-фінансової допомоги позивачеві у встановлений строк не повернуто.

02.04.2019 позивачем на адресу відповідача було направлено лист за вих. № 02/04-19, в якому повідомлялося про наявність заборгованості перед СТОВ Берегиня за договором №17/01-18 від 17.01.2018 в сумі 780000,00 грн та вимогою про повернення грошових коштів, а також сплати пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за вказаним договором.

Зазначений лист повернуто позивачеві без вручення з довідкою поштового відділення за закінченням строку зберігання .

07.05.2019 позивачем на адресу відповідача було повторно направлено лист за вих. №07/05-19 з вимогою повернення вказаних грошових коштів.

Кошти відповідачем не повернуто, що і стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

За змістом статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у строк, встановлений у зобов`язанні. Обов`язковість виконання договору презюмується положеннями статті 629 Кодексу.

Суд зазначає, що укладений між сторонами договір, який є підставою позову, за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до приписів статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із частинами 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що всупереч умовам договору відповідач поворотну фінансову допомогу за договором не повернув.

Заперечення відповідача суд вважає безпідставними та необгрунтованими, оскільки відповідачем не надано суду доказів на спростування позовних вимог.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем в частині повернення суми поворотної фінансової допомоги в сумі 780000,00 грн підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача в цій частині законні та обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 51725,75 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання суд зазначає наступне.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина 1 статті 199 ГК України).

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Штрафними санкціями відповідно до частини 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Судом встановлено, що Договором не передбачено такого виду відповідальності за порушення зобов`язання як пеня.

Посилання позивача при нарахуванні пені на умови п.5.2 Договору та ст. 536, ч. 1 ст. 1048 ЦК України суд вважає безпідставними, з тих підстав, що зазначений пункт Договору не містить умов щодо відповідальності винної сторони у вигляді сплати пені.

За приписами ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Отже, застосування позивачем зазначеної статті при нарахуванні пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання суд вважає безпідставним, а позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання даної позовної заяви до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12475,89 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 14, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Лани Херсону» (код ЄДРПОУ 40991079, вул. Шевченка, 8-А, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54030) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня» (код ЄДРПОУ 32170166, вул. Центральна, 12, с. Львівські отруби, Бериславський район, Херсонська область, 74323) грошові кошти у сумі 780000,00 грн та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 11700,00 грн.

3. В решті позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 51725,75 грн. - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

6. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Берегиня» (код ЄДРПОУ 32170166, вул. Центральна, 12, с. Львівські отруби, Бериславський район, Херсонська область, 74323),

відповідач: Фермерське господарство «Лани Херсону» (код ЄДРПОУ 40991079, вул. Шевченка, 8-А, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54030).

Повний текст судового рішення складено і підписано 27.02.2020.

Суддя В.О. Ржепецький