Рішення

від 27.02.2020 по справі 910/18177/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2020Справа № 910/18177/19

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОХІМ ГРУП (б-р Дружби Народів, буд. 24/2, кв. 49, м. Київ, 01103) до Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙТЕКС (вул. Кіквідзе, буд. 26, оф. 62, м. Київ, 01103) про стягнення боргу у розмірі 33373,05 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРОХІМ ГРУП , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙТЕКС , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙТЕКС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОХІМ ГРУП 33000,00 грн суми основного боргу, 373,05 грн - 3% річних, 4000,00 грн відшкодування юридичних витрат та 1921,00 грн судові витрати.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 73 від 24.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 позовна заява прийнята до розгляду, у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу запропоновано у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримано позивачем та відповідачем 09.01.2020, про що свідчить реєстр поштового відправлення (https://ukrposhta.ua/).

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву.

06.02.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (копію банківської виписки № 2119 від 22.11.2019 про оплату згідно договору про надання юридичних послуг № 28/10 від 28.10.2019).

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

24.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОХІМ ГРУП (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВАЙТЕКС (покупець) укладено договір поставки № 73, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти хімічну продукцію у відповідності до умов даного договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1. розділу 10).

Відповідно до п. 1.2. розділу 2 договору найменування, кількість, ціна та загальна кількість продукції вказуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору.

Ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України - гривнях (з урахуванням податку на додану вартість) і вказується в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 4.1. розділу 4 договору).

Згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору поставки № 73 від 24.05.2019) сторонами погоджено найменування товару, його кількість та вартість: кислота лимонна у кількості 100 кг вартістю 2000,00 грн без ПДВ, сода каустична чешуя кількістю 1000 кг вартістю 20000,00 грн без ПДВ, гліцерин (хімічна речовина) кількістю 250 кг вартістю 6457,50 грн, версенат тетранатрієвий кількістю 125 кг вартістю 6875,00 грн, а всього вартістю 42399,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.4., 3.6. розділу 3 договору поставка продукції здійснюється окремими партіями, відповідно до наданого покупцем та схваленого постачальником замовлення на поставку продукції, або/та відповідного додатку. Постачання продукції проводиться впродовж 3 робочих днів з моменту оформлення відвантажувальних документів. Датою постачання є дата передачі продукції покупцеві, яка вказана в товаросупровідних документах на продукцію.

Згідно із п. 6.1. розділу 6 договору продукція приймається постачальником по якості (згідно із сертифікатом якості продавця) та по кількості (згідно із вагою, що вказана в накладній, яка виписується на місці відвантаження.

Відповідно до п. 6.12. розділу 6 договору право власності на товар і ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту фактичного отримання товару (підписання покупцем накладної).

14.08.2019 позивачем та відповідачем складено і підписано видаткову накладу № 1249 про поставку з боку позивача, прийняття з боку відповідача товару (сода каустична чешуя у кількості 1000 кг вартістю 20000,00 грн без ПДВ, версенату тетранатрієвого кількістю 125 кг вартістю 6875,00 грн, кислоти лимонної кількістю 100 кг вартістю 2000,00 грн, гліцерину (хімічна речовина) кількістю 250 кг вартістю 6457,50 грн) загальною вартістю 42399,00 грн з ПДВ.

За умовами п.п. 4.3.-4.5. розділу 4 договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом перерахування безготівковим банківським переказом грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Порядок оплати - 100% попередня оплата. Датою сплати продукції вважається дата зарахування коштів, сплачених покупцем за поставлену партію продукцію, на розрахунковий рахунок постачальника.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає про порушення відповідачем зобов`язань щодо повної оплати поставленої продукції у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між сторонами договору поставки № 73 від 24.05.2019, за умовами якого позивачем поставлено на користь відповідача товар (сода каустична чешуя у кількості 1000 кг вартістю 20000,00 грн без ПДВ, версенату тетранатрієвого кількістю 125 кг вартістю 6875,00 грн, кислоти лимонної кількістю 100 кг вартістю 2000,00 грн, гліцерину (хімічна речовина) кількістю 250 кг вартістю 6457,50 грн) загальною вартістю 42399,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1249 від 14.08.2019. Вказана видаткова накладна підписана позивачем та відповідачем без зауважень та застережень, що свідчить про відсутність заперечень щодо якості, кількості та ціни поставленого товару з боку відповідача.

Позивачем у позовній заяві стверджується, що відповідачем за видатковою накладною № 1249 від 14.08.2019 проведено такі оплати: 10.09.2019 - 2399,00 грн, 18.09.2019 - 2000,00 грн, 03.10.2019 - 2000,00 грн, 08.11.2019 - 1000,00 грн, 18.11.2019 - 2000,00 грн, а всього 9399,00 грн. При цьому, інша частина вартості поставленої продукції у розмірі 33000,00 грн за видатковою накладною № 1249 від 14.08.2019 оплачена не була. Вказані відомості відповідачем не спростовуються, заперечень щодо заявлених позовних вимог не надано. Матеріали справи не містять підтверджуючих доказів повної оплати відповідачем вартості поставленого товару

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані суду докази, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 33000,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем до сплати відповідачу такою нараховано 3% річних у розмірі 373,05 грн. Наданий позивачем розрахунок 3% річних відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 373,05 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості та 3% річних підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем також пред`явлено вимогу про стягнення витрат, які пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 4000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОХІМ ГРУП (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія АЛЬФА-ОКС (виконавець) укладено договір надання юридичних послуг № 28/10, за умовами якого виконавець зобов`язався за замовленням замовника надати йому послуги у сфері права, а замовник зобов`язується приймати надані послуги та оплачувати їх за розміром встановленим цим договором.

Відповідно до п. 1.2. розділу 1 даного договору виконавець надає замовнику такі послуги як: підготовка позовних заяв, пакету документів та додатків, що додаються до позовних заяв; надавання відповідних документів на підписання замовнику; контроль за станом розгляду судових справ; написання відповідей на відзив та інших процесуальних документів, представлення інтересів у судових засіданнях у разі їх призначення.

Згідно із п.п. 2.1., 2.2. розділу 2 договору вартість послуг становить 4000 грн 00 коп. Оплата послуг, наданих виконавцем за цим договором, сплачується замовником частинами, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця. Відповідні послуги оформлюються актом прийому-передачі наданих робіт (наданих послуг), які направляються на адресу замовника.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Згідно із ч. 4, 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В той же час позивачем не надано суду підтверджуючих доказів, що за умовами договору надання юридичних послуг № 28/10 позивачу надавалися юридичні послуги саме в межах справи № 910/18177/19, не надано акту прийому-передачі наданих робіт (наданих послуг) за умовами договору, а також детального опису наданих послуг, пов`язаних із професійною правничою допомогою, наданої позивачу у межах підготовки та складання позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОХІМ ГРУП до Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙТЕКС про стягнення боргу у розмірі 33373,05 грн за договором поставки № 73 від 24.05.2019.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини судом не вбачається підстав для відшкодування на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙТЕКС (вул. Кіквідзе, буд. 26, оф. 62, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 37240854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОХІМ ГРУП (б-р Дружби Народів, буд. 24/2, кв. 49, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 40541408) заборгованість у розмірі 33000 грн 00 коп, 3% річних у розмірі 373 грн 05 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн 00 коп, а всього 35294 (тридцять п`ять тисяч двісті дев`яносто чотири) грн 05 (п`ять) коп.

3. У відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2020.

Суддя В.О.Демидов