Рішення

від 24.02.2020 по справі 916/3509/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3509/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/3509/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЛАНЕТА-ІНКС» (01000, м.Київ, вул. Костянтинівська, 32-Б; код ЄДРПОУ 37298747)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПОЛІГРАФ» (68094, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, буд. 9; код ЄДРПОУ 23992719)

Про стягнення 220265,94 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „ПЛАНЕТА-ІНКС» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПОЛІГРАФ» про стягнення 222632,04грн.

Позовні вимоги позивача у справі обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору №ПІ-8 від 13.01.2015р. та направлено на стягнення заборгованості у розмірі 222632,04 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.2019р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЛАНЕТА-ІНКС» до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3509/19. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "18" грудня 2019 р. о 14:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 18.12.2019р. о 14:00.

09.12.2019р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2019р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/3509/19 на 30 днів до 26.02.2020р. Відкладено підготовче засідання на "27" січня 2020 р. о 10:30. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 27.01.2020р. о 10:30.

23.01.2020р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

27.01.2020р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 220265,94 грн. Позивачем було зазначено суду, що за час розгляду справи з боку відповідача було здійснено часткову сплату наявної заборгованості у розмірі 2366,10 грн., у зв`язку з чим позивачем до суду подано відповідну заяву.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.01.2020р. відкладено підготовче засідання на "17" лютого 2020 р. о 12:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 17.02.2020р. о 12:00.

17.02.2020р. до господарського суду Одеської області позивачем було подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.02.2020р. закрито підготовче провадження у справі №916/3509/19. призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду "24" лютого 2020 р. о 10:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 24.02.2020р. о 10:30.

24.02.2020р. до господарського суду Одеської області позивачем було подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПОЛІГРАФ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЛАНЕТА-ІНКС» заборгованість у розмірі 220265,94 грн.

Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПОЛІГРАФ» відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його юридичну адресу ухвали суду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення вх. № ГСОО 56293/19.

У судові засідання представник відповідача не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

13 січня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ПЛАНЕТА-ІНКС» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПОЛІГРАФ» (покупець) було укладено Договір поставки поліграфічної продукції № ПІ-8 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виготовляти та поставляти однією чи багатьма окремими поставками і передавати у власність (повне господарське віддання) покупцю поліграфічну продукцію (далі за текстом - продукцію), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити таку продукцію.

Відповідно до п. 1.2. Договору, загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим Договором. Її дольове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, видами, типами, розмірами визначаються у погоджених сторонами видаткових накладних.

Умовами п. 2.1. Договору визначено, що постачальник відвантажує продукцію на адресу покупця за цінами, що визначені постачальником і які погоджені з покупцем та зазначаються у відповідній видатковій накладній до відповідної поставки продукції.

Згідно до п. 3.1. Договору, асортимент продукції, що є предметом поставки за цим Договором, визначається і погоджується сторонами у відповідній видатковій накладній до відповідної поставки продукції.

Відповідно до п. 5.6. Договору, перехід до покупця права власності на продукцію, що постачається за цим Договором, відбувається у наступний момент: при відвантаженні продукції за рахунок постачальника право власності на продукцію переходить до покупця в момент прийняття останнім продукції у визначеному місці та підписання відповідної видаткової накладної; при відвантаженні продукції за рахунок покупця право власності на продукцію переходить до останнього в момент прийняття продукції на відповідному складі постачальника.

Положеннями п. 6.1. Договору узгоджено, що оплата продукції покупцем здійснюється на умовах відстрочення платежу і повинна бути проведена протягом 21 банківського дня, розпочинаючи із наступного дня, що наступає після отримання покупцем продукції і підписання відповідної видаткової накладної.

Як зазначалось позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „ПЛАНЕТА-ІНКС» на користь відповідача було здійснено поставку товару на загальну суму 226630,56грн., відповідно до видаткових накладних, що були залучені позивачем до матеріалів справи. В порушення договірних зобов`язань, відповідачем було частково здійснено оплату отриманого товару, а саме сплачено позивачу 3998,52 грн., у зв`язку з чим станом на момент подання позовної заяви до суду за Товариством з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПОЛІГРАФ» рахувався борг у розмірі 222632,04 грн.

За час розгляду справи відповідачем було сплачено ще 2366,10 грн., у зв`язку з чим, як зазначає позивач, наразі заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПОЛІГРАФ» за Договором поставки поліграфічної продукції № ПІ-8 від 13.01.2015р. становить грошову суму у розмірі 220265,94 грн., яка позивачем заявлена до стягнення у даній справи.

За час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до видаткової накладної №ПІ-0001268 від 05.10.2018р., які підписана обома сторонами та скріплена печатками товариств, було поставлено товару на суму 11832,06 грн. Також в матеріалах справи наявна довіреність №81 від 05.10.2018р. на отримання відповідного товару. (а.с. 38,39). Міститься в матеріалах справи і товарно-транспортна накладна №034012599. (а.с. 40).

Відповідно до видаткової накладної №ПІ-0000280 від 01.03.2019р., які підписана обома сторонами та скріплена печатками товариств, було поставлено товару на суму 46088,69 грн . Також у справі наявна довіреність №12 від 01.03.2019р. на отримання відповідного товару. (а.с. 47,48). Міститься в матеріалах справи і товарно-транспортна накладна №034002499. (а.с. 49).

Відповідно до видаткової накладної №ПІ-0000736 від 06.06.2019р., які підписана обома сторонами та скріплена печатками товариств, було поставлено товару на суму 42194,30 грн . Довіреність №52 від 06.06.2019р. на отримання відповідного товару також додана позивачем. (а.с. 50,51).

Відповідно до видаткової накладної №ПІ-0000737 від 06.06.2019р., які підписана обома сторонами та скріплена печатками товариств, було поставлено товару на суму 19191,36 грн. Також наявна в матеріалах довіреність №51 від 06.06.2019р. на отримання відповідного товару. (а.с. 52,53). Міститься в матеріалах справи і товарно-транспортна накладна №034006791. (а.с. 54).

За час розгляду справи судом встановлено, що в матеріалах справи містяться: видаткова накладна №ПІ-0001662 від 27.12.2018р. на суму 41065,39 грн. та довіреність №129 від 26.12.2018р. (а.с. 41,42), а також товарно-транспортна накладна №034016445 (а.с. 43), видаткова накладна №ПІ-0000054 від 17.01.2019р. на суму 21236,77 грн. та довіреність №3 від 16.01.2019р. (а.с. 44,45), а також товарно-транспортна накладна №034000425 (а.с. 46), видаткова накладна №ПІ-0000821 від 24.06.2019р. на суму 29940,80 грн. та довіреність №59 від 24.06.2019р. (а.с. 55,56), а також товарно-транспортна накладна №035030615 (а.с. 57), видаткова накладна №ПІ-0001543 від 01.11.2019р. на суму 15081,19 грн. та довіреність №103 від 31.10.2019р. (а.с. 58,59), а також товарно-транспортна накладна №034014236 (а.с. 60), вказані накладні не містять підпису повноважної особи, який би засвідчував отримання відповідного товару, що визначений за вищевказаними видатковими накладними.

Позивачем зазначено суду, що відповідачем було оплачено видаткову накладну №ПІ-0001268 від 05.10.2018р. на суму 11832,06 грн. у розмірі 3998,52 грн. та за час розгляду справи, а саме 27.11.2019р., відповідачем було здійснено ще один платіж та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 2366,10 грн.

Таким чином, залишок боргу відповідача складає суму в розмірі 220265,94 грн. і позовні вимоги позивача у справі направлено на стягнення цієї заборгованості та обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору №ПІ-8 від 13.01.2015р.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „ПЛАНЕТА-ІНКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПОЛІГРАФ» виникли на підставі укладеного між ними 13 січня 2015 року Договору поставки поліграфічної продукції № ПІ-8.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що відповідно до видаткових накладних: №ПІ-0001268 від 05.10.2018р. на суму 11832,06 грн., №ПІ-0000280 від 01.03.2019р., на суму 46088,69 грн., №ПІ-0000736 від 06.06.2019р. на суму 42194,30 грн. та №ПІ-0000737 від 06.06.2019р. на суму 19191,36 грн., які підписані повноважної особою покупця та скріплені печатками товариств, позивачем на корись відповідача було здійснено поставку товару всього на загальну суму 119306,41 грн. на виконання умов Договору поставки поліграфічної продукції №ПІ-8 від 13 січня 2015р.

Щодо видаткової накладної №ПІ-0001662 від 27.12.2018р. на суму 41065,39 грн., видаткової накладної №ПІ-0000054 від 17.01.2019р. на суму 21236,77 грн., видаткової накладної №ПІ-0000821 від 24.06.2019р. на суму 29940,80 грн. та видаткової накладної №ПІ-0001543 від 01.11.2019р. на суму 15081,19 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.6. Договору, перехід до покупця права власності на продукцію, що постачається за цим Договором, відбувається у наступний момент: при відвантаженні продукції за рахунок постачальника право власності на продукцію переходить до покупця в момент прийняття останнім продукції у визначеному місці та підписання відповідної видаткової накладної ; при відвантаженні продукції за рахунок покупця право власності на продукцію переходить до останнього в момент прийняття продукції на відповідному складі постачальника.

Судом встановлено, що видаткова накладна №ПІ-0001662 від 27.12.2018р., видаткова накладна №ПІ-0000054 від 17.01.2019р., видаткова накладна №ПІ-0000821 від 24.06.2019р. та видаткова накладна №ПІ-0001543 від 01.11.2019р., не містять підпису повноважної особи - отримувача продукції, у зв`язку з чим такі накладні не можуть розцінюватись судом як належні докази отримання відповідного товару відповідачем за умовами укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, суд зазначає, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно до п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, визначено, зокрема, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Судом враховано, що відповідно до п. 6.1. Договору сторонами було узгоджено, що оплата продукції покупцем здійснюється на умовах відстрочення платежу і повинна бути проведена протягом 21 банківського дня, розпочинаючи із наступного дня, що наступає після отримання покупцем продукції і підписання відповідної видаткової накладної.

Суд зазначає, що саме таким вимогам, що зазначені судом вище, повинна відповідати накладна, саме за умови її належного оформлення та підписання вона може засвідчувати факт здійснення господарської операції та засвідчувати факт виникнення між сторонами певних зобов`язань.

Проте, надані позивачем докази у сукупності наразі не дають можливість встановлення того, що товар за видатковими накладними №ПІ-0001662 від 27.12.2018р., №ПІ-0000054 від 17.01.2019р., №ПІ-0000821 від 24.06.2019р. та №ПІ-0001543 від 01.11.2019р. було отримано відповідачем, отже, такі докази не засвідчують обов`язку у відповідача щодо проведення розрахунку за відпущений позивачем товар на підставі вказаних вище накладних, оскільки відповідно до наданих позивачем видаткових накладних не є за можливе ідентифікувати та встановити той факт, що вказаний у накладних товар було прийнято відповідачем, як то визначено позивачем у заявлених позовних вимогах, з якими він звернувся до господарського суду.

Так, надані позивачем у підтвердження виконання зобов`язання щодо поставки товару на користь відповідача видаткові накладні №ПІ-0001662 від 27.12.2018р., №ПІ-0000054 від 17.01.2019р., №ПІ-0000821 від 24.06.2019р. та №ПІ-0001543 від 01.11.2019р., не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів поставки товару на користь відповідача, оскільки, як встановлено судом у видаткових накладних №ПІ-0001662 від 27.12.2018р., №ПІ-0000054 від 17.01.2019р., №ПІ-0000821 від 24.06.2019р. та №ПІ-0001543 від 01.11.2019р., взагалі не міститься підпису повноважної особи Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПОЛІГРАФ» .

Враховуючи те, що позивачем не доведений факт отримання відповідачем товару згідно умов Договору поставки поліграфічної продукції №ПІ-8 від 13.01.2015р. за видатковими накладними №ПІ-0001662 від 27.12.2018р., №ПІ-0000054 від 17.01.2019р., №ПІ-0000821 від 24.06.2019р. та №ПІ-0001543 від 01.11.2019р., підстави для стягнення з відповідача заборгованості за такими накладними у суду відсутні.

Отже, як вже встановлено судом, позивачем на користь відповідача було здійснено поставку товару на виконання умов Договору поставки поліграфічної продукції №ПІ-8 від 13 січня 2015р., що підтверджується видатковими накладними: №ПІ-0001268 від 05.10.2018р., №ПІ-0000280 від 01.03.2019р., №ПІ-0000736 від 06.06.2019р. та №ПІ-0000737 від 06.06.2019р. всього на загальну суму 119306,41 грн.

Судом враховано пояснення позивача щодо часткової оплати вартості отриманого товару за видаткової накладною №ПІ-0001268 від 05.10.2018р. на суму 3998,52 грн., про що було зазначено позивачем у позові, а також прийнято до уваги перерахування відповідачем за час розгляду справи грошових коштів у розмірі 2366,10 грн.

Приймаючи до уваги факт здійснення поставки товару позивачем на користь відповідача у розмірі 119306,41 грн. та враховуючи сплати відповідачем 3998,52 грн. та 2366,10 грн., наразі, заборгованість відповідача становить грошову суму у розмірі 112941,79 грн.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПОЛІГРАФ» прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору поставки поліграфічної продукції № ПІ-8 від 13 січня 2015р., щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості отриманого з боку позивача товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме укладеним між сторонами договором та підписаними між сторонами видатковими накладними: №ПІ-0001268 від 05.10.2018р. на суму 11832,06 грн., №ПІ-0000280 від 01.03.2019р., на суму 46088,69 грн., №ПІ-0000736 від 06.06.2019р. на суму 42194,30 грн. та №ПІ-0000737 від 06.06.2019р. на суму 19191,36 грн., які підписані з боку обох сторін і скріплені печатками товариств, та не спростовано відповідачем за час розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЛАНЕТА-ІНКС» зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПОЛІГРАФ» 112941,79 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у розмірі 1694,13 грн. (розраховані судом із врахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог) покладаються на відповідача, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЛАНЕТА-ІНКС»- задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮГ-ПОЛІГРАФ» (68094, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, буд. 9; код ЄДРПОУ 23992719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЛАНЕТА-ІНКС» (01000, М. Київ, вул. Костянтинівська, 32-Б; код ЄДРПОУ 37298747) заборгованість у розмірі 112941 (сто дванадцять тисяч дев`ятсот сорок одну) грн. 79 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1694 (одна тисяча шістсот дев`яносто чотири) грн. 13 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 27 лютого 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко