Рішення

від 18.02.2020 по справі 924/1248/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2020 р. Справа № 924/1248/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попика О.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Хмельницький

до приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Таврія" м. Нетішин Хмельницька область

про стягнення 136 000грн.

Представники сторін:

позивача: Логінова Т.Ю. за довіреністю від 12.11.2019р. №11

відповідача: не з`явився

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 03.12.2019р. відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження із стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 24.12.2019р. Ухвалою від 24.12.2019р. підготовче засідання відкладено на 21.01.2020р. Ухвалою від 21.01.2020р. підготовче засідання відкладено на 03.02.2020р. Ухвалою від 03.02.2020р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 18.02.2020р.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у розмірі 68000 грн. та пеню у розмірі 68000 грн. за несвоєчасну сплату штрафу.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що Рішенням адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.03.2019р. № 8-р/к на відповідача накладено штрафні санкції в розмірі 68000 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Листом від 29.03.2019р. позивач направив на адресу відповідача копію вказаного рішення та повідомив, що в разі несплати штрафу у встановлені терміни, йому також буде нарахована пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу за кожен день прострочення відповідно до ч.5 ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції". Рішення вручено підприємству 03.04.2019р.

В листопаді 2019 року відповідач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про визнання недійсним рішення адмінколегії відділення від 22.03.2019р. №8-р/к. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.03.2019р. по справі №924/494/19 у позові відмовлено повністю.

Станом на 19.07.2019р. підприємство штраф не сплатило. Оскільки відповідач штраф не сплатив позивачем відповідно до ч.5 ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" нарахована пеня у розмірі 68000грн.

Позивач у заяві від 18.02.2020р. позовні вимоги підтримує у заявленому розмірі, просить розглядати справу за відсутності представника. Клопотання судом приймається.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

Ухвали суду по даній справі від 03.12.2019р., 24.12.2019р., 21.01.2020р. надіслані на його адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Витягу від 28.05.19р., та повернуті до суду із зазначенням "адресат відсутній". Поряд із цим судом 05.02.2020р. розміщено оголошення на офіційному сайті Судова влада України оголошення до уваги ПП "Виробничо - комерційна фірма "Таврія" про дату судового засідання, яке відбудеться 18.02.2020р. об 11год. 30хв.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.

Стаття 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Рішенням №8-р/к від 22.03.2019р. адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №02-06/21-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано дії приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Таврія" (ЄДРПОУ - 21321116), які полягали в узгодженні своєї конкурентної поведінки під час підготовки та участі у торгах (UA-2017-11-23-000063-с) по закупівлі: легкового автомобіля код 34110000-1 згідно ДК 021:2015 (легковий автомобіль), які проводились протягом листопада - грудня 2017 року ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі ВП "Хмельницька АЕС", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів. За порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини цього рішення відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено штраф на приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Таврія" у розмірі 68000грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.09.2019р. по справі №924/494/19 відмовлено у позові приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Таврія" м. Хмельницький до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький про зупинення дії та скасування рішення №8-р/к від 22.03.2019р. адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №02-06/21-18.

Оскільки відповідачем штраф не сплачено Відділенням нарахована пеня за період з 17.09.2019р. по 26.11.2019 року (з моменту прийняття рішення господарським судом Хмельницької області - 16.09.2019 до дня подання позовної заяви про стягнення штрафу та пені - 26.11.2019):

1) початок нарахування пені за прострочення сплати штрафу - 17.09.2019 р.;

2) за період з 17.09.2019р. по 26.11.2019р. прострочено 71 день сплати штрафу;

3) розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 1020грн.) (68000,00 х 1,5%) = 1020,00 гривень, де: 68000,00 гривень - розмір штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Відділення за порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 1,5 % - розмір пені від суми штрафу за кожен день прострочення, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

4) за період з 17.09.2019р. по 26.11.2019р. сума пені за прострочення сплати штрафу складає 72420 грн. (71 день х 1020,00 гривень = 72420грн. де: 71 день - кількість прострочених днів за період з 17.09.2019р. по 26.11.2019р.; 1020грн. розмір пені за один день прострочення сплати штрафу).

Відповідно до ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу антимонопольного комітету. Оскільки розмір штрафу становить 68000грн., то відповідно пеня - 68000грн.

Так як відповідач у добровільному порядку штраф та пеню не сплатив, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Норми права застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням №8-р/к від 22.03.2019р. адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №02-06/21-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано дії приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Таврія" (ЄДРПОУ - 21321116), які полягали в узгодженні своєї конкурентної поведінки під час підготовки та участі у торгах (UA-2017-11-23-000063-с) по закупівлі: легкового автомобіля код 34110000-1 згідно ДК 021:2015 (легковий автомобіль), які проводились протягом листопада - грудня 2017 року ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі ВП "Хмельницька АЕС", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів. За порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини цього рішення відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено штраф на приватне підприємство "Виробничо - комерційна фірма "Таврія" у розмірі 68000грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.09.2019р. по справі №924/494/19 відмовлено у позові приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Таврія" м. Хмельницький до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький про зупинення дії та скасування рішення №8-р/к від 22.03.2019р. адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі №02-06/21-18.

Згідно з ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини та згідно з рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є джерелом права.

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Аналогічні положення знайшли своє відображення в пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18), згідно якої не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Тому судове рішення у справі №924/494/19 не може бути поставлене під сумнів, а прийняте рішення не може йому суперечити, обставини, встановлені у рішенні № 924/494/19 не потребують доказування.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності, заходи спрямовані на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин визначаються Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно ст. 37 вказаного Закону у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі (ст. 35 Закону).

У відповідності до ч. 1 ст. 48 наведеного Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу. Згідно ст. 56 даного Закону рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Таким чином, встановлені у справі обставини накладення штрафу на відповідача узгоджуються з діючим законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч. 3 ст. 56 Закону).

За ч. 1 ст. 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Матеріали справи містять рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.09.2019р. по справі №924/494/19 яким встановлено відсутність передбачених ст.59 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного відділення Антимонопольного комітету України №8-р/к від 22.03.2019р. у справі № 02-06/21-18.

Таким чином, враховуючи вищевикладене у відповідача виник обов`язок щодо виконання вказаного рішення Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (сплати штрафу). Відсутність доказів оплати штрафу свідчить про обґрунтованість позову у цій частині .

Відповідно ч. 5 ст. 56 Закону "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, враховуючи встановлений судом факт прострочення сплати штрафу, наявні також підстави для нарахування пені. Враховуючи вказане, вимоги, в цій частині, також обґрунтовані, та відповідно підлягають задоволенню. Розмір пені підтверджується розрахунком та становить 72 420 грн. Проте, з урахуванням обмеження розміру пені (не може перевищувати розмірів штрафу), задоволенню підлягає заявлена сума - 68000грн.

Отже, позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача в зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 232, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Хмельницький до приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Таврія" м. Нетішин Хмельницька область про стягнення 136 000грн. задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Таврія" (вул. Набережна, 13, кв.7, м. Нетішин, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 21321116) штраф у розмірі 68000 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.), пеню у розмірі 68000 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) та зарахувати їх в дохід загального фонду Державного бюджету України (на рахунок УК у м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 38045529, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок 31115106022002, код класифікації доходів - 21081100, символ звітності - 106).

Стягнути з приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Таврія" (вул. Набережна, 13, кв.7, м. Нетішин, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 21321116) на користь Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Героїв Майдану, 54, м. Хмельницький, 29001, ЄДРПОУ 21312821) 2040 грн. (дві тисячі сорок гривень) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 26.02.2020р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу (вул. Героїв Майдану, 54, м. Хмельницький, 29000), 3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 ).