Постанова

від 26.02.2020 по справі 138/1138/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/1138/18

Провадження № 22-ц/801/507/2020

Категорія: 16

Головуючий у суді 1-ї інстанції Цибульський О. Є.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 рокуСправа № 138/1138/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Марчук В. С., Сопруна В. В.

Секретар: Кузьменко Б. І.

За участю: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Путіліна Є. В.; представника відповідача - адвоката Королюк О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес про розірвання договорів оренди,

Рішення ухвалив суддя Цибульський О.Є.

Рішення ухвалено о 15.14 год у м. Могилів-Подільському

Повний текст судового рішення складено 26 грудня 2019 року,

Встановив:

13 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до СТОВ Прогрес про розірвання договорів оренди від 11 жовтня 2013 року.

Свої вимоги мотивував тим, що він є власником п`яти земельних ділянок: площею 1,5282 га з кадастровим номером 0522688000:01:000:0159; площею 1,8443 га з кадастровим номером 0522688000:01:000:0160; площею 0,3059 з кадастровим номером 0522688000:01:000:0158; площею 1,5071 га з кадастровим номером 0522688000:02:000:0125; площею 1,5566 га з кадастровим номером 0522688000:02:000:0124, які розташовані на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

11 жовтня 2013 року він уклав із СТОВ Прогрес договори оренди цих земельних ділянок строком на 10 років. Згідно умов договорів оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 30 грудня поточного року оренди. Проте, орендар в порушення таких умов не сплачував орендну плату протягом трьох останніх років. Він вважає, що невиконання орендарем такої істотної умови договорів оренди є підставою для їх розірвання. Тому просив розірвати всі зазначені договори оренди земельних ділянок і стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20 грудня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до СТОВ Прогрес про розірвання договорів оренди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким розірвати договори оренди земельних ділянок та здійснити розподіл судових витрат.

Зазначив, що судове рішення не відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи. Судом не враховано, що невиконання відповідачем істотної умови договорів оренди землі є підставою для їх розірвання.

Відповідач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність зловживань з боку позивача щодо умов договору, а саме: відмову від отримання орендної плати й безпідставність позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просить її відхилити і залишити в силі рішення суду.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення представників сторін, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із встановленого факту ухилення позивача-орендодавця від отримання орендної плати, з метою розірвання договорів оренди належних йому земельних ділянок, а також із недоведеності позивачем фактів порушення його прав орендодавця і не доведення позивачем належними, допустимими й достатніми доказами фактів систематичної несплати орендарем орендної плати за договорами оренди земельних ділянок.

Такий висновок суду є помилковим.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровим номером 0522688000:01:000:0159 площею 1,5282 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а. с. 30).

Згідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровим номером 0522688000:01:000:0158 площею 0,3059 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а. с. 31).

Згідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровим номером 0522688000:01:000:0160 площею 1,8443 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а. с. 32).

Згідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровим номером 0522688000:02:000:0159 площею 1,5071 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а. с. 33).

Згідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровим номером 0522688000:02:000:0124 площею 1,5566 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а. с. 34).

11 жовтня 2013 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем СТОВ Прогрес укладено договір оренди землі, належної позивачу на праві приватної власності площею 1,5282 га, яка знаходиться на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а. с. 10-11). Договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, інше речове право 18 грудня 2013 року за № 3922675 (а. с. 39), що підтверджено витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 35).

11 жовтня 2013 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем СТОВ Прогрес укладено договір оренди землі, належної позивачу на праві приватної власності площею 1,8443 га, яка знаходиться на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а. с. 14, 15). Договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, інше речове право 18 грудня 2013 року за № 3921716 (а. с. 40), що підтверджено витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 36).

11 жовтня 2013 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем СТОВ Прогрес укладено договір оренди землі, належної позивачу на праві приватної власності площею 0,3059 га, яка знаходиться на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а. с. 18, 19). Договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, інше речове право 18 грудня 2013 року за № 3922193 (а. с. 41).

11 жовтня 2013 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем СТОВ Прогрес укладено договір оренди землі, належної позивачу на праві приватної власності площею 1,5071 га, яка знаходиться на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а. с. 22, 23). Договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, інше речове право 18 грудня 2013 року за № 3919117 (а. с. 42), що підтверджено витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 37).

11 жовтня 2013 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем СТОВ Прогрес укладено договір оренди землі, належної позивачу на праві приватної власності площею 1,5566 га, яка знаходиться на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а. с. 26, 27). Договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, інше речове право 18 грудня 2013 року за № 3920950 (а. с. 43), що підтверджено витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 38).

У прикінцевих положеннях кожного договору - у пункті 48 зазначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Умовами кожного договору оренди передбачений строк його дії, визначений сторонами та закріплений у пункті 8-му, який складає 10 років, а також визначено розмір орендної плати у пункті 11-му кожного договору, у якому зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. За згодою орендаря і наявності письмової заяви орендодавця, орендна плата може виплачуватися в натуральній формі (пункт 12). Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації (пункт 13). Орендна плата вноситься до 30 грудня поточного року оренди (пункт 14). У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 16).

Пунктом 32 кожного договору оренди передбачені права орендодавця, зокрема: вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з пунктом 41 договору його дія припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у випадках, передбачених законом або договором (пункт 42 договорів оренди).

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до СТОВ Прогрес про дострокове розірвання договорів оренди землі від 11 жовтня 2013 року з підстав невиконання останнім обов`язку щодо сплати орендної плати протягом останніх трьох років, тобто: за 2015 рік, за 2016 рік і за 2017 рік.

Заперечуючи проти позову відповідач СТОВ Прогрес зазначив про те, що товариство належним чином виконувало свої зобов`язання по сплаті орендної плати перед ОСОБА_1 . На підтвердження товариство надало відомість на виплату паїв с. Яруга за 2016 рік, із якої вбачається, що за порядковим номером 4, 5, АДРЕСА_1 , 7, 8 значиться ОСОБА_1 ; сума: за порядковими № 4, 5, 6, 7 - по 3 300, за порядковим № НОМЕР_1 - 1100, в графі підпис - відмовився (а. с. 74, 80). На виконання зобов`язань по видачі орендної плати ОСОБА_1 товариство надіслало кошти в рахунок сплати орендної плати засобами поштового зв`язку за адресою проживання позивача, підтвердивши це звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 11 від 28 грудня 2017 року, квитанцією № 3699 від 28 грудня 2017 року на суму 10 138,60 грн., звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 27 від 29 грудня 2017 року; квитанцією № 3700 від 28 грудня 2017 року на суму 7 786,72 грн. (а. с. 74-76, 81-83, 84-85, 86, 87). Перераховані кошти повернулися на рахунки товариства, згідно виписки по рахунку від 05 лютого 2018 року у зв`язку з неотриманням позивачем орендної плати (а. с. 75, 78, 79).

Також СТОВ Прогрес 28 грудня 2017 року за вих. № б/н надіслало ОСОБА_2 М. листа, в якому, крім іншого, просило повідомити розрахункові реквізити для перерахунку орендної плати, або повідомити про свого представника, який мав би право на отримання від його імені орендної плати (а. с. 88, 89).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положень статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2). У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3).

За правилами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання (п. 1); ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку (п. 2); відсутності представника недієздатного кредитора (п. 3) (частина 1). Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит (частина 2).

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі , в редакції, чинній на час укладання договорів, передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі , в тій же редакції, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 цієї редакції Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час укладання договорів, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов`язань сторін, порядок страхування об`єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об`єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Невід`ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

На підставі положень статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Зазначених правових висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі N 183/262/17 (провадження N 61-41932сво18).

Згідно з пунктами 8, 11, 12, 13, 14, 16 кожного договору оренди землі по даній справі, строк його дії складає 10 років; розмір орендної плати визначений таким чином, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; за згодою орендаря і наявності письмової заяви орендодавця, орендна плата може виплачуватися в натуральній формі; обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації; орендна плата вноситься до 30 грудня поточного року оренди; у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Пунктами 32 і 41 кожного із цих договорів оренди землі закріплено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати та можливість розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін, за рішенням суду, через невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Звертаючись у квітні 2018 року до суду з позовом та обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачем не виплачена йому орендна плата за три останніх роки: 2015, 2016, 2017 роки.

Заперечуючи заявлений позов, відповідач, згідно вимог частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України, не довів таких обставин, якими він заперечує позов, належними, допустимими, достатніми й достовірними доказами, передбаченими статтями 76, 77-80 ЦПК України.

Так, за 2015 рік відповідач не надав жодних належних доказів на підтвердження виплати орендної плати власнику земельної ділянки - орендодавцю ОСОБА_1 , у тому числі не надав розрахунку суми орендної плати за 2015 рік за всі орендовані у ОСОБА_1 земельні ділянки.

З приводу виплати орендної плати позивачу за 2016 рік відповідач надав письмовий доказ - відомість на виплату паїв с. Яруга за 2016 рік, із якої вбачається, що орендодавець ОСОБА_1 відмовився від отримання орендної плати за 2016 рік (а. с. 80).

Проте такий доказ не відповідає вимогам статей 76-80 ЦПК України, оскільки відмова від отримання позивачем орендної плати не оформлена належним чином, зокрема, відсутній відповідний акт, складений комісійно, яким би було зафіксовано дійсну відмову орендодавцем ОСОБА_1 від отримання орендної плати.

Крім того, зі змісту умов договорів оренди слідує, що обов`язок по виплаті орендної плати орендодавцю, взяв на себе орендар.

Сплата орендарем за 2016 рік орендної плати може бути підтверджена інформацією з Державного реєстру фізичних осіб платників податків Державної фіскальної служби України саме про суми виплачених ОСОБА_1 доходів за 2016 рік. Проте відповідачем таких доказів не надано.

З урахуванням того, що сторонами не погоджено форми розрахунку виплати орендної плати за договором оренди, орендар не позбавлений права внести орендну плату шляхом пересилки грошових коштів через засоби поштового зв`язку за адресою місця проживання орендодавця ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог статті 537 ЦК України товариство мало можливість сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, якщо йому не було відомо куди відправляти кошти на виконання договірного зобов`язання.

Такої позиції притримувався Верховний Суд України у постановах: від 12 грудня 2012 року по справі № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року по справі № 6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року по справі № 6-1449цс17 і підстав для відступлення від цієї позиції немає, про що свідчить правова позиція і Верховного Суду, викладена у постанові від 14 листопада 2018 року у цивільній справі № 484/301/19, провадження № 61-39488св18 та у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року по справі № 183/262/17, провадження № 61-41932сво18.

З наданих відповідачем доказів: звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 11 від 28 грудня 2017 року, квитанції № 3699 від 28 грудня 2017 року на суму 10 138,60 грн., звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 27 від 29 грудня 2017 року; квитанції № 3700 від 28 грудня 2017 року на суму 7 786,72 грн. (а. с. 74-76, 81- 82, 83, 84-85, 86, 87) вбачається, що товариство приймало міри для виплати орендної плати ОСОБА_1 за 2017 рік шляхом надіслання поштового переказу через відділення зв`язку ПАТ Укрпошта .

Як зазначив відповідач, надіслані 28 грудня 2017 року грошові кошти в рахунок орендної плати поштовим переказом на ім`я ОСОБА_1 повернулися на рахунки товариства відповідно до виписки по рахунку від 05 лютого 2018 року в зв`язку з неотриманням позивачем орендної плати (а. с. 75-76, 78, 79).

Проте, надані відповідачем на підтвердження таких фактів докази - квитанції № 3699 і № 3700 від 28 грудня 2017 року, не можуть бути належним доказом виконання обов`язку по виплаті орендної виплати, виходячи із наступного.

При укладенні та підписанні договорів оренди, що відбулося 11 жовтня 2013 року, в цих договорах відсутні відомості про місце проживання орендодавця, як у вступній частині цих договорів так і в розділі Реквізити та підписи сторін (а. с. 10-11, 14-15, 18-19, 22-23, 26-27). Такі дані відсутні і в актах приймання-передачі земельної ділянки (а. с. 13, 17, 21, 25, 29). У витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованих 14 грудня 2013 року, вказано адресу власника земельної ділянки ОСОБА_1 : Вінницька область, Могилів-Подільський район с. Яруга (а. с. 30-34).

У підписаній 11 квітня 2018 року позовній заяві і поданій до суду позивачем ОСОБА_1 , він вказав, що є мешканцем АДРЕСА_2 (а. с. 6-8).

У квитанціях № 3699 від 28 грудня 2017 року на суму 10 138,60 грн. (а. с. 83) і № 3700 від 28 грудня 2017 року на суму 7 786,72 грн. (а. с. 85) про надіслання поштового (електронного) переказу ОСОБА_3 , адреса вказана: АДРЕСА_3 Пилипи.

Одночасно в цей же день - 28 грудня 2017 року, СТОВ Прогрес надіслав Беличку С. М. листа, яким просить повідомити свої розрахункові реквізити для перерахунку орендної плати і адресу вказує: 24062 Вінницька область Могилів-Подільський район с. Яруга (а. с. 88, 89).

Будь-яких підтверджуючих доказів про місце проживання орендодавця ОСОБА_1 саме в с. Пилипи на час направлення йому поштового переказу як орендної плати за 2017 рік, станом на 28 грудня 2017 року, відповідач не надав, а отже, не довів про належне виконання свого обов`язку по внесенні орендної плати позивачу за 2017 рік.

При цьому з урахуванням таких обставин щодо місця проживання орендодавця, у випадку, якщо орендарю не було відомо куди відправляти кошти на виконання договірного зобов`язання, відповідачем не виконані вимоги ст. 537 ЦК України щодо можливості сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори.

Неналежне виконання умов договору є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, як за наявності систематичного не виконання договору так і неналежного виконання договору.

Отже, відповідач, у заперечення заявлених позовних вимог, не надав суду доказів того, що ТОВ Прогрес здійснювало дії щодо належного виконання договорів оренди землі у вказаній частині, що є його процесуальним обов`язком, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України, але позивач відмовився приймати належне його виконання.

Таким чином судом встановлено, що орендар не приймав можливі міри для виконання свого обов`язку по внесенню орендної плати орендодавцю за 2017 рік, а також і за 2016 рік та встановлено факт невиплати орендарем на користь орендодавця орендної плати за 2015 рік.

З урахуванням вимог закону, про що зазначено вище, підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. При цьому систематичність має місце за наявності двох і більше випадків несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди землі.

З урахуванням встановлених обставин справи, правовідносин, які випливають із встановлених обставин та правових норм, застосованих до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .

Отже, позов ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі підлягає до задоволення, оскільки СТОВ Прогрес істотно порушило умови договорів оренди землі, а саме: систематично не сплачувало орендну плату за 2015, 2016, 2017 роки.

З урахуванням наведеного та положень статті 376 ЦПК України, які надають апеляційному суду право скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та при порушенні норм процесуального права і неправильному застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Враховуючи те, що апеляційний суд прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги позивача і про задоволення позову, судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).

Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту в частини першої статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Як свідчать матеріали справи при поданні позовної заяви до суду першої інстанції позивач сплатив судовий збір в сумі 3 524,00 грн. (704,80 х 5 = 3 524 грн.) (а. с. 1-5) і при поданні до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 5 286,00 грн. (а. с. 197), а разом - 8 810,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною шостою цієї статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У судовому засіданні, до судових дебатів, представник позивача надав докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи, а саме: копію договору № 4/1 від 14 січня 2020 року про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Путіліним Є. В. (виконавцем) та ОСОБА_1 (замовником); акт № ПЄ-0000001 від 25 лютого 2020 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 3500 грн. та квитанцію до прибуткового касового ордера № 94250220 від 25 лютого 2020 року про сплату ОСОБА_1 3500 грн. за надання послуг з правничої допомоги. До апеляційної скарги, поданої позивачем ОСОБА_1 і підписаної його представником - адвокатом Путіліним Є. В., він надав засвідчену копію довіреності, згідно якої ОСОБА_1 уповноважив адвоката Путіліна Є. В. бути його представником в усіх судах України, яка посвідчена приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області Савіцькою Ж. Й. і зареєстрована в реєстрі за № 1734 (а. с. 198) та посвідчені копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 513, видане ОСОБА_4 і посвідчення адвоката на ім`я ОСОБА_4 (а. с. 199).

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача у судовому засіданні не заявляла клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати: на сплату судового збору в сумі 8 810,00 грн. і на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 3 500 грн., а разом 12 310,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. 141, 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20 грудня 2019 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес про розірвання договорів оренди землі, задовольнити.

Розірвати договір оренди землі площею 1,5282 га на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області кадастровий номер 0522688000:01:000:0159 від 11 жовтня 2013 року укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Прогрес , зареєстрований Реєстраційною службою Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області 18 грудня 2013 року.

Розірвати договір оренди землі площею 1,8443 га на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області кадастровий номер 0522688000:01:000:0160 від 11 жовтня 2013 року укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Прогрес , зареєстрований Реєстраційною службою Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області 18 грудня 2013 року.

Розірвати договір оренди землі площею 0,3059 га на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області кадастровий номер 0522688000:01:000:0158 від 11 жовтня 2013 року укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Прогрес , зареєстрований Реєстраційною службою Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області 18 грудня 2013 року.

Розірвати договір оренди землі площею 1,5071 га на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області кадастровий номер 0522688000:02:000:0125 від 11 жовтня 2013 року укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Прогрес , зареєстрований Реєстраційною службою Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області 18 грудня 2013 року.

Розірвати договір оренди землі площею 1,5566 га на території Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області кадастровий номер 0522688000:02:000:0124 від 11 жовтня 2013 року укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Прогрес , зареєстрований Реєстраційною службою Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області 18 грудня 2013 року.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес (ідентифікаційний код юридичної особи 03731721; місце знаходження: 24060 вул. Леніна, 2 с. Суботівка Могилів-Подільського району Вінницької області) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) 8 810,00 грн. (вісім тисяч вісімсот десять грн. 00 коп.) судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви і апеляційної скарги на рішення суду і 3 500,00 грн. (три тисячі п`ятсот грн. 00 коп.) за надання правничої допомоги, а разом 12 310,00 грн. (дванадцять тисяч триста десять грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіВ. С. Марчук В. В. Сопрун

Повний текст судового рішення складено 27 лютого 2020 року