Рішення

від 06.08.2007 по справі 10/194пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/194пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.08.07 р.                                                                               Справа № 10/194пн                               

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді -Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання –  Черняк Л. А.;

за участю представники сторін:

                           від позивача –    Чулков Р. П. – довіреність;

                           від відповідача – не з'явився;

                        прокурор – Нижнік Г. А. – посвідчення;

                           посадова особа – Калашникова О. О. – довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом     прокурора  м. Макіївки  в  інтересах  держави  в  особі  Макіївської  міської  ради м. Макіївка,

до кооперативу „Міус” м. Макіївка,    

про   зобов'язання   звільнити  самовільно  зайняту  земельну  ділянку та привести земельну ділянку у первинний, придатний для використання стан, -

В С Т А Н О В И В :

          До господарського суду звернувся прокурор м. Макіївки  в  інтересах  держави  в  особі  Макіївської  міської  ради м. Макіївка, з  позовом  до  відповідача,  кооперативу „Міус”                       м. Макіївка, про  зобов'язання   звільнити  самовільно  зайняту  земельну  ділянку, площею 0,1093га,  розташовану  за адресою: м. Макіївка, вул. Депутатська в Центрально-Міському районі міста, демонтувати огородження, що належить відповідачу, та привести земельну ділянку у первинний, придатний для використання стан.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що в ході перевірки встановлено факт порушення вимог ст.ст. 125, 126, 211-б Земельного кодексу України, яке полягає у використанні земельної ділянки площею 0,1093га,  розташованої  за адресою:                       м. Макіївка, вул. Депутатська в Центрально-Міському районі міста під розташування відкритої автостоянки без правовстановлюючих документів, що є самовільним зайняттям земельної ділянки. Прокурор стверджує, що до теперішнього часу зазначені порушення не усунені.

Позивачем позов прокурора підтримано.

Відповідач  у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, поважних причин нез'явлення не сповістив.

Згідно довідки головного управління статистики у Донецькій області №22-15/1785 від 14.06.2007р. юридична адреса відповідача співпадає з адресою, що вказана у позовній заяві.

Поштовий конверт до відповідача був повернути з позначкою „кооператив вибув”.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір повинен бути вирішений господарським судом у строк не більше двох місяців з дня надходження позовної заяви. Продовження строків розгляду справи допускається у виключних випадках головою (заступником голови) господарського суду або за клопотанням обох сторін. Відповідач у судові засідання не з'являвся.

Позовна заява надійшла 04.06.2007р., отже строк розгляду  спору  має  бути  вирішений  дл   04.08.2007 р.  

Суд вважає надані прокурором та позивачем  докази  достатніми  для  розгляду  спору  по суті та, відповідно до ст. 75  Господарського процесуального кодексу України,  позов розглянуто за наявними у справі матеріалами  за  відсутності  відповідача.

Ухвалою суду від 04.07.2007р., відповідно до ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, до участі у розгляді справи залучено посадову особу Управління з контролю за користуванням та охороною земель   у  Донецькій  області.

Посадова особа надала усні пояснення, що в її повноваження входить складання Акт, протоколу про використання земельної ділянки та направлення для притягнення до адміністративної відповідальності. Підтвердила  факт  використання  відповідачем  земельної  ділянки  без  правовстановлюючих  документів.

           Розглянув  матеріали справи, додатково представлені  документи,  заслухав  пояснення   позивача  та  прокурора,    який  приймає  участь  у процесі, оцінив   докази  за  своїм  внутрішнім  переконанням,  суд   вважає,  що  позов  підлягає  задоволенню  з  наступних  підстав.

        Відповідно  до  пункту 2  статті 121  Конституції  України  на  органи  прокуратури  покладено  обов'язок   представляти  інтереси держави  у  випадках,  які  передбачені  законом.

        Положеннями  статей  20, 361  Закону  України  «Про  прокуратуру»  та  статті  2  Господарського  процесуального  кодексу  України  передбачено  можливість  звернення  прокурора  до  господарського  суду  в  інтересах  держави.

         Статтею 16  Цивільного  кодексу  України  визначено,  що  кожна  особа  має  право  звернутися  до  суду  за  захистом свого  особистого  немайнового  або  майнового права  та  інтересу. Зокрема,  одним із  способів  захисту  цивільних  прав  та  інтересів  є  припинення  дії,  яка  порушує  право.        

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області 23.11.2006 р. проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої встановлено факт використання земельної ділянки площею 0,1093 га,  розташованої  за адресою: м. Макіївка, вул. Депутатська в Центрально-Міському районі міста, під  розміщення відкритої автостоянки з обнесенням стаціонарним парканом без правовстановлюючих документів, які б підтверджуючих право користування земельною ділянкою, тобто відсутність договору оренди та проекту відведення земельної ділянки, що є порушенням ст.ст. 125, 126, 211-б Земельного кодексу України, про що складено акт від 23.11.2006р.

За результатами перевірки Управлінням з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області відповідачу 24.11.2006 р. видано припис № 004701, яким відповідачу приписано у місячний строк усунути порушення Земельного кодексу України.

24.11.2006р. державним інспектором Управлінням з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області складено протокол № 003426 про адміністративне правопорушення, вчинене відповідачем та передбачене ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пояснень на зазначеному протоколі відповідач визнав факт невиконання припису на момент перевірки та пояснив, що документи на ділянку на стадії оформлення.

Постановою Макіївського міського відділу земельних ресурсів про накладення адміністративного стягнення від 27.11.2006 р. № 147-06 відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн.

23.05.2007 р. здійснено повторну перевірку відповідача, про що складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Перевіркою встановлено невиконання відповідачем на час перевірки законного припису № 004701 від 24.11.2006 р. та неповідомлення про це державного інспектора, що є порушенням ст. 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Приймаючи  рішення,  суд враховує  наступне.

Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Cтаттею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні  відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, зокрема, у разі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

За змістом статті 116 Земельного Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. При цьому, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений статтею 123 Земельного кодексу України за проектами відведення цих ділянок. Відповідна рада розглядає клопотання і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Цей проект погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органом, органами архітектури і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи, подається до відповідної ради, яка його розглядає та приймає рішення про надання земельної ділянки.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється   ( п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право   оренди   землі   оформляється   договором,   який реєструється відповідно до закону.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що на час розгляду справи спірна земельна ділянка відповідачем не звільнена всупереч вимогам законодавства та право на користування земельною ділянкою згідно до законодавства не оформлено, про що свідчать  матеріали справи, а також складений  під  час  розгляду  справи  Акт від 05.07.2007 р.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї,  та до його державної реєстрації.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Отже, спірна земельна ділянка використовується відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства, тобто без відведення землі в натурі й одержання документа, що засвідчує право на землю, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області від 23.11.2006р., 23.05.2007 р.  та  від  23.05.2007 року.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Всупереч вимогам ст.ст.43, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано доказів, які підтверджують наявність у нього відповідного права на користування спірною земельною ділянкою.

Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку відповідачем не звільнено.

Відповідно до ч.3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, довдені належним чином та підлягають задоволенню.

     Судові   витрати   підлягають   віднесенню  у  порядку  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

      Керуючись статтею 121  Конституції  України  статтею  16 Цивільного  кодексу  України,  статтями 116,  125,  126, 212  Земельного кодексу  України,  статтями 31, 33,  34  Закону  України  «Про  оренду  землі»,  статтею 1 Закону  України «Про  державний  контроль  за  використанням  та  охороною  земель»,    керуючись ст.ст. 2, 12, 22,  33,  43,   49,  75, 82,  84,  85   Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

              Задовольнити позовні вимоги  прокурора м. Макіївки  в  інтересах  держави  в  особі  Макіївської  міської  ради м. Макіївка,заявлені  до  кооперативу „Міус” м. Макіївка, про  зобов'язання   звільнити  самовільно  зайняту  земельну  ділянку, площею 0,1093 га,  розташовану  за адресою: м. Макіївка, вул. Депутатська в Центрально-Міському районі міста, демонтувати огородження, що належить відповідачу, та привести земельну ділянку у первинний, придатний для використання стан.

 Зобов'язати   кооператив „Міус” (86023, Донецька область, м. Макіївка, вул. Державіна, 2, ЄДРПОУ 22026371) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1093 га,  розташовану  за адресою: м. Макіївка, вул. Депутатська в Центрально-Міському районі міста, демонтувати огородження та привести зазначену земельну ділянку в придатний для використання стан.

            Стягнути з кооперативу „Міус” (86023, Донецька область, м. Макіївка, вул. Державіна, 2, ЄДРПОУ 22026371) на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн.

         Стягнути з кооператив „Міус” (86023, Донецька область, м. Макіївка, вул. Державіна, 2, ЄДРПОУ 22026371) на користь Державного бюджету України (р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: ЄДРПОУ 34686537, Державний м. Донецьк Ворошиловський район, код бюджетної класифікації 22050000)  плату за надання послуг по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн.

Суддя                                                                                                        

Пом. с.: Давидовська Т.В.

Надруковано 5 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

2 прим.  - прокурору ;

1 прим. – у справу.