Вирок

від 27.02.2020 по справі 175/2691/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/2691/17

Провадження № 1-кп/175/167/17

Вирок

Іменем України

27 лютого 2020 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретареві ОСОБА_2 ,

за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

а також представника потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальні провадження № 12017040000000677 і № 12017040000000919 відносно

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Магадан Російської Федерації, громадянки України, ІПН НОМЕР_1 , з вищою освітою, заміжньої, працюючої менеджером відділу постачання ТОВ «ТРИ КОЗАКИ», проживаючої за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у м. Дніпропетровськ, громадянки України, ІПН НОМЕР_2 , з вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні трьох малолітніх дітей, працюючої директором КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа I-III ступеня Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, проживаючої за місцем реєстрації по АДРЕСА_2 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,

встановив:

ОСОБА_10 (до заміжжя ОСОБА_11 ) і ОСОБА_12 вчинили службову недбалість, тобто будучи службовими особами, неналежно виконували свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державним інтересам за наступних обставин.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і копії договору № 121/24 від 28.07.2016 року станом на 02 листопада 2016 року ОСОБА_10 займала посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрінбуд» (далі ТОВ Будівельна компанія «Укрінбуд» або Товариство) (ЄДРПОУ 37888546), яке зареєстроване по вул. Виборзькій, буд. № 42А у м. Києві і виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто являлася службовою особою.

Згідно наказу № 234-к від 31.08.2011 року, виданого начальником відділу освіти, молоді та спорту Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_13 , ОСОБА_12 призначена на посаду директора КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області» (далі КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» або Комунальний заклад) (ЄДРПОУ 26462910), розташованого за адресою реєстрації по вул. Центральній, буд. № 50 у с. Новомиколаївка Дніпровського району Дніпропетровської області, та згідно Посадової інструкції виконує організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції.

28липня 2016року між TOB «Будівельна компанія «Укрінбуд» і КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» укладено договір № 121/24 на виконання ремонтно-будівельних робіт за об`єктом «Капітальний ремонт приміщень, покрівлі і замощення учбових корпусів КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» по вул. Центральній, буд. № 50 у с. Новомиколаївка Дніпровського району Дніпропетровської області».

За умовами цього договору TOB «Будівельна компанія «Укрінбуд» (Підрядник) бере на себе обов`язки та забезпечує, в межах договірної ціни та відповідно до проектно-кошторисної документації, виконання ремонтно-будівельних робіт за об`єктом «Капітальний ремонт приміщень, покрівлі і замощення учбових корпусів КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» по вул. Центральній, 50 у с. Новомиколаївка», а Комунальний заклад (Замовник) зобов`язаний здійснювати контроль за належним виконанням Підрядником робіт, не втручатись при цьому в його діяльність, перевіряти якість матеріалів, що використовується Підрядником.

17 жовтня 2016 року ОСОБА_12 як директор Комунального закладу (Замовник) із ФОП ОСОБА_14 (Виконавець) уклала договір № 22/08-16 на виконання технічного нагляду за капітальним ремонтом об`єкту «Капітальний ремонт приміщень, покрівлі і замощення учбових корпусів КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» по вул. Центральній, буд. № 50 у с. Новомиколаївка», вартість якого склала 13169 грн. 20 жовтня 2016 року між Виконавцем і Замовником було укладено акт № 22/08-16 по даному об`єкту, відповідно до якого було виконано технічний нагляд вартістю 5999,52 грн. по акту виконаних робіт на суму 399632,80 грн.

02 листопада 2016 року ОСОБА_10 , будучи відповідальною за виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт приміщень, покрівлі і замощення учбових корпусів КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» по вул. Центральній, 50 у с. Новомиколаївка», усвідомлюючи, що згідно договору № 121/24 від 28.07.2016 року передача виконаних робіт Підрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та підписання акту за формою КБ-2в є підставою для проведення як проміжних, так і остаточних розрахунків між сторонами, у невстановлених слідством місці та час, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, які полягали у безпосередньому контролі за виконанням робіт і їх фактично виконаним об`ємом, проявляючи службову недбалість, не перевіривши виконання комплексу робіт на вказаному об`єкті у відповідності з проектно-кошторисною документацією, склала та завірила власним підписом Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року (за формою КБ-2в), тоді як частина зазначених в акті робіт фактично виконані не були, а матеріали не використані та не встановлені, а саме:

- влаштування покрівель рулонних, що наплавляються із застосуванням газовополуменевих пальників у два шари площею 25,7 м2;

- руберойд, що наплавляється ЕХП-4.0 для верхнього шару площею 29,555 м2;

- руберойд, що наплавляється ЕХП-4.0 для верхнього шару площею 20,041 м2;

- встановлення доводчиків у кількості 4 шт;

- влаштування прокладочної пароізоляції в один шар площею 51,4 м2 (в ході проведення натурних обмірів площа покрівлі на ділянці 1 і 2 під профнастил склала 523 м2, що на 51,4 м2 менш, ніж вказано в даному акті, згідно чого експертом був проведений перерахунок решетування, дощок, брусків, вогнезахист і монтаж профлиста);

- плівка вітробар`ерна площею 56,54 м2;

- влаштування решетування з дощок і брусків під покрівлю з листової сталі площею 51,4 м2;

- дошки обрізні з хвойних порід довжиною 46,5 м шириною 75-150 мм товщиною 25 мм II сорту об`ємом 0,27 м3;

- бруски обрізні з хвойних порід довжиною 4-6,5 м шириною 75-150 мм товщиною 40-75 мм III сорту об`ємом 0,23 м3;

- вогнезахисний розчин «Перфікс» (0,25 кг на 1 м2) вагою 12,85 кг;

- монтаж покрівельного покриття з профільованого листа при висоті будівлі до 25 м площею 51,4 м2;

- профнастил Т40 площею 51,4 м2;

- гвинт самонарізний у кількості 411,2 шт;

- дошки обрізні з хвойних порід, довжиною 46,5 м шириною 75-150 мм товщиною 25 мм III сорту об`ємом 0,56 м3;

- влаштування жолобів настінних зі звісами з оцинкованої сталі об`ємом 0,56 м3;

- жолоб підвісний діаметром 135 мм довжиною 52,5 м;

- жолоб Д135 мм з отворами довжиною 4 м;

- обхвати у кількості 16 шт;

- навішування водостічних труб, колін, відливів і воронок з готових елементів;

- труба водостічна діаметром 130 мм довжиною 13,6 м;

- коліно розтрубне довжиною 8 м;

- зливи-воронки в кількості 4 шт;

- кронштейни у кількості 59 шт;

- зливна планка довжиною 56,5 м;

- влаштування підстилаючого щебеневого шару об`ємом 26,85 м2 (відповідно до проектної документації товщина щебеневого шару повинна бути 15 см, товщина щебеневого шару навкруги учбового корпусу № 2 взагалі відсутня чи не відповідає проектному рішенню);

- влаштування першого шару гідроізоляції з поліетиленової плівки площею 179 м2 (навкруги учбового корпусу № 2 взагалі відсутня);

- плівка гідроізоляційна площею 196,9 м2 (навкруги учбового корпусу № 2 взагалі відсутня);

- влаштування підстилаючого бетонного шару об`ємом 14,32 м3 (навкруги учбового корпусу № 2 взагалі відсутній);

- готові важкі бетонні суміші, клас бетону B10 [Ml50], крупність заповнювача більше 40 мм, об`ємом 14,6064 м3 (навкруги учбового корпусу № 2 взагалі відсутні);

- сітка кладочна площею 182,58 м2 (навкруги учбового корпусу № 2 взагалі відсутня);

- установка бетонних бордюрів на бетонну основу довжиною 141 м (навкруги учбового корпусу № 2 частково відсутні).

Фактично на об`єкті «Капітальний ремонт приміщень, покрівлі і замощення учбових корпусів КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» по вул. Центральній, буд. № 50 у с. Новомиколаївка завищено обсяг фактично виконаних Підрядником робіт на загальну суму 141132,95 грн., що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи № 768/04-17 від 07.06.2017 року.

У вказані вище час і місці ОСОБА_12 , проявляючи службову недбалість, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, які полягали у безпосередньому контролі за виконанням робіт і їх фактично виконаним об`ємом, проявляючи службову недбалість, не перевіривши виконання ТОВ «Будівельна компанія «Укрінбуд» у повному обсязі комплексу робіт у відповідності з проектно-кошторисною документацією і перелічених в Акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року (за формою КБ-2в) на суму 570304,60 грн., підписала та видала цей акт із внесеними неправдивими відомостями.

02 листопада 2016 року на підставі вказаного Акту № 1 Комунальним закладом зі свого розрахункового рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в ГУ Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, на розрахунковий рахунок TOB «Будівельна компанія «Укрінбуд» № НОМЕР_4 , відкритий в AT «Укрексімбанк» м. Київ, перераховані грошові кошти на загальну суму 570304,60 грн., з яких зайво перераховані грошові кошти в сумі 141132,95 грн.

27 грудня 2016 року ОСОБА_12 уклала із ФОП ОСОБА_14 додаткову угоду № 22/08-16-1 від 27.12.2016 року на зменшення суми договору № 22/08-16 від 17.10.2016 року на 7169,48 грн., чим унеможливила подальше здійснення технічного нагляду на об`єкті.

Таким чином, в результаті вказаних дій ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , неналежним чином виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, спричинили збитки державі в особі Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на загальну суму 141132,95 грн.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_9 свою вину за ч.2 ст.191 КК України не визнала, а за ч.1 ст.366 КК України фактично визнала частково та пояснила, що у серпні 2016 року вона після телефонного дзвінка директора TOB «Будівельна компанія «Укрінбуд» ОСОБА_15 прибула на територію КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа», де розпочиналася реконструкція. ОСОБА_16 повідомив, що спілкувався з директором ОСОБА_17 , котра вказала на необхідність терміново провести внутрішні ремонтні роботи до 01 вересня. Зовнішні роботи мали відбуватися після початку учбового процесу. Згодом проведення зовнішніх ремонтних робіт було заборонено юристами сільради через настання несприятливих погодних умов. Усі акти виконаних робіт і інші документи підписувала вона, не перевіривши їх відповідність проекту, оскільки на той час фактично була директором Товариства. Стверджувала, що перерахованими грошовими коштами розпорядився ОСОБА_16 , який є засновником TOB «Будівельна компанія «Укрінбуд» та особисто домовлявся щодо ремонту школи.

У суді ОСОБА_7 свою вину за ч.1 ст.364 КК України не визнала, а за ч.1 ст.366 КК України визнала частково та пояснила, що влітку 2016 року на рахунок КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» надійшли грошові кошти, котрі було заплановано витратити на проведення зовнішнього та внутрішнього ремонту школи. З цього питання до школи завітав директор TOB «Будівельна компанія «Укрінбуд» ОСОБА_15 і запропонував свої послуги з ремонту. З ним було укладено договір. Через 1-2 тижні ОСОБА_16 повідомив, що призначений заступником голови сільради та вона повинна перезаключити договір із ОСОБА_18 , що вона й зробила. За рекомендацією ОСОБА_19 вона також уклала договір технічного нагляду з ФОП « ОСОБА_20 », яка у її відсутність один раз приїздила до школи. До 1 вересня 2016 року майже всі роботи проводилися всередині приміщення, так як мав розпочатися навчальний рік. У жовтні того ж року розпочалися розмови про необхідність завершення запланованих зовнішніх робіт, а в листопаді спланували ці роботи. Вважає, що ОСОБА_10 була лише формальним директором, оскільки, будучи заступником голови сільської ради, ОСОБА_16 постійно відвідував школу, контролював усі процеси та вказував їй на необхідність скоріше закрити акт виконаних робіт з метою виплати зарплати робітникам і закупівлі необхідних матеріалів, мотивуючи це тим, що після появи морозів деякі роботи виконати буле неможливо. У листопаді усі роботи припинилися та ОСОБА_16 відмовився їх виконувати. Не маючи доказів проведення технагляду, наприкінці 2016 року нею був розірваний договір із ОСОБА_20 . Протягом серпня 2016 року - січня 2017 року керівництво сільської ради, фінансовий відділ і інші особи були обізнані про хід проведення ремонту та не раз приїздили до школи. Так як лише у травні 2016 року школа стала самостійною юридичною особою з самостійною бухгалтерією, вона як директор не мала достатньо знань у цій галузі та довірившись ОСОБА_21 , з метою завершення ремонту підписала привезені ОСОБА_18 два акти, незважаючи на те, що на подвір`ї роботи не були виконані до кінця. Оскільки вона була незадоволена проведеними ремонтними роботами по першому договору, то повідомила ОСОБА_21 , що не має наміру укладати другий договір на проведення інших ремонтних робіт, на що той дав агресивну незадоволену відповідь. Після приїзду представників рахункової палати, які виявили факт зайво перерахованих бюджетних коштів, останні запропонували ОСОБА_21 повернути зайві кошти, на що той погодився. Після цього була виконана ще частина зовнішніх ремонтних робіт. Цивільний позов Сурсько-Литовської сільської ради не визнала, оскільки вона не отримувала ніяких коштів, якими, на її думку, розпорядився ОСОБА_16 на власний розсуд.

Провина ОСОБА_22 і ОСОБА_23 у вчиненні вказаних судом діянь підтверджується наступними доказами.

Показаннями представника потерпілого ОСОБА_8 , який у судових засіданнях повідомив, що Сурсько-Литовська сільська рада є засновником КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа», який є самостійною юридичною особою. 18 квітня 2016 року було прийнято рішення про проведення капітального ремонту школи. 28 липня 2016 року між TOB «Будівельна компанія «Укрінбуд» і КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» в особі директора ОСОБА_23 був укладений договір на виконання ремонтно-будівельних робіт. Усі повноваження щодо контролю за ремонтом цього закладу були покладені на ОСОБА_24 . Після підписання акту виконаних робіт ОСОБА_12 з бухгалтером сільської ради подали заявку на фінансування виконаних робіт і фінансово-економічним відділом був здійснений перерахунок коштів на рахунок школи, яка перерахувала кошти Підряднику. У подальшому після перевірки було виявлено факт зайво перерахованих бюджетних коштів, оскільки частина робіт не була виконана, а частина матеріалів не використана. Керівництву сільради було відомо, що заступник голови ОСОБА_16 здійснював контроль за станом ремонту школи. Просив стягнути солідарно з обвинувачених на користь територіальної громади в особі Сурсько-Литовської сільської ради матеріальну шкоду у розмірі 141132,95 грн.

Показаннями свідка ОСОБА_15 , який у суді пояснив, що у липні 2016 року він як директор TOB «Будівельна компанія «Укрінбуд» уклав договір на проведення капітального ремонту КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа». У зв`язку з тим, що після підписання договору він був призначений на посаду заступника голови Сурсько-Литовської сільської ради, то на посаду директора Товариства була призначена ОСОБА_10 , яка і закінчувала ремонтні роботи на об`єкті. По цьому об`єкту був також укладений договір технічного нагляду з ФОП ОСОБА_25 . Вважає, що сума спричинених збитків, яка вказана у висновку експерта, завищена та насправді складає приблизно 20-25 тисяч гривень, оскільки деякі роботи були виконані після перевірки. Про факт переведення зайво перерахованих бюджетних коштів дізнався після перевірки рахункової палати.

Показаннями свідка ОСОБА_26 , який у судовому засіданні повідомив, що після надходження коштів субвенції на розвиток територіальної громади був запланований ремонт КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа». Керував ремонтом школи його заступник ОСОБА_16 , а контроль за виконанням робіт був покладений на дирекцію школи.

Показаннями свідка ОСОБА_27 , яка в суді пояснила, що працює завідуючою господарством у КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа». Весною 2017 року за вказівкою директора школи вона возила на підпис якісь документи ОСОБА_28 , котра здійснювала технічний нагляд за ремонтом школи. Ці документи ОСОБА_28 з обуренням відмовилася підписувати. Директор школи ОСОБА_12 повідомляла представникам громади, що ремонтні роботи у школі не виконані у повному обсязі.

Показаннями свідка ОСОБА_29 , яка у судовому засіданні повідомила, що працює начальником фінансово-економічного відділу виконавчого комітету Сурсько-Литовської сільської ради. Після надходження заявки ОСОБА_23 на фінансування ремонтних робіт у школі вона здійснила переведення грошових котів на рахунок школи, а директор школи з транзитного рахунку на підставі акту виконаних робіт здійснила розрахунок із Підрядником. Особисто вона декілька разів приїздила у школу разом із заступником сільського голови ОСОБА_30 поглянути за перебігом ремонту.

Показаннями свідка ОСОБА_28 , яка в суді пояснила, що у літній період 2016 року після підписання відповідного договору здійснювала технічний нагляд під час ремонту КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа». Але вона прийняла лише внутрішні роботи та підписала один акт виконаних робіт, оскільки після підписання додаткової угоди з невідомих їй причин договір був розірваний наприкінці року. У березні 2017 року їй надавали ще один акт виконаних робіт, але вона його не підписала, оскільки не здійснювала технагляд.

Матеріалами кримінального провадження № 12017040000000677, а саме:

- рапортом слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_31 від 24.04.2017 року, зареєстрованим 25.04.2017 року у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події під № 696, із якого убачається, що 18.04.2017 року до слідчого управління надійшли матеріали аудиту територіального управління Рахункової палати по Дніпропетровській та Запорізькій областях у відношенні посадових осіб TOB «Будівельна компанія «Укрінбуд» і КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа», які під час здійснення капітального ремонту приміщень, покрівлі і замощення учбових корпусів КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» внесли до актів КБ-2в недостовірні відомості, внаслідок чого завдали державі значних матеріальних збитків (т.1,а.к.п.5);

- листом т.в.о. начальника територіального управління Рахункової палати по Дніпропетровській та Запорізькій областях ОСОБА_32 від 04.04.2017 року, з якого убачається, що проведеним аудитом установлено здійснення оплати директором КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» ОСОБА_17 у листопаді 2016 року робіт з капітального ремонту «Новомиколаївської школи» на суму 157600 грн., які на час проведення контрольного заходу не були виконані TOB «Будівельна компанія «Укрінбуд», директором якого є ОСОБА_33 . За результатами огляду та вибіркового обміру приміщень за участю Замовника та Підрядника складено акт огляду від 23.03.2017 року, яким засвідчено обсяги та види невиконаних робіт (т.1,а.к.п.6-7);

- висновком судової будівельно-технічної експертизи № 768/04-17 від 07.06.2017 року з додатками до нього, з яких убачається, що різниця між вартістю фактично виконаних TOB «Будівельна компанія «Укрінбуд» робіт з капітального ремонту приміщень, покрівлі і замощення учбових корпусів КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» по вул. Центральній, буд. № 50 у с. Новомиколаївка та актами приймання виконаних робіт ф.КБ-2в по договору № 121/24 від 28.07.2016 року, укладеного між КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» (ЄДРПОУ 26462910) та TOB «Будівельна компанія «Укрінбуд» (ЄДРПОУ 37888546), складає 141132,95 грн. (т.1,а.к.п.20-53);

- висновком судово-економічної експертизи № 2604/05-17 від 26.06.2017 року з додатком до нього, з яких убачається, що Комунальним закладом зайво перераховано TOB «Будівельна компанія «Укрінбуд» грошові кошти на суму 141132,95 грн. (т.1,а.к.п.61-66);

- висновком експерта № 29/1.1/453 від 22.06.2017 року з додатками до нього, згідно яких підпис у графі « ОСОБА_34 » у акті № 1 «приемки выполненных строительных работ» за листопад 2016 року виконаний ОСОБА_35 (т.1,а.к.п.87-92);

- проколом огляду від 17.05.2017 року, відповідно до якого цього дня у присутності понятих ОСОБА_36 і ОСОБА_37 оглянуті вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 10.05.2017 року документи щодо ремонту КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» (т.1,а.к.п.104-106,107,108-109,110-112,113-115);

- листом начальника територіального управління Рахункової палати по Дніпропетровській та Запорізькій областях ОСОБА_38 від 06.07.2017 року з додатками до нього, з яких убачається, що після проведеного аудиту було виявлено здійснення оплати директором КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» ОСОБА_17 робіт з капітального ремонту цієї установи на суму 157,6 тис. грн., які на час проведення контрольного заходу не були виконані TOB «Будівельна компанія «Укрінбуд», директором якого є ОСОБА_39 . За результатами огляду та вибіркового обміру приміщень за участю Замовника та Підрядника складено акт огляду від 23.03.2017 року, яким засвідчено обсяги та види невиконаних робіт (т.1,а.к.п.199-262);

- речовими доказами, а саме документами, вилученими на підставі ухвали слідчого судді від 10.05.2017 року щодо капітального ремонту КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» (т.1,а.к.п.116-122).

Матеріалами кримінального провадження № 12017040000000919, а саме:

-висновком експерта№ 29/1.1/586від 21.08.2017року здодатками донього,згідно якихпідписи відімені ОСОБА_23 у такихдокументах,як «Акт№ 1приемки выполненныхстроительных работ»,«Договір №121/24…»,«Договір №22/08-16від 17жовтня 2016року», «Додаткова угода № 22/08-16 від 27.12.2016 року до договору № 22/08-16 від 17 жовтня 2016 року», «Акт № 22/08-16 про проведення технічного нагляду за 20 жовтня 2016 року» і «Платіжне доручення № 10 від 20 жовтня 2016 року», - виконані ОСОБА_7 (т.2,а.к.п.56-62);

- копіями статуту КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області», Посадових інструкцій директора школи, витягу з наказу від 31.08.2011 року та трудової книжки, згідно яких 01.09.2011 року ОСОБА_40 призначену на посаду директора КЗ «Новомиколаївська загальноосвітня школа» (т.2,а.к.п.101-117,118, 119-121,122-125,126-127);

- речовими доказами, долученими до матеріалів кримінального провадження № 12017040000000677 і № 12017040000000919.

Наведені докази, які є належними, допустимими і достовірними, повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обох обвинувачених.

Разом з цим, суд вважає кваліфікацію дій ОСОБА_22 і ОСОБА_23 , що була дана органом досудового розслідування, помилковою.

Відповідно до обвинувального акта від 24 липня 2017 року дії ОСОБА_22 кваліфіковані за ч.2 ст.191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем і за ч.1 ст.366 КК України як службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно дообвинувального актавід 26вересня 2017року дії ОСОБА_23 кваліфіковані за ч.1 ст.364 КК України як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам і за ч.1 ст.366 КК України як службове підроблення, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Оцінивши за клопотанням сторін досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до наступного.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на… припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2 і ч.4 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення… Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора… Обов`язок доказування належності та допустимості доказів… покладається на сторону, що їх подає (ч.1 і ч.2 ст.92 КПК України).

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Частина 2 статті 6 Конвенції передбачає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішенні по справі «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року ЄСПЛ відзначив, що у кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом у світлі п.2 ст.6 Конвенції, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.

У своїх рішеннях у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року і «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», і така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Про це також йдеться у рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), у якому ЄСПЛ установив, що «принцип презумпції невинуватості» вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину; обов`язок доказування лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний зі злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

За приписом ст.370 КПК Україниобґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом у відповідності зіст.94 цього Кодексу.

При цьому, згідно з ч.2ст.94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, зазначених уст.374 КПК України.

Надані стороноюобвинувачення тадосліджені усуді докази, лише підтверджуютьфакт заподіяннятериторіальній громадіСурсько-Литовськоїсільської радиматеріальних збитківна загальнусуму 141132,95грн.

Кваліфікуючи скоєне ОСОБА_18 і ОСОБА_17 , стороні обвинувачення слід було врахувати їх психічне ставленнядо наслідківсвоїх дій та виходити із конкретних обставин, які мали місце під час події.

Судовим розглядом установлено, що у даних кримінальних провадженнях у ОСОБА_22 і ОСОБА_23 психічне ставлення до наслідків своїх дій виражене у формі необережності, що виключає застосування до них ч.2 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.364 КК України та їх дії підпадають під диспозицію ст.367 КК України «Службова недбалість».

Відповідно до ст.24 Кримінального кодексу України умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільне небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільне небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільне небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Службова недбалість - це єдиний злочин у сфері службової діяльності, який вчиняється тільки з необережності. З суб`єктивної сторони він характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті ЇЇ поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).

Злочинна недбалість відрізняється від інших видів вини (прямого і непрямого умислу, злочинної самовпевненості) тим, що особа не передбачає настання суспільно небезпечних наслідків. Для встановлення злочинної недбалості також необхідно проаналізувати її інтелектуальну і вольову ознаки.

Інтелектуальна ознака злочинної недбалості. Законодавець, як і при описі самовпевненості, не вказує при недбалості на психічне ставлення суб`єкта злочину до своєї дії або бездіяльності, а лише говорить у ч.3 ст.25 КК України про не передбачення особою настання суспільно небезпечних наслідків при наявності обов`язку та можливості такого передбачення. Це, однак, не означає, що тим самим у особи відсутнє взагалі будь-яке психічне ставлення до діяння, яке викликало суспільно небезпечні наслідки. У працях з психології та юриспруденції відзначається, що не передбачення наслідків свого діяння при наявності обов`язку і можливості їх передбачити - це наслідок певного психічного процесу, який відбувається у свідомості особи. Займаючи пануюче становище, він нейтралізує (пригнічує) обов`язок і можливість передбачення суспільно небезпечних наслідків.

А отже, суб`єкт не усвідомлює суспільної небезпечності вчинюваної ним дії (або бездіяльності), що і є головною рисою в характеристиці його ставлення до свого діяння.

Вольова ознака злочинної недбалості полягає у тому, що особа, маючи реальну можливість передбачити суспільно небезпечні наслідки своєї поведінки, не мобілізує свої психічні здібності для того, щоб здійснити вольові дії, необхідні для запобігання таким наслідкам. Щодо таких дій у особи відсутні характерні для волі переживання: «треба», «це необхідно зробити», «я повинен їх здійснити», хоча ситуація давала їй достатню інформацію (зовнішні сигнали) для цього, а за своїми особистими якостями вона могла сприйняти і усвідомити цю інформацію та прийняти вірне рішення.

Жодних доказів причетності ОСОБА_22 до заволодіння чужим майном грошовими коштами Сурсько-Литовської сільської ради та обернення їх на власну користь чи на користь інших осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, стороною обвинувачення суду взагалі не надано та під час судового провадження такі докази не встановлені.

Враховуючи викладене, її дії слід перекваліфікувати з ч.2 ст.191 КК України на ч.1 ст.367 КК України, так як неналежне виконання ОСОБА_18 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них призвело до завдання істотної шкоди державним інтересам, а саме до безпідставної виплати Товариству грошових коштів Сурсько-Литовською сільською радою на загальну суму 141132,95 грн.

Дана перекваліфікація в судовому порядку можлива тому, що злочини є однорідними, оскільки злочин, передбачений ст.191 КК України, відноситься до так званих спеціальних видів службових злочинів, вчинення яких також обумовлено службовим становищем суб`єкта, однак при їх здійсненні основним безпосереднім об`єктом є інші суспільні відносини. Окрім цього, відповідно до ч.3 ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до диспозиції ст.364 КК України даний склад злочину характеризується наявністю ознак з використанням службового становища всупереч інтересам служби із корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або інтересах третіх осіб, заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам.

Із суб`єктивної сторони цей злочин характеризується умисною формою вини.

Однак, органом досудового розслідування та прокурором під час судового провадження не надано безспірних і беззаперечних доказів, які б указували, що ОСОБА_12 , зловживаючи своїм службовим становищем, діяла з прямим умислом, і в чому саме конкретно полягав корисливий мотив чи інші інтереси її діянь.

Так як у діях ОСОБА_23 відсутні як корисливі спонукання, так і прагнення задовольнити інтереси TOB «Будівельна компанія «Укрінбуд», то відсутність таких мотивів саме і свідчить про наявність у її діянні службової недбалості та виключає можливість кваліфікації вчиненого нею за ч.1 ст.364 КК України. У зв`язку з цим ці дії ОСОБА_23 слід перекваліфікувати на ч.1 ст.367 КК України, оскільки неналежне виконання нею своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них призвело до завдання істотної шкоди державним інтересам, а саме до безпідставної виплати TOB «Будівельна компанія «Укрінбуд» грошових коштів, приналежних громаді Сурсько-Литовської сільської ради, у загальному розмірі 141132,95 грн.

Щодо обвинувачення ОСОБА_22 і ОСОБА_23 за ч.1 ст.366 КК України у службовому підроблені, тобто у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, то його слід виключити з обвинувачення як зайво пред`явлене, оскільки їх дії охоплюються диспозицією ст.367 КК України.

Таким чином, дотримуючись принципів змагальності сторін і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд суду сторонами, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши надані докази стороною обвинувачення, давши їм оцінку згідно з вимогами ст.94 КПК України, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_22 і ОСОБА_23 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.367 КК України як службову недбалість, тобто неналежне виконання службовими особами своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Істотною шкодоюу статтях364,364-1,365,365-2,367КК Українивважається такашкода,яка усто ібільше разівперевищує неоподатковуваниймінімум доходівгромадян.У 2016році такашкода становила68900грн. Тяжкими вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто, станом на 2016 рік повинні становити 175250 грн. Враховуючи викладене, завдана ОСОБА_18 і ОСОБА_17 шкода у розмірі 141132,95 грн. є істотною.

Разом з цим, судом установлено, що під час досудового розслідування було допущено ряд порушень вимог КПК України, що потягло недопустимість окремих доказів.

Так, у відповідності до припису ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухвалені судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до п.1 ч.2 цієї ж статті, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Частиною 1 статті 160 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

У відповідності до п.7 ч.1 ст.164 КПК України в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження № 12017040000000677, 12 червня 2017 року слідчий ОСОБА_41 за погодженням із прокурором ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням від 09 червня 2017 року про тимчасовий доступ до документів. Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2017 року це клопотання задоволено, при цьому слідчим суддею вказано, що строк дії ухвали до 30 червня 2017 року (т.1,а.к.п.95-97,98).

Однак, слідчий ОСОБА_41 звернувся до володільця документів лише 03 липня 2017 року, тобто після спливу строку дії ухвали слідчого судді. Викладене підтверджується особистим підписом володільця речей ОСОБА_15 про отримання ухвали саме 03.07.2017 року, протоколом тимчасового доступу (виїмки) документів від 07.07.2017 року та описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 07.07.2017 року (т.1,а.к.п.98,99-101).

З урахуванням викладеного, суд визнає недопустимими доказами вилучені після спливу строку дії ухвали слідчого судді документи, а саме копії Статуту ТОВ Будівельна компанія «Укрінбуд», наказу № 1-к від 05 серпня 2016 року та протоколу № 7 від 02 серпня 2016 року зборів учасників ТОВ Будівельна компанія «Укрінбуд» (т.1,а.к.п.102).

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, яка закріплює принцип «Плодів отруєного дерева» (рішення у справах «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року), суд визнає недопустимими похідні від них докази, а саме протокол огляду предметів і документів від 07.07.2017 року та постанову від 10.07.2017 року в частині визнання вищезазначених документів речовими доказами (т.1,а.к.п.103,116-122).

Під час дослідження речових доказів сторона захисту поставила під сумнів підпис ОСОБА_22 у договорі № 121/24 від 28.07.2016 року, але не скористалась своїм правом клопотати про призначення того чи іншого виду експертизи.

У судових дебатах захисник ОСОБА_5 вказав на необхідність винесення виправдувального вироку у зв`язку з тим, що ОСОБА_10 не підписувала зазначений вище договір, який на його думку є нікчемним і не породжує правових наслідків.

Суд залишає поза увагою ці доводи захисника ОСОБА_5 виходячи з наступного.

Юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів, а також порядок здійснення цивільного судочинства визначає цивільно-процесуальний кодекс України, завданням якого є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.1, ч.1 ст.2 ЦПК України).

Справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, суди розглядають у поряду цивільного судочинства (ч.1 ст.19 ЦПК України).

За приписом п.1 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Статтею 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину. Правочинє правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на ці положення закону і враховуючи, що договір № 121/24 від 28.07.2016 року у передбаченому законом порядку не визнаний судом недійсним, під час досудового розслідування підпис від імені ОСОБА_22 у цьому договорі не піддавався експертному дослідженню та ОСОБА_42 не інкримінується його підроблення, суд не вбачає правових підстав для висновку про нікчемність договору № 121/24 від 28.07.2016 року.

Та обставина, що договір датований 28.07.2016 року, тобто раніше ніж ОСОБА_10 призначена на посаду директора ТОВ Будівельна компанія «Укрінбуд» - 05.08.2016 року, сама по собі не може свідчити на користь доводів захисника.

При цьому суд бере до уваги, що цей договір був дійсним і на його підставі виконувалися роботи по капітальному ремонту школи та здійснювалися відповідні грошові виплати.

Таким чином, аналіз усіх доказів по справі дає суду підстави для висновку про повну доведеність «поза розумним сумнівом» вини ОСОБА_22 і ОСОБА_23 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України та необхідність призначення їм покарання, передбаченого законом, і не вбачає підстав для винесення виправдувального вироку, на чому наголошував захисник ОСОБА_5 у судових дебатах.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи та особу кожної з обвинувачених:

- ОСОБА_10 , - раніше не судима та не притягалася до кримінальної відповідальності, задовільно характеризується за місцем реєстрації, має сім`ю, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває;

- ОСОБА_12 , - раніше не судима та не притягалася до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцями проживання та роботи, має сім`ю та трьох неповнолітніх синів ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_23 , суд визнає наявність малолітніх дітей, а відносно ОСОБА_22 пом`якшуючих обставин не вбачає.

Обставин, що обтяжують покарання обох обвинувачених, суд не вбачає.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи зцих вимогзакону іположень ст.ст.65-67КК України,враховуючи обставинисправи тадані проособу ОСОБА_22 і ОСОБА_23 ,а такождумку прокуроращодо видуі мірипокарання,суд вважаєза необхіднепризначити основнепокарання увиді штрафуу розмірі,передбаченому санкцієюстатті 367КК України,із позбавленнямправа обійматипевні посади на строк у межах санкції цієї статті, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів як ними, так і іншими особами.

За приписом ч.5 ст.74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 09 квітня 2019 року по справі № 760/18016/15-к (провадження 51-846 км 18) зазначив, що звільнення від покарання на наведеній підставі застосовується у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності відповідно до ст.49 КК України. Зокрема у випадку, якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою обставиною та вимагає закриття справи у зв`язку з відсутністю в діях особи складу злочину або виправдання. Тоді суд за наявності підстав визнає особу винною у вчиненні злочину, виносить обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись зазначеною нормою матеріального права та ч.5 ст.74 вказаного Кодексу.

Згідно з положенням п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності за вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

За приписом ч.2 ст.12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи з того, що з дня вчинення ОСОБА_18 і ОСОБА_17 злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу від двохсот п`ятдесяти до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, тобто який відповідно до ч.2 ст.12 КК України віднесений до категорії злочинів невеликої тяжкості, - минуло понад три роки, вони підлягають звільненню від призначеного покарання на підставі ч.5 ст.74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Під час досудового розслідування обвинуваченим запобіжний захід не обирався.

03 травня 2018 року представник потерпілого заявив уточнений цивільний позов про солідарне стягнення з ОСОБА_22 і ОСОБА_23 матеріальної шкоди у розмірі 141132,95 грн. (т.1, а.с.п.165-170).

Відповідно до ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1177, ч.1 ст.1190 ЦК України майнова шкода, завдана злочином, відшкодовується у повному обсязі особами, спільними діями яких її було завдано, а тому, незважаючи на перекваліфікацію дій обвинувачених, цивільний позов сільського голови ОСОБА_26 про стягнення на користь територіальної громади в особі Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області 141132,95 грн. матеріальної шкоди, не визнаний ОСОБА_18 і ОСОБА_17 , підлягає задоволенню у повному обсязі в солідарному порядку, оскільки їх діями територіальній громаді завдана така шкода і не відшкодована у повному обсязі на момент ухвалення вироку.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинувачених підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз, які складають 6190 грн., 1237 грн. і 1237 грн., що підтверджуються актом здачі-приймання висновку судового експерта та довідками експертної установи МВС України (т.1,а.к.п.59,86;т.2,а.к.п.55).

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_9 визнати винуватоюу вчиненнікримінального правопорушення(злочину),передбаченого ч.1ст.367КК Українита піддатикримінальному покараннюу видіштрафу врозмірі 500неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить8500(вісімтисяч п`ятсот)гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій юридичних осіб приватного права незалежно від організаційно-правової форми строком 2 (два) роки.

Звільнити ОСОБА_9 від призначеного кримінального покарання на підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_7 визнати винуватоюу вчиненнікримінального правопорушення(злочину),передбаченого ч.1ст.367КК Українита піддатикримінальному покараннюу видіштрафу врозмірі 300неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить5100(п`ятьтисяч сто)гривень з позбавленням права обіймати в державних органах посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки.

Звільнити ОСОБА_7 від призначеного кримінального покарання на підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_1 ) і ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь територіальної громади в особі Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 40187272) 141132 (сто сорок одну тисячу сто тридцять дві) гривні 95 копійок у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експертів стягнути із обвинувачених ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_1 ) і ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь держави з кожного:

- по 1237 (одній тисячі двісті тридцять сім) гривень (одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу: за експертизи № 29/1.1/453 від 22.06.2017 року і № 29/1.1/586 від 21.08.2017 року, проведені Дніпропетровським НДЕКЦ МВС України);

- по 3095 (три тисячі дев`яносто п`ять) гривень (номер рахунку UA138999980313060115000004079, отримувач Дніпровське УК/Дніпр. р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976087, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: за експертизу № 2604/05-17 від 26 червня 2017 року, проведену Дніпропетровським НДІ судових експертиз).

Копії документів, вилучених на підставі ухвал слідчих суддів Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня та 12 червня 2017 року, які визнані речовими доказами на підставі постанов слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_31 від 10 липня 2017 року, - зберігати в окремому опечатаному пакеті при матеріалах судового провадження.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського

апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1