Рішення

від 26.02.2020 по справі 638/14561/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/14561/19

Провадження № 2/638/495/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді - Омельченко К. О.

при секретарі - Юрченко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Біолік до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК , яке змінило найменування на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО БІОЛІК звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь грошові кошти в розмірі 1000,00 грн., в якості погашення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 25 січня 2019 року приблизно о 14:30 на пр.Московському 46-А в м. Харкові, сталося ДТП за участю автомобіля, що належитъ ПАТ ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК марки HYNDAI моделі Sonata 2014 року випуску за номером державної реєстрації НОМЕР_1 , та автомобілем марки FORD моделі Fiesta 2003 року випуску, за номером державної реєстрації іноземної держави FJK 344, за кермом якого перебувала ОСОБА_1 . Позивач та Відповідач, на місті скоєння ДТП вирішили не викликати екіпаж патрульної поліції, оскільки візуально оглянувши пошкодження автотранспортних засобів, досягнули домовленості викликати представника страхової компанії Відповідача, для складання Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ( європротоколу ). В подальшому 25 січня 2019 року страховою компанією Відповідача АТ ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ було складено європротокол (Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду): У відповідному документі освітлені обставини ДТП, зазначені сторони, а також за взаємною згодою сторони визначили винуватця ДТП. Згідно до Повідомлення Відповідач визнає свою провину, що підтверджується її підписом та вказаним у Повідомленні пояснениям. В подальшому страхова компанія АТ ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ на підставі погодженого Відповідачем європротоколу , склалала Страховий акт №134508 від 04 лютого 2019 року, та здійснила часткове відшкодування ПАТ ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК коштів у розмірі 1800 грн. від визначеної суми у 2800 грн. (1000 грн. із визначеної суми страхова компанія встановила як франшизу за страховим договором Відповідача). На момент встановлення суми відшкодування АТ ПРОСТО-страхування Відповідачем не було оскаржено жодним чином відповідний розрахунок, і як наслідок виплата страховою компанією часткового відшкодування матеріальної шкоди. Станом на 26 липня 2019 року, жодних грошових коштів від Відповідача, на підставі встановленого вище європротоколу не надходило. 02 серпня 2019 року було направлено Відповідачу претензію вих.№ 1363/05 датовану 26 липня 2019 року з вимогою про сплату грошових коштів, у зв`язку із вчиненням дорожньо-транспортної пригоди та заподіяння матеріальної шкоди майну підприємства у розмірі 1000 грн. 06 вересня 2019 року поштове відправлення з претензією було повернуто Позивачу, як невручене, у зв`язку із закінченням строку зберігання, про що є відмітка на поштовому конверті. На підставі вищевикладеного позивач був змушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 11.11.2019 року позовна заява прийнята до провадження та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача - Живішко О.С. підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка - ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнала позовні вимоги. Вважала, що розрахувалась в повному обсязі.

Представник третьої особи - АТ ПРОСТО-страхування у судове засідання не з`явилися, до суду направили клопотання про розгляд справи за їх відсутності та не заперечували проти задоволення позовних вимог, оскільки вважають їх обгрунтованими.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 25 січня 2019 року приблизно о 14:30 на пр.Московському 46-А в м. Харкові, сталося ДТП за участю автомобіля, що належитъ ПАТ ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК марки HYNDAI Sonata, 2014 року випуску за номером державної реєстрації НОМЕР_1 , та автомобілем марки FORD Fiesta, 2003 року випуску, за номером державної реєстрації іноземної держави FJK 344, за кермом якого перебувала ОСОБА_1 .

Позивач та Відповідач, на місті скоєння ДТП вирішили не викликати екіпаж патрульної поліції, оскільки візуально оглянувши пошкодження автотранспортних засобів, досягнули домовленості викликати представника страхової компанії Відповідача, для складання Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ( європротоколу ).

У відповідності до положень абзацу третього ст. 124 КУпАП : Примітка. Особа, иивільно-правова відповідальністъ якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо- транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхуваиня цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів''.

В подальшому 25 січня 2019 року страховою компанією Відповідача АТ ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ було складено європротокол (Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду).

У відповідному документі освітлені обставини ДТП, зазначені сторони, а також за взаємною згодою сторони визначили винуватця ДТП. Згідно до Повідомлення Відповідач визнає свою провину, що підтверджується її підписом та вказаним у Повідомленні пояснениям.

В подальшому страхова компанія АТ ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ на підставі погодженого Відповідачем європротоколу , склалала Страховий акт №134508 від 04 лютого 2019 року, та здійснила часткове відшкодування ПАТ ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК коштів у розмірі 1800 грн. від визначеної суми у 2800 грн. (1000 грн. із визначеної суми страхова компанія встановила як франшизу за страховим договором Відповідача).

На момент встановлення суми відшкодування АТ ПРОСТО-страхування Відповідачем не було оскаржено жодним чином відповідний розрахунок, і як наслідок виплата страховою компанією часткового відшкодування матеріальної шкоди.

Станом на 26 липня 2019 року, жодних грошових коштів від Відповідача, на підставі встановленого вище європротоколу не надходило.

02 серпня 2019 року було направлено Відповідачу претензію вих.№ 1363/05 датовану 26 липня 2019 року з вимогою про сплату грошових коштів, у зв`язку із вчиненням дорожньо-транспортної пригоди та заподіяння матеріальної шкоди майну підприємства у розмірі 1000 грн.

06 вересня 2019 року поштове відправлення з претензією було повернуто Позивачу, як невручене, у зв`язку із закінченням строку зберігання, про що є відмітка на поштовому конверті.

За змістом положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування від 17.02.2011 №3045-VI, який вступив в силу 19 вересня 2011 року регулює механізм спрощеного оформлення ДТП запроваджено в Україні, зокрема складання європротоколу учасниками ДТП на місці її вчинення .

Європротокол - спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим.

Бланк Європротоколу видається автовласнику безкоштовно під час укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Європротоколом можна скористатися при умові: відсутні травмовані (загиблі) люди, водії-учасники ДТП мають поліси автоцивільної відповідальності, згоди водіїв транспортних засобів, учасників ДТП, щодо його обставин, у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

У разі невиконання хоча б однієї з обов`язкових для Європротоколу умов, виклик співробітників ДАІ для оформлення ДТП обов`язковий.

Якщо водії скористались Європротоколом, то вони:мають право залишити місце ДТП, звільняються від обов`язку інформувати Державтоінспекцію МВС України про настання ДТП, звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої за спричинення ДТП, повинні не пізніше трьох робочих днів з дати ДТП звернутись зі своїм примірником заповненого Європротоколу до страховика, з яким укладали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Так, зі справи вбачається, що позивач ПАТ ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК та відповідач ОСОБА_1 при виникненні ДТП склали Європротокол, який був ними підписаний. У даному протоколі ОСОБА_1 підтвердила те, що дорожньо- транспортна пригода трапилася з її вини.

Сторони не заперечують, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в АТ ПРОСТО-страхування .

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України Про страхування ).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі -ЦК ) України).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина першастатті 10 Закону України Про страхування ).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України ).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України Про страхування ). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертоїстатті 6 Закону України Про страхування ). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України ).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України Про страхування . До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема,Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів`порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів`у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

За загальним правилом, викладеним у пункті 5 частини першої статті 991 ЦК України , страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачає спеціальні правила щодо наслідків невиконання страхувальником обов`язку перед страховиком, зокрема з надання своєчасного повідомлення про настання страхового випадку.

Так, пункт 33.1 статті 33 вказаного Закону передбачає, що у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

У випадку невиконання чи неналежного виконання страхувальником вказаного обов`язку страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника (підпункт 38.1.1 ( ґ ) пункту 38.1 статті 38 зазначеного Закону).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Такі висновки відповідають постанові Верховного Суду № 755/18006/15-ц від 04.07.2018 року.

Сторонами по справі визнано, а отже не потребує доказування, що за Полісом АТ ПРОСТО-страхування виплатило ПАТ ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК страхове відшкодування в розмірі 1800,00 грн., франшиза складає 1000 грн..

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи, що належними доказами підтверджено розмір матеріального збитку, спричиненого позивачу, в сумі 2800,00 грн., страховою компанією АТ ПРОСТО-страхування частково відшкодовано позивачу кошти в розмірі 1800,00 грн., то обов'язок виплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) покладається на особу, винну у ДТП. Отже, з відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню 1000,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги АТ БІОЛІК є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, з урахуванням наявних у справі доказів.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,12, 13, 76-83, 141, 255, 259, 263-265, 268 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Біолік до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Біолік ( м. Харків, Помірки, ЄДРПОУ 01973452) грошові кошти в розмірі 1000,00грн. (одна тисяча гривень) та сплачений судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев*ятсот двадцять одна) грн..

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 січня 2020 року.

Суддя К.О. Омельченко