Постанова

від 26.02.2020 по справі 388/17/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2020 року м. Кропивницький

справа № 388/17/20

провадження № 22-ц/4809/491/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.

за участю секретаря Деменко О.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області;

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 січня 2020 року, постановленої під головуванням судді Степанова С.В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог боржника

У січні 2020 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив: - заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати будь-які дії спрямовані на розпорядження, надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, загальною площею - 19,23 га, в тому числі пасовища - 19,23 га, кадастровий номер 3521982500:02:000:9039;

-заборонити Державним кадастровим реєстраторам Відділу Держгеокадастру у Долинському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати будь які дії, спрямовані на: скасування державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, загальною площею - 19,23 га, в тому числі пасовища - 19,23 га, кадастровий номер 3521982500:02:000:9039 у Державному земельному кадастрі та скасування кадастрового номеру 3521982500:02:000:9039, який присвоєний земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, загальною площею - 19,23 га, в тому числі пасовища - 19,23 га у державному земельному кадастрі;

- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, загальною площею - 19,23 га, в тому числі пасовища - 19,23 га, кадастровий номер 3521982500:02:000:9039 із земель державної власності сільськогосподарського призначення та реєстрації припинення права оренди зазначеної земельної ділянки у ОСОБА_1 .

Заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що одночасно ОСОБА_1 подано до Долинського районного суду Кіровоградської області позовну заяву до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 28.01.2009, укладеного між Долинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , зареєстрованого у Долинському реєстраційному відділі КРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.11.2009 у книзі № 4 за № 040937000102, земельної ділянки площею 19,23 га пасовища для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3521982500:02:000:9039, що розташована на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, строком на 7 років зі сплатою орендної плати в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі.

В позові зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області порушене переважне право позивача, наданого йому ст.33 Закону України Про оренду землі , на поновлення договору оренди землі. Правовою підставою поданого позову визначено ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Відповідач ухиляється від укладення додаткової угоди щодо поновлення спірного договору. Недобросовісні дії відповідача можуть істотно ускладнити і навіть унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заявник просить суд врахувати, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, як розпорядник спірної земельної ділянки загальною площею 19,23 га, в силу приписів ст. 122 Земельного кодексу України, має необмежені можливості здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки та подальшого відчуження частин вказаної земельної ділянки третім особам. Дані обставини і необмежені повноваження відповідача можуть істотно ускладнити чи, навіть, унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, зокрема, утруднять реєстрацію прав оренди на спірну земельну ділянку за позивачем, оскільки такі права знову потребуватимуть захисту шляхом подання позовів до третіх осіб.

Короткий зміст судового рішення

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 січня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником не наведено обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що заявнику слід відмовити у задоволенні його заяви про забезпечення позову, роз`яснивши, що він не позбавляється права звернутись із заявою про забезпечення позову в будь який час протягом розгляду справи в суді.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою суду представник позивача - адвокат Репело О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 14.01.2020 та задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, як розпорядник земельної ділянки, в силу приписів статі 122 Земельного кодексу України, на даний час при наявності судового спору щодо поновлення договору оренди землі має всі можливості здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки та подальшого відчуження частин вказаної ділянки третім особам, і вказаний факт може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Вважає, що судом не взято до уваги, що зазначені дії відповідача матимуть безпосередній вплив на виконання рішення суду, щодо державної реєстрації речового права, похідного від права власності - оренди, а також на розгляд виниклого між сторонами спору, враховуючи, що ч. 12 ст. 33 ЗУ Про оренду землі визначено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Не враховано судом першої інстанції, що в разі вчинення відповідачем дій щодо поділу земельної ділянки, яка є предметом договору оренди землі - відбудеться зміна її межі та площі, припиниться її існування в дійсних межах, відтак, посилання позивача на ч. ч. 1-5 ст, 33 ЗУ Про оренду землі буде мати вигляд безпідставного.

На думку заявника, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 3521982500:02:000:9039 (як об`єкта права), позивач буде позбавлений можливості зареєструвати право оренди на цю земельну ділянку на підставі рішення суду, що унеможливить його виконання.

Зазначає, що невжиття заходів до забезпечення позову, заявлених позивачем у клопотанні, не забезпечить реального захисту прав останнього на оренду земельної ділянки, що є головною метою судочинства.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.

Позивачі та відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд першої інстанції встановив такі обставини

Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником і не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувана ухвала суду відповідає не в повній мірі.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема, заборону вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні рішення.

Згідно ч. 3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Як убачається з письмових доказів по справі ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 28.01.2009, укладеного між Долинською районною державною адміністрацією та ним, предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області загальною площею 19,23 га пасовища для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3521982500:02:000:9039 .

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Колегія суддів бере до уваги, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, як розпорядник земельної ділянки, в силу приписів статі 122 Земельного кодексу України на даний час при наявності спору щодо укладення додаткової угоди та поновлення договору оренди землі має всі можливості здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки та подальшого відчуження частин вказаної ділянки третім особам, і вказаний факт може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

У такому випадку у разі поділу земельної ділянки, яка є предметом договору оренди землі, може відбутися зміна її межі та площі, припинитися її існування в дійсних межах, відтак, обґрунтування позову частинами 1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі буде безпідставним.

Згідно зі ст.9 Закону України Про Державний земельний кадастр внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюється державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі по тексту Порядок), передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Пунктом 114 Порядку встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, поділу чи об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до п.136 Порядку відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою вносяться шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором, зокрема, дій щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до пункту 60 цього Порядку із скасуванням кадастрового номеру земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру та здійсненням державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об`єднання згідно з пунктами 107-111, 113 цього Порядку. У разі поділу чи об`єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер (п.29 Порядку).

Отже, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 3521982500:02:000:9039 , як об`єкту права, позивач буде позбавлений можливості зареєструвати право оренди на цю ділянку на підставі рішення суду, що унеможливить його виконання.

Отже, оскільки ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в ході розгляду справи можуть вчинятися дії, направлені на відчуження земельної ділянки, колегія суддів вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, питання про застосування яких ставить позивач, може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов невірного висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, згідно із усталеною практикою ЄСПЛ Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 09.10.1979 у справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32)).

Оскільки ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області систематично здійснює заходи щодо поділу та передачі земельних ділянок на земельні торги, спірна земельна ділянка може бути поділена або передана у будь-який спосіб третім особам, такі дії у подальшому, у випадку прийняття рішення на користь ОСОБА_1 , можуть утруднити реєстрацію права оренди на цю земельну ділянку за ним на підставі прийнятого рішення.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів дійшла висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, державним кадастровим реєстраторам відділу у Долинському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти дії по розпорядженню земельною ділянкою, у випадку прийняття рішення на користь заявника не забезпечить реального захисту прав останнього на оренду земельної ділянки, що є головною метою судочинства. Отже, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав заявника та забезпечить можливість реального судового захисту.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

З урахуванням викладеного вище колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову була постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 157, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 24 червня 2019 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: Кіровоградська обл., Долинський р АДРЕСА_1 н, с. АДРЕСА_2 ) про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 39767636, місцезнаходження: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26) здійснювати будь-які дії спрямовані на розпорядження, надання в оренду - земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, загальною площею - 19,23 га, в тому числі пасовища - 19,23 га, кадастровий номер 3521982500:02:000:9039 .

Заборонити Державним кадастровим реєстраторам Відділу Держгеокадастру у Долинському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати будь які дії, спрямовані на: скасування державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, загальною площею - 19,23 га, в тому числі пасовища - 19,23 га, кадастровий номер 3521982500:02:000:9039 у Державному земельному кадастрі та скасування кадастрового номеру 3521982500:02:000:9039, який присвоєний земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, загальною площею - 19,23 га, в тому числі пасовища - 19,23 га у державному земельному кадастрі.

Заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, загальною площею - 19,23 га, в тому числі пасовища - 19,23 га, кадастровий номер 3521982500:02:000:9039 із земель державної власності сільськогосподарського призначення та реєстрації припинення права оренди зазначеної земельної ділянки у ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26 лютого 2020 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко