Ухвала

від 26.02.2020 по справі 603/132/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/132/20

Провадження №2-о/603/18/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2020 р. м. Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіян І.М.,

ознайомившись з матеріалами позовної заяви на предмет відповідності їх вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України по цивільній справі:

заявник: ОСОБА_1

представник заявника: адвокат Гнатишин Віра Володимирівна

заінтересовані особи: Тростянецька сільська рада, ОСОБА_2

предмет заяви: встановлення юридичного факту,

В С Т А Н О В И В:

25.02.2020 року до Монастириського районного суду Тернопільської області надійшла вказана заява.

25.02.2020 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Галіяну І.М.

Підставою звернення представника позивача до суду з заявою про встановлення юридичного факту є відмова нотаріальної контори в видачі свідоцтва про право на спадкове майно в зв`язку з недоведеністю факту проживання зі спадкодавцем на момент смерті.

Статтею 4 ЦПК України передбачено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Заявами по суті справи є позовна заява (заява) яка подається до суду в письмовій формі та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 175 ЦПК України та документи, що додаються до позовної заяви у відповідності до ст. 177 ЦПК України.

Ознайомившись з заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що зазначена заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Норми ст.ст. 175, 177 ЦПК України є загальними правилами встановленими цим Кодексом, а тому поширюються на всі правовідносини при зверненні осіб до суду. Вказані норми не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з заявами, у зв`язку з чим недотримання положень статті свідчить про невідповідність заяви вимогам Закону.

Ознайомившись з заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 175 ЦПК України, позовна заява (заява) подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем (завником) або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. У разі пред`явлення позову (заяви) особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Так, з заявою до суду в інтересах заявника звернулась представник заявника - адвокат Гнатишин В.В. від імені якої була підписана вказана заява та додані відповідні документи у відповідності до ч. 7 ст. 177 ЦПК України на представництво інтересів позивача в суді.

Проте звернувшись з вказаною заявою до суду представником заявника в заяві не зазначено у відповідності до ч. 5 ст. 175 ЦПК України підстави такого звернення.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено докази, що підтверджують факт та до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви (заяви) всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні (заявлені) вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви (заяви) копії відповідних доказів).

Так, представник заявника в заяві посилається на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як доказ відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину, представником заявника до заяви додано лист Монастириської державної нотаріальної контори від 21.02.2020 року.

Відповідно до ст. 67 ЗУ Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Згідно п.23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.

У відповідності до ч. 1, 3 Глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно ст. 46 ЗУ Про нотаріат , нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та

документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Таким чином, при зверненні до суду з заявою про встановлення юридичного факту, представником заявника для підтвердження відмови нотаріуса у видачі свідоцтва на спадщину повинно бути долучено до матеріалів заяви як доказ - постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, і про це повинно бути відображено у заяві.

Проте, вказаної постанови представником заявника не долучено до матеріалів заяви та у заяві про це не вказано.

За правилами визначеними ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву (заяву) подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177, (а також 318) цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви (заяви) без руху з наданням позивачу (заявнику) строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя -,

ПОСТАНОВИВ :

1. Заяву представника заявника адвоката Гнатишин Віри Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи Тростянецька сільська рада, ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту - залишити без руху.

2. Надати заявнику ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення заявнику ухвали про залишення заяви без руху.

3. Копію даної ухвали направити заявнику.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява залишається без розгляду.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Галіян