Постанова

від 27.02.2020 по справі 916/2127/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2127/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Головея В.М., Разюк Г.П.

секретарі судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Стоянов О.Г., посвідчення № 045056, дата видачі : 29.11.16;

від позивача (Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області ): не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від „24» грудня 2019р. про зупинення провадження

у справі № 916/2127/18

за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтаж ЛТД"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "НІК РІЗОТ"

про витребування земельної ділянки з незаконного володіння,

головуючий суддя - Степанова Л.В.

місце прийняття ухвали: Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 27.02.2020 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року Заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймонтаж ЛТД» (далі - ТОВ Строймонтаж ЛТД ) про витребування з незаконного володіння відповідача на користь позивача земельної ділянки (кадастровий номер 5122782600:04:001:0157) площею 1,20 га, розташованої за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Іллічівка.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Красносільською сільською радою рішення про передачу вказаної земельної ділянки ПП «НІК РІЗОТ» або будь-яким іншим особам не приймалося, проте з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 14.08.2013 державним реєстратором Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5122782600:04:001:0157, загальною площею 1,20 га, за ТОВ «Строймонтаж ЛТД» на підставі державного акту серії ЯД №947420 від 23.03.2008, рішення №7 від 04.02.2011, видавником якого є засновник Клименко М.К., акта приймання-передачі земельної ділянки №1 від 04.02.2011, видавником яких є ПП «НІК РІЗОТ» та ТОВ «Строймонтаж ЛТД» .

В результаті проведених реєстраційних дій ТОВ «Строймонтаж ЛТД» отримало свідоцтво №8784453 від 02.09.2013 про право власності на земельну ділянку площею 1,20 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Іллічівка, з кадастровим номером 5122782600:04:001:0157, видане реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.01.2019 відмовлено в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до ТОВ Строймонтаж ЛТД про витребування з незаконного володіння відповідача на користь позивача земельної ділянки.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019р. рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2019р. залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 05.09.2019р. рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2019р. та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019р. скасовані, справу №916/2127/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2019р. справу №916/2127/18 прийнято до провадження суддею Степановою Л.В., ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі та викликано учасників справи у підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 року (суддя Степанова Л.В.) зупинено провадження у справі №916/2127/18 за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймонтаж ЛТД» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного підприємства «НІК РІЗОТ» про витребування земельної ділянки з незаконного володіння до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Такий висновок суду мотивований тим, що ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019р. вирішено передати справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки у даній справі існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.

У справі №916/2127/18 постали питання, аналогічні тим питанням, що передав для вирішення Верховний Суд у справі №912/2385/18, які становить виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду, а отже господарський суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі №916/2127/18 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Перший заступник прокурора Одеської області звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 року у справі № 916/2127/18 про зупинення провадження скасувати, направити справу №916/2127/18 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скаржник вважає, що зазначене рішення суду є необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права, а саме:ст.ст. 48,236 ГПК України.

Так, під час розгляду вказаної справи, прокуратурою області встановлена необхідність заміни неналежного відповідача, а саме: з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18.12.2019 стало відомо, що 12.09.2019 на підставі купівлі-продажу земельної ділянки №3398, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.В. спірну земельну ділянку, загальною площею 1,2 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Іллічівка відчужено на користь ТОВ С.А.Р.М. ДЕВЕЛОПМЕНТ ЮКРЕЙН , яке участі у розгляді справи не приймало.

Таким чином, у зв`язку із зміною власника спірної земельної ділянки, яка є предметом розгляду у вказаній справі та підлягає витребуванню на користь Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області, з метою належного розгляду вказаної справи виникла необхідність в заміні неналежного відповідача, а саме: ТОВ Строймонтаж ЛТД на ТОВ С.А.Р.М. ДЕВЕЛОПМЕНТ ЮКРЕЙН .

Враховуючи вказане, прокуратурою області 19.12.2019 до Господарського суду Одеської області направлено клопотання про заміну неналежного відповідача.

У підготовчому засіданні 19.12.2019 року, суд клопотання прокуратури області не розглянув та відклав підготовче засідання на 24.12.2019 року.

Аналогічне клопотання про заміну неналежного відповідача до Господарського суду Одеської області направлено також Красносільською сільською радою Лиманського району Одеської області.

Проте, у підготовчому засіданні 24.12.2019 року господарським судом повторно не було розглянуто клопотання прокуратури області та клопотання Красносільської сільської ради про заміну неналежного відповідача та без з`ясування думки сторін провадження у вказаній справі зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Таким чином, прокурор зазначає, що суд, у порушення ч.2 ст. 48 ГПК України не замінив первісного відповідача належним відповідачем, не визначив процесуальний статус ТОВ С.А.Р.М. ДЕВЕЛОПМЕНТ ЮКРЕЙН , як відповідача по справі, що при подальшому розгляді судової справи може призвести до відмови у задоволенні позовних вимог та не поновленні порушених інтересів держави.

Крім того, апелянт зазначає, що прокуратурою області в ході розгляду вказаної справи подавалась заява про забезпечення позову, однак ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2018 року у задоволенні вказаної заяви було відмовлено, у зв`язку з тим, що наведені прокурором обставини не були достатньою підставою вважати ймовірним утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів.

При цьому, у подальшому, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 12.09.2019 року право власності на вищевказану земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу зареєстровано за ТОВ С.А.Р.М. ДЕВЕЛОПМЕНТ ЮКРЕЙН .

Таким чином, відмова суду першої інстанції у задоволенні заяви прокурора на про забезпечення, призвело до відчуження спірної земельної ділянки на користь іншої особи.

Наразі, суд розуміючи, що позовна заява прокурора не забезпечена, та на час зупинення справи подача відповідної заяви унеможливлена, в тому числі, з огляду на те, що на даний час спірна земельна ділянка належить іншій особі, питання щодо заміни належного відповідача не вирішив, у зв`язку з чим, на думку прокуратури області, надав неправомірні переваги ТОВ Строймонтаж ЛТД та ПП НІК РІЗОТ .

Таким чином, на даний час є достатні підстави вважати, що позов прокуратури області не підлягає задоволенню у подальшому, оскільки спірна земельна ділянка може і далі бути відчужена новим власником на користь інших осіб.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 року клопотання Першого заступника прокурора Одеської області про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено Першому заступнику прокурора Одеської області строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від „24» грудня 2019р. про зупинення провадження у справі № 916/2127/18, призначено розгляд апеляційної скарги Першого заступника прокурора Одеської області на 27 лютого 2020 року о 12:30 год.

26.02.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтаж ЛТД" до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі учасника судового процесу.

Представники позивача - Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області та третьої особи в судове засідання 27.02.2020 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи.

Відповідно до ч.2 ст.273 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційної скарги до провадження.

Оскільки вказані учасники судового процесу в судове засідання 27.02.2020 року не з`явились, строк розгляду апеляційної скарги, згідно ч.2 ст.273 ГПК України закінчується, судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу за їх відсутністю.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника прокуратури, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа за позовом Заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймонтаж ЛТД» (далі - ТОВ Строймонтаж ЛТД ) про витребування з незаконного володіння відповідача на користь позивача земельної ділянки (кадастровий номер 5122782600:04:001:0157) площею 1,20 га, розташованої за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Іллічівка.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.01.2019р. у задоволенні позову Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймонтаж ЛТД" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного підприємства "НІК РІЗОТ" про витребування земельної ділянки з незаконного володіння відмовлено у повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019р. рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2019р. залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 05.09.2019р. рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2019р. та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019р. скасовані, справу №916/2127/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2019р., справу №916/2127/18 передано на розгляд судді Степанової Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2019р. справу №916/2127/18 прийнято до провадження суддею Степановою Л.В., ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.11.2019р. о 11:40 та викликано учасників справи у підготовче засідання.

У підготовчому засіданні від 12.11.2019р. представник відповідача надав до суду заяву про застосування строку позовної давності та пояснення по справі.

В підготовчому засіданні від 12.11.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 05.12.2019р. о 10:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 05.12.2019р. о 10:20.

У підготовчому засіданні від 05.12.2019р. представник позивача надав до суду заперечення на заяву відповідача про застосування строку позовної давності.

В підготовчому засіданні від 05.12.2019р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 19.12.2019р. о 10:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 19.12.2019р. о 10:20.

19.12.2019р. за вх. суду №2-6225/19 прокурор звернувся до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача.

В підготовчому засіданні від 19.12.2019р. було оголошено перерву на 24.12.2019р. о 12:40, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2019р. викликано учасників справи у підготовче засідання відкладене на 24.12.2019р. о 12:40.

В судовому засіданні 24.12.2019 представником Красносільської сільської ради було надано клопотання про заміну неналежного відповідача.

Представником відповідача надано письмові заперечення на клопотання про заміну сторони.

Відповідно до протоколу судового засідання від 24.12.2019 року суд залишив на розгляді вищевказані клопотання прокурора та позивача про заміну неналежного відповідача. (том 3, а/с 49-51)

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 року зупинено провадження у справі №916/2127/18 за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймонтаж ЛТД» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного підприємства «НІК РІЗОТ» про витребування земельної ділянки з незаконного володіння до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Зупиняючи провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18, господарським судом в оскаржуваній ухвалі було зазначено, що ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019р. вирішено передати справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки у даній справі існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.

Верховним Судом зазначено, що закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), неможна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовна практика.

Передаючи справу №912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду, серед іншого, із посиланням на судову практику Верховного Суду, яка не є однаковою, зазначив, що слід вирішити питання, чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: 1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; 2) обґрунтування та доведення суду причини, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що існує також інше питання, що потребує правового висновку, щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Як відзначено Верховним Судом, наведене свідчить про те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, що, на думку колегії суддів, може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Погодившись із висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 07.11.2019р. прийняла до розгляду справу №912/2385/18 та призначила справу до розгляду на 24.03.2020р. о 11:00.

У справі №916/2127/18 постали питання, аналогічні тим питанням, що передав для вирішення Верховний Суд у справі №912/2385/18, які становить виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи викладене та те, що як у справі №916/2127/18, так і у справі №912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі №916/2127/18 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції, якою зупинено провадження у справі №916/2127/18 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18, винесена з повним дотриманням вимог процесуального законодавства, з огляду на наступне.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 16.10.2019 року на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України передано справу №912/2385/18 разом з касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

При цьому в ухвалі вказано про наявність виключної правової проблеми, вирішення якої сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України Про прокуратуру , рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру ), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 року справу № 912/2385/18 прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В ухвалі судом зазначено, що Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Відсутність єдиної правозастосовної практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За положеннями п. 11 ч. 1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється, зокрема, у випадку передбаченому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Досліджуючи матеріали справи судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки як у справі №916/2127/18, так і у справі №912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, для об`єктивного розгляду даної справи необхідно зупинити провадження до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, про те, що суд першої інстанції неправомірно не розглянув подане 19.12.2019 прокурором області клопотання про заміну неналежного відповідача у даній справі, а також аналогічне клопотання Красносільської сільської ради, відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки вирішення відповідного клопотання можливе лише після поновлення провадження у справі після розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 стосовно вирішення виключної правової проблеми, щодо необхідності забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що відповідне клопотання підлягає вирішенню у суді першої інстанції, та відповідно до протоколу судового засідання від 24.12.2019 року суд залишив на розгляді вищевказані клопотання прокурора та позивача про заміну неналежного відповідача.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що ухвала Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 відповідає загальним вимогам, встановленим статтями 228, 234 ГПК України, правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, а тому апеляційна скарга Першого заступника прокурора Одеської області підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 - без змін.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись статтями ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 24 грудня 2019 року по справі № 916/2127/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „28» лютого 2020 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя В.М. Головей

Суддя Г.П. Разюк