Постанова від 27.02.2020 по справі 911/2885/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2020 р. Справа№ 911/2885/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Попікової О.В.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 27.02.2020,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна зірка",

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна зірка" про забезпечення позову

на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2019

у справі №911/2885/19 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна зірка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акор девелопмент групп"

про зобов`язання визнати кредиторські вимоги та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2019 у справі №911/2885/19 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна зірка" про забезпечення позову відмовлено.

Суд визнав необґрунтованими і частково безпідставними мотиви заяви та, керуючись приписами статей 136, 137 ГПК України, дійшов висновку відмовити у задоволені заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна зірка" звернулося (надалі - заявник, скаржник, позивач) до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2019 у справі № 911/2885/19 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову повністю і ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Підставами для скасування ухвали у справі скаржник зазначає неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, внаслідок неповного з`ясування обставин справи, зокрема ст. 136, 137 ГПК України.

Зокрема, позивач вважає, що судом першої інстанції не було надано оцінки факту знаходження відповідача в стані припинення і пов`язану з цим реальну небезпеку унеможливлення виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2019, справу № 911/2885/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Буравльов С.І., Зубець Л.П..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна зірка" на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2019 у справі № 911/2885/19 залишено без руху та роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали він має право усунути наведені недоліки, надавши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав його поновлення та доказів на підтвердження наведених підстав/

Після усунення недолків, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна зірка" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі №911/2885/19 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Попікова О.В., Владимиренко С.В. та повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 11.02.2020 о 14:40 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 розгляд справи відкладено до 24.02.2020.

24.02.2020 у зв`язку із повідомленням про замінуванням будівлі Північного апеляційного господарського суду та обмеженням доступу в будівлю для перевірки такої заяви, розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна зірка" на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2019 у справі №911/2885/19 на 27.02.2020 на 11 год. 00 хв. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслано сторонам у справі.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 11.02.2020 представники учасників справи не з`явились, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення та телефонограма.

22.01.2020 від позивача (скаржника) надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на наявність доказів належного повідомлення учасників справи, дійшов висновку про здійснення апеляційного перегляду оскарженої ухвали за наявними матеріалами.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та у відзиві, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

19.11.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна зірка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акор девелопмент груп" про:

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Акор девелопмент груп" в особі ліквідатора (ліквідаційної комісії) визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна зірка" щодо сплати існуючої заборгованості за поставлений товар та виконані роботи/надані послуги в сумі 243 814,88 грн, а також сплатии суми інфляційних нарахувань в розмірі 3 531,09 грн, трьох процентів річних за користування грошовими коштами в розмірі 4 341,66 грн та штрафу (неустойки) в розмірі 38 443,12 грн (разом 290 130,75 грн);

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Акор девелопмент груп" в особі ліквідатора (ліквідаційної комісії) включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна зірка" щодо сплати існуючої заборгованості за поставлений товар та виконані роботи/надані послуги в сумі 243 814,88 грн, а також сплати суми інфляційних нарахувань в розмірі 3 531,09 грн, трьох процентів річних за користування грошовими коштами в розмірі 4 341,66 грн та штрафу (неустойки) в розмірі 38 443,12 грн (разом 290 130,75 грн).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що свої грошові зобов`язання за договором на виконання підрядних робіт №7 від 06.03.2017 відповідач не належним чином виконав, із загальної вартості поставленого товару та виконаних робіт у розмірі 14 407 096,78 грн сплатив лише 14 163 281,90 грн, тоді як решту 243 814,88 грн відповідач не сплатив, а тому у нього виникла перед позивачем відповідна сума заборгованості, зокрема 119 105,34 грн основного боргу за поставлений згідно видаткової накладної № БЗ-272 від 24.04.2019 товар та 124 709,54 грн основного боргу за надані роботи/послуги згідно актів №№БЗ-175-178, 179, 190-194 від 04.12.2018, 10.12.2018, 22.12.2018.

Позивач зауважив, що на надіслані ним вимоги про сплату заборгованості відповідач не відповів, кошти не сплатив, що, з огляду на перебування відповідача в процесі припинення, є правовою підставою для зобов`язання його визнати кредиторські вимоги та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

В обґрунтування відповідно поданої заяви позивач посилається на викладені в позові обставини порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором та незадоволення вимог позивача про сплату заборгованості за надісланими ним вимогами.

Крім того, позивач вказав, що відповідно до наявних на офіційному сайті Державної податкової служби відомостей Товариство з обмеженою відповідальністю "Акор девелопмент груп" перебуває в стані припинення та має податковий борг.

Вказані вище обставини, на думку позивача, свідчать про наявність реального ризику затвердження проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Акор девелопмент груп" і завершення ліквідаційної процедури до закінчення розгляду справи та прийняття судом у ній рішення, а тому позивач вважає, що наслідком цього може бути неможливість включення до проміжного ліквідаційного балансу кредиторських вимог позивача та задоволення їх у передбаченій законом черговості та, як наслідок, матиме наслідком закриття провадження у справі у зв`язку з припиненням відповідача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно приписів ст.ст. 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З системного аналізу вищевказаних процесуальних приписів слідує, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Так, з огляду на вищевикладені норми процесуального законодавства метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є, зокрема, уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача. В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено, як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Приписами ст. ст. 111, 112 Цивільного кодексу України унормовано, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Однак, заявником не доведено належними та допустимими доказами вчинення ліквідаційною комісією (ліквідатором) Товариства з обмеженою відповідальністю "Акор девелопмент груп" будь-яких дій, у розумінні вищевказаних законодавчих приписів, щодо розгляду вимог кредиторів та/або їх задоволенню і складенню проміжного ліквідаційного балансу та ліквідаційного балансу, як-то: подання відповідним контролюючим органам останньої звітності.

Крім того, позивачем не обґрунтовано, що невжиття обраного заходу забезпечення позову в частині заборони ліквідаційній комісії (ліквідатору) складати проміжний ліквідаційний баланс та заборони учасникам товариства його затверджувати може істотно ускладнити/унеможливити ефективне поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в розрізі передбаченої вищевказаними нормативними приписами процедури припинення юридичної особи за рішенням власників.

Доводи позивача щодо ухилення відповідача від сплати заборгованості за договором є спірним предметом дослідження за позовом у даній справі, а тому не є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову у розумінні ст. 136 ГПК України.

Посилання позивача на наявний у відповідача податковий борг не також приймаються судом до уваги, оскільки відповідні обставини лежать поза межами предмету та підстав поданого ним позову.

Що ж до обраного позивачем заходу до забезпечення позову в частині заборони державному реєстратору вносити запис про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Акор девелопмент груп", то вказаний спосіб не відповідає предмету відповідного позову, вимога за яким стосується спору щодо визнання кредиторських вимог позивача, тоді як правомірність прийняття відповідачем рішення про припинення позивачем за поданим позовом не оскаржується.

Враховуючи вищенаведені обставини, оскільки обрані позивачем заходи до забезпечення позову не відповідають предмету відповідного позову, не спрямовані на ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна зірка" про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженої ухвали скаржником не наведено. Аргументи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та в більшій мірі дублюють посилання викладені ним у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову

Оскаржена ухвала є вмотивованою, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки.

Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судом першої істанції обставин даної справи та обґрунтування судових рішень, колегія суддів погоджується з виконанням судом першої інстанції обов`язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування ухвали суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження відповідача є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженої ухвали у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладається на скаржника (позивача)

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269-271, 273, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 22.11.2019 у справі № 911/2885/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/2885/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано - 28.02.2020.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.В. Попікова

С.В. Владимиренко