Постанова від 27.02.2020 по справі 922/3518/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2020 р. Справа № 922/3518/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є. , суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н.В.

за участю секретаря судового засідання Казакової О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - Фадєєв О.П. свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ХВ №002224 від 26.09.2018 року; ордер на надання правової допомоги Серія ХВ №1775 000131 від 02.01.2020 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.381) на рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2019 (суддя Погорелова О.В., повний текст складено 19.12.2019) у справі №922/3518/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Стандарт", м. Київ

до Інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України, с. Селекційне

про стягнення 41426,48 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Стандарт", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 41426,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за контрактом з проведення сертифікаційних робіт №0206/16 від 20.07.2016 в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.2019 у справі №922/3518/19 позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості наданих позивачем послуг на суму 41426,48 грн., суд першої інстанції вказав, що відповідач не представив суду доказів надання позивачу мотивованої відмови від підписання актів наданих послуг, не оплатив виставлені позивачем рахунки, доказів сплати заборгованості в добровільному порядку суду не надав.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що 15.12.2016 позивач та відповідач підписали додаткову угоду №2 до контракту, в якій погодили загальну вартість наданих за контрактом послуг - 23977,74 грн. На виконання вказаної додаткової угоди, як зазначає відповідач, позивачем було надано, а відповідачем оплачено послуги на загальну суму 23977, 74 грн., що підтверджується доданими до апеляційної скарги актами наданих послуг від 12.09.2016 та 15.12.2016, а також платіжними дорученнями №330 від 14.09.2016, №498 від 19.12.2016, №449 від 19.12.2016.

До апеляційної скарги відповідачем додано: додаткову угоду №2 від 15.12.2016 до контракту, акти наданих послуг від 12.09.2016 та 15.12.2016, платіжні доручення №330 від 14.09.2016, №498 від 19.12.2016, №449 від 19.12.2016.

Вказані докази не були надані відповідачем суду першої інстанції, доводи відповідача не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В судовому засіданні 27.02.2020 представник відповідача просив долучити нові докази до матеріалів справи та зазначив про те, що у зв`язку із зміною керівництва інституту, відповідач не був обізнаний про існування спірного договору.

Судова колегія враховує, що відповідач отримував ухвали суду першої інстанції від 04.11.2019 про відкриття провадження у цій справі та від 17.12.2019 про відкладення розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.131, 136).

В ухвалі від 04.11.2019 Господарським судом Харківської області було встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Відповідно до ч.3 ст.80 ГПК України, відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не надав суду першої інстанції докази на підтвердження своїх заперечень проти позову, хоча був обізнаний про відкриття Господарським судом Харківської області провадження у цій справі.

Відповідачем не обґрунтовано та не доведено об`єктивну неможливість подання суду першої інстанції доказів, які додані до апеляційної скарги.

Доводи представника відповідача в судовому засіданні 27.02.2020 про неможливість подання доказів суду першої інстанції документально не підтверджені.

За вказаних обставин, надані відповідачем до апеляційної скарги докази: додаткова угода №2 від 15.12.2016 до контракту, акти наданих послуг від 12.09.2016 та 15.12.2016, платіжні доручення №330 від 14.09.2016, №498 від 19.12.2016, №449 від 19.12.2016 не приймаються судом апеляційної скарги до розгляду.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що жодних інших додаткових угод, які б визначали вартість робіт чи додаткових витрат, сторони не підписували, що не враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Також відповідач посилається на те, що надані позивачем інспекційні звіти виробництва продукції рослинництва №17-0206-05 від 12.07.2017 та №0206 від 19.06.2018 підписані неуповноваженою особою, що підтверджується додатком №2 до договору, в якому визначено перелік уповноважених осіб, призначених замовником для співпраці з виконавцем (позивачем).

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Позивач проти доводів відповідача заперечує та зазначає, зокрема, про те, що він направляв відповідачу акти наданих послуг, втім, відповідач їх не повернув, мотивовану відмову від їх підписання не надав, а тому послуги вважаються наданими належним чином. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду- без змін.

В судове засідання 27.02.2020 позивач свого представника не направив.

Позивач надіслав суду клопотання від 19.02.2010 про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції належним чином повідомлено позивача про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності його представника.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

20.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Стандарт" (виконавець) та Інститутом овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України (оператор) укладено контракт з проведення сертифікаційних робіт №0206/16 (далі-контракт) (а.с.17).

Відповідно до п.1.1 контракту, виконавець, у відповідності до вимог та умов нормативних документів, вказаних у статті 1 цього контракту проводить сертифікацію оператора для всіх вироблених оператором продуктів, а також для всіх продуктів, обіг яких здійснюється оператором і перевіряє такі продукти на їх відповідність наступним умовам вимогам: Стандарту з органічного виробництва та переробки для третіх країн, рівнозначний стандарту Європейського Союзу (Постанова Ради (ЄС) 834/2007, 889/2008).

Згідно пункту 2.1 контракту сертифікація складається з таких основних етапів як інспекція оператора та оцінка інспекційних документів.

Пунктом 5.1 контракту визначено, що замовник здійснює замовлення і оплачує послуги сертифікації оператора. Замовник зобов`язується прийняти результати сертифікації, здійсненої виконавцем, і оплатити її на умовах, вказаних у цьому контракті.

За положеннями п.7.1 контракту, вартість контракту відповідає вартості таких робіт, що необхідні виконавцю для проведення сертифікації оператора згідно вимог та умов нормативних документів, зазначених в п.п. 1.1 контракту і узгоджується сторонами шляхом укладення додаткової угоди до цього контракту, а також вартості додаткових витрат (у разі їх наявності).

Вартість послуг сертифікації, в тому числі проведення додаткових інспекцій, а також витрати, пов`язані з відбором зразків, їх транспортування та проведення їх лабораторних випробувань покладаються на замовника. Вартість таких робіт визначається додатковою угодою. Включення результатів лабораторних випробувань (аналізів) до подальших робіт з оцінювання/сертифікації відбувається після повної оплати замовником вартості таких випробувань (п.7.2 контракту).

Згідно з п. 8.1 контракту, порядок розрахунків та вартість робіт за даним контрактом визначаються шляхом укладення додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною контракту.

Пунктом 8.6 контракту визначено, що за результатами надання послуг сторони підписують акти здачі приймання робіт (надання послуг), що містять перелік та вартість наданих послуг. Замовник зобов`язаний підписати відповідний акт здачі приймання робіт (надання послуг) протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту його отримання від виконавця, або надати письмову вмотивовану відмову від підписання в той же строк.

Відповідно до п. 8.7 контракту, якщо у строк, визначений п. 8.6. контракту замовник не підпише та не надасть виконавцю підписаний примірник акту здачі приймання робіт (надання послуг) або вмотивовану відмову від підписання, то послуга вважається надана належним чином без заперечень.

Контракт вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за контрактом (п.10.1 контракту).

В додатку №2 до контракту сторони узгодили перелік контактних та уповноважених осіб, призначених замовником та оператором для співпраці з виконавцем (а.с.35).

Відповідно до вказаного додатку, Корнієнко Сергій Іванович є уповноваженою особою на підписання документів від імені оператора - Інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України.

Позивач в позові зазначає, що на виконання контракту ним було надано відповідачу наступні послуги:

- проведено сертифікаційні роботи 2017 року на загальну суму 11760 грн., що підтверджується інспекційним звітом виробництва продукції рослинництва №17-0206-05 від 12.07.2017, який підписаний обома сторонами та підсумковою оцінкою до нього (а.с.36-68);

- проведено сертифікаційні роботи 2018 року на загальну суму 13410 грн., що підтверджується інспекційним звітом виробництва продукції рослинництва №0206 від 19.06.2018, який підписаний обома сторонами та підсумковою оцінкою до нього (а.с.69-100).

Також позивач зазначає, що у 2016 році він поніс витрати на суму 5492,48 грн. на проведення аналізів продукції, що підтверджується: бланком замовлення аналізу зразків продукції від 22.09.2016; актом відбору від 22.09.2016; актом здачі-приймання робіт згідно з договором №17-03699/16 від 24.08.2016; протоколом угоди про договірну ціну на проведення робіт за рахунком №17-03699/16 до договору №17-02307/15 від 07.07.2015; рахунком №17-03699/16 від 27.09.2016; протоколом випробування харчової продукції №10176/16-х; платіжним дорученням №3150 від 21.10.2016 про сплату ТОВ "Органік Стандарт" коштів за випробування продукції (а.с.101-108).

У 2017 році, як зазначає позивач, він поніс витрати на суму 10764 грн. на проведення аналізів продукції, що підтверджується: бланком замовлення аналізу зразків продукції від 11.07.2017; актом відбору від 12.07.2017; актом приймання-передачі послуг №191 від 04.08.2017; рахунком №13/07-3 від 13.07.2017; протоколом лабораторних досліджень №AR-17-SP-090868-01; платіжним дорученням №291 від 06.09.2017 про сплату ТОВ "Органік Стандарт" коштів за послуги з дослідження зразків (а.с.109-117).

15.10.2019 позивач направив відповідачу акти наданих послуг №1111 від 13.08.2018, №2066 від 09.10.2019, №2067 від 09.10.2019, №2068 від 09.10.2019 та рахунки на оплату (а.с.118-125), що підтверджується поштовою накладною та описом вкладення до цінного листа (а.с.127).

Відповідач акти не повернув, рахунки не оплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Судова колегія враховує наступне.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами контракт з проведення сертифікаційних робіт №0206/16 від 20.07.2016 є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором .

Пунктами 7.1 та 7.2 контракту сторони погодили, що вартість контракту відповідає вартості таких робіт, що необхідні виконавцю для проведення сертифікації оператора і узгоджується сторонами шляхом укладення додаткової угоди до цього контракту, а також вартості додаткових витрат (у разі їх наявності).

Вартість послуг сертифікації, в тому числі проведення додаткових інспекцій, а також витрати, пов`язані з відбором зразків, їх транспортування та проведення їх лабораторних випробувань визначаються додатковою угодою.

В п. 8.1 контракту сторони узгодили, що порядок розрахунків та вартість робіт за даним контрактом визначаються шляхом укладення додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною контракту.

Таким чином, за умовами контракту роботи, що необхідні замовнику, вартість послуг сертифікації, витрат, пов`язаних з відбором зразків, їх транспортування та проведення їх лабораторних випробувань, а також порядок розрахунків між сторонами визначається додатковою угодою.

Позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості виконаних у 2017 та 2018 роках сертифікаційних робіт на загальну суму 25170 грн., а також понесених позивачем витрат на проведення аналізів продукції на суму 16256,48 грн., не надав суду доказів узгодження з відповідачем таких робіт та їх вартості шляхом укладення додаткової угоди, як передбачено п.п.7.1, 7.2, 8.1 контракту.

Враховуючи, що позивач не узгодив з відповідачем в установленому договором порядку проведення сертифікаційних робіт, їх вартість, а також додаткових витрат на проведення аналізів продукції, позивач не має права вимагати у відповідача їх оплати.

Також судова колегія враховує, що інспекційні звіти виробництва продукції рослинництва №17-0206-05 від 12.07.2017 та №0206 від 19.06.2018, акти відбору від 22.09.2016, від 12.07.2017 містять відмітку про їх підписання з боку відповідача Куц О.В.

Разом із тим, згідно додатку №2 до контракту (в якому сторони узгодили перелік контактних та уповноважених осіб, призначених замовником для співпраці з виконавцем, а.с.35), уповноваженою особою на підписання документів від відповідача є Корнієнко Сергій Іванович.

За вказаних обставин, судова колегія вважає обґрунтованими доводи відповідача про підписання наданих позивачем документів неуповноваженою особою з боку замовника.

Крім того, в інспекційних звітах відсутня інформація про вартість сертифікаційних робіт, у зв`язку з чим, за відсутності будь-яких доказів узгодження з відповідачем їх проведення, у відповідача відсутній обов`язок з їх оплати в заявленому позивачем розмірі.

Позивач посилається на те, що він, на виконання п.п.8.6, 8.7 контракту, надіслав відповідачу акти наданих послуг, однак, відповідач їх не повернув, мотивовану відмову від їх підписання не надав, у зв`язку з чим послуги вважаються наданими належним чином.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Позивач зазначає, що у 2017 році ним проведено сертифікаційні роботи на загальну суму 11760 грн.

Втім, акт наданих послуг №2067 на суму 11760 грн. складено позивачем лише 09.10.2019 (а.с.120).

Позивач зазначає, що у 2016 році він поніс витрати на суму 5492,48 грн. на проведення аналізів продукції.

Однак, акт наданих послуг №2066 на суму 5492,48 грн. позивач склав 09.10.2019 (а.с.119).

У 2017 році, як зазначає позивач, він поніс витрати на суму 10764 грн. на проведення аналізів продукції.

Втім, акт наданих послуг №2068 на суму 10764 грн. складено позивачем 09.10.2019.

Акти наданих послуг №1111 від 13.08.2018, №2066 від 09.10.2019, №2067 від 09.10.2019, №2068 від 09.10.2019 та рахунки на оплату (а.с.118-125), позивач направив відповідачу лише 15.10.2019 , що підтверджується поштовою накладною №0101909115907 та описом вкладення до цінного листа.

Таким чином, враховуючи, що за твердженнями позивача роботи були виконані ним у 2016, 2017 та 2018 році, направлення відповідачу актів наданих послуг та рахунків на оплату 15.10.2019 не свідчить про належне виконання позивачем п.8.6 договору.

За наведеного, посилання позивача на невиконання відповідачем п.8.7 договору, а саме, ненадання мотивованої відмови від підписання актів є безпідставними, оскільки позивачем не надано доказів своєчасного направлення ним відповідачу актів наданих послуг, а також виконання п.п.7.1; 7.2; 8.1 контракту, укладеного сторонами.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача понесені позивачем у 2016 році витрати на проведення аналізів продукції на суму 5492,48 грн.

Втім, відповідно до акту здачі-приймання робіт згідно з договором №17-03699/16 від 24.08.2016, протоколу угоди про договірну ціну на проведення робіт за рахунком №17-03699/16 до договору №17-02307/15 від 07.07.2015, рахунку №17-03699/16 від 27.09.2016 (а.с.103-105), вартість виконаних ДП Укрметртестстандарт на замовлення позивача робіт з випробування продукції складає 4472,48 грн.

Позивач оплатив вказані роботи на суму 4472,48 грн. , про що свідчить платіжне доручення №3150 від 21.10.2016 (а.с.108).

Таким чином, вартість понесених позивачем витрат на проведення у 2016 році аналізів продукції є меншою, ніж заявлено позивачем до стягнення з відповідача у цій справі.

У 2017 році, як зазначає позивач, він поніс витрати на суму 10764 грн. на проведення аналізів продукції, що підтверджується: бланком замовлення аналізу зразків продукції від 11.07.2017; актом відбору від 12.07.2017; актом приймання-передачі послуг №191 від 04.08.2017; рахунком №13/07-3 від 13.07.2017; протоколом лабораторних досліджень №AR-17-SP-090868-01; платіжним дорученням №291 від 06.09.2017 про сплату ТОВ "Органік Стандарт" коштів за послуги з дослідження зразків (а.с.109-117).

Проте, відповідно до вказаних документів, вартість виконаних ТОВ Єврофінс Агро Тестінг на замовлення позивача послуг з дослідження зразків листя гарбуза становить 8640 грн.

Позивач оплатив вказані послуги на суму 8640 грн., що підтверджується платіжним дорученням №297 від 06.09.2017 (а.с.117).

Отже, позивачем заявлено до стягнення з відповідача вартість витрат на проведення аналізів продукції у 2017 році у розмірі, більшому, ніж фактично понесено позивачем.

Враховуючи наведене, позивачем не обґрунтовано та не доведено понесення ним у 2016 та 2017 році витрат на аналізи зразків продукції в заявленому до стягнення з відповідача розмірі.

Докази того, що заявлені витрати позивача пов`язані з виконанням ним контракту №0206/16 від 20.07.2016 - відсутні.

З огляду на вищевикладене та враховуючи відсутність доказів узгодження сторонами проведення у 2017, 2018 роках сертифікаційних робіт, а також додаткових витрат на проведення аналізів продукції, судова колегія приходить до висновку про недоведеність позовних вимог, у зв`язку з чим відмовляє в їх задоволенні.

Доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не повно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи,у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2019 року у справі №922/3518/19 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

З урахуванням приписів ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.129, ст.270, п.2 ч.1. ст.275, п.1 ч.1 ст.277, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2019 року у справі №922/3518/19 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Стандарт" (код ЄДРПОУ 34806675, 03115, м.Київ, вул.Краснова Миколи, будинок 27) на користь Інституту овочівництва та баштанництва Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00497124, 62478, Харківська обл., Харківський район, селище Селекційне, вул.Інститутська, будинок 1) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2881,50 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.02.2020.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя А.М. Білецька

Суддя Н.В. Гребенюк