Рішення

від 25.02.2020 по справі 906/1244/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1244/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Городній О.О., довіреність від 11.01.20;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Мойсієнко Галини Василівни (м.Малин Житомирської області)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "АРІА СОЛАР" (с.Бовсуни Лугинського району Житомирської області)

про стягнення 96866,99грн

Фізична особа-підприємець Мойсієнко Галина Василівна звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІА СОЛАР" 96866,99грн заборгованості, яка виникла на підставі договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №М-189-18 від 06.09.18, з яких: 85000,00грн основного боргу, 8778,99грн інфляційних та 3088,00грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, що виникли на підставі договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №М-189-18 від 06.09.18 в частині оплати вартості виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду від 02.12.19, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.01.20.

Ухвалою суду від 13.01.20 підготовче засідання у справі відкладено на 03.02.20.

Ухвалою від 03.02.20 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1244/19 до судового розгляду по суті на 25.02.20.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, про причину неявки суд не повідомляв, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.31,54).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.09.18 між Фізичною особою-підприємцем Мойсієнко Галиною Василівною (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "APIA СОЛАР" (замовник, відповідач) укладено договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 62,55га в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій в с.Солов`ї Лугинського району Житомирської області № М-189-18 (а.с.13-15).

Відповідно до п.1.1 договору, виконавець бере на себе зобов`язання виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 2.1 договору від 06.09.18 сторони погодили, що загальна вартість робіт становить 85000,00грн.

Замовник у триденний строк починаючи з дня підписання договору зобов`язується здійснити авансовий платіж виконавцю у розмірі 85000,00грн.

Згідно п.п.3.1-3.2 договору від 06.09.18 року передбачено, що приймання виконаних робіт оформлюється актом приймання-передачі робіт. Замовник зобов`язаний підписати акт протягом п`яти банківських днів з дня одержання проекту.

На виконання умов вищевказаного договору, позивачем були належним чином виконані роботи на загальну суму 85000,00грн, що підтверджується актом приймання-передачі робіт від 21.11.18 по договору М-189-18 від 06.09.18, який підписаний повноважними представниками сторін без зауважень (а.с.24).

Факт прийняття виконаних робіт відповідачем також підтверджено витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1805907802018, сформованим12.11.2018, який свідчить про те, що земельна ділянка площею 62,5500га (кадастровий номер 1822880403:02:001:0044) була сформована на підставі розробленого ФОП Мойсієнко Г.В. проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.47-49).

Відповідач в порушення умов договору № М-189-18 від 06.09.18 не здійснив розрахунок за виконані роботи.

27.05.19 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити борг, яку відповідач отримав 07.06.19, однак залишив її без відповіді та задоволення (а.с.19-22).

За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи на підставі про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №М-189-18 від 06.09.18.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем щодо надання землевпорядних послуг підпадають під правове регулювання гл. 61 "Підряд", зокрема її параграфу 4 "Підряд на проектні та пошукові роботи" та гл. 63 "Послуги. Загальні положення".

Відповідно до ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Згідно зі ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, умовами договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №М-189-18 від 06.09.18 визначено порядок та строк оплати виконаних робіт.

Однак, відповідач не здійснив відповідних розрахунків за виконані позивачем роботи в установлені договором строки.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення в оплаті виконаних позивачем робіт на загальну суму 85000,00грн.

Відповідач не надав суду доказів сплати вказаної заборгованості, доводів позивача не спростував.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення 85000,00грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача за порушення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст.625 ГПК України 3088,00грн 3% річних та 8778,99грн інфляційних.

Як унормовано приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Під час перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом враховується наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і цого найменший період складає місяць .

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення п о ч и н а ю ч и з м і с я ц я, н а с т у п н о г о з а м і с я ц е м, у я к о м у м а в б у т и з д і й с н е н и й п л а т і ж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж та на заборгованість, яка існувала п о в н и й місяць

Однак позивач не врахував рекомендації, викладені у п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, та невірно провів нарахування інфляційних.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перерахунок інфляційних втрат суд вважає, що розмір інфляційних за визначений позивачем період становить 7122,44грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення 1656,55грн інфляційних слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України та застосовано невірний розмір сукупного індексу інфляції.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних суд вважає, що 3% річних у розмірі 3088,00грн є правомірно нарахованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ст.ст.13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 95210,44рн, з яких: 85000,00грн основного боргу, 3088,00грн 3% річних та 7122,44грн інфляційних витрат.

Суд відмовляє в позові в частині стягнення 1656,55грн інфляційних.

Судовий збір, відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Мойсієнко Галини Василівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІА СОЛАР" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІА СОЛАР" (11323, Житомирська область, Лугинський район, с.Бовсуни, вул.Центральна, 80; код 42062516) на користь Фізичної особи-підприємця Мойсієнко Галини Василівни ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

- 85000,00грн основного боргу;

- 3088,00грн 3% річних;

- 7122,44грн інфляційних;

- 1888,15грн судового збору.

В позові відмовити в частині стягнення 1656,55грн інфляційних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 28.02.20

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід)