Рішення

від 20.02.2020 по справі 910/17778/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.02.2020Справа № 910/17778/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Резиденція Ренессанс

про стягнення 1561,46 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Резиденція Ренессанс про стягнення 1561,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором постачання природного газу №1028/16-ТЕ-41 від 21.12.2015, в частині своєчасної оплати поставленого газу, позивачем нараховано до стягнення пеню в розмірі 1434,52 грн та 3% річних в сумі 126,94 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 03.01.2020, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 13.01.2020 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 23.01.2020. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 18.01.2020.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.12.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01014, м. Київ, вул. Новоселицька, буд. 10.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0103053295251 із відміткою про повернення у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 23.12.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , наразі - Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Резиденція Ренессанс (далі - відповідач, споживач) було укладено Договір №1028/16-ТЕ-41 постачання природного газу, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2 Договору, природний газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно з п.2.1 Договору, постачальник передає споживачу з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) газ обсягом до 414,68 тис. куб. м, в тому числі по місяцях: січень - 142,88 тис. куб. метрів, лютий - 129 тис. куб. метрів, березень - 142,8 тис. куб. метрів.

Згідно з п.3.1 Договору, постачальник передає споживачу газ у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу (п.3.4 Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору, регульована (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період х 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758.

Ціна за 1000 куб. м газу за цим договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ -2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. До сплати за 1000 куб м природного газу - 1806,15 грн, крім того ПДВ - 20% - 361,23 грн, всього з ПДВ - 2167,38 грн (п.5.2 Договору).

За умовами п.6.1 Договору, оплата за газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.8.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством України, а також цим договором.

Пунктом 8.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання споживачем умов пункту 6.1 цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати за наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен ден прострочення платежу.

Згідно з п.12.1 Договору, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 31.03.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатково угодою №1 від 31.12.2015 сторони погодили викласти пункт 3.1 Договору у наступній редакції: Постачальник передає споживачу газ на газовимірювальних станціях (ГРС) ПАТ Укртрансгаз або у точці балансового розмежування (для об`єктів, які безпосередньо приєднані до магістральних трубопроводів ПАТ Укртрансгаз ). Право власності на газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ .

Також вказаною угодою сторони погодили викласти п.п.5.1 та 5.2 Договору у новій редакції:

п.5.1 Регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758.

п.5.2 Ціна за 1000 куб. м газу за цим договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн, крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ Укртрансгаз - 564,8 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 677,76 грн. До сплати за 1000 куб м природного газу - 2335,54 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2802,65 грн. .

Додатково угодою №3 від 31.03.2016 сторони погодили доповнити пункт 2.1 Договору наступним абзацом: Постачальник передає споживачу в період з 01.06.2018 по 30.04.2016 (включно) природний газ обсягом до 138 тис. куб. м .

Також вказаною Додатковою угодою сторони погодили викласти п.3.1 Договору у наступній редакції: Постачальник передає споживачу газ у загальному потоці газу:

- у разі передачі газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі газу від газодобувних підприємств та від підземних сховищ газу (ПСГ) у газотранспортну систему;

- у разі передачі імпортованого газу - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ .

Крім того, Додатковою угодою сторони погодили викласти п.п.5.1 та 5.2 Договору у новій редакції:

п.5.1 Регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01.04.2016 по 30.04.2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758, із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №234.

п.5.2 Ціна за 1000 куб. м газу за цим договором в період з 01.04.2016 по 30.04.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн, крім того податок на додану вартість - 20%. Всього до сплати з ПДВ - 2124,89 грн .

Пункт 6.1 Договору сторони визначили із наступними змінами: Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу .

Також сторони домовились продовжити строк дії договору до 30.04.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатково угодою №4 від 30.04.2016 сторони погодили доповнити пункт 2.1 Договору наступним абзацом: Постачальник передає споживачу в період з 01.05.2016 по 30.09.2016 (включно) природний газ обсягом до 450,4 тис. куб. м., в тому числі по місяцях: травень - 110,5 тис. куб. метрів, червень - 82,6 тис. куб. метрів, липень - 82,6 тис. куб. метрів, серпень - 82,6 тис. куб. метрів, вересень 92,1 тис. куб. м .

Крім того, вказаною Додатковою угодою сторони погодили викласти п.п.5.1 та 5.2 Договору у новій редакції:

п.5.1 Регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01.05.2016 встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758, із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 №315.

п.5.2 Ціна за 1000 куб. м газу за цим договором в період з 01.05.2016 становить 4942 грн, крім того податок на додану вартість - 20%. Всього до сплати з ПДВ - 5930,40 грн .

Разом з тим, сторони домовились викласти п.8.2 Договору у новій редакції: У разі невиконання споживачем умов пункту 6.1 цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати за наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі 21% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 .

Також вказаною Додатковою угодою сторони погодили, що дана додаткова угода набирає чинності з 01.08.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачеві природний газ на загальну суму 345502,86 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи Актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016, від 29.02.2016, від 31.03.2016, від 30.04.2016, від 31.05.2016, від 30.06.2016, від 31.07.2016, від 31.08.2016, від 30.09.2016. Вказані акти підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем газу матеріали справи не містять.

Відповідачем, в свою чергу, розрахунки за поставлений природний газ проведено несвоєчасно, що підтверджується сальдо відповідача та випискою по операціях по рахунку відповідача, оригінали яких наявні у матеріалах справи.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно зі ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині своєчасної оплати поставленого позивачем газу належним чином підтверджений наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених норм позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 126,94 грн трьох відсотків річних.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що вказане нарахування проведено у відповідності до умов договору та вимог законодавства та заявлена позивачем сума підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1434,52 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 8.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання споживачем умов пункту 6.1 цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати за наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі 21% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20.

Разом з тим, відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого сума пені становить 1434,52 грн, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості та відповідності умовам закону та договору, відтак зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Резиденція Ренессанс (01014, м. Київ, вул. Новоселицька, буд. 10; ідентифікаційний код 39070473) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 126 (сто двадцять шість) грн 94 коп. трьох відсотків річних, 1434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) грн 52 коп. пені, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 20.02.2020.

Суддя Я.В. Маринченко