Рішення

від 25.02.2020 по справі 905/1965/19 (905/56/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.02.2020 Справа № 905/1965/19 (905/56/20)

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Новікової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламенко" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення 1630,70 грн,-

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фламенко" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення 1630,70 грн.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справа №905/56/20 передана до провадження судді Зекунова Е.В. на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з перебуванням у провадженні судді Зекунова Е.В. справи №905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства "К.Енерго" (код ЄДРПОУ 00131305).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором №0530415100001на постачання теплової енергії у гарячій воді від 04.03.2015 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1965/19 (905/56/20) за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 25.02.2020 року.

25.02.2020 до господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому АТ К.Енерго визнає позовні вимоги в повному обсязі.

25.02.2020 у судове засідання представник позивача та відповідача не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2015 між Товариством з обмеженою відовідальністю Фламенко (Споживач) та Акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго (Виконавець) укладено Договір №0530415100001на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі Договір).

В подальшому, згідно відомостей з ЄДР, Відповідачем - Акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго (код ЄДРПОУ 00131305) змінено тип акціонерного товариства на приватне та назву - на К.Енерго .

Відтак, зміна найменування юридичної особи не має наслідком процесуальну дію, передбачену ст.52 Господарського процесуального кодексу України, але враховується у подальшому.

Також в ході оформлення приймання-передавання послуг та розрахунків по Договору №0530415100001 в відповідних документах як ТОВ Фламенко так и ПАТ Київенерго , здійснено посилання на Договір від 01.10.2015 №530415-13 .

Тобто Договір від 01.10.2015 року №530415-13 це і є Договір №0530415100001 (далі - Договір №530415-13), а сторонами (ТОВ Фламенко і ПАТ Київенерго ) в ході його виконання змінено реквізити (№ і дату).

Наведені обставини викладені в листі від 20.12.2018 року ТОВ Фламенко .

За змістом п.п. 32, 33 Договору №530415-13, Договір діє до 15.04.2015 та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною зі Сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність переглянути.

Згідно п.п.1, 2 Договору №530415-13 Відповідач зобов`язався постачати ТОВ Фламенко теплову енергію у вигляді гарячої води для опалення та гарячого водопостачання в будівлю за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 114 А.

Відповідно до п. 13 Договору №530415-13 розрахунковий період є календарний місяць. Система оплати послуг щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Як вбачається з платіжного доручення від 12.04.2018 року №9917 ТОВ Фламенко перераховано Відповідачу 3622, 85 грн за теплову енергію у квітни 2018 року згідно Договору №530415-13.

Актом приймання-передавання товарної продукції від 30.04.2018 року №4/2018-530415-13 зафіксовано споживання ТОВ Фламенко теплової енергії у квітні 2018 року 0,30569 Гкал на суму 558,02 грн.

Актом звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.05.2018 встановлено, що за результатами розрахунків по Договору №530415-13, станом на 31.05.2018 року заборгованість Відповідача за теплову енергію складає 1630, 70 грн.

З 01.05.2018 Відповідач перестав надавати послуги по Договору № 11 10634 з постачання теплової енергії у гарячій воді оскільки рішенням Київської міської ради від 24.04.2018 р. № 517/4581 з 31.04.2018 р. припинено Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 , укладеної між КМДА та Відповідачем.

Зі змісту даного рішення Київміськради від 24.04.2018 р. № 517/4581 вбачається, що Відповідачем припинено користування майном комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке перебувало у володінні останнього.

Натомість розпорядженнями КМДА від 27.12.2017 № 1693, від 10.04.2018 р. № 591 вищезгадане майно територіальної громади м. Києва закріплено за КП КМДА Київтеплоенерго якому, також, видано ліцензію на виробництво і постачання теплової енергії.

ТОВ Фламенко зазначає, що згідно з умовами Договору №530415-13, Споживачем внесена оплата за теплову енергію та за результатами сальдо розрахунків станом на 01.06.2019 заборгованість Відповідача складає 1630,70 грн., яка підлягає поверненню.

Відповідно до п. 38 Правил користування тепловою енергією від 03.10.2007 N 1198 Теплопостачальна організація несе відповідальність за недотримання затверджених договірних значень обсягів постачання теплової енергії. Споживач має право отримувати згідно із законодавством та укладеним договором відшкодування завданих йому збитків .

З огляду на викладене Позивач направляв Відповідачу вимоги від 08.11.2018, 27.12.2018 про повернення 1630,70 грн в семиденний термін після отримання претензії.

Вказані претензії були отримані АТ К.Енерго , проте залишені без відповіді та без задоволення.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договірні відносини, що склалися між сторонами у даній справі, мають ознаки договору поставки, на які поширюються приписи ст. 712 ЦК України, згідно з якою продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Отже, укладення АТ Київенерго та ТОВ Фламенко вищевказаного договору було спрямоване на отримання останнім теплової енергії та одночасного обов`язку по здійсненню її оплати.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору 12.04.2018 позивач здійснив оплату вартості заявленої теплової енергії за квітень 2018.

З Акту приймання - передавання товарної продукції від 30.04.2018 року №4/2018-530415/13 по Договору №530415-13 вбачається, що в квітні 2018 позивачем спожито теплової енергії на суму 558,02 грн.

Актом звірки розрахунків за теплову енергію від 31.05.2018 підписаними Відповідачем Ремез О.С. без заперечень, зафіксована заборгованості АТ К.Енерго перед ТОВ Фламенко по Договору №530415-13 на суму 1630,70 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємства та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг, оскільки не є первинним бухгалтерським документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019. у справі №910/1389/18.

Оскільки акт звіряння розрахунків за теплову енергію підписаний та скріплений печатками сторін, вказане свідчить про визнання відповідачем суми переплати в розмірі 1630,70 грн.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі па підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.202 Господарського кодекс) України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільною кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Відповідач був обізнаний з рішеннями Київської міської ради про строк дії Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 до 26.04.2018, її припинення з 27.04.2018, наявності права користування іншим майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, що відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні АТ К.Енерго , до 30 квітня 2018 року включно та неможливість виконання своїх обов`язків перед позивачем з цього строку, а тому, діючи добросовісно, повинен був повідомити позивача про неможливість виконання свого зобов`язання за договором та повернути зайво отримані від позивача кошти в сумі 1630,70 гривень.

Вказане свідчить про винну неможливість виконання відповідачем свого зобов`язання за укладеним договором, що має наслідком трансформацію зобов`язання відповідача за вказаним договором, а саме припинення зобов`язання з поставки теплової енергії та виникнення зобов`язання з повернення виконаного позивачем зобов`язанням зі сплати коштів в сумі 1630,70 гривень.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За приписами частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу. покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару , не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Оскільки з 30.04.2018. АТ К.Енерго позбавлено права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам і у останнього відсутня можливість в подальшому надавати зазначені послуги, то фактично, починаючи з 01.05.2018 теплова енергія позивачу відповідачем не поставлялась.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з до ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння: повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування їй коди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У відповідності до ст.1212 Цивільного кодексу України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Товариством Фламенко були сплачені кошти в сумі 1630,70 гривень на підставі договору, однак зобов`язання за цим договором припинилось у зв`язку з неможливістю їх виконання відповідачем в частині надання послуг з постачання теплової енергії.

Відтак, з огляду на припинення зобов`язань за таким договором, правова підстава набуття відповідачем коштів від позивача відпала, а отже майно (грошові кошти) - є таким, що збережене відповідачем без достатньої правової підстави.

За відсутності спеціальних норм, які регулюють порядок повернення грошових коштів за договором про надання послуг, правова підстава набуття яких відпала, позивач вправі вимагати повернення йому безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за ст.1212 Цивільного кодексу України, зокрема, у заявленій ним сумі 1630,70 гривень.

Судом встановлено, що претензії позивача від 08.11.2018, 27.12.2018 з вимогою повернення коштів за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2015 №530415-13 отримані відповідачем. Проте, доказів повернення відповідачем вказаних грошових коштів позивачу суду не надано.

Таким чином, оскільки АТ К.Енерго припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва, тим самим припинило дію пропозиції (оферти) із надання послуг у сфері теплопостачання, та відповідно позбавлено права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам м. Києва та можливості в подальшому виконувати покладені на нього обов`язки згідно договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №530415-13 від 01.10.2015 на постачання теплової енергії у гарячій воді, враховуючи, приписи ст.1212 Цивільного кодексу України, позовна вимога про стягнення з АТ К.Енерго коштів у сумі 1630,70 гривень підлягає задоволенню.

Щодо витрат Позивача на правову допомогу, суд зазначає наступне.

У позовній заяві ТОВ Фламенко просить стягнути з АТ К.Енерго витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн.

На підтвердження факту понесення таких витрат Позивачем надано Договір з АО СОЛ (код ЄДРПОУ 42994506) про надання правничої (правової) допомоги від 01.10.2019 №Ф-38/01-10/19 та Додаткову угоду до нього № 1 від 01.10.2019 року.

Зі змісту Додаткової угоди № 1 вбачається, що АО СОЛ зобов`язалося надати Позивачу правову допомогу в стягненні з Відповідача в судовому порядку передплати - 1630,70 по Договору №530415-13, а ТОВ Фламенко зобов`язалося оплатити вартість таких послуг, що складає 2000,00 грн.

Факт оплати ТОВ Фламенко для АО СОЛ 2000,00 грн. вартості надання правничої (правової) допомоги згідно Договору від 01.10.2019 №Ф-38/01-10/19 підтверджується платіжним дорученням від 07.10.2019 № 8826 з відміткою банку.

З вказаних документів слідує, що з метою виконання умов Договору №Ф-37/01-10/19, адвокатом АО СОЛ були вчинені, наступні дії:

вивчено надані Позивачем документи: договір, акти, листування з Відповідачем;

опрацьовано законодавчу базу, що регулює спірні відносини, сформовано правову позицію про яку повідомлено Позивача;

підготовлено дану позовну заяву;

відкопійовано та направлено Відповідачу всі документи додані до даного позову разом з позовом.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наразі, будь-яких заперечень щодо заявленої позивачем саме суми витрат на професійну правничу допомогу від відповідача на адресу суду не надходило.

Відтак, витрати ТОВ Фламенко на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у господарському суді Донецької області підлягають стягненню з АТ К.Енерго у повному обсязі в сумі 2000,00 грн.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на АТ К.Енерго

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фламенко до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення заборгованості в розмірі 1630,70 грн - задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "К.Енерго" (85612, Донецька обл., Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фламенко" (04119, м. Київ, вулиця Дорогожицька, будинок 1, код ЄДРПОУ 31610334) заборгованість в розмірі 1630,70 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000, 00 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 25 лютого 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2020 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов