Рішення від 11.02.2020 по справі 910/10100/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.02.2020Справа № 910/10100/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" до Фізичної особи-підприємця Білоус Сергія Миколайовича простягнення 246 244,00 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Білоус Сергія Миколайовича про стягнення 246 244,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 12.04.2018 №18 НХ 24 ТЕТО.

Ухвалою суду від 05.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 03.10.2019.

02.09.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову в заявленому розмірі заперечив. Окрім того, заперечив з тих підстав, що Позивач за одне і те ж саме порушення Відповідачем умов договору купівлі-продажу, а саме - несвоєчасну оплату останнім отриманого товару, просить застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність - стягнути штраф у розмірі 10 % від суми несплаченої, вартості Товару, та неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення платежів по оплаті товару від своєчасно не оплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення.

13.11.2019 відповідачем подане клопотання про долучення документів до матеріалів справи додаткових документів, серед яких відповідачем подані платіжні доручення про часткову сплату суми боргу, які долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.10.2019 судом оголошено перерву до 14.11.2019.

11.12.2019 відповідачем, через відділ діловодства також подано платіжне доручення від 25.11.2019 №74 на підтвердження факту часткового погашення суми боргу.

17.11.2019 у судовому засіданні судом оголошено перерву до 17.12.2019.

17.12.2019 позивачем подано клопотання, в якому повідомлено, про те, що після відкриття провадження по справі № 910/10100/19 Відповідачем поступово погашався основний борг та в цілому сплачено по дату цього клопотання 60 000,00 грн., таким чином залишок простроченого основного боргу складає 120 000,00 грн.

Розгляд справи відкладався.

13.01.2020 відповідачем через відділ діловодства суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи лист-звернення №3 та платіжне доручення №79 від 03.01.2020 про здійснення часткової оплати суми боргу в розмірі 60 000,00 грн.

24.01.2020 позивачем подана заява про зміну позовних вимог, відповідно до вказаної заяви просив суд припинити по справі № 910/10100/19 провадження в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Білоуса Сергія Миколайовича (Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 , Місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агроскоп Інтернешнл (Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 38948033, Місцезнаходження: 03022, м. Київ, вул. Смольна, 9 Б) суми простроченого основного боргу, сплаченого після відкриття провадження по справі, частково в сумі 120 000,00 грн. та просив стягнути з Фізичної особи-підприємця Білоуса Сергія Миколайовича (Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 , Місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агроскоп Інтернешнл (Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 38948033, Місцезнаходження: 03022, м. Київ, вул. Смольна, 9 Б) заборгованість в сумі 166 368,71 грн., із них: 60 000,00 грн. - сума основного боргу; 5 778,00 грн. - сума інфляційних втрат; 50 592,91 грн. - сума пені; 29 997,80 грн. - сума відсотків річних; 20 000,00 грн. - сума штрафу.

Відповідно до поданого клопотання позивачем збільшено періоди для нарахування інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Подана заява розцінена судом як заява про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу, тому прийнята судом до розгляду, відповідно до приписів п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України, а отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір по суті.

27.01.2020 відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ч.3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 ГК України.

31.01.2020 позивачем подано клопотання, в якому повідомлено суд, що позивачем за розгляд нових збільшених вимог додатково сплачено судовий збір у сумі 602,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 149 від 28.01.2020 р., а також повідомлено суд, що станом на дату даного клопотання залишок основного боргу Відповідача залишився несплаченим, як і всі інші позовні вимоги, заявлені Позивачем по справі № 910/10100/19. Окрім того, у поданому клопотанні просив розгляд справи №910/10100/19 здійснити без участі представника ТОВ Агроскоп Інтернешнл , позов просив задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Агроскоп Інтернешнл (надалі - Продавець та/або Позивач ) і Фізичною особою-підприємцем Білоусом Сергієм Миколайовичем (надалі - Покупець ) було укладено Договір купівлі-продажу №18НХ24 ТЕТО від 12.04.2018 р. (надалі - Договір).

15.11.2018 р. між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду до Договору,

у відповідності до якої дата повної оплати за всіма Специфікаціями до Договору, крім

Специфікації № 1 ЗК від 12.04.2018 р. (борг за даною специфікацією на дату укладення

Угоди був оплачений), перенесено з 15.11.2018 р. на 01.03.2019 р. Таким чином,

прострочення оплати за ними починалося з 02.03.2019 р.

Продавцем на виконання умов п. 1.1. Договору, було поставлено Покупцю Товар на

загальну суму на суму 306 689,28 грн. у порядку і за наступними документами:

За Специфікацією № 1 ЗК від 12.04.2018 p., поставка здійснена на суму 17 865,68 грн. за видатковою накладною №АІ000009058 від 13.04.2018 р. на суму 15 069,60 грн.; видатковою накладною № АІ000009762 від 16.04.2018 р. на суму 2 806,08 грн.

Відповідачем здійснено оплату 12.04.2018 р. на суму 17 865,68 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

За Специфікацією № 2 ЗК від 16.04.2018 p., поставка здійснена на суму 55 212,48 грн. за видатковою накладною № АІ000011107 від 19.04.2018 р. на суму 30 412,80 грн.; видатковою накладною № АІ000011188 від 19.04.2018 р. на суму 24 799,68 грн.

Відповідачем здійснено оплату тільки частково - 27.02.2019 сплачено 44 634,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Таким чином, частина основного боргу за Специфікацією № 2 ЗК від 16.04.2018р. до Договору, яка Відповідачем не погашена станом на дату цієї позовної заяви, складає

10 578,48 грн.

За Специфікацією № З ПК від 16.04.2018 p., поставка здійснена на суму 22 075,44 грн. за видатковою накладною № АІ000011106 від 19.04.2018 р. на суму 12 322,80 грн.; видатковою накладною № АІ000012397 від 24.04.2018 на суму 9 752,64 грн.

Оплата виконана Відповідачем тільки частково 26.04.2018 р. - сплачено 4 914,05 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Таким чином, частина основного боргу за Специфікацією № З ПК від 16.04.2018 р. до

Договору, яка Відповідачем не погашена станом на дату цієї позовної заяви, складає

17 161,39 грн.

За Специфікацією № 4 ПК від 16.04.2018 p., поставка здійснена на суму 10 642,80 грн. за видатковою накладною № АІ000012395 від 24.04.2018 р. на суму 10 642,80 грн.

Оплата виконана Відповідачем тільки частково 26.04.2018 р. сплачено 4 306,56 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Таким чином, частина основного боргу за Специфікацією № 4 ПК від 16.04.2018 р. до

Договору, яка Відповідачем не погашена станом на дату цієї позовної заяви, складає 6 336,24 грн.

За Специфікацією № 4 ЗК від 17.04.2018 p., поставка здійснена на суму 109 642,02 грн. за наступними видатковими накладними: видаткова накладна № АІ000011111 від 19.04.2018 р. на суму 3 943,32 грн.; видаткова накладна № АІ000011118 від 19.04.2018 р. на суму 7 824,00 грн.; видаткова накладна № АІ000012409 від 24.04.2018 р. на суму 13 167,00 грн.; видаткова накладна № АІ000012766 від 25.04.2018 р. на суму 18 699,66 грн.; видаткова накладна № АІ000012881 від 25.04.2018 р. на суму 21 999,84 грн.; видаткова накладна № АІ000018370 від 30.05.2018 р. на суму 13 141,80 грн.; видаткова накладна № АІ000018367 від 30.05.2018 р. на суму 22 541,76 грн.; видаткова накладна № АІ000022262 від 30.07.2018 р. на суму 8 324,64 грн.

Оплата виконана Відповідачем тільки частково в наступному порядку: 26.04.2018 р. - сплачено 15 708,20 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою; 25.05.2018 р. - сплачено 4 508,35 грн., що підтверджується відповідною банківською

випискою; 25.07.2018 р. сплачено - 1 700,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Таким чином, частина основного боргу за Специфікацією № 4 ЗК від 17.04.2018 р. до

Договору, яка Відповідачем не погашена станом на дату цієї позовної заяви, складає

87 725,47 грн.

За Специфікацією № 5 ЗК від 24.04.2018 p., поставка здійснена на суму 14 571,52 грн. за видатковою накладною № АІ000012941 від 25.04.2018 р. на суму 14 571,52 грн.

Оплата виконана Відповідачем тільки частково 26.04.2018 р. - сплачено 4 884,94 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Таким чином, частина основного боргу за Специфікацією № 5 ЗК від 24.04.2018 р. до

Договору, яка Відповідачем не погашена станом на дату цієї позовної заяви, склала 9 686,58 грн.

За Специфікацією № 6 ПК від 24.04.2018 p., поставка здійснена на суму 9 853,20 грн. за видатковою накладною № АІ000013035 від 25.04.2018 р. на суму 9 853,20 грн.

Оплата Відповідачем за цією Специфікацією не здійснено взагалі.

Таким чином, частина основного боргу за Специфікацією № 6 ПК від 24.04.2018 р. до Договору, яка Відповідачем не погашена станом на дату цієї позовної заяви, складає 9 853,20 грн.

За Специфікацією № 7 ЗК від 03.05.2018 p., поставка здійснена на суму 4 568,16 грн. за видатковою накладною № АІ000017523 від 22.05.2018 р. на суму 2 284,06 грн.; видатковою накладною № АІ000017524 від 22.05.2018 р. на суму 2 284,06 грн.

Оплата Відповідачем за цією Специфікацією не здійснено.

Таким чином, частина основного боргу за Специфікацією № 7 ЗК від 03.05.2018 р. до Договору, яка Відповідачем не погашена станом на дату цієї позовної заяви, складає 4 568,16 грн.

За Специфікацією № 8 ЗК від 08.05.2018 p., поставка здійснена на суму 4 206,78 грн. за видатковою накладною № АІ000015613 від 10.05.2018 р. на суму 4 206,78 грн.

Оплата Відповідачем за цією Специфікацією не здійснено.

Таким чином, частина основного боргу за Специфікацією № 8 ЗК від 08.05.2018 р. до Договору, яка Відповідачем не погашена станом на дату цієї позовної заяви, складає 4 206,78 грн.

За Специфікацією № 9 ПК від 08.05.2018 p., поставка здійснена на суму 17 253,60 грн. за видатковою накладною № АІ000015641 від 10.05.2018 р. на суму 17 253,60 грн.

Оплата Відповідачем за цією Специфікацією не здійснено.

Таким чином, частина основного боргу за Специфікацією № 9 ПК від 08.05.2018 р. до Договору, яка Відповідачем не погашена станом на дату цієї позовної заяви, складає 17 253,60 грн.

За Специфікацією № 10 ПК від 08.05.2018 p., поставка здійснена на суму 3 952,80 грн. за видатковою накладною № АІ000018373 від 30.05.2018 р. на суму 3 952,80 грн.

Оплата виконана Відповідачем тільки частково 25.07.2018 р. - сплачено 790,56 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Таким чином, частина основного боргу за Специфікацією № 10 ПК від 08.05.2018 р. до Договору, яка Відповідачем не погашена станом на дату цієї позовної заяви, складає 3 162,24 грн.

За Специфікацією № 10 ЗК від 02.07.2018 p., поставка здійснена на суму 26 831,84 грн. за видатковою накладною № АІ000020912 від 02.07.2018 р. на суму 16 369,56 грн.; видатковою накладною № АІ000020954 від 03.07.2018 р. на суму 10 462,28 грн.

Оплата виконана Відповідачем тільки частково і з простроченням в наступному порядку: 04.07.2018 р. - сплачено 5 366,37 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою; 01.07.2019 р. - сплачено 10 000,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою; 08.07.2019 р. - сплачено 10 000,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Таким чином, частина основного боргу за Специфікацією № 10 ЗК від 02.07.2018 р. до Договору, яка Відповідачем не погашена станом на дату цієї позовної заяви, складає 1 465,47 грн.

За Специфікацією № 11 ПК від 08.05.2018 p., поставка здійснена на суму 10 002.96 грн.: видаткова накладна № АІ000011359 від 27.07.2018 р. на суму 10 002,96 грн.

Оплата виконана Відповідачем тільки частково 25.07.2018 р. - сплачено 2 000,59 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Таким чином, частина основного боргу за Специфікацією №11 ПК від 08.05.2018 до Договору, яка Відповідачем не погашена станом на дату цієї позовної заяви складає 8 002,37 грн.

Також судом встановлено, що на кожну специфікацію Позивачем виписувались Відповідачу наступні рахунки-фактури, які наявні в матеріалах справи.

Отже, на момент укладення Угоди від 15.11.2018 р. до Договору, залишок вартості неоплаченого за Договором Товару складав 244 634,00 грн. (цю суму зафіксовано Сторонами в самій Угоді).

Станом на 02.03.2019 р. (з початку прострочення вже за перенесеною датою оплати) залишок простроченого неоплаченого Відповідачем боргу складав 200 000,00 грн., а станом на дату цієї позовної заяви складає 180 000,00 грн.

Після перенесення дати оплати, Відповідачем здійснено платежі другий і третій з яких здійснено з простроченням, а саме: 27.02.2019 р. - на суму 44 634,00 грн.; 01.07.2019 р. - на суму 10 000,00 грн.; 08.07.2019 р. - на суму 10 000,00 грн.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Позивач виконав свої зобов`язання перед Відповідачем щодо поставки товару. Товар було поставлено у строки та у порядку, що обумовлені сторонами в договорі.

З моменту одержання Товару претензій з боку Відповідача щодо якості, кількості, асортименту або строків поставки товару не надходило

Отже, станом на час подання позовної заяви за відповідачем рахувалась заборгованість за основним боргом в розмірі 180 000,00 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що після порушення провадженні у справі відповідачем також вчинялись дії щодо погашення заборгованості на суму 120 000,00 грн., про що свідчать платіжні доручення: від 01.10.2019 №65 на суму 10 000,00 грн., від 10.10.2019 №68 на суму 10 000,00 грн., від 17.10.2019 №69 на суму 10 000,00 грн., від 28.10.2019 №71 на суму 10 000,00 грн., від 07.11.2019 №72 на суму 10 000,00 грн., від 25.11.2019 №74 на суму 10 000,00 грн., від 03.01.2020 №79 на суму 60 000,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач вчинив дії щодо погашення суми боргу після відкриття провадження у справі, в частині погашення суми боргу в розмірі 120 000,00 грн. суд закриває провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

В іншій частині, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 60 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими.

Згідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем в сумі 60 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований.

Строк оплати з умовами є таким, що настав.

За таких обставин, позов в частині стягнення основної суми боргу підлягає задоволенню в розмірі 60 000,00 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 6.1 договору, у випадку порушення покупцем терміну оплати, обумовлених у договорі, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт), він (покупець) сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20% річних від простроченої суми.

Отже, сторонами відповідно до приписів ч.2 ст. 625 ГПК України погоджено збільшити розмір відсотків річних до 20%.

Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат за період з 20.03.2019 по 22.01.2020 в заявленому розмірі 5 7780,00 грн. та 20% річних за період з 02.03.2019 по 22.01.2020 в розмірі 29 997,80 грн., у зв`язку з чим вказані вимоги задовольняється судом.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 50 592,91 грн. за період з 02.03.2019 по 22.01.2020 з урахуванням здійснених часткових проплат та штрафу в розмірі 20 000,00 грн., суд вказує наступне.

Як погоджено сторони в п.п. 6.5. і 6.6. Договору, до вимог про стягнення штрафних санкцій за цим Договором строк позовної давності складає 3 (три) роки і передбачені Договором штрафні санкції нараховуються протягом всього строку позовної давності, зазначеного в п. 6.5. даного Договору.

Зміст пунктів 6.5. і 6.6. Договору відповідає принципу свободи договору, визначеному у ст. 627 ЦК України, а також ч. 1 ст. 259 ЦК України, де зазначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ст. 549 ЦК видами неустойки є штраф і пеня, а саме:

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (базується на залишку невиконаних зобов`язань).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (базується на тривалості невиконання зобов`язань).

Отже, штраф і пеня є окремими і самостійними видами санкцій до правопорушника у сфері цивільних та/або господарських відносин, тому суд не погоджується з запереченнями відповідача в цій частині.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України та ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суд у справі №917/194/18 від 02 квітня 2019 року.

Відповідно до п. 6.1 договору, у випадку порушення покупцем терміну оплати, обумовлених у договорі, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт), він (покупець) сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20% річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 6.2 договору, у разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до графіку, встановленого договором, продавець має право стягнути з Покупця штраф у розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором.

Отже, у зв`язку з простроченням оплати поставленого товару відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 20 000,00 грн. (10% від суми 200 000,00 грн. (залишок боргу станом на час виникнення оплати за договором 02.03.2019)) та 50 592,91 грн. пені, нарахованої за умовами договору.

Проте, розглянувши подане відповідачем клопотання про зменшення штрафних санкцій, суд дійшов до висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом.

Відповідач займається вирощуванням та продажем плодовоягідної продукції, в тому числі вирощуванням вітчизняних яблук.

Судом враховано, що основною причиною через яку Відповідач не зміг вчасно здійснити Позивачу оплату за поставлений товар за Договором була ухвалена 21 березня 2019 року ЄС директива EU 2019/523 про додаткову перевірку аграрної продукції, яка походить не з країн ЄС (України, Молдови, Туреччини, Сербії, тощо) щодо певних шкідливих карантинних організмів. Насамперед захисні заходи стосувалися яблук, груш, томатів, перців і деяких інших видів плодовоягідної продукції.

Одночасно, судом встановлено, що відповідач постійно вчиняв дії щодо погашення суми боргу, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення та банківські виписки.

За встановлених судом обставин справи, судом взято до уваги наступне:

- поведінка Відповідача свідчить про вжиття ним заходів до виконання зобов`язання за Договором, докладання ним можливих зусиль для уникнення прострочки поставки товару;

- прострочення строку поставки товару виникло з об`єктивних причин, яких Відповідач намагався уникнути;

- постійне вчинення дії щодо погашення суми боргу, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення та банківські виписки;

- пеня і 10% штрафу - фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання у подальшому, а не засіб безпідставного збагачення;

- відсутність в матеріалах справи доказів негативних наслідків, а також те, що порушення зобов`язання у даній справі фактично не завдало збитків Позивачу та іншим учасникам господарських відносин, зворотного матеріали справи не містять.

При цьому, судом встановлено, що на даний час заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором №18 НХ24 ТЕТО від 12.04.2018 року складає 60 000,00 грн. При цьому розмір штрафних санкцій, нарахованих Позивачем є більшим за суму існуючої наразі заборгованості та складає 70 592,91 грн.

Отже, дослідивши дійсний зміст правовідносин, виходячи з того, що наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача (боржника) і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені та штрафу на 50%.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 25 296,45 грн. пені та 10 000,00 грн. штрафу.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, п.2 ч.1 ст. 231, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Закрити провадження по справі №910/10100/19 в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Білоуса Сергія Миколайовича (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агроскоп Інтернешнл (Ідентифікаційний код 38948033; 03022, м. Київ, вул. Смольна, 9 Б) суми основного боргу в розмірі 120 000,00 грн.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агроскоп Інтернешнл задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Білоуса Сергія Миколайовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агроскоп Інтернешнл (Ідентифікаційний код 38948033; 03022, м. Київ, вул. Смольна, 9 Б) 60 000 (шістдесят тисяч) грн. основного боргу, 5 778 (п`ять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. інфляційних втрат, 29 997 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 80 коп. 20% відсотків річних, 25 296 (двадцять п`ять тисяч двісті дев`яносто шість) грн. 45 коп. пені, 10 000 (десять тисяч) грн. штрафу, 1 966 (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто шість) грн. судового збору.

В решті в позові відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.02.2020

Суддя І.І. Борисенко