Рішення

від 19.02.2020 по справі 908/2964/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/187/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2020 Справа № 908/2964/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/2964/19

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, фактична адреса: вул. Адмірала Рахімова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69057, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Офіс-Центр" (вул. Патріотична, буд. 80, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 31037135)

про стягнення 44596,05 грн.

За участю представників:

від позивача: Білоус Д.С., довіреність від 19.11.2019 № 657/20-19

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 22.10.2019 до Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Офіс-Центр" про стягнення основного боргу в сумі 36530,18 грн., пені в сумі 5361,35 грн., інфляційних витрат у сумі 1889,65 грн., трьох процентів річних у сумі 815,32 грн., за договором № 2309 про постачання та використання теплової енергії від 23.09.2002.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 28.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2964/19 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/187/19. Судове засідання призначено на 18.11.2019.

Ухвалою суду від 18.11.2019 відкладено судове засідання на 09.12.2019.

Ухвалою суду від 09.12.2019 вирішено справу № 908/2964/19 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 27.01.2020. Відкладено підготовче судове засідання на 13.01.2020.

Ухвалою суду від 13.01.2020 відкладено судове засідання на 19.02.2020.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 19.02.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оголошений склад суду.

Перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні учасника процесу.

Позивач оголосив про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

За приписами ч. 6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Позивачем надана письмова згода розпочати розгляд справи по суті в судовому засіданні 19.02.2020.

Відповідно до ч. 2. ст. 185 ГПК України судом оголошено про закінчення підготовчого засідання та початок судового розгляду справи по суті.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № 2309 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, укладений між сторонами 23.09.2002, на виконання умов якого позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді у період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року на об`єкт споживання відповідача на загальну суму 36530,18 грн. Факт постачання теплової енергії підтверджується рахунками, актами приймання-передачі теплової енергії, рішеннями про початок та закінчення опалювального сезону у м. Запоріжжі. Позивач надіслав відповідачу рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період. Відповідач не виконав своїх зобов`язань по сплаті за спожиту теплову енергію, у зв`язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 36530,18 грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано 5361,35 грн. пені. 815,32 грн 3% річних та 1889,65 грн. інфляції. Просить суд, на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 322, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 19.02.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасника процесу, суд

УСТАНОВИВ:

23.09.2002 між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (Теплопостачальна організація) та Приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Офіс-Центр" (Споживач) укладений договір № 2309 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого (п. 1.1.) Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Договором визначено, що його укладено для об`єкту, розташованого по вул. Патріотична, 80 у м. Запоріжжя.

Теплове навантаження на вказане приміщення, відповідно до умов Договору, складає 0,012327 Гкал/год.

Об`єкт теплопостачання належить на правах приватної власності відповідачеві з 02.06.2005 відповідно до договору купівлі-продажу № 627 від 02.06.2008.

Об`єкт теплопостачання розташований на цокольному поверсі п`ятиповерхового житлового будинку. Система опалення однотрубна з верхньою розводкою, приєднана до теплових мереж через елеваторний вузол. Система опалення приміщення є спільною із загальнобудинковою, що підтверджується Актом обстеження системи теплоспоживання від 22.11.2018.

У зв`язку з тим, що об`єкт теплопостачання має спільну з житловим будинком систему опалення, то факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями ВК ЗМР про початок та закінчення опалювального сезону, відповідно до яких Концерном Міські теплові мережі був розпочатий та закінчений опалювальний сезон 2017-2018 р.р. у м. Запоріжжі.

Відповідно до умов Договору облік споживання теплової енергії проводиться за показаннями приладів обліку або розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.4. Договору).

Згідно п. 10.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання.

Пунктом 10.4 Договору закріплено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Станом на момент прийняття рішення у цій справі по суті спору зазначений вище Договір є чинним. Доказів протилежного матеріали справи не містять та учасниками судового процесу до суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 2309 від 23.09.2002, позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді на об`єкт споживання відповідача за період з жовтня 2016 року по квітень 2018 року на загальну суму 36530,18 грн.

Факт постачання теплової енергії підтверджується рахунками, актами приймання-передачі теплової енергії, рішеннями про початок та закінчення опалювальних сезонів у м. Запоріжжі.

Позивач надіслав відповідачу рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, що підтверджується реєстрами відправлення рекомендованих листів по місту.

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Теплопостачальної організації не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими Заявником до оплати за відповідні періоди. Отже, оформлені таким чином акти вважаються погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Відповідач оплату наданих послуг не здійснив.

Позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Офіс-Центр" основного боргу в сумі 36530,18 грн., 5361,35 грн пені, 1889,65 інфляційних витрат та 815,32 грн трьох процентів річних за договором № 2309 від 23.09.2002, є предметом судового розгляду у даній справі.

За приписами ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 509 та ч. 2 ст. 11 ЦК України, зобов`язання виникають, зокрема, з договорів.

Таким чином, укладений між сторонами договір від 23.09.2002 № 2309, є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань.

Статтею 526 ЦК України закріплено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Акти приймання-передачі теплової енергії за жовтень 2017 року - квітень 2018 року, відповідно до умов Договору та в силу положень ст. 629 ЦК України (договір є обов`язковим для виконання сторонами) є погодженими. А отже, зазначені вище акти є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач у строк передбачений Договором взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію за спірний період не здійснив, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 36530,18 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 36530,18 грн. підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді зобов`язання відповідача оплатити спожиту теплову енергію в період жовтень 2017 року - квітень 2018 року за договором від 23.09.2002 № 2309 не припинено, відповідач оплату спожитої теплової енергії не здійснив, будь-яких претензій щодо виконання позивачем договору та щодо виставлених позивачем актів приймання-передачі і рахунків за спірний період не пред`явив, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 36530,18 грн. обґрунтованою, заснованою на законі та договорі та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь

одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 зазначеного закону унормовано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може

перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.3.3 договору сторони обумовили, що в разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергії Споживачу нараховується пеня у розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5361,35 грн. за загальний період з 25.01.2018 по 25.11.2018.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків є доведеним. Вимога про стягнення пені заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню у розмірі 5361,35 грн.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Судом перевірено розрахунки позивача 3% річних в сумі 815,32 грн. за загальний період з 25.11.2017 по 30.11.018 та втрат від інфляції в сумі 1889,65 грн. за період грудень 2017 року - жовтень 2018 року з урахуванням приписів законодавства. Вимоги в цій частині визнано обґрунтованими та задовольняються у повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов`язань, контррозрахунку спірної суми та доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Отже, позов задовольняється у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Офіс-Центр" (вул. Патріотична, буд. 80, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 31037135) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) - 36530 (тридцять шість тисяч п`ятсот тридцять) грн. 18 коп. основного боргу.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Офіс-Центр" (вул. Патріотична, буд. 80, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 31037135) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, п/р НОМЕР_2 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) - 5361 (п`ять тисяч триста шістдесят одна) грн. 35 коп. пені, 1889 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 65 коп. інфляційних витрат, 815 (вісімсот п`ятнадцять) грн. 32 коп. 3% річних та 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 28.02.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян