Ухвала

від 28.02.2020 по справі 916/423/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/423/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

розглянувши подання старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ротар Ю.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Приватного підприємства Сільверія Трейдінг ОСОБА_1 без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон за вх. № 2-227/20 від 27.02.2020р.

у справі № 916/423/17

стягувач: Іллічівська міська прокуратура Одеської області (68004, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. В. Шума, 9/102Н)

боржник: Приватне підприємство Сільверія Трейдінг (67801, Одеська обл., смт. Овідіополь, вул. Одеська, 4 )

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.04.2017р. у справі №916/423/17 позов Іллічівської міської прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській області задоволено частково. З Приватного підприємства Сільверія Трейдінг до державного бюджету України стягнуто суму заборгованості по орендній платі 39 623,45 грн., пеню в розмірі 5483,65 грн. Розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.10.2011р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Приватним підприємством Сільверія Трейдінг . Зобов`язано Приватне підприємство Сільверія Трейдінг повернути орендоване майно, а саме: будівлю для калібровки та сушки кукурудзи, згідно техн. паспорту Літ "Г", реєстровий номер 00493008.1.БЕШСНП6442, площею 337,7 кв.м., за адресою: Одеська область, с. Молодіжне, вул. Фермерська, 9, Балансоутримувачу Одеському державному аграрному університету за актом приймання-передачі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. З Приватного підприємства Сільверія Трейдінг на рахунок прокуратури Одеської області стягнуто судовий збір в розмірі 4791,68 грн.

05.05.2017р. господарським судом Одеської області на виконання рішення від 19.04.2017р. у справі №916/423/17 видано відповідні накази.

27.02.2020р. за вх.№2-227/20 господарським судом Одеської області одержано подання старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ротар Ю.В., в якому останній просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника Приватного підприємства Сільверія Трейдінг ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: НОМЕР_1 , виданий 23.09.2011р. Овідіопольським РВ в Одеській обл., до виконання зобов`язань, покладених на нього наказом №916/423/17, виданого 05.05.2017р. господарським судом Одеської області про стягнення судового збору з ПП Сільверія Трейдінг у розмірі 4791,68 грн. та наказом №916/423/17, виданого 05.05.2017р. господарським судом Одеської області про стягнення боргу з ПП Сільверія Трейдінг у розмірі 45107,10 грн. У разі задоволення подання, виконання ухвали суду покласти на Державну прикордонну службу України.

Розглянувши подання старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ротар Ю.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Приватного підприємства Сільверія Трейдінг ОСОБА_1 без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон за вх. № 2-227/20 від 27.02.2020р., господарський суд дійшов наступних висновків.

Старший державний виконавець у поданні посилається на вимоги ст.18 Закону України Про виконавче провадження , ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України , ст. 20 Закону України Про державну прикордонну службу України , п.п.22-25 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення від 31.03.1995р. №231, ст.441 ЦПК України, а також на те, що на сьогоднішній день рішення суду боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення боржником не здійснено, на неодноразові виклики державного виконавця боржник не з`являється, боржник ухиляється від виконання рішення суду.

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.5 ст.19 Закону України Про виконавче провадження боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з п.п.2,3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до п.п.2,3 ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966р. кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Згідно з п.п.1,3,4 ст.313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно з ч.1 ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так відповідно до ч.ч.1-3 ст.337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Отже, на відміну від положень п.19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", положення ст.337 ГПК України не передбачають повноважень господарського суду зі встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України саме керівника боржника - юридичної особи , а визначає лише можливість тимчасового обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України.

Водночас господарський суд зауважує, що правила, визначені ГПК України, є спеціальними нормами по відношенню до правил, закріплених у Закону України „Про виконавче провадження". Таким чином, при вирішенні заяв про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, підлягають застосуванню процесуальна норма, яка є спеціальною та має для господарського суду переважне значення. При цьому, вимогами ст. 337 ГПК України не передбачені повноваження суду у встановленні обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника.

При цьому господарським судом на підставі ч.4 ст.236 ГПК України враховано правовий висновок щодо необхідності застосування саме норм ГПК України у випадку їх розбіжності із нормами Закону України Про виконавче провадження , викладений у постанові Великої Палати Верхового Суду від 13.03.2019р. по справі №920/149/18.

Боржником за наказами від 05.05.2017р. у справі №916/423/17 є Приватне підприємство „Сільверія Трейдінг". В свою чергу керівник Приватного підприємства „Сільверія Трейдінг" ОСОБА_1 не є боржником за даними наказами господарського суду.

За таких обставин, виходячи з положень ст.337 ГПК України, яким не передбачено право господарського суду обмежувати у праві виїзду за межі України керівника боржника, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ротар Ю.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Приватного підприємства „Сільверія Трейдінг" ОСОБА_1, а отже і про відмову у його задоволенні.

При цьому господарським судом не приймаються до уваги посилання старшого державного виконавця на положення ст.441 ЦПК України, оскільки господарський суд розглядає справи в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, а не Цивільним процесуальним кодексом України.

Керуючись ст.ст.232-235,337 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити старшому державному виконавцю Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ротар Ю.В. у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Приватного підприємства „Сільверія Трейдінг" ОСОБА_1 без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон за вх. № 2-227/20 від 27.02.2020р. у справі №916/423/17.

Повний текст складено 28 лютого 2020 р.

Ухвала набирає чинності 28.02.2020р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Суддя Г.Є. Смелянець