Рішення

від 20.02.2020 по справі 921/36/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 лютого 2020 року м. ТернопільСправа № 921/36/18

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Ранецької Л.А.

розглянув справу

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача 1 Приватного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", вул. Промислова, 5Б, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область

відповідача 2 Байковецької сільської ради, вул. Січових стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" від 04.01.2018; скасування запису № 16511070025000400 про внесення змін до відомостей про юридичну особу; зобов`язання Байковецької сільської ради поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців відомості про ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" станом на 21.01.2018.

за участі представників від:

позивача: адвокат Середа О.Я., ордер на надання правової допомоги серія ЛВ № 140287 від 23.12.2019;

відповідача 1: адвокат Твердохліб В.Д., ордер серія ТР № 056200 від 10.01.2020;

відповідача 2: не прибув;

третьої особи: не прибув.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів

Суть справи: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" та Байковецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" від 04.01.2018; скасування запису про внесення змін до відомостей про юридичну особу; зобов`язання поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців відомості про ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" станом на 21.01.2018.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2018 у справі № 921/36/18 (суддя Руденко О.В.) провадження у даній справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 вказану ухвалу Господарського суду Тернопільської області залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06 серпня 2018 року та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 18 квітня 2018 року скасовано та справу № 921/36/18 направлено до Господарського суду Тернопільської області для продовження розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участь у розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження.

Згідно автоматизованого розподілу судових справ, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу №921/36/18 передано на розгляд судді Охотницькій Н.В.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25 листопада 2019 року справу № 921/36/18 прийнято до провадження суддею Охотницькою Н.В., постановлено розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 23 грудня 2019 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що, прийнявши 4 січня 2018 року оспорюване рішення, Наглядова рада ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" порушила положення частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України та визначений законодавством та установчими документами порядок управління акціонерним товариством. Правовим наслідком цього стало примусове та незаконне позбавлення ОСОБА_1 прав і можливості виконувати функції директора товариства. При цьому, позивач посилається на Рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року №1-рп/2010, згідно якого усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов`язків, яке передбачене ч. 3 ст. 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 Кодексу законів про працю України.

Згідно письмових відзивів на позов від 20.03.2018 (вх. № 7883 від 21.03.2018) та від 10.01.2020 (вх. №204 від 13.01.2020), ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" не визнає позовних вимог у повному обсязі та вважає, що прийнявши рішення від 04.01.2018 відносно позивача ОСОБА_1 . Наглядова рада ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" діяла в межах закону та своїх повноважень. Крім того, відповідач 1 звертає увагу на те, що 07.03.2018 відбулися загальні збори ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", на яких прийнято рішення про припинення повноважень позивача ОСОБА_1 як директора та переважною більшістю голосів обрано директором товариства ОСОБА_2 .

12 грудня 2019 року через канцелярію Господарського суду Тернопільської області від Байковецької сільської ради надійшов відзив на позов № 6/1862 від 09.12.2019 (вх. № 22715), згідно якого відповідач 2 вважає позов не обґрунтованим та просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки державним реєстратором Байковецької сільської ради дотримано норми чинного законодавства щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, в тому числі змін до відомостей про зміну керівника та фізичних осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.

Також, у відзиві № 6/1862 від 09.12.2019 державний реєстратор Байковецької сільської ради вказує на той факт, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру за записом дії № 16517770028000400 в с. Острів Тернопільського району 07.03.2018 відбулися чергові загальні збори акціонерів ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", на яких прийнято рішення про припинення повноважень директора товариства ОСОБА_1 та директором обрано Антощука О.С.

Також, відповідача 2 просить розглядати дану справу за відсутності свого представника.

23 грудня 2019 року представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив Байковецької сільської ради від 23.12.2019 (вх. №23348), відповідно до якої позивач вказує на те, що заявлена вимога до відповідача 2 про скасування реєстраційної дії і поновлення у даних Єдиного державного реєстру відомостей, що існували на момент її вчинення є похідною від вимоги про визнання недійсним спірного рішення Наглядової ради. Звертає увагу, що змінюючи відомості про керівника ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" відповідач 2 діяв з порушенням законодавства про державну реєстрацію, а наслідком проведення реєстраційної дії стало надання достовірності відомостям про наділення Антощука О.С. повноваженнями керівника ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" і можливість офіційно діяти як керівника товариства у відносинах з третіми особами.

Крім того, у відповіді на відзив Байковецької сільської ради від 23.12.2019 (вх. №23348) позивач зазначає, що імперативні приписи ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачають обов`язки реєстратора серед іншого перевірити документи, надані для проведення реєстраційної дії на наявність підстав для зупинення розгляду документів та на наявність підстав для відмови в державній реєстрації. Вважає, що вчинення реєстраційних дій було здійснене відповідачем 2 на підставі документу, який не відповідав вимогам, передбаченим ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", оскільки був рішенням органу управління, який вдався до вирішення питань віднесених статутом відповідача 1 до виключної компетенції вищого органу управління і ухвалив рішення, яке не відповідає законодавству і положенням Статуту. Зазначає, що повноваження щодо ухвалення рішення про відсторонення директора та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме його повноваження згідно п. 9.3.25 Статуту передані у виключну компетенцію загальних зборів акціонерів. А для проведення реєстраційної дії відповідачу 2 було надано не протокол рішення загальних зборів, а протокол засідання Наглядової ради товариства. Однак жодна з норм Статуту, на думку позивача, не передбачала наявності у Наглядової ради компетенції діяти від імені товариства у відносинах з третіми особами, в тому числі з відповідачем 2 з питань зміни відомостей ЄДР. Крім того вважає, що станом на 22.01.2018 ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" не здійснювало жодного платежу, який міг бути розцінений як оплата реєстраційних дій за зміну відомостей про керівника підприємства, а також не було надано примірник оригіналу або нотаріально засвідченої копії документа, що засвідчував наявність у ОСОБА_3 повноважень діяти від імені товариства. Такі недоліки, на думку позивача є передбаченими ст. ст. 27, 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" підставами для зупинення реєстратором розгляду документів та, надалі, для відмови у вчиненні реєстраційної дії, однак відповідач 2 змінив відомості ЄДР про керівника ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів".

В підготовчому засіданні 23 грудня 2019 року суд ухвалив відкласти підготовче засідання без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про постановлення ухвали про відкладення підготовчого засідання у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, на 13 січня 2020 року, про що присутній в підготовчому засіданні 23.12.2019 представник позивача повідомлений під розписку, а іншим учасникам справи, згідно із ч. 2 ст. 120 ГПК України, відправлено відповідну ухвалу (повідомлення).

В призначеному підготовчому засіданні 13.01.2020 представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів у ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово -будівельних матеріалів", яке долучене позивачем до позовної заяви від 25.01.2018, а також про витребування пояснень свідків, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , з питань, які зазначені у Додатках до цього клопотання.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13 січня 2020 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , долученого до позовної заяви від 25.01.2018 про витребування доказів у ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово -будівельних матеріалів" та про витребування пояснень свідків з питань, зазначених у Додатках до цього клопотання відмовлено, а також відкладено підготовче засідання на 24 січня 2020 року о 10:00 год.

До початку проведення підготовчого засідання 24.01.2020 представник позивача через канцелярію суду подав відповідь від 24.01.2020 (вх. № 569 від 24.01.2020) на відзив відповідача 1 від 13.01.2020 з доказами її надіслання іншим учасникам справи. У даній відповіді на відзив позивач спростовує аргументи наведені ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово -будівельних матеріалів" у відзиві на позов від 13.01.2020, а також зазначає, що інформація про проведення, результати голосування і рішення чергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово -будівельних матеріалів" від 07.03.2018 не стосується предмету даного спору.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24 січня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , долученого до позовної заяви від 25.01.2018 про витребування у Байковецької сільської ради всіх примірників оригіналів протоколу засідання Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" від 04.01.2018 та про витребування у Медичного реабілітаційного центру "Шаян" МВС України відомостей про факт і термін лікування, а також підстав перебування ОСОБА_4 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Тернопільським РВ УМВС України в Тернопільській області 01.11.1996, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) в даному закладі у 2018 році.

Також, даною ухвалою суду від 24.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/36/18 до судового розгляду по суті на 20 лютого 2020 року. При цьому, запропоновано відповідачам в строк, визначений ст. 167 ГПК України, але не пізніше 05.02.2020 надати письмові заперечення на відповідь на відзив від 24.01.2020 (вх. № 569 від 24.01.2020).

04 лютого 2020 року через канцелярію Господарського суду Тернопільської області від адвоката Твердохліба В.Д., який представляє інтереси відповідача 1, надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив у даній справі від 24.01.2020 (вх. № 569 від 04.02.2020), згідно яких, відповідач 1, окрім іншого, вважає будь-які доводи позивача у справі безпідставними та такими, що не базуються на статуті підприємства та нормах Закону, які регулюють вказані відносини. Вказує на те, що Наглядова рада товариства мала право на відсторонення ОСОБА_1 в порядку частини 3 статті 99 ЦК України від виконання ним обов`язків в будь-який час, на свій розсуд з будь-яких підстав. Зазначає, що члени Наглядової ради діяли саме в інтересах ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів".

У призначене для розгляду справи по суті 20.02.2020 судове засідання прибули представники позивача та відповідача 1.

У судовому засіданні 20 лютого 2020 року справу розглянуто по суті та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, суд зазначає наступне.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає ст. 6 Європейської конвенції з прав людини. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.09.2019 у даній справі щодо підстав порушення правил суб`єктної та предметної юрисдикції відзначила, що вимога про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський КШБМ" від 4 січня 2018 року, яким ОСОБА_1 було відсторонено від виконання повноважень директора товариства, є такою, що виникла з корпоративних відносин та стосується управління діяльністю юридичної особи, а отже, її вирішення належить до юрисдикції господарського суду.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц.

За таких обставин, вказаний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до чинної редакції Статуту ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", затвердженої рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 20.12.2016, згідно протоколу № 1 від 20.12.2016 (надалі Статут) приватне акціонерне товариство "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" є юридичною особою, яка створена відповідно до чинного законодавства України без обмеження строку діяльності, здійснює свою діяльність відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про акціонерні товариства" та інших законодавчих актів, має самостійний баланс, функціонує на умовах повного господарського розрахунку та самофінансування, користується відкритими для нього в банківських установах України рахунками, має власну печатку для оформлення документів, а також інші необхідні атрибути ( п. п.2.1.-2.4. Статуту).

Статтею 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Органами управління ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" є: Загальні Збори акціонерів, Наглядова рада та Виконавчий орган - Дирекція Товариства. Посадовими особами органів управління та контролю Товариства визнаються Голова та члени Наглядової ради, Директор та члени Дирекції Товариства (п. п.8.1., 8.2. Статуту).

Відповідно до п.11.1 та п.11.2 Статуту ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" у товаристві створюється колегіальний виконавчий орган - Дирекція, яка обирається загальними зборами акціонерів строком на три роки в кількості 3 осіб. До компетенції Дирекції належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" крім питань, що належать до виключної компетенції Наглядової ради та Загальних зборів.

Згідно п.10.1. Статуту, Наглядова ради є органом, який покликаний здійснювати захист прав акціонерів, контролювати та регулювати діяльність виконавчого органу в межах компетенції, визначеної законодавством та положеннями товариства.

Загальні збори акціонерів відповідно до законодавства та Статуту ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" є вищим органом управління підприємством.

Як вбачається із матеріалів справи, на позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", які відбулися 20.12.2016, затверджено нову редакцію Статуту товариства, змінено найменування Товариства, а саме: з Публічного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" на Приватне акціонерне товариство "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", а також прийнято ряд рішень, зокрема про обрання ОСОБА_1 директором товариства.

Прийняті по питаннях порядку денного рішення оформлені протоколом №1 позачергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" від 20.12.2016.

04.01.2018 відбулось засідання Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" за участі 3 членів Наглядової ради товариства, а саме: голови наглядової ради - ОСОБА_3 та членів наглядової ради - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Крім того, відповідно до протоколу Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" від 04.01.2018, копія якого долучена позивачем до позовної заяви, на засіданні Наглядової ради був присутній заступник директора Товариства ОСОБА_2 , тоді як директор Товариства, ОСОБА_1 , не прибув.

На порядок денний засідання Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" 04.01.2018 були винесені наступні питання:

- розгляд наказу директора Товариства ОСОБА_1 про його відпустку, розгляд заяви акціонерів про порушення їхніх прав та обрання тимчасово виконуючого повноваження директора;

- про загальні збори акціонерів Товариства.

За результатами засідання 04.01.2018 Наглядовою радою ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" прийняті рішення, а саме: відсторонити ОСОБА_1 від виконання повноважень директора товариства; обрати ОСОБА_2 для тимчасового здійснення повноважень директора ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" з 8:00 5 січня 2018 року; уповноважити голову та секретаря засідання нотаріально посвідчити свої підписи на протоколі, а Мацнєва Валерія Анатолійовича (голова засідання) подати державному реєстратору даний протокол та інші необхідні відомості та документи для внесення до ЄДР відомостей про керівника товариства Антощука Олександра Сергійовича, як такого, що тимчасово здійснює повноваження директора та для виключення з ЄДР відомостей про підписантів товариства ОСОБА_1 і ОСОБА_7 ; на 02 березня 2018 року призначити чергові збори акціонерів ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" за підсумками діяльності товариства у 2017 році та для розгляду питання про можливе припинення повноважень директора ОСОБА_1 і обрання нового директора.

Не погоджуючись із рішенням Наглядової ради, позивач звернувся до господарського суду із позовом до Приватного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" та Байковецької сільської ради, у якому просить визнати недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" від 04.01.2018 та скасувати запис № 16511070025000400 про внесення змін до відомостей про юридичну особу і зобов`язати Байковецьку сільську раду поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців відомості про ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" станом на 21.01.2018.

Дослідивши норми чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, із врахуванням вказівок, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2019 у даній справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд, згідно ст. 14 ГПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. На позивача покладено обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються та не визнаються, а тому потребують захисту.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання (п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Частиною 1 п.8 ст. 8 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов`язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.

Рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство.

При вирішенні спорів, пов`язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства. У випадку їх неврегульованості в установчих документах застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів товариства (обов`язковість повідомлення усіх членів наглядової ради про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).

Таким чином, суд відзначає, що не тільки учасники товариства (акціонери), а й інші особи, в даному випадку позивач як директор товариства, який обґрунтовує свої вимоги порушенням прав та інтересів рішенням наглядової ради має право звернутися до суду для оскарження відповідних рішень як актів, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов`язкові для виконання рішення.

Статтею 113 Цивільного кодексу України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариством є - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Статтею 160 Цивільного кодексу України встановлено, що в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства.

Згідно зі ст. 51 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства" до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами.

Згідно з п. 8.1 Статуту Приватного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", затвердженого рішенням позачергових зборів акціонерів, оформленого протоколом № 1 від 20.12.2016 (далі - Статут) одним з органів управління товариства є Наглядова рада товариства.

Пунктом 10.5. Статуту визначено, що Наглядова рада обирається загальними зборами акціонерів в складі трьох членів, у тому числі її голова, терміном на 3 роки.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства" засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства" на вимогу наглядової ради в її засіданні беруть участь члени виконавчого органу. Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом акціонерного товариства не встановлюється більша кількість голосів.

В п. 10.12 Статуту визначено, що формою роботи Наглядової ради є засідання, що скликається за ініціативою голови Наглядової ради або на вимогу члена Наглядової ради, а також на вимогу виконавчого органу (Дирекції) чи його члена, акціонера (акціонерів), який на момент подання вимоги про проведення засідання володіють більше ніж 10 відсотків акцій Товариства. Засідання Наглядової ради є правомочним, якщо у ньому бере участь більше половини її складу. Рішення Наглядової ради приймаються простою більшістю голосів членів Наглядової ради, які беруть участь у засіданні і мають право голосу. На засіданні Наглядової ради кожний член Наглядової ради має один голос. Протокол засідання Наглядової ради оформляється головуючим на ньому протягом п`яти днів після проведення засідання.

Як стверджує позивач, зазначене рішення Наглядової ради від 04.01.2018 про відсторонення його як директора від виконання функцій, покладених на нього вищим органом управління товариства не відповідає вимогам чинного законодавства та Статуту ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" та прийняте без запрошення та повідомлення позивача, що в свою чергу позбавило його можливості надати свої заперечення з питань порядку денного і взяти участь у засіданні, та має наслідком порушення прав позивача.

Проте, суд не погоджується з доводами позивача в цій частині з огляду на наступне.

Статтею 52 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом , а також ч. 2 даної статті встановлено, що належить до виключної компетенції Наглядової ради. Так, зокрема пунктами 8, 10, 11 передбачено можливість обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу; прийняття рішення про відсторонення голови або члена виконавчого органу від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу; обрання та припинення повноважень голови і членів інших органів товариства.

При цьому, згідно п. 9.3.25 Статуту ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" до виключної компетенції вищого органу управління - загальних зборів акціонерів належить прийняття рішення про відсторонення директора товариства від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме обов`язки директора товариства.

Пунктом 10.2.19 Статуту визначено, що до виключної компетенції наглядової ради належить вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із законодавством та внутрішніми актами товариства.

Тоді як, ч. ч. 2, 3 ст. 61 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що у разі, якщо відповідно до статуту товариства обрання та припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) віднесено до компетенції загальних зборів, наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову колегіального виконавчого органу (особу, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами питання про припинення його повноважень.

До вирішення загальними зборами питання про припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) наглядова рада зобов`язана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), та скликати позачергові загальні збори.

У разі відсторонення голови виконавчого органу або особи, яка виконує його повноваження, від здійснення повноважень наглядова рада зобов`язана протягом 10 днів з дати ухвалення відповідного рішення оголосити про скликання загальних зборів товариства, до порядку денного яких повинно бути включено питання про переобрання голови виконавчого органу товариства.

Також, суд відзначає, що аналогічне визначення правомочності (повноважень) Наглядової ради визначено в п. 11.9. Статуту ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", згідно з яким Наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень директора товариства, дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами питання про припинення його повноважень. При цьому, Наглядова рада зобов`язана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови директора товариства та скликати позачергові загальні збори.

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені положення законодавства та Статуту Товариства, суд констатує, що Наглядова рада ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", приймаючи 04.01.2018 рішення про відсторонення від виконання повноважень Директора Товариства ОСОБА_1 діяла в межах повноважень, визначених п. п. 8, 10, 11 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про акціонерні товариства" та п. 11.9. Статуту.

Щодо посилання позивача на неповідомлення його про засідання Наглядової ради, що в свою чергу позбавило можливості надати свої заперечення з питань порядку денного і взяти участь у засіданні, то суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 2.31. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" визначено, що під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень наглядової ради АТ слід виходити з того, що до порядку скликання засідань наглядової ради АТ не можуть бути застосовані за аналогією норми, які визначають порядок скликання загальних зборів.

Загальні збори АТ мають право самостійно визначати у статуті кількість членів наглядової ради для визнання її засідань правомочними, а тому положення частини восьмої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо встановлення кількісного складу наглядової ради застосовуються у разі, якщо статутом не визначено більшої від половини складу кількості членів наглядової ради, необхідної для визнання її засідань правомочними.

Підставами визнання недійсними рішень наглядової ради можуть бути такі порушення порядку скликання та проведення засідання ради, які мали наслідком неправомочність засідання наглядової ради.

Згідно п. 39 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов`язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства.

Разом з тим, Статутом ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" не передбачений порядок скликання членів Наглядової ради чи запрошення інших осіб в певний спосіб.

При цьому, ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради. Засідання наглядової ради також скликаються на вимогу ревізійної комісії, виконавчого органу чи його члена, інших осіб, визначених статутом акціонерного товариства, які беруть участь у засіданні наглядової ради.

На вимогу наглядової ради в її засіданні або в розгляді окремих питань порядку денного засідання беруть участь члени виконавчого органу та інші визначені нею особи в порядку, встановленому положенням про наглядову раду.

Тобто, законом визначено право, а не обов`язок наглядової ради запрошувати на засідання при розгляді окремих питань порядку денного членів виконавчого органу товариства.

Як вбачається із Протоколу від 04.01.2018 на засіданні Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" були присутні 3 члени Наглядової ради товариства: голова Наглядової ради - ОСОБА_3 та члени Наглядової ради - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

А також на її засідання в якості запрошеної особи прибув заступник директора Товариства ОСОБА_2 .

При цьому, суд звертає увагу, що обов`язку голови чи членів Наглядової ради повідомляти чи запрошувати директора товариства на засідання Наглядової ради, який не являється її членом, ні Статутом ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", ні Законом України "Про акціонерні товариства" не передбачено.

Також суд звертає увагу, що ч.3 ст. 61 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що у разі відсторонення голови виконавчого органу від здійснення повноважень наглядова рада зобов`язана протягом 10 днів з дати ухвалення відповідного рішення оголосити про скликання загальних зборів товариства, до порядку денного яких повинно бути включено питання про переобрання голови виконавчого органу товариства, не залежно, чи такі загальні збори будуть чергові чи позачергові.

З огляду на що, суд вважає, що рішення Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" від 04.01.2018 "Про призначення на 02.03.2018 чергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", в тому числі, для розгляду питання про можливе припинення повноважень директора ОСОБА_1 і обрання нового директора" сформульовано у відповідності до положень ч.3 ст. 61 Закону України "Про акціонерні товариства".

Таким чином, суд відзначає, що рішення засідання Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" від 04.01.2018 прийняті із дотриманням обов`язку встановленого у ч.3 ст. 61 Закону України "Про акціонерні товариства" .

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", які оформлені протоколом № 1/2018 від 07.03.2018, зокрема по питанню № 5 порядку денного, припинено повноваження директора Товариства ОСОБА_1 та обрано директором Товариства ОСОБА_2 .

Крім того, як вбачається із долучених доказів, в матеріалах справи міститься два протоколи засідання Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" від 04.01.2018, один із них долучений позивачем до позовної заяви (нотаріально завірена копія), а інших примірник оригіналу долучений відповідачем 1 на вимогу суду згідно ухвали від 28.02.2018.

При цьому, при співставленні інформації, яка міститься у протоколі, що був наданий позивачем та протоколі, який надав відповідач 1, судом виявленні неспівпадіння щодо підпису одного члена наглядової ради ОСОБА_5. , а саме відсутність такого підпису на копії протоколу, який наданий позивачем.

Однак, таке неспівпадіння на результат голосування не вплинуло, оскільки, у відповідності до ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства" та п. 10.12. Статуту ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" рішення Наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів Наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, а як вбачається із інформації, що міститься у протоколах за спірне рішення проголосували два члена Наглядової ради, а відтак відсутність підпису на одному із протоколів члена Наглядової ради ОСОБА_5. не впливає на результат прийнятих рішень.

Крім того, як з`ясовано судом та про що зазначив і представник відповідача 1 у своїх запереченнях на відповідь на відзив від 24.01.2020 за вх. № 862 від 04.02.2020 протокол засідання Наглядової ради від 04.01.2018 було виготовлено у шести примірниках, два з яких посвідчено нотаріально, один (копію якого долучено до заперечень) знаходиться на підприємстві, другий - у нотаріуса. Чотири інші екземпляри були роздані на руки і всі вони мають однакову юридичну силу.

Із наявної в матеріалах справи копії протоколу засідання Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" від 04.01.2018, який посвідчено нотаріально, вбачається, що за спірне рішення проголосували два члена Наглядової ради, один - голосував проти.

Таким чином, суд вважає, що Наглядовою радою ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" дотримано порядок проведення засідання 04.01.2018, а рішення, які прийняті Наглядовою радою простою більшістю голосів членів Наглядової ради (із трьох її членів "за" проголосувало два, один - "проти") прийняті з дотриманням норм ст. 55 Закону України "Про акціонерні товариства".

Крім того, суд критично оцінює твердження позивача про те, що дане засідання на території ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" не проводилося, так як позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували дану інформацію.

Також, позивач в обґрунтування безпідставності спірного рішення про відсторонення його від повноважень директора вказує на той факт, що доводи одного з членів Наглядової ради ОСОБА_4 з приводу поганого економічного стану товариства та нездійснення ним як директором управління підприємством не відповідають дійсності, оскільки документи про майновий стан підприємства, його фінансовий звіт та інші свідчать, що організована позивачем система управління забезпечила прибутковий характер діяльності акціонерного товариства, його спроможність забезпечити належне виконання податкових зобов`язань.

В свою чергу, відповідач 1 заперечує інформацію щодо задовільного майнового та фінансового стану товариства і при цьому посилається на дані звіту про фінансовий стан на 31 грудня 2017 року та аудиторський звіт за наслідками перевірки ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів".

З цього приводу, суд відзначає, що як уже зазначалось вище, законом та Статутом Товариства встановлено право Наглядової ради приймати рішення про відсторонення від виконання повноважень Директора Товариства, дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами питання про припинення повноважень Директора, отже, в даному випадку, саме Загальними зборами акціонерів повинна надаватись оцінка якості управління Директором Товариства, в тому числі із підстав на які посилаються як позивач так і відповідач 1.

З огляду на що, судом не досліджуються обставини щодо здійснення Директором Товариства - ОСОБА_1 управління діяльністю ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" в частині майнового та фінансового стану.

Так, ч. 3 ст. 99 ЦК України визначає, що члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов`язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов`язків.

Таким чином, враховуючи положення частини третьої статті 99 ЦК України, якою законодавець надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, а тому, суд не досліджує підстав усунення (в даному випадку незадовільного стану підприємства).

Крім того, варто відмітити, що Велика Палата Верховного суду у постанові від 10.09.2019 у даній справі дійшла висновку, що відсторонення відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованого на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу повноважень у сфері діяльності. Необхідність такої норми зумовлено специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства та, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Тому посилання позивача на те, що спірне рішення Наглядової ради товариства прийняте за відсутності фактів порушення інтересів акціонерів товариства та спрямоване не на захист прав товариства чи його акціонерів, а на отримання окремими членами Наглядової ради особистого матеріального зиску, а також про відсутність у заяві акціонера ОСОБА_6 та в протоколі засідання Наглядової ради від 04.01.2018 посилань на порушення будь-якого з передбачених законодавством прав акціонерів та наявності провини керівника виконавчого органу за це порушення, а у заяві акціонера ОСОБА_6 наведенні лише особисті побажання про недопущення порушення його прав як акціонера у майбутньому, суд з такими твердженнями не може погодитись, оскільки дані обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, а оцінку діям (заявам) акціонерів щодо порушення їхніх прав та наявності провини керівника виконавчого органу за це порушення надала Наглядова рада ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" на засіданні 04.01.2018, за наслідками якого було прийнято відповідне рішення в межах своєї компетентності та наданих законом повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що спірне рішення Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" від 04.01.2018 не суперечить нормам чинного законодавства, прийняте з дотриманням порядку скликання та проведення засідання ради, фактів порушення цим рішенням прав та інтересів позивача не вбачається, що свідчить про відсутність підстав для визнання його недійсним, а обставини, наведені позивачем, носять суб`єктивний характер, оскільки сформовані як аргументи своїх вимог.

Посилання позивача про особисту матеріальну зацікавленість та реалізацію особистих корисливих мотивів одного із членів Наглядової ради ОСОБА_4 в прийнятті відповідного рішення Наглядовою радою і як наслідок, матеріальне заохочення у вигляді оплаченої за кошти ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" путівки до Медичного реабілітаційного центру "Шаян", суд оцінює критично, оскільки такі твердження є припущеннями позивача щодо корисливості мотивів одного із членів Наглядової ради без належного підтвердження.

Також суд відзначає, що усі інші доводи та міркування позивача судом взяті до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимога позивача про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" від 04.01.2018 не підлягає до задоволення.

Оскільки позовні вимоги про скасування запису № 16511070025000400 про внесення змін до відомостей про юридичну особу та про зобов`язання Байковецької сільської ради поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців відомості про ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" станом на 21.01.2018 є похідними від першої - визнання недійсним рішення Наглядової ради ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", а суд не встановив підстав для визнання його недійсним, як наслідок, не підлягають до задоволення і вимоги про скасування запису № 16511070025000400 про внесення змін до відомостей про юридичну особу; зобов`язання Байковецької сільської ради поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців відомості про ПрАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів" станом на 21.01.2018.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому судовий збір у даній справі в дохід бюджету не стягується.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 73-75, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

Приватному акціонерному товариству "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", вул. Промислова, 5Б, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область;

Байковецькій сільській раді, вул. Січових стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область;

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 28.02 .2020.

Суддя Н.В. Охотницька