Рішення

№ 87890760

від 24.02.2020 по справі 914/2739/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2020 справа № 914/2739/19

За позовом : Приватного акціонерного товариства Львівобленерго , м. Львів

до відповідача: Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, с. Семенівка

про стягнення 14'703,08 грн. заборгованості,

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Габаковській Х.В.

Представники сторін:

від позивача: Кухар Н.В.,

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу Акорд .

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Львівобленерго до Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про стягнення 14'703,08 грн. заборгованості за електричну енергію . Також позивач просив стягнути з відповідача 3'200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 1'921,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором про постачання електричної енергії №19731 від 30.06.2006 не виконав належним чином - не здійснив оплати за отриману у грудні 2018 року електроенергію.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26 грудня 2019 р. справу № 914/2739/19 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.01.2020 року позовну заву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06 лютого 2020 року.

Протокольною ухвалою від 06 лютого 2020 р. Господарський суд Львівської області відклав розгляд справи на 20 лютого 2020 р. Ухвалою від 06.02.2020 Господарський суд Львівської області у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України викликав відповідача та повідомив про дату, час і місце підготовчого засідання.

У судовому засіданні 20.02.2020 оголошено перерву до 25 лютого 2020 року, відомості про що занесено до протоколу судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 25.02.2020 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задоволити у повному обсязі та стягнути з відповідача 14'703,08 грн. заборгованості за електричну енергію , 3'200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 1'921,00 грн

У судове засідання 25.02.2020 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог суду не виконав, доказів, що підтверджують оплату суми, заявлену у позовній заяві, не подав. У судовому засіданні 20.02.2020 позовні вимоги усно визнав та підтвердив, що оплату за отриману у грудні 2018 року активну електроенергію сільська рада не здійснила, однак просив оголосити перерву у судовому засіданні для надання можливості провести перемовини з позивачем з метою розтермінування боргу.

Представник позивача у судовому засіданні 25.02.2020 повідомила, що, на скільки їй відомо, такі перемовини відбулися і позивач погодився розтермінувати сплату боргу, але після того, як буде прийняте рішення суду.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідачем, у свою чергу, не повідомлено про причини неявки в судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні 25.02.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

30.06.2006 між ВАТ Львівобленерго (перейменоване у ПрАТ Львівобленерго ) та Семенівською сільською радою укладено договір про постачання електричної енергії № 19731 (далі - договір).

За умовами договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії зазначена в додатку №6 Однолінійна схема .

Згідно пункту 2.3.3 договору споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 Порядок розрахунків та № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії .

16.07.2018 сторонами укладено додаткову угоду до договору № 19731 від 30.06.2006 про постачання електричної енергії.

За умовами п. 3 додатку № 2 Порядок розрахунків до договору величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається постачальником електричної енергії як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.

Відповідно до п. 1 додатку № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії до договору покази розрахункових засобів обліку відповідно до Переліку об`єктів і точок комерційного обліку споживача знімаються візуально 9 числа кожного місяця о 24 годині представником споживача. Належно оформлений акт про використану електричну енергію споживач не пізніше першої половини наступного робочого дня наручно в двох примірниках надає в розрахункову групу електропостачальної організації.

Згідно з положеннями пункту 4 додатку № 2 Порядок розрахунків до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахунковому періодах оплати споживання електроенергії за поточний розрахунковий період.

Пунктом 6 зазначеного додатку передбачено, що рахунки на сплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу, а тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. На виконання свого зобов`язання за договором позивач упродовж липня-грудня 2018 року здійснював розрахунок коштів, належних до сплати споживачем за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, та щомісяця виставляв відповідачу рахунки на оплату за активну енергію (копії рахунків містяться в матеріалах справи). Однак, всупереч умовам договору, відповідачем не здійснено своєчасної оплати вартості отриманої активної електричної енергії за грудень 2018р, що визнав представник відповідача та підтверджується долученим до заяви розрахунком, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 14'703,08 грн.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Статтею 26 Закону України Про електроенергетику встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (положення ч.1 ст. 626 ЦК України). За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір № 19731 про постачання електричної енергії з додатковою угодою до нього.

Згідно ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання , що ним використовується.

Частинами першою та другою статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем визнано факт поставки активної електроенергії у грудні 2018р. на суму 14'703,08 грн. та відсутність її оплати.

За умовами п. 6 додатка № 2 Порядок розрахунків до договору, тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 ГК України, яка кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що оплату за поставлену у грудні 2018р. активну електричну енергію відповідач не здійснив, тому позовні вимоги слід задоволити.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 22948 від 09.10.2019 на суму 1'921,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому на відповідача покладається судовий збір у розмірі 1'921,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що очікує понести витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3'200,00 грн.

Разом із позовною заявою подано, які підтверджують факт надання даної допомоги, її обсяг та фактичне понесення таких витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000461 від 29.09.2016, копію додатку від 08.10.2019 до договору про надання правової допомоги від 26.06.2019, копію ордеру № 1007558 на надання правничої допомоги, копію рахунку № 19/074 від 05.12.2019 та копію платіжного доручення № 27970 від 09.12.2019 на суму 3'200,00 грн. Повноваження адвоката як представника сторони підтверджена довіреністю № 119-056/2 від 03.01.2019.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ст.126 ГПК України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконанихробіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судові витрати, крім судового збору, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та АО Юріс Консультус укладено договір про надання правової допомоги. Предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами професійної правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на предмет договору про надання юридичної допомоги об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв`язку із вирішенням спору в суді.

Згідно ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У рахунку на оплату наданих послуг зазначено, що адвокат надає наступну правову допомогу клієнту: складання клопотань, заяв, заперечень та інших процесуальних документів, участь у судовому засіданні - 3' 200,00 грн.

Згідно платіжного доручення № 27970 від 09.12.2019 позивач сплатив АО Юріс Консультус 3'200,00 грн. за правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК України).

Доказів неспівмірності заявлених витрат суду не подано, із заявами про зменшення витрат на професійну правничу допомогу відповідач не звертався.

З огляду на викладені обставини, враховуючи подання заявником доказів на підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката та відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру цих витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 3'200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (81162, Львівська обл., Пустомитівський р-н., с. Семенівка, код ЄДРПОУ - 04369661) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ - 00131587) 14'703,10 грн. боргу за спожиту електричну енергію, 1'921,00 грн. судового збору та 3'200,00 грн. витрати на надання професійної правничої допомоги.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.02.2020

Суддя Яворський Б.І.