Рішення

від 27.02.2020 по справі 420/1974/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1974/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

27 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку загальному позовного провадження (в письмовому провадженні) заяву представника позивача за вх. №8639/20 від 25.02.2020 року про про розподіл судових витрат та повернення судового збору,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ТРАНС ЛАЙН до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання здійснити дії по реєстрації податкових накладних.

Рішенням від 23.09.2019 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ТРАНС ЛАЙН задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано:

Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області №655978/41817759 від 19.04.2018 року;

Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області №659493/41817759 від 20.04.2018 року;

Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області №686657/41817759 від 07.05.2018 року;

Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області №655980/41817759 від 19.04.2018 року;

Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області №655981/41817759 від 19.04.2018 року;

Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області №659495/41817759 від 20.04.2018 року;

Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області №660591/41817759 від 23.04.2018 року;

Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області №659494/41817759 від 20.04.2018 року;

Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області №655977/41817759 від 19.04.2018 року;

Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області №683873/41817759 від 05.05.2018 року;

Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області №683875/41817759 від 05.05.2018 року;

Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області №679311/41817759 від 04.05.2018 року;

Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС в Одеській області №683877/41817759 від 05.05.2018 року.

Зобов`язано ДФС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні: № 37 від 22 березня 2018 року, № 40 від 22 березня 2018 року, № 49 від 26 березня 2018 року, № 51 від 26 березня 2018 року, № 42 від 26 березня 2018 року, № 48 від 22 березня 2018 року, № 52 від 27 березня 2018 року, № 50 від 26 березня 2018 року, №41 від 29 березня 2018 року, № 56 від 27 березня 2018 року, № 57 від 27 березня 2018 року, № 62 від 29 березня 2018 року, № 63 від 29 березня 2018 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року рішення Окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року залишено без змін.

25.02.2019 року за вх. №8639/20 представником товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ТРАНС ЛАЙН Сон К.Е. (за ордером) подано заяву щодо вирішення питання про розподіл судових витрат та повернення сплаченого судового збору.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частини 2, 3 ст. 132 КАС України закріплюють, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З аналізу матеріалів справи, зокрема адміністративного позову (резолютивної частини), вбачається, що позивачем заявлено клопотання про стягнення з Державної фіскальної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ТРАНС ЛАЙН» судового збору.

Витрати пов`язані з розглядом справи передбачені ч.3 ст. 132 КАС України не підлягають розподілу, оскільки, сторонами не надано жодних доказів, що підтверджували понесення зазначених витрат (на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи).

При винесенні рішення по справі №420/1974/19 питання щодо повернення сплаченого судового збору не вирішувалось.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії , заява №34884/97, п. 30).

Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (відповідно до пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №236).

Частиною 1 статті 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:

за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників (пункт 1 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України).

З урахуванням національного законодавства та практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Державної фіскальної служби України за рахунок державних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ТРАНС ЛАЙН суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була неминучою , так як сплата судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 252, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача за вх. №8639/20 від 25.02.2020 року про про розподіл судових витрат та повернення судового збору - задовольнити частково.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок державних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ТРАНС ЛАЙН суму судового збору за подання адміністративного позову за:

платіжним дорученням №175 від 20.12.2018 року у сумі 1762, 00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.);

платіжним дорученням №178 від 20.12.2018 року у сумі 1762, 00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.);

Платіжним дорученням №10 від 18.04.2019 року у сумі 21 449, 00 грн. (двадцять одна тисяча чотириста сорок дев`ять гривень 00 коп.)

В стягненні витрат, пов`язаних з розглядом справи - відмовити.

Рішення може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295, 279 КАС України.

Пунктом 15.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.