Рішення

від 27.02.2020 по справі 826/5868/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2020 року № 826/5868/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у склад судді Клименчук Н.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у письмовому провадженні, адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю Дженерал-Трейд про стягнення штрафних санкцій в розмірі 29784,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Дженерал-Трейд (далі - відповідач, ТОВ Дженерал-Трейд ), в якому просить суд застосувати до ТОВ Дженерал-Трейд (код ЄДРПОУ 36925068) штраф у розмірі 29784,00 грн. та стягнути його на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, Банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31119106700007, Код 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції).

В обґрунтування позовних вимог Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві зазначено, що за результатами перевірки відповідача виявлено порушення Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", що є підставою для застосування санкції, передбаченої пунктом 12 частиною першою статті 64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Товариством з обмеженою відповідальністю Дженерал-Трейд подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Товариством зазначено про те, позивачем не враховано, що відповідач самостійно ініціював проведення перевірки та виявлене вперше порушення законодавства мало бути застосовано мінімальну санкцію. Крім того, відповідачем вказано про усунення порушень законодавства, про що повідомлено позивача, однак останнім цей факт не враховано.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На адресу Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві надійшло звернення ТОВ Дженерал-Трейд від 03.07.2017 про здійснення перевірки (позапланового заходу) ТОВ Дженерал-Трейд , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 3.

Позивачем видано наказ №1609 від 06.07.2017, відповідно до якого складено направлення №1654 від 06.07.2017 на проведення перевірки (позапланового заходу) ТОВ Дженерал-Трейд , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 3.

За результатами проведення позапланового заходу державного контролю стосовно додержання ТОВ Дженерал-Трейд , гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами складено акт №307 від 11.07.2017. З даним актом ознайомлено директора ТОВ Дженерал-Трейд Градобоєва Н . А . , про що свідчить його особистий підпис.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві 14.07.2017 складено припис за результатами планової перевірки та вручено припис уповноваженій особі відповідача 17.07.2017.

З метою перевірки виконання ТОВ Дженерал-Трейд вказаного припису Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві 23.02.2018 видано наказ №364, відповідно до якого складено направлення на проведення заходу (позаплановий) №338 від 23.02.2018.

За результатами проведення позапланового заходу державного контролю ТОВ Дженерал-Трейд щодо виконання припису від 14.07.2017 складено акт №000351 від 05.03.2018. Керівник відповідача - директор Бутин Л.С., ознайомилася з даним актом та отримала його примірник 05.03.2018, що підтверджується відповідною розпискою.

Заступником головного державного інспектора Овчаренком О.М. складено та підписано протокол про правопорушення від 02.04.2018, відповідно до ч.2 ст.65 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №354 від 11.09.2015, відповідно до ч.4 ст.65 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів". Керівник відповідача - директор Бутин Л.С., ознайомилася з даним актом та отримала його примірник 02.04.2018, що підтверджується відповідною розпискою.

Факти порушень відповідачем встановлені у протоколі передбачають відповідальність, визначену пунктом 12 частини 1 статті 64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" у вигляду штрафу у розмірі від п`яти до восьми мінімальних заробітних плат.

Позивачем зазначено, що ТОВ Дженерал-Трейд відноситься до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику, у зв`язку із чим до нього застосовуються найвищі розміри штрафних санкцій, що дорівнює 29784,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві звернулось з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва щодо застосування санкцій до відповідача та стягнення коштів.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів регулює Закон України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів (далі - Закон №771/97-ВР), який визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) визначено, що державний нагляд (контроль) - це державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 65 Закону № 771/97-ВР, провадження у справах про порушення законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів стосовно юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється відповідно до вимог цього Закону. Протокол про правопорушення, передбачені статтею 64 цього Закону, за результатами здійснення заходу державного контролю мають право складати головні державні інспектори або їх заступники. Розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюється у судовому порядку відповідно до закону. Заява про правопорушення, передбачені статтею 64 цього Закону, разом з іншими матеріалами надсилається до суду у 15-денний строк з моменту складення протоколу про правопорушення.

Отже, відповідно до вищевикладених вимог статті 65 Закону №771/97-ВР, розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюється у судовому порядку відповідно до закону.

Разом з тим, суд звертає увагу, що ані Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", ані іншим законом не встановлено порядку розгляду даних справ.

Крім того, відсутній порядок та процесуальна форма розгляду таких справ і у Кодексі адміністративного судочинства України.

Законодавцем передбачено у статті 65 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", що розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюється судом.

При цьому, зазначено, що порядок розгляду судом цих справ визначається законом, але в подальшому будь-якого закону з цього приводу не прийнято, та порядок розгляду цих справ не визначено.

На необхідність дотримання принципу "якості закону" неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини.

Так, у рішенні ЄСПЛ по справі Круслена від 24.04.1990 зазначено, що закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права, хоча докладні правила та умови мають міститися в нормах субстантивного права. Проте надання законом виконавчій владі, чи судді нічим не обмеженого дискреційного права, суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування, щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання.

Положення закону повинні бути передбачуваними та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" від 14.06.2007).

Якість закону пов`язана з достатньою чіткістю встановлення ним тих чи інших обставин, на підставі яких діють державні органи (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Волохи проти України" від 02.11.2006).

У разі наявності прогалин у законодавстві, суд може шляхом розширеного тлумачення, або застосування аналогії права чи закону, вирішити спір у разі необхідності надання повного захисту правам, свободам та інтересам фізичних осіб, правам та інтересам юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Але, суд не може застосувати розширення тлумачення для застосування обмежувального заходу стосовно особи, для розширення повноваження суб`єкта владних повноважень та безпосередньо самого суду. Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосування у цьому випадку аналогії чи розширеного тлумачення, призвело б до того, що суд самостійно наділив себе повноваженнями розгляду таких справ, хоча законодавцем це питання не було вирішено, що суперечить положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в частині розгляду справи не "судом встановленим законом" (п.23, п.24 Рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006).

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Крім того, при прийнятті рішення у справі, суд враховує те, що з 04.04.2018 статтю 64 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів виключено відповідно до підпункту "б" підпункту 2 пункту 5 розділу Х Закону України від 18.05.2017 №2042-VIII "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин".

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем обраний невірний спосіб захисту, а тому позов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Крім того, ухвалення адміністративним судом рішення про застосування штрафних санкцій, не лише відсутнє у статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а й взагалі суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства, визначеним у статтях 2 та 5 Кодексу.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 у справі № 826/5030/18.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві - відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.М. Клименчук