Рішення

від 27.02.2020 по справі 640/22061/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року м. Київ № 640/22061/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного акціонерного товариства Електромонтажний поїзд №751 про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з позовом до Приватного акціонерного товариства Електромонтажний поїзд №751 , у якому позивач просить суд:

- застосувати заходи реагування до Приватного акціонерного товариства Електромонтажний поїзд №751 , розташованого за адресою: вул. Визволителів, 13 в Дніпровському районі м. Києва у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом відключення джерел електроживлення (розподільчих електрощитів) та накладення печаток на вхідні двері, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України в м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовою особою Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у м. Києві проведено позапланову перевірку Приватного акціонерного товариства Електромонтажний поїзд №751 за адресою: вул. Визволителів, 13 в Дніпровському районі м. Києва з питань додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складений акт від 09.08.2019 № 669, в якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. У зв`язку із цим позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді зупинення робіт приміщень Приватного акціонерного товариства Електромонтажний поїзд №751 до повного усунення порушень, шляхом відімкнення джерел електроживлення (розподільчих електрощитів) та накладання печаток на вхідні двері.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/22061/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі з пропозицією надати відзив на позов було направлено відповідачеві за зареєстрованим місцезнаходженням, а саме: 02660, м. Київ, проспект Визволителів, буд. 13.

13 січня 2020 року до суду повернувся конверт з копією ухвали про відкриття провадження у справі з довідкою відділення поштового зв`язку про причини повернення за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Частиною 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Отже, виходячи з положень частини 4 статті 124, частини 1 статті 127 та частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення або повістку, що були направлені за зареєстрованим місцем проживання (перебування) особи, неможливо вручити учаснику справи з незалежних від суду причин (у зв`язку з відмовою від одержання, відсутністю за повідомленою адресою тощо) вважається, що судове рішення або повістка вручена належним чином.

При цьому, датою вручення судового рішення або повістки є день проставлення відділенням поштового зв`язку відповідної відмітки із зазначенням причин не вручення на поштовому відправленні.

Як вбачається з матеріалів справи, направлена за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням відповідача ухвала суду від 02.12.2019 про відкриття провадження у справі не була вручена відповідачеві з причин, що не залежали від суду.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З 08.08.2019 по 09.08.2019 на підставі наказу Головного управління ДСНС України у м. Києві від 15.08.2019 № 630, посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 05.08.2019 №5229, посадовими особами Головного управління було проведено позапланову перевірку Приватного акціонерного товариства Електромонтажний поїзд №751 щодо додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с.19-20, 21).

За результатами перевірки складений акт від 09.08.2019 № 669 (далі - акт перевірки) (а.с.22-33) у якому зафіксовані порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) п. 1.2 Розділу 5 ППБУ: приміщення не дообладнані системою автоматичної пожежної сигналізації (порушення п. 1.2 Розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні далі - ППБУ);

2) п. 1.2 Розділу 5 ППБУ: приміщення фарбувальної не обладнані системою автоматичного пожежогасіння (порушення п. 1.2 Розділу 5, п. 7.9 таб. А.2 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту );

3) п. 2.5 Розділ З ППБУ: не проведено обробку вогнезахисною суміщю несучих дерев`яних конструкцій горища будівель (порушення п.2.5 Розділ З ППБУ);

4) п. 2.37 Розділ З ППБУ: двері приміщень, що відчиняються в загальні коридори адміністративної будівлі, не перенавішені з урахуванням їх відчинення таким чином, щоб не перешкоджали вільній евакуації та не зменшували нормативну ширину коридору (порушення п. 2.23 Розділу III ППБУ п. 7.3.7ДБН В. 1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва );

5) 1.8 Розділ 4 ППБУ: допускається використання тимчасових дільниць електромережі (порушення п. 1.8 Розділ 4 ППБУ);

6) п.1.15. Розділу 4 ППБУ: для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з пожежонебезпечними зонами, встановлені апарати відключення (вимикачі) в межах вказаних приміщень (порушення п.1.15. Розділу 4 ППБУ);

7) п. 1.17 Розділ 4 ППБУ: допускається встановлення електровимикачів на горючій основі без підкладання під них негорючого матеріалу, що виступає за габарити приладу на 0,01 м. з кожного боку приладу (порушення п. 1.17 Розділ 4 ППБУ);

8) п. 1.12 Розділ 4 ППБУ: електрична проводка в приміщеннях прокладена по горючим конструкціям (порушення п. 1.12 Розділ 4 ППБУ);

9) п. 1.6 Розділ 4 ППБУ: з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів в приміщеннях виконано за допомогою скрутки;

10) п. 2.9 Розділ З ППБУ: для складських та виробничих приміщень не визначено категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки (порушення п. 2.9 Розділ З ППБУ);

11) п. 7.9 Розділ 6 ППБУ: не проводиться своєчасне очищення витяжних пристроїв, апаратів, трубопроводів від горючих матеріалів (порушення п. 7.9 Розділ 6 ППБУ);

12) п. 3.6 Розділ 6 ППБУ: приміщення не забезпечені нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (порушення п. 3.6 Розділ 6 ППБУ);

13) п. 1.1, п. 1.4 Розділу 3 ППБУ: не виконаний протипожежний розрив згідно вимог будівельних норм між будівлями (порушення п. 1.1, п. 1.4 Розділу 3 ППБУ, п. 15.2.2 таб. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій ).

З огляду на встановлені порушення, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинки роботи приміщень Приватного акціонерного товариства Електромонтажний поїзд №751 , шляхом відімкнення джерел електроживлення (розподільчих електрощитів) та накладання печаток на вхідні двері.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - це державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).

У силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За приписами частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно положень частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

За нормами частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

З аналізу вказаних норм законодавства слідує, що підставами для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єктів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Положеннями статті 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд звертає увагу, що законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей , а відтак, воно є оціночним.

Разом з цим, за переконанням суду зазначені вище порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Суд також виходить з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідачем не надано суду належних доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, що слугували підставою для прийняття акту від 09.08.2018 № 669.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахування вищевикладеного та беручи до уваги реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, спричинену виявленими та не усунутими відповідачем порушеннями пожежної безпеки, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, суд дійшов висновку про існування підстав для вжиття заходів державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення роботи будівель та приміщень Приватного акціонерного товариства Електромонтажний поїзд № 751 розташованих за адресою: м. Київ, проспект Визволителів, будинок 3 шляхом відключення джерел електроживлення (розподільчих електрощитів) та накладення печаток на вхідні двері до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Також суд вважає за необхідне покласти обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Ураховуючи специфіку виконання даного рішення, суд вважає, що контроль за його виконанням щодо усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки необхідно покласти на уповноважений орган - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, який має повноваження відтермінувати зупинення експлуатації приміщень при наявності обґрунтованих підстав на те, приміром, призначення позапланової перевірки суб`єкта господарювання на повідомлення/клопотання про повне усунення виявлених в акті перевірки порушень.

Суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем під час розгляду справи не здійснювалось.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування до Приватного акціонерного товариства Електромонтажний поїзд №751 (ідентифікаційний код: 01387811, зареєстроване місцезнаходження: 02660, м. Київ, проспект Визволителів, буд. 13), розташованого за адресою: вул. Визволителів, 13 в Дніпровському районі м. Києва у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом відключення джерел електроживлення (розподільчих електрощитів) та накладення печаток на вхідні двері, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві (ідентифікаційний код 38620155, зареєстроване місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13).

4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України в м. Києві.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Т.П. Балась