Рішення

від 27.02.2020 по справі 640/4750/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року м. Київ № 640/4750/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вертол до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування наказу,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Вертол (надалі по тексту також - позивач, ТОВ Вертол ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у м. Києві від 06.03.2019 № 2845 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Вертол .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що видання наказу про проведення документальної невиїзної перевірки прийнято з порушенням приписів чинного законодавства України.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, до матеріалів справи надано відзив, в якому зазначено, що під час дослідження господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ Люкс Консоріс встановлено розбіжності та наявні сумніви щодо дотримання податкового законодавства під час такої діяльності. Враховуючи, що дослідити та встановити правомірність або фіктивність вказаних господарських операцій можливо лише за умови проведення перевірки, як то і вчинено відповідачем шляхом прийняття оскаржуваного наказу про проведення перевірки.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Листом від 19.12.2018 № 126438/10/26-15-14-02-02 Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві затребувано від ТОВ Вертол надати інформацію з поясненнями та їх документальним підтвердженням щодо взаємовідносин з ТОВ Люкс Консоріс .

У відповідь позивач направив лист від 27.01.2019 вих. № 28/1-1, згідно з яким долучено копію договору поставки, копії видаткових накладних, копії рахунків-фактур, копії платіжних доручень, оборотно-сальдові відомості та картка рахунку.

Відповідно до наказу від 06.03.2019 № 2845 ГУ ДФС у м. Києві на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Вертол (код 37615961) у період з 12.03.2019 тривалістю 5 днів. Перевірка стосувалась дотримання вимог податкового законодавства позивача по взаємовідносинах з ТОВ Люкс Консоріс за березень, квітень 2016 з податку на додану вартість та за 2016 - з податку на прибуток.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як визначено у п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних доку-ментів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Зазначені у пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України обставини є юридичними фактами, з настанням яких законодавець пов`язує реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Як зазначалось вище, податковим органом надіслано на адресу ТОВ "Вертол" запит про надання інформації.

Згідно вказаного запиту, підставою для його направлення, стало виявлення відповідачем фактів, що свідчать про недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Люкс Консоріс .

Відповідач керувався тим, що відносно спірного контрагента позивача ТОВ Люкс Консоріс відкрито кримінальне провадження на підставі ст.212 ККУ за ознаками фіктивності останнього, встановлено, що особа, яка підписувала документи податкової та бухгалтерської звітності від ТОВ Люкс Консорсіс не причетна до ведення господарської діяльності підприємства. Також, у контрагента відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, складські приміщення, кількість працюючих, транспортні засоби, що спонукає до висновку про сумнівність здійснення господарської діяльності.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що враховуючи, що надані документи не дають змоги встановити всі обставини по господарським операціям позивача та його контрагента, наявність питань щодо сумнівності спірних взаємовідносин та правомірності включення позивачем сум до податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток у спірних періодах, податковий орган мав право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки для дослідження та встановлення всіх фактів щодо спірних фінансово-господарських операцій та з урахуванням всіх доказів встановити правомірність або фіктивність такої діяльності зі спірним контрагентом.

Відповідно до п.79.1, п.79.2 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

В силу пп. 42.2. ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Водночас, суд не бере до уваги посилання позивача щодо невручення належним чином спірного наказу до початку перевірки, оскільки вони не спростовуються правомірність прийняття такого наказу, а свідчать лише про правомірність та законність реалізації права на проведення заходу проведення документальної невиїзної позапланової перевірки.

Слід наголосити, що в рамках даного справи відсутній спір щодо правомірності дій по проведенню спірної перевірки.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 19.09.2019 у справі №804/18358/14, доводи про отримання розпорядчого документа (наказу) після початку проведення такої перевірки можуть мати значення під час вирішення питання законності проведення самої перевірки та правових наслідків, що настануть після її завершення. Дотримання процедури проведення перевірки підлягає перевірці у разі прийняття за наслідками такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що спірний наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача є правомірним.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241- 246, 255, 293, 296- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Вертол до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування наказу відмовити .

2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко