Рішення

від 28.02.2020 по справі 640/26055/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 року м. Київ № 640/26055/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інбудконсалт" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Державної архітектурно-будівельної інспекції України провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНБУДКОНСАЛТ (далі - позивач/ТОВ ІНБУДКОНСАЛТ ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 1) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач 2), у якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.12.2019р №КВ 172193391170 про відмову у видачі сертифіката ТОВ ІНБУДКОНСАЛТ на об`єкт: Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Паньківській, 20/82 у Голосіївському районі м. Києва ;

-зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати сертифікат Товариству з обмеженою відповідальністю ІНБУДКОНСАЛТ на об`єкт: Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Паньківській, 20/82 у Голосіївському районі м. Києва ;

-зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості про видачу сертифіката Товариству з обмеженою відповідальністю ІНБУДКОНСАЛТ на об`єкт: Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Паньківській, 20/82 у Голосіївському районі м. Києва до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача-1 не було правових підстав для прийняття спірного рішення, оскільки під час розгляду заяви ТОВ ІНБУДКОНСАЛТ в період з 21.11.2019р. по 05.12.2019 р, представник відповідача-1 який, виходив на об`єкт, не відбирав зразки продукції; не призначав експертизу; не вимагав надання проектної та виконавчої документації, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами; не звертався за отриманням матеріалів, відомостей, довідок, пояснень з питань, що виникали під час огляду об`єкта. Натомість ТОВ ІНБУДКОНСАЛТ , виконавши всі будівельні роботи, як замовник будівництва, звернулося до відповідача-1 з заявою про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката, до якої позивачем було додано акт готовності об`єкту до експлуатації за формою, згідно додатку 9 до Порядку. При цьому, жодних зауважень до форми та змісту поданих позивачем документів у відповідача-1 не було. За наведених обставин та враховуючи, що позивачем було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пунктами 3, 24 Порядку № 461, пунктом 7 Додатку № 11 до наказу ДАБІ від 12.06.2017 № 945, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 10.01.2020р відкрито провадження в адміністративній справі №640/26055/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач-1 до суду надав відзив на позов, згідно якого зазначає, що під час огляду об`єкта будівництва його посадовою особою було встановлено невідповідність об`єкта проектній документації, оскільки будівельні роботи не були завершені в повному обсязі та були відсутні пандуси, передбачені проектом. У зв`язку з наведеним просить відмовити у задоволенні позову.

Від відповідача-2 до суду відзиву на позов не надходило.

27.02.2020р позивач надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої зазначає, що наведені доводи відповідача 1 не відповідають дійсним обставинам справи, що підтверджується зробленими ним фотокартками об`єкта будівництва, з яких вбачається його готовність. У зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.11.2019р. через ЦНАП до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява ТОВ ІНБУДКОНСАЛТ від 19.11.2019р. року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката.

До заяви ТОВ ІНБУДКОНСАЛТ було додано акт готовності об`єкта до експлуатації від 19.11.2019р.

Даний акт містив наступну інформацію, що підтверджується наданими позивачем документами: Проектною документацією, Наказом ТОВ ІНБУДКОНСАЛТ від 16.05.2016 року за №2; Договором оренди земельної ділянки від 14.09.2010р. зареєстрований в реєстрі за №1077; Договором про внесення змін договору оренди земельної ділянки від 22.05.2015р. зареєстрований в реєстрі за №295; Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 22.05.2015р., індексний номер 37939177; Договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.04.2017р. зареєстрований в реєстрі за №296; Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12.04.2017р., індексний номер 84951842; Договором оренди земельної ділянки від 14.09.2010р. зареєстрований в реєстрі за №1078; Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 22.05.2015р., індексний номер 37940214; Паспортом технічної Інвентаризації від 02 серпня 2019 року за №б/н; Експертним звітом від 26 липня 2019 року за №7-222-19-ЕП/КО; Додатком до Експертного звіту №7-222-19-ЕП/КО від 22 липня 2019 року; Експертним звітом від 29 квітня 2016 року за №7-001-16-ЕП/КО; Додатком до Експертного звіту №7-001-16-ЕП/КО від 21.04.2017р.; листом №7/1912/272 від 19 грудня 2019 року; Довідкою № 351ЖББ від 29.07.2019 року; Дозволом на виконання будівельних робіт №ІУ 114161591285 від 07.06.2016р.; Договором підряду №01/03/16-1 від 01 березня 2016 року; Договором про співпрацю від 03 березня 2015 року.

Рішенням Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.12.2019р. №КВ 172193391170 відмовлено ТОВ ІНБУДКОНСАЛТ у видачі сертифіката на об`єкт: Будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на вул . Паньківській , 20/82 у Голосіївському районі м. Києва , на підставі абзацу шостого пункту 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, а саме: об`єкт будівництва не відповідає проектній документації.

Не погодившись з рішенням відповідача-1, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно з частиною другою статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів (частина четверта статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Відповідно до частини сьомої статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил;

4) невиконання вимог, передбачених Законом України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання , щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.

Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.

Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі сертифіката), або оскаржено до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 23 Порядку Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку (пункт 24 Порядку).

Відповідно до пункту 25 Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об`єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об`єкта, та залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об`єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

Пунктом 26 Порядку встановлено, що у разі потреби під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об`єкта будівництва. Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

Згідно з пунктом 27 Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.

Сертифікат виготовляється в одному примірнику та видається замовнику (уповноваженій ним особі), який має зберігати його протягом всього періоду експлуатації об`єкта.

Підставою для відмови у видачі сертифіката є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (його уповноваженій ним особі) протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови за формою згідно з додатком 11 до цього Порядку.

З аналізу наведених норм Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку вбачається, що підставою для видачі сертифіката є заява замовника про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката, а також акт готовності об`єкта до експлуатації. Подання замовником будь-яких інших документів, окрім акта готовності об`єкта до експлуатації, до заяви про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката наведеними нормами не передбачено.

Так, Порядком передбачено право органу державного архітектурно-будівельного контролю під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками:

- оглядати об`єкт із здійсненням фото- та відеофіксації;

- відбирати зразки продукції;

- призначати експертизу;

- одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами;

- отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об`єкта;

- залучати в разі потреби установи, організації, у тому числі громадські об`єднання осіб з інвалідністю, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

Судом встановлено, що виконавши всі будівельні роботи, позивач як замовник будівництва, звернувся до відповідача-1 з заявою про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката, до якої позивачем було додано акт готовності об`єкту до експлуатації за формою, згідно додатку 9 до Порядку.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні відповідач-1 зазначив, що об`єкт будівництва не відповідає проектній документації. В той же час під час перевірки об`єкта будівництва жодних зауважень з боку представника відповідача 1 до позивача не було, що не спростовано поясненнями викладеними у відзиві на позов. Крім того суд зауважує, що посилання відповідача 1 щодо відсутності пандусів спростовано наданими позивачем належними доказами (акт готовності об`єкту до експлуатації за формою, згідно додатку 9 до Порядку, а також фотокартки обєкта будівництва щодо його готовності до експлуатації).

Таким чином відповідач-1 не надав до суду належних доказів на підтвердження того, що об`єкт будівництва не відповідає проектній документації.

Враховуючи викладене у сукупності та зважаючи на те, що позивачем з метою прийняття об`єкта в експлуатацію подано відповідну заяву за формою, наведеною у додатку 8 до Порядку, до якої додано акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку, суд дійшов висновку про протиправність висновків відповідача-1 щодо неподання замовником документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, а також того, що об`єкт будівництва не відповідає проектній документації.

За наведених обставин, суд вважає, що оскаржуване рішення не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також не відповідає дійсним обставинам справи, відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.

В той же час, суд зауважує, що оскаржуване рішення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України - є індивідуальним актом.

Так, загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для отримання сертифіката позивачем виконано всі умови, визначені законом.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) № 37801/97 від 01.07.2003, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватись виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ТОВ ІНБУДКОНСАЛТ сертифікат на об`єкт: Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Паньківській, 20/82 у Голосіївському районі м. Києва та зобов`язання ДАБІ внести відповідні відомості Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, є ефективним захистом прав позивача.

Згідно частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІНБУДКОНСАЛТ задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.12.2019 №КВ 172193391170 про відмову у видачі сертифіката ТОВ ІНБУДКОНСАЛТ на об`єкт: Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул . Паньківській, 20/82 у Голосіївському районі м. Києва .

3. Зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати сертифікат Товариству з обмеженою відповідальністю ІНБУДКОНСАЛТ на об`єкт: Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Паньківській, 20/82 у Голосіївському районі м. Києва .

4. Зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести відомості про видачу сертифіката Товариству з обмеженою відповідальністю ІНБУДКОНСАЛТ на об`єкт: Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Паньківській, 20/82 у Голосіївському районі м. Києва до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ40224921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНБУДКОНСАЛТ (ЄДРПОУ35181750) 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) сплаченого судового збору.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ЄДРПОУ37471912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНБУДКОНСАЛТ (ЄДРПОУ35181750) 1921,00 грн. (одну тисячу девятсот двадцять одну гривню) сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська