Рішення

від 27.02.2020 по справі 640/16846/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року м. Київ № 640/16846/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві доДержавного архіву Київської області прозастосування заходів реагування,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державного архіву Київської області (далі по тексту - відповідач) про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення Державного архіву Київської області, який здійснює свою господарську діяльність за адресою: вул. Юрія Іллєнка, 38 у Шевченківському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення (розподільчих електрощитів) та накладення печаток на вхідні двері.

Ухвалою суду від 06.09.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

27 вересня 2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, оскільки відповідачем частково усунуто порушення.

Позивачем до суду подані додаткові пояснення, відповідно до яких вказано, що відповідач не звертався до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві із проханням провести повторну перевірку приміщень та території за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 38 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, щодо усунутих порушень відповідачем, що підтверджується Довідкою від 23.01.2020р.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі наказу від 14.06.2019р. №470 Головного управління ДСНС України у м. Києві, повідомлення №18/23/1376 від 20.06.2019р., посвідчення №102 від 25.06.2019р. останнім проведено планових захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Державним архівом Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складено акт №548 від 12.07.2019р., яким встановлено порушення:

приміщення об`єкту не забезпечені відповідними знаками безпеки відповідно ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальние и знаки безопасности ;

серверна не відокремлена протипожежними перегородками 1-го типу з протипожежними дверима 2-го типу (порушення п. 9.3.6. ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди. Основні положення );

клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинків через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди влаштовано меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди;

з першого поверху на сходову клітину двері не обладнані пристроями для самозачинення та ущільненням в притулах;

в приміщеннях допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі;

не наданий договір на технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації(порушення: п. 7.4., Додаток Ж. ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту );

шляхи евакуації захаращені обладнанням, різними матеріалами тощо;

не проведено замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок від дії короткого замкнення;

не надані акти проведення прихованих робіт по прокладанню електропроводів за підвісними стелями;

на підприємстві не створена добровільна пожежна охорона, з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння;

на шляхах евакуації 1-го поверху влаштовані турнікети;

евакуаційні виходи з поверхів не обладнані світловими покажчиками Вихід (порушення додаток Б,таблиця Б.1. ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту );

не проведено перезарядка та технічне обслуговування всих наявних вогнегасників;

архівні приміщення не відокремлені протипожежними перегородками 1-го типу 3 протипожежними дверима 2-го типу (порушення п. 9.3.6. ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди. Основні положення );

посадовими особами не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ;

посадовими особами не пройдено навчання та перевірку знань з питань цивільного захисту;

відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами з горючих матеріалів менша ніж 0,5 м.;

приміщення архіву не обладнанні автоматичною системою пожежогасіння (відповідно до п. 6.6. таб. А.1. Державних будівельних норм (далі-ДБН) В.2.5-56:2014);

приміщення архіву не обладнанні системою проти димного захисту (відповідно до п. 10.2.4. ДБН В.2.5-56:2014);

апарати відключення (вимикачі) встановлені всередині архівних приміщень;

в архівних приміщеннях встановлені світильники з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків);

з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

не замінено морально застаріле устаткування та обладнання системи автоматичної пожежної сигналізації (порушення п. Ж.6.4. ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту );

не надано акти відповідності системи пожежної сигналізації (порушення п. И.2.4. ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту );

сигнал від приймально-контрольного приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт цілодобового пожежного спостереження (порушення п.п. 5.8., ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту );

не здійснюється технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації організацією яка має відповідну ліцензію (порушення п.п. Ж.2.4., Ж. 11.2. ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту );

відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами з горючих матеріалів менша ніж 0,5 м.;

не проведено замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок від дії короткого замкнення;

допускається встановлення електророзеток та вимикачів освітлення на горючих основах;

для всіх приміщень архівного, складського призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

на фасаді будівлі не встановлено покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) розташування найближчих пожежних гідрантів;

приміщення не забезпечене в повній мірі вогнегасниками згідно з типовими нормами належності;

вогнегасники не навішені на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

приміщення будівлі не обладнане системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей 2-го типу (порушення: додаток Б, таб. Б.І., п. 7. ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту );

на шляхах евакуації 1-го поверху влаштовані турнікети;

електрощитова та технічні приміщення не відокремлені протипожежними перегородками 1-го типу з протипожежними дверима 2-го типу (порушення п. 9.3.6. ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди. Основні положення );

приміщення електрощитової та підвалу засмічені та захаращені сторонніми предметами;

на сходовій клітині другого поверху встановлені прилади опалення, які виступають за площину стін на висоті менше 2,2 м від сходових площадок (порушення п. 7.3.22. ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги );

пожежні кран-комплекти не укомплектовані важелем для полегшення відкривання вентиля, з однотипними елементами з`єднання;

пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

пожежні кран-комплекти не розміщені у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

не проведено перезарядка та технічне обслуговування всіх наявних вогнегасників.

У зв`язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом зупинення експлуатації його приміщення.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон 877-V).

Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закон 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Абзацом третім частини першої статті 6 наведеного Закону встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною другою ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Судом з наявного в матеріалах справи копії Акту №548 від 12.07.2019р. встановлено, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в даному Акті перевірки призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі.

Тобто, вказані порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та в свою чергу можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

При цьому, згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 19.11.2019р. у справі №№580/31/19.

Доказів усунення всіх встановлених Актом №548 від 12.07.2019р. порушень, станом на день вирішення спору відповідачем до суду не надано.

Таких відомостей не містять і матеріали адміністративної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Тобто аналіз вказаної норми свідчить про те, що факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.

Таких документів сторонами суду надано не було, у зв`язку із чим надані відповідачем письмові пояснення не можуть бути визнані такими, що підтверджують факт відсутності порушень в його діяльності.

У той же час, суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

За вказаних обставин, та враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення відповідачем вимог законодавства в у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, суд вважає необхідним застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення Державного архіву Київської області, який здійснює свою господарську діяльність за адресою: вул. Юрія Іллєнка, 38 у Шевченківському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення (розподільчих електрощитів) та накладення печаток на вхідні двері.

Частиною першою ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Окрім цього, суд приходить до переконання про необхідність встановлення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення роботи приміщень, виконання якого покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Також суд вважає за необхідне покласти обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється. Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (м. Київ, вул. Володимирська, 13, 01601, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити повністю.

Застосувати до Державного архіву Київської області (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 38, код ЄДРПОУ 03494333) заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення Державного архіву Київської області, який здійснює свою господарську діяльність за адресою: вул. Юрія Іллєнка, 38 у Шевченківському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення (розподільчих електрощитів) та накладення печаток на вхідні двері.

Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Державним архівом Київської області порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін