Ухвала

від 20.02.2020 по справі 322/270/19

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 322/270/19

Провадження № 2-ві/314/1/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.20 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ФГ Партнер Желтобрюхова В.В. про відвід судді,

в с т а н о в и в :

Вільнянським районним судом Запорізької області здійснюється розгляд заяви про перегляд заочного рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.11.2019 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Партнер про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

28.01.2020 року представником відповідача заявлений відвід судді Мануйлової Н.Ю., заява обґрунтована тим, що по аналогічній справі суддею вже було відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, що свідчить про упередженість судді.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Вивчивши матеріали справи, що стосуються заявленого відводу, суд приходить до наступного.

Статтею 36 ЦПК України встановлені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Законом чітко не визначено конкретного переліку інших обставин , які можуть викликати у учасників судового провадження сумніви у неупередженості суду, що дає змогу тлумачити цю обставину по-різному. Разом з тим, при тлумаченні цієї норми закону необхідно дотримуватися балансу між виправданою необхідністю застосуванню широкого тлумачення цієї категорії та недопустимістю зловживання наявністю такого права.

Поняття неупередженості суду, викладене в Цивільно-процесуальному законодавстві України співвідноситься з поняттям безсторонності суду, закріпленим в міжнародних правових документах, зокрема у ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої 04.11.1950 р. державами-членами Ради Європи та ратифікованої Україною 17.07.1997р.

Згідно з встановленою практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі Мироненко і Мартенко проти України , заява N4785/02, рішення від 10 грудня 2009року, п.66, 67)

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Для висновку про наявність у конкретній справі правомірної підстави сумніватися у безсторонності судді думка учасника по справі може враховуватися, але вона не має вирішального значення. Вирішальним є те, чи можна вважати такі сумніви об`єктивно виправданими (рішення у справі: Хаусшільдт проти Данії , рішення від 24 травня 1989року, п.48).

З мотивів заяві про відвід заявник не погоджується з процесуальними діями судді, суд зауважує, що незгода з процесуальними діями судді під час судового провадження не є підставою для відводу судді. Особа, яка вважає, що діями судді порушуються вимоги процесуального закону, має право на оскарження таких дій в порядку передбаченому законодавством.

Також, вказана заявником підстава для відводу судді, як незгода з прийнятим процесуальним рішенням, як підстава для відводу не передбачена; розцінювати зазначені заявником обставини, які носять характер припущень, як такі, що відповідають положенням п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України як інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості, на думку суду, підстав немає.

Таким чином, доводи заявника щодо наявності ознак упередженості в діях судді Мануйлової Н.Ю. не знайшли свого підтвердження, а тому заява про відвід не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 40 ЦПК України, суд

постановив :

У задоволенні заяви представника відповідача ФГ Партнер Желтобрюхова В.В. про відвід головуючого судді Мануйлової Наталії Юріївни - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : Вікторія Олександрівна Кіяшко

20.02.2020